Давно забута латина, як прокляття великого Юпітера, брата слов'янського Перуна, що «прав» вогняними стрілами, миттєво вдаряючи по земному, допомогла дати назву пристрою, який передає голосові повідомлення на далекі відстані, - радіо. Латинською це слово означало «промінь» або, напевно, «хвилю», бо звук має хвильову природу. Є джерело, є простір, куди ті хвилі розсилаються. З функціями голосопередавання пов'язані слова слов'янських мов, які звучать цікаво, а іноді навіть по-чудернацькому: «емотувати, явити, розголошувати, висилати, надавати». Цікаво, що чеською голосопередавання буде «розглас» (не плутати з українським «розголосом» скандалів!), польською - «розґлосьня» (розголошуюча), німецькою - «рундфунк» (від слів «круглий» та «миттєвість») - миттєве надсилання голосових повідомлень. Відомо, що перші радіоприймачі чи голосоприймаючі пристрої були округлими, які колись називали «тарілками», а часто й «брехачами», бо за «добрих часів» вони зажди казали, що було всього вдосталь і все було чудово, хоч у сільмазі нічого не було - тільки продавець і полиці.

(Продовження, початок у № 46)

Отож, жили собі люди чи в селі, чи у місті, жили, раділи та тужили, але хотілося їм знати, а що ж там, в іншому селі, місті чи в іншій країні сталося. Ну, є така вада у людей - допитливість та цікавість: «А що вона сказала? А він на те що?» Місцева політика, називається.

І. Bellum

Війна - найвиразніший протест зі сторони двох недругів. Зміст, який у неї вкладається, страшний: покарати, зламати непокору силою, вбити. Звучить це слово на різних мовах по-різному: констатуюче, зловіще, сталево-сильно, рішуче, чи тривало й сумно. Як протистояння, звучить його латинський варіант „bellum". Але суть цього слова одна - страх, смерть заради життя, розчарування у цінностях гуманності...

Сьогоднішня наша розповідь про подружжя  Мирос­лава та Євгенію Ковальських, людей, які своїм життям та поведінкою, своїми до­речними кроками доводять просту іс­тину - справжня людина та патріот діє інте­лігентно, виважено, але наполегливо, не для  самопрослави, а заради загальних принципів.

Людина у кожному суспільстві вимірюється, перш за все, своїми вчин­ками та своїм ставленням до навколиш­нього середовища. А ще, своїм ставлен­ням до природи, тим, як вона відноси­ться до рослин та тварин. Від цього починається і її стосунки з людьми.

Багато було різних подій ми­ну­лого тижня, та найсумнішою, яка при­вер­нула увагу усіх, була смерть Пре­зи­дента США Рональда Рейґана.

Пам'ятаю, як у мене на Бать­ків­щині часто казали старі люди: "Про людину згадують три рази у житті: коли народжується, одружується і помирає". І ще одна народна мудрість: "Про покійних говорять або тільки хороше, або нічого".

Прийдіть, побачте, послухайте й... потанцюйте!

Кожен знає, що культура народу - це не тільки його щоденна поведінка, його жести, мова, спосіб вираження думки, міміка, дотепи, анекдоти, улюблені пісні та фільми, але й те, що вважається ним справжнім здобутком, який є еталоном чи то музики чи пісні, чи вистави, чи окремого твору.