Нас об'єднують одні вчителі, одна школа, одна вулиця, один потічок, одна гора, одна стежка в ліс... І з підзолочівського села Сновичі - одна дорога у світи. Та лишень Володимира Бандуру ця дорога закинула в далекі краї, мене ж пощадила - я полишав рідну землю хіба що як солдат і турист.
Із радісним хвилюванням пишу про свого сердечного друга, односельчанина Владка Бандуру. Він поет, і поет справжній, хоча й без поетичної школи. На власні кошти Владко видав книжку "Заробітчанські мелодії", куди увійшли його вірші та переклади з англійської, написані у 1994-2002 рр.