Минулий тиждень в Україні був бурхливим, слово «приватизація» лунало де треба, і де не треба. Навіть рамки для користувачів Фейсбуку створили «Я підтримую закон про приватизацію 7066». Так, ніби від пересічних ФБ-користувачів тут наразі щось залежить. Закон прийняли - тепер потрібно подивитися, як ми з ним жити будемо.

Минулий тиждень запам'ятався українцям цілою низкою помилок влади, зокрема - силових її гілок. Деякі з цих помилок гучні, деякі - менш гучні, але дуже показові.

Минулого тижня в Україні відбувалася купа найрізноманітніших подій, котрі загалом можна поділити на дві течії. Перша - це спроба хабарників-олігархів влаштувати щось на кшталт реваншу регіоналів після першого Майдану. Друга - це спроба народу якщо не влаштувати третій Майдан, то хоча б не допустити того ж таки реваншу, але так, щоб не привести замість одних олігархів-хабарників інших олігархів-хабарників.

Цього тижня зі стрічок новин на громадян України посипалися дивовижні речі. Депутати, експерти і загалом люди, наділені владою, скаржаться: їм телефонують західні партнери України і вимагають підтримати закон про особливий статус окупованих територій.

Минулий тиждень був багатий на події - подекуди значні і страшні, подекуди - просто значні. Незмінною весь цей час була тільки лінія поведінки української влади - таке враження, що панове живуть у паралельній реальності, і не розуміють, що втекти зможуть не всі.

Вже другий рік поспіль у День Незалежності, окрім організованих державою урочистостей, у центрі Києва відбулася громадська акція - Марш нескорених. Цього року до ходи на честь героїв війни було прикуто чи не більше уваги, ніж до організованої державними чиновниками частини урочистостей.

Двадцять шостий День Незалежності Україна зустрічає в дебатах на тему, котру коротко можна було б охарактеризувати як «що у світі найстрашніше». Війна? Корупція? Засранська позиція чиновництва різних рівнів, геть до найвищого? Варіантів багато, але висновок очевидний: що б не було для країни страшним, що б нам не загрожувало, назад ніхто повертати не буде. Тільки вперед - і вгору!

Нещодавно у Києві відбувся наразі ще не дуже звичний для України захід: «Жінки про війну: мистецька зустріч «Невидимого Батальйону»».

Події в Україні дедалі частіше навіюють думку про страшний суд в усіх його іпостасях. І про Страшний суд взагалі, і про Верховний суд зокрема, ну і ще про низку судів - так само страшних.

Новини минулого тижня гойдалися від вкрай невеселих до вкрай обнадійливих. Від 9 загиблих за день - і до чи не першого офіційного натяку, що нам таки дозволять перемогти в цій війні.