Шановні мої читачі! Пропоную вам не рецензію на книжкову новинку, а, наскільки дозволяє газетна площа, більш детальну розповідь про героя книги та її авторів. Маючи на увазі, що книга - уже раритетне видання (її наклад мізерний - 500 прим.). А для всіх шанувальників пісні та художньо-біографічного жанру, не кажучи про музикознавців, книга Володимира Костенка «Анатолій Пашкевич», котру впорядкувала і редагувала Неля Даниленко, то - скарб.

Зрізати під корінь дерево - це вбити його живу душу. Прирівнюється до вбивства людини. В Україні - біда на біді. Вбивають людей на незрозумілій війні. Вбивають масово дерева в Карпатах, оголяючи величезні площі з відома верховної влади у Києві. «Трупи» цих дерев вивозять в Європу ешелонами.

Конфлікт в Гайсині виник навколо знищення зеленої охоронної зони Міського краєзнавчого музею Гайсинщини і будівництва на його місці дорогого скверу Слави з непотрібними елементами, як ото фонтани. В той час, коли музею виділили на придбання експонатів у 2017 р. всього лише 505 гривен ($20) в рік, він буквально задихається у тісному приміщенні.

Всі ми, читачі нашого друкованого незалежного часопису та його сайта, автори, редакція добре інформовані, що відбувається в політично-суспільному житті України зусиллями вищих ешелонів влади. Знаємо, що робить, а, головне, НЕ робить Адміністрація президента, Кабмін, і що «виробляє» Верховна Рада, дії народних депутатів якої охрестили недавно словом «цирк»... Але ми дуже мало інформовані, що відбувається в регіонах, на місцях, у маленьких містах і містечках. Мені довелося з травня місяця ц. р. і до цього часу знайомитися з цим лихом на прикладі політики місцевої влади моєї малої батьківщини - 25-тисячного міста Гайсин, Вінницької обл. Все, що я з родиною побачила, можна охрестити одним словом «беспрєдєл».

Нещодавно довелося мені побувати в Кесткільських горах північної частини штату Нью-Йорк, неподалік від містечка Елленвіл, де прямо в лісі розташована оселя Спілки Української Молоді США. Ліси, гори, духмяне повітря нагадують нам наші Карпати. Тут відбувся 17-й фестиваль «Лемко-ватра».

Нещодавно відбулося надзвичайно цікаве, гостре, відверте інтерв'ю американського радіо- та тележурналіста Віктора Топаллера (автора та ведучого програми «Рикошет» нью-йоркського «Devidzon Radio», що виходить в ефір російською мовою, однак дотримується чіткої проукраїнської позиції) з командиром Грузинського легіону Збройних сил України Мамукою Мамулашвілі.

«Яра» - мистецька група (режисер Вірляна Ткач) з нью-йоркського експериментального театру «La MaMa» - презентує в ці дні свою нову виставу «1917/2017: Тичина, Жадан і «Собаки». Це її постановка, створена на основі поезій Павла Тичини, відомого сучасного поета Сергія Жадана та пісень рок-гурту з Харкова «Собаки».

Рідний, прекрасний, травневий каштаново-бузковий Київ... На Хрещатику каштани, навіки оспівані в пісні Платона Майбороди на слова Андрія Малишка «Київський вальс», зрізані. Посаджені італійські... Але поза Хрещатиком на багатьох вулицях, скверах збереглися розлогі, весняно-свіжі. Квітнуть, милують око і нагадують: ми - в столиці! Адже гербом Києва довгий час був саме каштановий квіт. І ось «Знову цвітуть каштани, Хвиля дніпровська б'є»...

З усіх культурних імпрез, що відбувалися у Києві напередодні відкриття пісенного конкурсу «Євробачення-2017», мою увагу привернув концерт фольклорного гурту «Чорноморці». Відбувся він 4 травня, в арт-кафе «Остання барикада», розташованому майже «в підземеллі», під скляним куполом, на Площі Незалежності, біля брами «Лядські ворота» з фігурою Архістратига Михаїла. Учасники Майдану-2013/2014, згадуйте розташування!

2017 рік офіційно, на державному рівні, оголошено Роком Японії в Україні. Присвячений він 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.  Японія - одна з перших світових держав, яка визнала незалежність України. В останні роки дружні відносини наших країн стали міцнішими. Цьому сприяли взаємовідвідини глав наших держав: у 2015 р. - прем'єр-міністр Японії Абе Сіндзо відвідав Україну, а в 2016 р. президент України Петро Порошенко - Японію. У результаті цих відвідин вирішено провести Рік Японії в Україні. На офіційному логотипі цього проекту: зліва - кольори прапора Японії з цифрою «25», справа - стилізована писанка з кольорами нашого прапора. Автор логотипа - японець Томоо Каваї.