Пригадую, скільки хвилювань у громаді спричинив приїзд до Чикаго письменника Василя Шкляра, адже у його останній книзі «Залишенець» після Юрія Горського знову була порушена тема Холодного Яру, тема визвольної боротьби українців за самостійність.

Згадується класична європейська література, де персонажі мали за неписаний закон відвідати театр, надіслати квіти улюбленій виконавиці, подарувати коштовності після прем’єри, замовити ресторан опісля...

Є головне і другорядне у шерезі цінностей людських потреб. Тільки не завжди матеріальний устрій може продиктувати правильний вибір з точки зору існування особистості у духовному просторі... Треба володіти багатьма інструментами розвиненої душі, яка підкаже нагальність і доцільність різних рівнів шкали сприйняття світу.

Ми часто не знаходимо себе там, де потрібне тільки власне вольове зусилля чи рішення. Генетичне недовір’я до влади і послух законові роздвоює особистість, не дає душі росту в одному стовбурі, паралелить розвиток, ослаблює єство.

Відколи Главою Української Греко-Католицької церкви став молодий священик Святослав Шевчук, Єпархія святого Миколая, що налічує 48 парафій по Штатах Америки, включаючи Гавайї та Аляску, вирішила запросити його на свій золотий ювілей.

Душевне і духовне піднесення Акафіста, що був відслужений Главою Української Греко-Католицької Церкви Патріархом Святославом Шевчуком, місцевою церковною елітою та 33 представниками Єпархії з усіх кутків Америки, було приємно святковим, як то буває перед бенкетом.

Писати про українські свята завжди приємно і легко: кольорів і звуків стільки, що не вміщає серце: вихлюпує через край; тоді можна відчути, як то воно – бути у самій гущі етнічної енергії, коли свідомо й ненароком всотане дістане нові фарби для нового опису.