З давніх-давен люди ходили на прощі до святих місць, щоби помолитися за прощення гріхів, за душі померлих, за здоров'я близьких і рідних. Кожний ніс у своїй душі тільки йому відомі прохання до Господа Всевишнього і до Матінки Божої.
Ось і відсвяткували українці всього світу Празник Воскресіння Христового. Як усі чекали цього Великодня! Це дійсно Празник над усіма празниками! Це – велика перемога Правди, Живої Істини над силами зла, це – надія всього людства на те, що душа наша ніколи не помре, надія грішників на прощення гріхів і на життя вічне. Син Божий показав світові велич і силу Творця Всесвіту, Його безмежну Любов до нас, грішних.
«Європа народилася в паломництві, а християнство є її рідною мовою».Гете
З давніх-давен існує в нашого народу побожний звичай – відбувати прощі до Святих місць. Вірні долають великі відстані, щоб поклонитися чесним мощам Cвятих, Божих угодників, помолитися серед монастирської тиші, прикластися до чудотворної ікони, зачерпнути цілющої водиці з джерела.
Неділя 25 березня залишиться в пам’яті нашій надовго. В цей день українці Чикаго мали чудову нагоду поспілкуватися з Господом через численні молитви.
Більш ніж п’ятнадцять легкових машин від’їхали о дев’ятій ранку з Чикаго в Манстер (Індіана) на Службу Божу до церкви св. Йосафата, де парохом є о. Ярослав Мендюк. Нашу українську Церкву ми одразу впізнали за архітектурним стилем, а також по тому, що біля неї майорів наш синьо-жовтий прапор.
У неділю, 19-го березня, відсвяткував свій 70-тирічний ювілей отець Архімандрит Іван Кротець. Мабуть, нема в українській громаді людини, яка б не знала цього скромного, відданого Святій церкві отця.
За багаторічну працю в Храмі св. Володимира і Ольги отець Іван виховав, вишколив багато молодих священиків, які тепер плідно працюють у Божому Винограднику. Всі вони з вдячністю згадують свого доброго вчителя, як вдячні сини – батька.
Сьогодні ми перебуваємо у четвертому тижні Великого посту, яка знаменує відхід Хрестопоклінної. В урочистій церемонії Церква забирає Хрест, оздоблений прикрасами, де він був виставлений на пошану всім вірним, щоб пізніше знову повернути його, але в контексті абсолютної перемоги Христа над злом, у час Його страстей і поховання, у час Великої П’ятниці.
Як ми тепер повинні ставитись до знаку Хреста? Як ми це можемо усвідомити у переході через боротьбу посту?
Час втікає дуже швидко, ніби недавно розпочали молитву за дітей наші матері, а вже збігло два роки…
Відрадно, що цей почин підхопили матері майже всіх українських церков, і кількість бажаючих приходити на молитву постійно збільшується. За цей час люди переконалися в цінності спільних молитов, відчули на собі велику силу зцілень через молитви.
Мешканці українського Чикаго мали чудову нагоду в неділю, 19-го лютого, зустрітися з дуже цікавою людиною, д-ром Іваном Дацьком, який від 1976-го року по 1984-ий рік мав велику Божу ласку – працювати особистим секретарем Великого Патріарха Йосифа Сліпого.
Зал Українського Культурного осередку був повністю заповнений. Всі з нетерпінням очікували, коли заговорить д-р Іван Дацько. І ось п. Марта Коломієць з Української Католицької фундації представила шановного гостя.
У ніч чувань у Божім ХраміВідкрились всі Небесні брами.Ангели із небес зліталиІ нам молитись помагали.Прослава Бога цілу нічТака потрібна й добра річ.
З давніх-давен люди ходили на прощі до святих місць, щоби
помолитися за прощення гріхів, за душі померлих, за здоров'я близьких і рідних.
Кожний ніс у своїй душі тільки йому відомі прохання до Господа Всевишнього і до
Матінки Божої. 
