День Христового Воскресіння – це Свято Свят, Торжество Торжеств – побіда й перемога життя над смертю. Ця містерія чудово висловлена в літургічному гімні, що співаємо його на Великдень: «Христос воскрес із мертвих, смертію смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував». Своїм Воскресінням Христос засвідчив, що життя – вічне, а носіями тієї вічності є ми – наші безсмертні душі, що їх одержали від Бога.
Тому-то кожного року готуємося до святкування цього великого празника з особливою увагою. Нам у цьому допомагає Церква, виділивши аж сім тижнів в році на підготовку до зустрічі дня Христового Воскресіння. Тим періодом є Великий Піст, в часі якого Церква влаштовує для нас духовні вправи, а їхньою метою є вкотре пригадати нам засади християнського життя, щоб спрямувати нас до богопослушого поступу.
Духовні вправи в парафії св. Володимира й Ольги цього року провів отець з України – о. д-р Андрій Дикий. Цікаво підкреслити, що багато людей (може, й Ви належите до них) використовує цей період – Великий Піст – як нагоду до самовдосконалення, відмовляючи собі в якійсь приємності, або обіцяють зробити якусь корисну річ чи діло, допомогти ближньому, зложити пожертву на корисну справу, тощо. Це людські засоби, якими по-людському ми себе духовно оновлюємо в часі Великого Посту, щоб краще зрозуміти суть Христового Воскресіння і чистими Його зустріти.
Дочекавшись цього торжества, ми святкуємо його у великому піднесенні, радіємо, співаємо на прославу Воскреслого Христа веселих і радісних великодніх пісень, виводимо гагілки, займаємося «дурощами» у так званий «Зливаний» або «Поливаний» понеділок. Щоб то ми не робили, діємо з метою духовного піднесення, бо Христове Воскресіння – це обіцянка безсмертя наших душ.
Дозволю собі тут дещо відбігти від плану статті й заглянути в давнину, яка має стосунок до Великодніх традицій. Пригадую, коли в 50-их роках минулого століття сумівська молодь Чикаго річно виводила гагілки у Домі Українського Народного Союзу, що при Вестерн Авеню, поблизу вулиці Райс. Цей будинок ще й досі стоїть. Його власники – вже неукраїнці, але на верху його фасаду ще й досі стоїть наш національний герб – Тризуб, свідок перших його господарів. Також пригадую, коли в 70-их роках вулиця Суперіор була змочена водою. Молодь, що належала до Братства молоді при парафії св. Володимира й Ольги, мабуть, довідавшись від своїх батьків, що в Україні, в понеділок після Великодня, хлопці та дівчата зливали себе водою, вони собі задумали побавитися в ці «дурощі».
Як хотілося б, щоб ці побутові речі продовжувалися й сьогодні в час, коли домінантними є «I-pod», «smart phone», «tablets» та інші технологічні винаходи, які, якоюсь мірою, відвертають увагу молоді від побутових традицій, від прямих стосунків з людьми, від заангажованості в громадському житті й занурюють її в світ модерної комунікації, яка часом декому приносить велику прикрість, а то й шкоду.
Святкуванню Христового Воскресіння передує скорботний тиждень, а йому – тріумфальний в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму, який святкуємо тиждень перед Христовим Воскресінням, і який має назву Квітна неділя. Знаємо з писань Євангелістів, що в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму народ вітав з великим ентузіазмом, дорогу встелював йому гілками пальм, якою, згідно з пророцтвом, Він верхи на ослиці під’їздив до єрусалимської святині. Народ у піднесенні викрикував в Його бік «Осанна», що гебрейською мовою означало «Слава». А вже тиждень пізніше ті самі люди перетворилися в натовп і кричали: «Розіпни його». Хіба не нагадує нам цей епізод події, що мали місце в нашій сучасності, коли одного дня ми щось цінували, а на наступний – почали недооцінювати? Тут на думку приходить тріумфальна «Помаранчева революція», значення якої, чомусь, починаємо применшувати і забувати її ціль, яка так гарно була висловлена словосполученням: «Нас не подолати». На жаль, ми дали себе подолати, бо наші провідники не зуміли використати сили народу. Бракувало одномислія і єдності!
Парафія св. Володимира й Ольги святкує свята за Юліанським календарем. За цим календарем, відзначення Квітної неділі цього року відбулося 8 квітня. В храмі служили три Святі Літургії, і шляхом трансляції також передавали до церковної зали, щоб дати змогу багатьом бути учасниками святкувань неділі тріумфального в’їзду Ісуса Христа до святині в Єрусалимі.
До речі, Квітна неділя цього року випала на неділю, приурочену Лазарю. Як подає Святе Євангеліє, Лазар помер, і його Христос воскресив (підтвердження вічності наших душ). З трьох Святих Літургій в цю неділю, як завжди, співаною була друга з черги. Співав хор «Прометей» під орудою Романа Андрушка, а її служителями були архімандрит о. Іван Кротець, парох о. крилошанин Олег Кривокульський та диякон о. Роман Артимович. Глибоко повчальну проповідь виголосив о. Кротець.
У скорботний тиждень, його ще називають Страсним, були відправи кожного вечора. У середу додатково був доконаний Чин Малого Єлеосвячення. У Великий четвер зранку служилась Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею, а ввечері – Утреня Страстей з читанням 12 Євангелій. Співав хор «Крилос». У Велику П’ятницю відправи почалися зранку служінням Царських Часів, а, відтак, о год. 11-ій – Вечірня Великої П’ятниці з винесенням Плащаниці та потрійним обходом навколо собору.
Під час служіння Вечірні її зворушливою частиною був той момент, коли о. Олег читав Євангелія Ап. Матея, в якому Апостол описав суд, який відбувався над Ісусом Христом. Не бачив вини Христа римський управитель Пілат, але віддав невинного Христа на розп’яття на вимогу під’юдженої юрби. Вона вимагала страшної кари – розп’яття Христа на хресті. Морозило розум, завмирало серце від такої несправедливості, тим більше, що пригадувалася Квітна неділя, коли ті самі люди на тиждень раніше викрикували в бік Христа: «Осанна». Ввечері служили чудову за змістом Єрусалимську Утреню, яка включала глибокі до роздумів молитви. Співав вже згадуваний хор «Крилос».
І, як колись, людям доводилось були свідками видовища великої несправедливості – засудження Христа, так і нам сьогодні доводиться бути свідками тієї ж несправедливості, бути свідками суду над невинними людьми, запроторення їх за ґрати. Я тут маю на увазі події в Україні. Тільки в Україні помінялися ролями – нечесною є влада і їй підпорядкований суд, яка не хоче чути голосу народу, який кричить: «ЗВІЛЬНІТЬ».

Отці відмовляють молитви перед освяченням кошиків	Приготування до обходу

Парафіяни несуть плащаницю	Хор «Прометей» – сопрано і тенори

Хор «Прометей» – альти і баси	Після освячення віряни ходили помолитися біля Божого гробу; тепер виходять з церкви

Чоловіча секція під час співу Пасхальної Утрені	Отці і прислужащі служать Воскресну Службу Божу

	Люди готуються до освячення кошиків (праве крило)

У нашого народу виробився ритуал свячення страв під Великдень – паски, яєчок, м’ясних продуктів, сира, хрону тощо. В парафії св. Володимира й Ольги ця подія відбулася в суботу надворі. Цілий день люди переживали, боячись, що буде дощ, тим більше, що його передбачали репортери погоди. На щастя, погода була хорошою. Тисячі людей принесли кошики, щоб їх отці посвятили. Приємно було бачити багато дітей і діточок. Вони теж принесли кошики з яєчками та пасочками. Можливо, діти ще не зовсім розуміють зміст наших традицій, але вони тішилися й захоплювалися красою дійства. Зміст, напевно, зрозуміють пізніше.
Під час дійства свячення з вітальним словом до багатьох присутніх звернувся о. Кротець. Він почав: «Я радий так багато вас сьогодні тут бачити (присутніх було, мабуть, понад п’ять тисяч – авт.), але я хотів би, щоб так багато вас я бачив кожної неділі в церкві». Отець дальше говорив з вирозумінням, що ми сьогодні переживаємо нелегкі часи. Внаслідок скрутних економічних відносин, ми сьогодні турбуємося прожитком, забезпеченням наших родин, а також – і подіями в Україні. «Шукаймо сили в молитвах, – сказав отець. – Відвідуймо церкву і випрошуймо Божої помочі».
Мабуть, користаючи з великої кількості присутніх, до них також звернувся о. ректор Богдан Налисник з катедральної парафії св. отця Миколая, яка відсвяткувала празник Христового Воскресіння минулого тижня. Він закликав вірян посилати своїх дітей до катедральної цілоденної школи, в якій діти проходять не тільки приписану шкільну програму, але також вчаться читати й писати українською.
Коли закінчилося освячення страв, і люди почали розходитися домів, ще сотні інших приходили, яким отці святили кошики в церкві. Та й були люди, що принесли кошики на посвячення на сам Великдень. Треба тішитися, що люди відчувають духовну потребу мати освячені страви на столах на Великдень. Адже плекання традицій і звичаїв є одним з багатьох елементів нашого релігійного і національного самозбереження.
Воскресні відправи почалися в неділю раненько. Вже о год. 5:30 служилось Надгробне. Співав молодіжний хор «Крилос». О год. 6:00 отці відправляли Воскресну Утреню, до якої співали злучені хори – «Крилос» і «Благовість». Пісню «Плотію» виконали о. Кротець та Роман Сидорук. Відтак, служилися дві Врочисті Пасхальні Святі Літургії, до яких співали хор «Прометей» під диригентурою Романа Андрушка та хор «Благовісь» – керівник Олена Новик-Балабан відповідно. Служителями першої Святої Літургії був владика Річард Семенюк та парафіяльні отці – о. крилошанин Олег Кривокульський, о. Ігор Кошик, о. Степан Костюк, о. диякон Роман Артимович та парох з катедри св. Отця Миколая – о. ректор Богдан Налисник. Проповідь виголосив Владика Ричард, в якій зробив наголос на зміст події – Христового Воскресіння і перемоги життя над смертю. Святі Літургії закінчилися співом многолітства могутньою піснею «Христос Воскрес»!
Церковні служіння Воскресної неділі закінчились Пасхальною Вечірнею о 5-ій год. під вечір, а завершенням Великодніх святкувань були Святі Літургії в понеділок і вівторок із служінням Пасхальних Молебнів.

Владика читає Святе Євангелія, після чого виголошує проповідь	На закінчення Святої Служби Божої всі співають гімн «Христос Воскрес». Посередині – владика Ричард

Отці моляться біля плащаниці	о. Ігор завершує дійство освячення

Після Пасхальної Утрені парох о. Олег христосується з парафіянами – дає їм цілувати хрест	Хор «Прометей» –диригент Роман Андрушко

Зображення Божого гробу	Обхід з плащаницею навколо кивоту

Отці служать Пасхальну Утреню	о. Олег читає св. Євангеліє про засудження Ісуса Христа

Хлопець у поході з прапорцем	Учасники походу навколо церкви

Люди готуються до освячення кошиків (ліве крило)	Віряни чекають на освячення кошиків