Минулого тижня мер міста оприлюднив свій новий план під назвою «Створення нового Чикаго» – пакет ініціатив оновлення інфраструктури, у якому було дуже мало нового – за винятком його ціни в 7 млрд. доларів та амбітного проголошення місією, подібною до відновлення міста після Великої чиказької пожежі.

Емануель виступив перед групою профспілкових лідерів, олдерменів і найближчих помічників і заявив, що його план закладе «основи Чикаго як лідера світової революції ідей та інновацій» у 21-му столітті. Така гучна заява була зроблена у Laborers Training and Apprentice Center начебто з метою переконати власників бізнесу у покращенні економічної ситуації в регіоні шляхом створення робочих місць на дорогах, транспорті, громадському будівництві. Ніби воно і непогано звучить, якби не один момент. Найбільше Емануель намагався переконати олдерменів схвалити його ініціативу зі створення так званого Infrastructure Trust, в який з приватних джерел надходитимуть кошти на громадські проекти. Тобто, відбудеться злиття державних та приватних справ. Це одразу спричинило чималу критику. В ЗМІ по Емануелевих планах добряче «пройшлися» саркастично налаштовані журналісти та мешканці міста. Після 2008 року, коли Ричард Дейлі віддав «в оренду» систему паркування в Чикаго, до ідеї змішування громадських та приватних бізнесових інтересів ставляться з підозрою.

Попереджуючи будь-які зауваження, Емануель, котрий обіймає посаду вже 10 місяців, визнав складність питання, сказавши, що місто буде тримати під контролем свої активи, незважаючи на приватні інвестиції.

«Вже п’ять лідерів у фінансовій інфраструктурі висловили зацікавленість в інвестуванні у державну власність Чикаго, що залишиться у державній власності Чикаго», – сказав він. За його переконаннями, трест зблизить приватне та державне фінансування різних проектів, таких, як послуги швидкого транзиту автобусів або розширення високошвидкісного доступу в Інтернет. Укладені угоди у багатьох випадках нагадуватиме плани оренди-з-володінням (rent-to-own). Приватні фірми реалізовуватимуть нові проекти або замінюватимуть, розширюватимуть чи модернізовуватимуть існуючі, котрі місто не може дозволити собі втілювати у життя. Місто буде платити приватному інвесторові, доки умови угоди будуть повністю виконані. Тільки 225 млн. зі 7 млрд. доларів, за планом Емануеля, будуть надходити з тресту для підвищення енергоефективності на модернізацію міських будівель. Однак, Емануель дав зрозуміти, що його бачення тресту є ключовою складовою «Створення нового Чикаго».

Одним з головних пунктів амбітного плану мера є завершення розширення міжнародного аеропорту O’Hare. Емануель закликав «авіакомпанії почати планувати сьогодні з нами, щоб ми могли додати четверту і останню (нову) злітно-посадкову смугу». Але найбільші авіакомпанії зустріли таку перспективу без ентузіазму. Базована у Чикаго United Airlines та її головний конкурент по O’Hare – American Airlines вважають, що наразі нема сенсу витрачати гроші на розширення летовища, коли відбувається спад попиту на їхні послуги. American Airlines, нагадаймо, нещодавно подала на банкрутство, так що компанія точно грошенята витрачати не буде.

Майже всі інші ініціативи у промові Емануеля, від дорожнього покриття до відновлення системи водопостачання міста, уже були оголошені раніше, деякі з них належали Дейлі, перш ніж він пішов з мерії минулого року. Емануель підкреслив, що жодні нові податки не використовуватимуть для оплати за його інфраструктурний план. Серед засобів фінансування його плану будівництва – скорочення видатків мерії та запровадження нових зборів за користування бюрократичним послугами.

Емануель ще раз і ще раз наголошував на необхідності ремонту автобусних зупинок, станцій та шляхів метро, які за останніми дослідженням журналістів місцевих медіа, були визначені як забруднювачі навколишнього середовища. Вплив на здоров’я постійних пасажирів також очевидний. Чимало йшлося і про ремонт доріг (sic!), які справляють жалюгідне враження і про модернізацію та ремонт каналізаційних споруд.

Все це потрібно і важливо. Про ті негаразди, від яких потерпає зараз комунальне господарство Чикаго, говорилося вже давно, так би мовити, з часів Дейлі. Робилося, зазвичай, небагато. Емануель, закотивши рукави, узявся за чистку «авгієвих стаєнь». Єдине, що в цьому бентежить – кошти. Створення різних незрозумілих фондів, спільних для уряду і приватних підприємців, завжди виглядали ненадійно. Ніхто ж не буде вкладати гроші тільки із шляхетною метою покращити інфраструктуру комунального господарства. Не кажучи вже про розподіл підрядів тощо. Кому, як не нам – українцям – це знати! Тим не менше, Емануель часу не втрачає і працює не тільки відкрито, на публіці, але й намагається завоювати симпатії кожного окремого олдермена і найцікавіше, що наймолодші, ті, що тільки-но прийшли до керування і рвуться «в бій», уже стали на його бік. Ну що ж, будемо сподіватися, що такі добрі наміри не поведуть… у хибному напрямку.

---

Знову виникло питання продовженого дня у школах Чикаго
План мера Рама Емануеля стосовно продовження шкільного дня для учнів державних шкіл у Чикаго вже затверджений, однак це не завадило критикам виступити проти нього на щомісячній зустрічі Правління освіти округу минулої середи.

Противники 7 1/2-годинного дня, який запровадять у громадських школах всього округу з наступної осені, знову порушили питання про величезний бюджетний дефіцит, який може сягнути 1 млрд. доларів до 2014 року. Вартість продовженого дня ще не була розглянута.

«Слід розглянути питання про те, як краще використати ресурси CPS впродовж року, коли прогнозований дефіцит бюджету складає 600 – $700 млн. доларів», – сказала Кейт Брандт, співзасновник «6.5 to Thrive», групи, яка виступає за довший начальний день, ніж він є зараз, однак, коротший, ніж той, що буде впроваджуватися.

Виступивши на захист продовженого дня, член правління – Генрі Бінен – зазначив, що лише трохи більше половини учнів CPS закінчують середню школу, тому щось має бути зроблено, незважаючи на дефіцит у бюджеті.

«Ви не можете перешкоджати нам робити щось нове», – сказав Bienen. «Це не легко, але це повинно бути зроблено».
Опоненти продовженого дня звинуватили CPS у триманні їхніми співробітниками місць у черзі для тих, хто хотів виступити на засіданні колегії на підтримку цього плану продовженого дня. Люди часто вишиковуються вже о 6 ранку. «Батьки, які підтримують план CPS, могли прийти о 7:55 ранку, тоді як нам довелося прокидатися о 5 ранку, щоб доїхати сюди», – сказав співзасновник Raise Your Hand – Венді Каттен.

Представник CPS – Робін Зіглер – сказала, що працівники CPS не тримали місця у черзі, але з’явились, щоб відповісти на запитання тих, хто вперше прийшов для виступу перед Радою. Інші питання, які розглядалися на засіданні Правління:
– В окрузі було затверджено новий календар шкільного року, за яким було додано 10 навчальних днів. Два дні вибрані за рахунок відмови від вихідних на Columbus і Pulaski Days.

– Було укладено угоду з профспілкою вчителів Чикаго, за якою педагогам 13 нечартерних шкіл, в яких буде встановлено продовжений день, підвищать зарплатню.

---

Сайти знайомств перевірятимуть кримінальне минуле клієнтів
Палата представників Іллінойсу прийняла законопроект, який зобов’язує сайти знайомств вказувати, чи перевірили вони кримінальне минуле своїх клієнтів. Законопроект був прийнятий 29 березня. Раніше подібну вимогу схвалив Сенат штату.
Як підкреслив сенатор Айра Сілверстейн, такі сайти ведуть бізнес в Іллінойсі та «повинні захищати споживачів штату».

Перевірка буде проводитися по урядових базах даних. На сайтах має бути зазначено, чи дозволено там було зареєструватися людині з кримінальним минулим. Крім того, там повинні бути розміщені попередження, зокрема, про те, щоб користувачі не залишали на сайті свої адреси.

Відповідно до законопроекту, прийнятого Сенатом, за кожне порушення сайту буде загрожувати штраф до 50 000 доларів.
Опоненти запропонованих заходів вважають, що влада таким чином втручається в приватне життя людей. Крім того, неясно, як чинити в тому випадку, якщо компанія зареєстрована за межами Іллінойсу.

---

Чиказький художник долучився до святкування ювілею «Вбити Пересмішника»
Ніколосі (Nicolosi), художник з Чикаго, відомий у світі мистецтва лише за своїм прізвищем, був обраний для увіковічення фільму «Вбити Пересмішника» за однойменним романом. Ніколосі, визнаний митець за своїм поп-арт стилем та портретами знаменитостей, виконав на замовлення Поштової служби США зображення для марки. Ніколосі також створив документальне кіно про голлівудську стрічку та Харпер Лі, автора роману, який вона написала ще у 1960 році. На поштовій марці, присвяченій 50-річчю фільму, є портрет Грегорі Пека, котрий зіграв роль Аттикуса Фінча. Дану роботу було представлено 4 квітня у Чикаго та Old Courthouse Museum, в місті Monroeville, штат Алабама.

Ніколосі також створив документальний фільм «Пісня Пересмішника» з благословення Лі, який був показаний на громадському телебаченні Алабами.

50-річний Ніколосі народився у Rockford і проживає в Чикаго, де також практикує як дантист. У старших класах школи він прочитав «Вбити Пересмішника», і цей роман став його улюбленим. Його дружба з Харпер Лі, яка живе усамітнено, розпочалася в 2010 році, коли вона ознайомилася з його художнім оформленням книжки, створеним до 50-річчя роману.
Нагадуємо, що роман Харпер Лі «Вбити Пересмішника» і надалі залишається у списку американських бестселерів.

---

В Іллінойсі виграшний квиток Mega Millions був придбаний у містечку Red Bud
Один з трьох переможців, котрі виграли гранд-приз в лотереї Mega Millions, придбав щасливий квиток у магазинчику на автозаправці. Поки що ім’я переможця з містечка, що на південному сході Іллінойсу, з населенням менше, ніж 4 000 осіб, невідомо. Двох інших переможців, котрі придбали квитки у 7-Eleven біля Балтимору та в магазинчику у Канзасі станом на початок тижня також не виявили.

За цією лотереєю було придбано 1, 5 мільярда однодоларових квитків у 42 штатах та Вашингтоні.

Принаймні, два виграшних квитки – зокрема, квиток, проданий у Red Bud, – були з категорії «швидкого підбору», тобто, комп’ютер вибрав число, згодом оголошене в п’ятницю ввечері в Атланті: 2-4-23-38-46 і Mega Ball 23.

Переможці можуть отримати або одноразову виплату своєї частки або отримати її 26-ма щорічними платежами.

Три виграшних квитки коштували понад $213 млн. до сплати податків, якщо виплати було розтягнуто на 26 років. Якщо взяти приз у вигляді одноразової виплати, виграш становитиме близько $105,1 млн.

Дванадцять квитків «другого місця» були продані в штаті Іллінойс, з підбором п’яти номерів за $250,000. Один квиток, який був проданий в 7-Eleven на 1750 W. Foster Ave. в Чикаго, має «Megaplier», що збільшує премію до $1 млн.