Рубрики
Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)
Ваша точка зору
Всі статті: Автор - Юрій Атаманюк, Львів. Спеціально для «Час і Події»
Українське «писанкове дерево» розквітло в Греції
04/27/2017номер #2017-17
Сергій Пантюк: «Я не казав мамі, що пішов воювати, навіщо їй зайві хвилювання?»
04/06/2017номер #2017-14
Не заростає стежка до хати Параски Плитки-Горицвіт
03/23/2017номер #2017-12
Кожна людина має своє призначення в житті. Хтось меншою мірою, хтось більшою. Уникнути цього призначення неможливо, як і неможливо відібрати його в людини. Непересічна особистість у культурному і духовному житті України, неординарна людина, уродженка села Криворівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, покійна Параска Плитка-Горицвіт (1927-1998) мала призначення творити добро і красу. І як не намагалася тоталітарна система викорінити це в жінки, однак, не змогла. Крізь терни і вогонь пройшла ця жінка, але свою місію на цій землі виконала.
Олександр Бурміцький: «Найкращі слова для військових пісень пишуть кадрові офіцери»
02/23/2017номер #2017-08
В українській пісенній культурі відчувається нестача сучасних
військових пісень. У середині 1990-х років я проходив військову строкову
службу вже в українській армії. Пригадую, що товариші по службі під
гітару співали військові пісні, але це були пісні виключно радянські,
російською мовою, в загальному, про військову службу і про Афганістан.
Мене це не тільки обурювало, але й дивувало, адже український народ –
дуже співучий, має безліч історичних військових пісень – козацьких,
стрілецьких, повстанських, а сучасних нема.
Найкращий солодкий дарунок з Коломиї. У прикарпатському місті Коломия відновили традицію випічки і декорування медяників
01/19/2017номер #2017-03
Андрій Ткачик: «Сепаратисти використовують найжорстокіші способи катування»
01/05/2017номер #2017-01
Іван Франко і Криворівня. Минуло 150 років із дня народження господаря садиби, в якій тривалий час жив і працював Іван Франко
12/15/2016номер #2016-50
Гуцульське село Криворівня наприкінці XIX і на початку ХХ ст. стало
місцем відпочинку і творчого натхнення для багатьох діячів української
культури. Облюбували цю місцину вчені-фольклористи Я. Головацький, М.
Бучинський, М. Драгоманов, етнографи С. Вінценз, Ф. Ржегорж, В. Гнатюк, В.
Шухевич, Ф. Вовк; історики М. Грушевський, В. Антонович, І.
Крип’якевич. Знаходили тут душевний спокій і творче натхнення українські
письменники. Чи не найбільше часу провів у цьому селі цьогорічний
ювіляр Іван Франко.
Дзвінка пісенна і літературна дорога Андрія Демиденка
12/08/2016номер #2016-49
Свіжий Номер (Тисніть на обкладинку)
Реклама