Минулий
тиждень для України ознаменувався смугою несподіваних смертей. Не
тільки на фронті – до них, на жаль, всі вже майже звикли. Цього тижня до
святого Петра потрапили доволі різні цивільні і напівцивільні люди…
Сюжет для пера Агати Крісті майже готовий, навіть ніц вигадувати не
треба.
Минулий
тиждень в Україні промайнув бурхливо – то дим над рупором російської
пропаганди, телеканалом «Інтер», то листи російської агентури з того ж
таки каналу, то полум’яні промови перших осіб держави. Але всіх
переплюнув відчайдушний борець з корупцією, єврооптиміст і депутат
Сергій Лещенко.
За
кілька місяців, а особливо за кілька днів перед чвертьсторічним ювілеєм
на країну вилили стільки інформації про «п’яту колону» і тих, хто
працював на знищення України, що волосся дибки стає. І тим більшим дивом
видається те, що ця країна таки витримала – попри постійні, наполегливі
і систематичні спроби її знищити.
Події
останнього тижня засвідчили тяжкі муки доволі таки значної кількості
українських (та й не лише українських) громадян, котрі вже два роки
намагалися всидіти на двох стільцях. І ніби й з Україною – і ніби й не
зовсім, а подекуди і зовсім не. І ніби не красти – а подекуди й не
зовсім, а часу від часу таки і… Тяжка дилема, годі й казати.
Схоже,
що українські, а точніше сказати, проросійські олігархи, що проживають
на території України, майже повністю «очухалися» від пост-майданного
стресу. І вже поволі збирають свою власну ходу «на Київ», чи то пак – до
реваншу…
Цього
тижня Україна час від часу із таким лунким звуком падає в минуле, що аж
виляски йдуть. Однак реакція суспільства на всіляке неподобство стає
дедалі швидшою, і це не може не тішити.
Вже 5 рік поспіль «Час і Події» є інформаційним партнером
Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». П’ятий рік я маю
унікальну можливість разом із членами журі читати понад 20 найкращих
романів із тисяч творів, що надсилаються на конкурс. Отже, дещо про
конкурс – і те, що відбувається за його лаштунками і не тільки…
Минулі
вихідні в Україні ознаменувалися вже майже звичним скандалом.
Українська влада традиційно не помітила чотирьох загиблих у війні з
Росією. Та й самої війни не помітила. А от журналісти таки помітили
американський шпиталь, котрий мав би бути біля лінії фронту… Але
помітили його, звісно, зовсім не там…
Останні
дні травня в українській політиці ознаменувалися низкою скандалів.
Найгучніший з них – так звані «Папери Трепака». Однак і тихіші заяви
були не менш цікаві. Схоже, що українські політики шикуються в чергу за
премією Дарвіна…
Поки
країна захоплено слідкувала за піснями Джамали, танцями Олега
Кузнєцова, гімнастичними вправами Олега Верняєва та Ігоря Радивілова, за
лаштунками політичної сцени тривали менш помітні, але від того не менш
цікаві пісні-танці. Час від часу уривки цих танців виринають на поверхню
– і за ними можна здогадуватися, які процеси відбуваються там, на
глибині…