rss
09/29/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Розшифровка символіки в орнаментах

Вишиванка-поема життя,
Закодована вічність в узорах.
Їй ніколи нема забуття!...

            Лель-Анатолій Загрудний

  Title
  

Як кажуть в народі – людина по-справжньому починає цінувати щось тільки тоді, коли його втрачає. І саме тому кожен з нас повинен не тільки шанувати досягнення наших попередників – засновників українських громадських інституцій в Америці, а й належно прийняти цей скарб, доповнити його новими перлинами, щоб було що передати нащадкам.
З великою насолодою розглядала вишивані рушники, які величаво красувалися у виставковій залі однієї із таких громадських інституцій Чикаго – Українському Національному Музеї. Ці рушники, а також виготовлені у національному стилі ґердани – витвори рук моєї землячки – Настасії Марусик – майстра традиційного народного мистецтва, етнографа, збирача старожитностей, дослідниці традиційної української культури, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреата обласної премії ім. Григорія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини. Маленька частка великого творчого доробку мисткині стала прикрасою вечора-зустрічі з нагоди презентації її другої книги-альбому «Буковинське вишиття і ткацтво: знаки-символи», яка відбулася 10 лютого в стінах ошатної музейної зали.
Я в Чикаго вже вдруге і щоразу переконуюсь: що українська громада тут найактивніша. Отримавши запрошення на презентацію, не вагаючись, одразу ж купила квиток до Чикаго. Можна щиро позаздрити Вам тільки тому, що маєте такий прекрасний музей з атмосферою високої української духовності, де можна по вінця наситити спраглу душу. Мені приємно було зустріти тут багатьох земляків, зокрема, родину Ткачук з моїх рідних Вашківців, а також – запізнатися з гостями з Канади та інших штатів Америки.
Зимова заметіль, яку Господь зіслав у цей вечір із неба, щоб нагадати нам про відлуння різдвяних свят, не стала на заваді справжнім поціновувачам традицій наших прародителів. Саме народні традиції, щедро пересипані народною піснею, зігрівають душу і серце тут, в еміграції. Буковинський дух символіки вишивкового орнаменту, гармонійно доповнений пейзажами вижниччанина – Володимира Воронюка – подумки перенесли мене за океан, на рідну Буковину, де ще недавно, під кожною хатою щедрувальники прорікали:

Щедрий вечір – щедрівочка,
Прилетіла ластівочка...

Вітальним словом розпочала вечір віце-президент музею – Ліда Ткачук. Разом із куратором музею – Марією Климчак – повели нас буковинськими стежками, розкриваючи призабуту абетку символіки народного орнаменту. Мелодійні голоси Ольги Монастирецької та Настасії Марусик гармонійно вплели в мову орнаментів буковинський народний фольклор, адже народна пісня була вірною супутницею наших предків і в радості, і в горі.
Буковинська земля зачаровує людей не тільки чудовою природою та безмежними краєвидами, вона ще й виплекала багатьох талановитих особистостей, котрі сизокрилими птахами розлетілися світами, прославляючи неньку-Буковину. Одна з них – Настасія Марусик – належить до славної когорти невтомних ентузіастів, котрі своєю жертовною працею примножують духовну скарбницю України, оберігають її від спустошення і занепаду.
Заставнівщина, де народилася п. Настасія, здавна славилась відомими вишивальницями. Тут настільки берегли і передавали з роду в рід традиційну орнаментику, колористику та композиційну манеру розміщення узорів на полотні, що й досі побутує вислів: вишивати по-заставнівськи, себто, вишукано і гармонійно. На стародавній заставнівській сорочці можна нарахувати понад десять технік виконання, серед яких: рахункова та художня гладь, солов’їні вічка, виколювання, занизування, кафасор, кучер-за-кучер, упрокол, хрестик. З плином часу традиційна буковинська вишивка не просто зазнала змін, а й почала забуватися. Геометричні орнаменти з глибоким символічним змістом поволі витіснялися рослинними. Пізніше стилізований рослинний орнамент, який ще можна побачити на буковинських сорочках, датованих початком ХХ сторіччя, замінений натуральним зображенням квіткових композицій. У таких вишивках символіка втратила будь-який зміст.

 

Title Title 
  

 

Title  Title
  

 

Title Title 
  

 

Навернути сучасних майстринь до стародавньої вишивки, її орнаментального багатства, символічного значення та неповторної краси і взялася Настасія Марусик. Увесь вільний час, який мала ця українська жінка, вона віддавала на пошуки узорів та технік вишивання, відтворюючи і переносячи кращі стародавні взірці в сучасний світ народного мистецтва. У колекції п. Настасії зберігається понад 1000 орнаментальних зразків буковинської вишивки кінця ХІХ-ХХ ст.
У 2003 році Настасія Марусик приєднується до когорти народних митців, об’єднаних у Національну спілку майстрів народного мистецтва України, членом якої є по сьогоднішній день. Однак творчі пошуки мисткині на цьому не зупинилися. Вона давно освоїла різні техніки народного ткацтва, нанизування та ґерданоплетіння, привідкривши для себе ще один цікавий світ народної творчості. На основі стародавніх буковинських орнаментів майстриня створює вишукані сучасні ґердани, які не тільки гарно пасують до народних строїв, а й до сучасного вбрання.
Та не менше заслуговують на увагу і набутки в царині пошукової та дослідницької справи народної буковинської вишивки. Це невід’ємне крило її постійних турбот і занять творчістю, виколисаною на старовинних зразках народної культури. Майстриня збирає, упорядковує та відтворює на папері призабуті орнаменти. Професійно створені розробки буковинських візерунків неодноразово переходять з рук в руки, від вишивальниці до вишивальниці. Зрештою, частину таких змальованих орнаментів буковинської вишивки Настасія Марусик видала ошатним альбомом «Барви Буковини», який побачив світ у 2006-му році.
(Саме ця книга і звела мене тут, в еміграції, з її автором, адже я, деякою мірою, також причетна до відродження традицій орнаментального мистецтва Буковини і цікавлюся появою кожного видання у цьому напрямку).
Приїжджаючи в Україну, кожну вільну хвилину п. Настасія присвячує поїздкам буковинськими селами чи праці в музейних збірнях, вивчаючи кращі зразки народної вишивки. Тому її дослідницьких матеріалів зібралося не на одне видання. Третій альбом під назвою «Стародавня буковинська сорочка» лежить на полиці одного з київських видавництв, чекаючи на своїх спонсорів. Велика копітка робота зі збору старовинних сорочок, які зберігаються у сховищах буковинських музеїв, завершена. Але мисткиня має намір доповнити видання сорочками, вивезеними з краю представниками ІІ і ІІІ хвиль еміграції. Вона звертається до усіх українців в еміграції з проханням – допомогти зібрати буковинський цвіт, розкиданий тут, за океаном, щоб помістити його на сторінках майбутнього видання, увічнивши таким чином працю наших предків у повній її красі. Поруч зі світлиною сорочки на сторінках книги-альбому буде вказано ім’я власника або людини, яка привезла i зберегла цю річ від забуття.

Для фінансової підтримки видання книги-альбому «Стародавня буковинська сорочка» в Українсько-Американській Федеральній Кредитовій Спілці «Самопоміч» (Ukrainian Amerikan Federal Credit Union Selfreliance) відкрито рахунок:
160700. 100 з позначкою Фонд «Духовна Спадщина».
Українська громада Америки налічує сотні тисяч людей, і якщо кожен з нас пожертвує по одному долару – ми зможемо зберегти для нащадків народні скарби, увічнивши їх у цій книзі.
У випадку виникнення запитань – звертайтеся до автора видання – Настасії Марусик – за адресою:
[email protected]

Стали відомі лауреати Шевченківської премії 2012 року

Володимир Путін – забавка одеситів

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com