Думається, що після виходу у світ моєї нової книги «Українська
Австраліана: Полтавщина, Галичина, Боснія», яка щойно побачила світ у
київському видавництві імені Олени Теліги, тепер мало хто на Полтавщині,
в Лубнах, Чорнухах чи Лохвиці, не знає про тяжку, а подекуди й трагічну
долю родини Федора Павловича Габелка, що натепер замешкав у Мельбурні?!
Щось трохи потаємне й дещо глибинне змусило мене через багато років
написати цю згадку про Володимира Дерев’янка – сина вихідця зі села
Тетилівці, що на львівській Бродівщині, Петра Григоровича Дерев’янка та
уродженої у Хомутці, біля Миргорода, Люби Василівни, з дому Павленко.
У
липні 1691 року на землях історичної Полтавщини народився останній
кошовий отаман Запорозької Січі Петро Іванович Калнишевський. Це,
мабуть, єдиний український діяч, який канонізований обома гілками
сучасного українського православ’я – Київським Патріархатом як Петро
Багатостраждальний у 2008 році та митрополією московської церкви у 2015
році як праведний Петро Калнишевський.
Згадаймо
про душпастиря українського вояцтва, протопресвітера благочестивого
отця бл. пам. Федора Білецького: «…був українським патріотом, розумною і
розсудливою людиною…»
Українців
на прізвище Менцінський ми знаходимо, здебільшого, в книгах про життя
українців в Австралії «Українці Австралії. Енциклопедичний довідник»
(2001), «Енциклопедія української діаспори». Том 4 (Австралія – Азія –
Африка) (1995), «Українці в Австралії. Матеріали до історії поселення
українців в Австралії» (1966), «Українці в Австралії» (1998) та інших
виданнях.
Анатоль Камінський у 1970-і роки висунув та разом зі соратниками почав реалізовувати «розгорнуту програму боротьби проти СРСР». Міркування та архівні підтвердження совєцької доби
Професор Анатоль Камінський, нинішній голова Політичної Ради ОУН за
кордоном та голова президії Середовища УГВР, який нині замешкав у
американському місті Ворвік, у 1970-х роках висунув розгорнуту програму
боротьби проти СРСР та запропонував перенести боротьбу національних
центрів безпосередньо на територію СРСР.
