Італію вразила несподівана урядова криза. Після своєї чергової невдачі на посту прем'єр-міністра Романо Проді подав у відставку. Причиною цього стала відмова сенату підтримати резолюцію щодо зовнішньої політики країни, що її лобіював Проді.

21 лютого верхня палата італійського парламенту не схвалила резолюцію уряду щодо зовнішньої політики, повідомляє ВВС. Розкол усередині правлячої більшості відбувся через те, що три партії, які входять до правлячої коаліції, - Партія італійських комуністів, Партія комуністичного перетворення Італії і Партія зелених, відмовилися підтримувати уряд щодо участі італійців у миротворчій місії в Афганістані та розширення американської військової бази Едерле. Незважаючи на те, що голова МЗС і прем'єр неодноразово проводили наради з радикально налаштованими пацифістами, пояснюючи, що Італія не може порушити зобов'язань перед США й ООН, деякі "дисиденти" відмовилися підтримати урядову резолюцію.

За прогнозами аналітиків, у президента Наполітано є декілька варіантів дій, серед яких розпуск парламенту й оголошення нових виборів - найрадикальніший. Окрім того, італійський лідер може попросити Проді перевірити, наскільки йому довіряє парламент, провівши голосування; попросити його сформувати новий уряд; вибрати нового прем'єра з числа членів правлячої коаліції; призначити новий уряд. Поки не ухвалено рішення, Проді продовжить виконувати обов'язки прем'єр-міністра Італії.

Ситуацією ж вдало скористався основний опозиціонер, колишній прем'єр Італії Сільвіо Берлусконі. Він неодноразово виступав за відставку Проді, а недовіра сенату новому голові уряду зіграла на руку запальному Берлусконі. "Через елементарну політичну послідовність, послідовність дотримання конституції і етичних принципів Проді зобов'язаний негайно піти у відставку", - зазначив екс-прем'єр.

Після дводенних консультацій президент Італі Джорджо Наполітано не прийняв відставку Прем'єр-міністра Романо Проді та вирішив залишити його на посаді. Про це стало відомо після зустрічі італійського президента з прем'єром у президентському Квірінальському палаці. За словами Джорджо Наполітано, "конкретної альтернативи не було, тому це було єдиними рішенням, незважаючи на протести опозиційних груп".

У понеділок правляча італійська коаліція схвалила запропонований Романо Проді план, який дозволяв йому повернутися на посаду. План складається з 12 пунктів, основні з яких - схвалення зовнішньої політики уряду, зокрема, участь італійських військовиків у операціях в Афганістані, прийняття закону про лібералізацію, реорганізація соціального сектору та диверсифікація джерел енергопостачання. Окрім цього, у документі йдеться, що Прем'єр-міністру надається право одноосібно висловлювати позицію кабінету у разі виникнення протиріч.

Джаляль Талабані госпіталізований через виснаження та зневоднення організму, однак його життю нічого не загрожує. Про це сьогодні заявила прес-служба іракського лідера. Напередодні Джаляль Талабані погано почувався, через що був доправлений у столицю Йорданії та госпіталізований до кардіологічного Центру короля Хусейна. Там йому зробили всі необхідні аналізи.

"Стан Президента природній та абсолютно стабільний, тому немає причин для хвилювання. Життєво важливі органи у нормальному стані", - йдеться у повідомленні президентської прес-служби. Найближчим часом Джаляль Талабані пройде додаткове обстеження, після чого йому за необхідності призначать лікування.

Прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер телефоном поінформував президента США Джорджа Буша про свій намір розпочати виведення бри-танських військовослужбовців з Іраку. За його словами, Вашингтон розцінює таку заяву пана Блера як успіх, що свідчить про поступову нормалізацію ситуації в Іраку. Водночас він відзначив необхідність збереження там американських військовослужбовців "для надання допомоги іракцям у стабілізації ситуації в їхній країні". Очікують, що вже цього тижня Блер публічно оголосить про це рішення та повідомить точні тер-міни виведення військ. Нині в Іраку сім тисяч британських військовослужбовців, з яких протягом декількох місяців мають відкликати близько півтори тисячі, а до прийдешнього Різдва число тих, хто повернеться до Британії, сягне трьох тисяч осіб.

У Великобританії поширена думка, що всі війська покинуть Ірак до кінця 2008 року, проте досі не було жодних офіційних підтверджень цієї інформації. Президент Іраку Джаляль Талабані схвалив намір Тоні Блера почати процес виведення британських військ. За словами помічника Талабані, заява британського прем'єра стала сигналом для іракських служб безпеки, що "пора ставати на ноги і брати відповідальність за безпеку в країні". Упродовж останніх п'яти місяців британські війська проводили спецоперацію в підконтрольному їм місті Басра.

Однак поки уряд встановлює точні терміни виведення військ, іще одна партія британських військовослужбовців висадиться в Іраку. Полк, у якому служить принц Гарі, син принца Чарльза та принцеси Діани, вирішено відправити до Іраку на зміну іншим підрозділам. Експерти вважають, що для принца не робитимуть винятків, і Його Високість вирушить до Іраку вже у квітні. Принц Гарі стане першим членом королівської сім'ї, від-правленим у "гарячу точку", з часів принца Ендрю, який брав участь у боях на Фолклендських островах 1982 року як пілот вертольота.

Розслідування вбивства колишнього співробітника ФСБ Росії Олександра Литвиненка підходить до завершення. Про це заявив посол Британії в Росії Ентоні Брентон. В інтерв'ю ВВС дипломат зазначив, що британський уряд наполягатиме на екстрадиції тих громадян Росії, яким висунуть звинувачення в цій справі. "Наша позиція полягає в тому, що хочемо спіймати людину, яка скоїла цей злочин, та покарати її", - пояснив британський посол у Росії. "Зробимо все, що залежатиме від нас, аби досягти цього. І якщо для цього знадобиться екстрадувати когось із Росії, то постараємося домогтися і цього", - сказав він.

Загалом такий сценарій, за словами оглядачів, може перетворитися на затяжну судову баталію. Російська прокуратура вже заявила, що відхилить будь-яке прохання про екстрадицію, оскільки законодавство країни забороняє видачу російських громадян іншим державам. Тим часом один із головних фігурантів у справі Литвиненка, російський підприємець і колишній співробітник ФСБ Андрій Луґовий, заявив в ефірі радіостанції "Эхо Москвы", що не відкидає можливості свого приїзду до Лондона, якщо це сприятиме успішному розслідуванню. Він укотре наголосив, що є не підозрюваним, а свідком у справі Литвиненка.

Цікаво, що цього разу знову не обійшлося без участі колишнього російського олігарха, а тепер підданого Великобританії Бориса Березовського. Він пообіцяв оплатити Андрію Луґовому послуги найкращих британських адвокатів, аби той як свідок сприяв розслідуванню справи покійного екс-полковника ФСБ і виступив у суді, пише видання Sunday Times. У телефонній розмові 6 лютого пан Березовський заявив, що для Луґового немає кращого місця довести свою невинність, аніж у Великобританії.

Про те, що Березовський і Луґовий обговорювали телефоном справу Литвиненка, стало відомо 23 лютого. Це розповів сам екс-співробітник ФСБ в інтерв'ю "Эхо Москвы". "Я зателефонував Березовському, якщо не помиляюся, 6 лютого. Мені здалося, що він був здивований, ми розмовляли близько 20 хвилин. Розмова була дуже конструктивною, але не хотів би розголошувати подробиць", - зазначив Андрій Луґовий. Він не відкинув імовірності свого приїзду до Лондона, якщо це "сприятиме успішному розслідуванню". Колишній працівник ФСБ також повідомив, що британські слідчі мають намір іще раз відвідати Москву в рамках розслідування справи Литвиненка.

Зазначимо, ще на початку лютого Борис Березовський заявив в ефірі програми Newsnight ВВС, що Олександр Литвиненко підозрював Андрія Луґового в причетності до свого отруєння. "Борис, мені треба сказати тобі важливу річ. Я думаю, що Луґовий причетний до мого отруєння", - процитував він слова Литвиненка, котрі той промовив перед смертю. За інформацією Скотленд-ярду, саме Андрій Луґовий є основним фігурантом у справі отруєння екс-офіцера ФСБ.

Нагадаємо, Литвиненко, колишній підполковник ФСБ, який став згодом непримиренним критиком Москви, переїхав до Великобританії 2000 року, отримав там статус політичного біженця. 2006-го Литвиненко став британським громадянином. Торік 23 листопада після місяця мук Литвиненко помер в одній із лондонських клінік. У його організмі, а також у тих місцях британської столиці, які він відвідував, виявили сліди великої дози радіоактивного ізотопу полонію-210.

Попри всі перестороги та погрози, незважаючи на встановлені терміни, Іран не має наміру припиняти свою ядерну програму зі збагачення урану. Президент країни Махмуд Ахмадінеджад заявив, що його держава не повинна проявляти слабкості щодо ядерної програми. За словами іранського лідера, країна готова до кінця відстоювати своє право на мирні ядерні технології, а тому не відступить ані на крок.

У понеділок, 26 лютого, представники країн-постійних членів Ради Безпеки ООН і Німеччина у Лондоні обговорять подальші санкції проти Тегерана.

Без перебільшень, упертість Ірану дуже насторожила світову спільноту. Найгостріше реагують Сполучені Штати Америки. Віце-президент США Дік Чейні заявив, що Іран не повинен стати ядерною державою. Він не відкинув силового впливу на Іран, щоб запобігти цьому. Водночас пан Чейні висловився за пошуки дипломатичного вирішення проблеми. За його словами, США разом із союзниками намагаються використовувати мирні засоби, щоб умовити Іран припинити ядерну програму, проте за жодних умов країні не дозволять стати ядерною державою. Віце-президент США назвав Іран головним спонсором тероризму на Близькому Сході. Зазначимо, що 22 лютого, МАГАТЕ оприлюднило доповідь, згідно з якою Іран не тільки проігнорував вимогу Ради Безпеки ООН заморозити програму зі збагачення урану, але й розширив таку діяльність, установивши сотні нових центрифуг.

Позицію Ірану засудили практично всі європейські країни, однак при цьому позиція Росії виявилася не зовсім однозначною. Посол Росії при ООН Віталій Чуркін піддав сумніву доцільність додаткових санкцій проти Ірану. За його словами, мета полягає в тому, щоб знайти дипломатичне вирішення іранським ядерним амбіціям. Російські сенатори з міжнародного комітету Ради Федерації вважають, що позиція Росії має бути об'єктивною, але твердою.

Цікаво, що сам "винуватець торжества" Іран не надто переймається думкою інших. У державі й надалі проводять дослідження атому, а програма зі збагачення урану успішно функціонує. Ще одним свідченням тому, що технології в країні стрімко розвиваються, став вдалий запуск у неділю, 25 лютого, першої космічної ракети. Як повідомило державне телебачення країни, частину вантажу на борту ракети створило міністерство оборони. Наразі жодних подробиць не повідомляють, однак зазначають, що всі випробування перед запуском проводили на промислових об'єктах країни згідно з міжнародними нормами.

Влада Великобританії неабияк стурбована рівнем терористичної загрози. За оцінками експертів, нині в країні найвищий рівень терористичної небезпеки, приблизно такий, як після терактів 11 вересня у Нью-Йорку. В секретних документах повідомляють, що на території Великобританії діють понад 2000 агентів "Аль-Каїди", які планують теракти проти "вразливих" цілей. Ідеться про ісламських терористів-смертників, які є британськими громадянами.

У звіті британських спецслужб, який називається "Міжнародний тероризм у Великобританії", що його поширив контртерористичний підрозділ Скотленд-ярду, зазначено: "Аль-Каїда" давно перетворилася на всесвітню організацію з плацдармами практично в усіх мусульманських країнах у Північній Африці, на Близькому Сході й у Центральній Азії. За інформацією британської служби контррозвідки, вже встановлено особи понад 1600 людей, залучених у підготовку терактів. Існує 200 відомих мереж, котрі мали стосунок до щонайменше 30 терористичних змов. За словами експертів, число британських громадян, які беруть участь у підготовці терактів, може значно перевищувати 2000. Аналітики вважають, що передовсім до групи ризику належать такі цілі, як транспортна система й економічні райони на кшталт лондонського Сіті чи ділового кварталу Канарі-Уорф. У британському уряді з песимізмом дивляться на ситуацію та безпорадно розводять руками, пише британське видання The Daily Telegraph.

До речі, згідно зі звітом "Оцінка терористичної загрози", складеним у лютому, найближчим часом Афганістан стане замість Іраку основною базою терористів, які плануватимуть джихад проти Заходу. На думку керівника відділу міжнародної безпеки британського Інституту оборонних досліджень Джонатана Еяла, таке активне відродження "Аль-Каїди" пов'язане з нездатністю Заходу вбити чи навіть ув'язнити Осаму бін Ладена або хоча б одного з основних лідерів "Аль-Каїди".

У документі наголошують, що активність терористів 2007 року лише зростатиме. За даними британських спецслужб, "Аль-Каїда" прагнутиме організувати теракти з численними жертвами, можливо, за участю смертників. Нагадаємо, в серпні 2006 року поліція Великобританії оголосила про розкриття терористичної змови з метою підірвати 20 пасажирських літаків.

Міжнародний суд у Гаазі вперше у своїй історії у понеділок оголосив рішення щодо справи геноциду в Сербії. Згідно з ним, Сербія як держава не несе прямої відповідальності за геноцид у Боснії.

Уряд Боснії вимагав визнати Сербію державою, винуватою в геноциді боснійського народу. Проте суд визнав доведеним тільки один факт геноциду в Боснії в період міжетнічного конфлікту 1992-1995 років: убивство боснійськими сербами восьми тисяч чоловіків і хлопчиків із мусульманських родин у місті Сребреніца 1995-го.

Гаазький суд вирішив, що Белград не використав свого впливу на боснійських сербів для того, щоб запобігти геноциду в Сребреніці, тим самим порушивши свої міжнародні зобов'язання. При цьому головуюча суддя Розалін Гіггінс оголосила: Боснія не довела, що інші акти насильства, вчинені на її території з 1992 по 1995 рік, можна кваліфікувати як геноцид. Справа "Боснія і Герцеговина проти Сербії і Чорногорії" належить до часу війни в колишній Югославії між боснійськими сербами, які хотіли зберегти зв'язки з Белградом, і хорватами та мусульманами, які домагалися незалежності. Впродовж 1992-1995 років жертвами конфлікту стали щонайменше 100 тисяч людей.

Позиція Белграда полягала в тому, що конфлікт у Боснії був внутрішнім, а юрисдикція Міжнародного суду не поширюється на цю справу, оскільки членство Югославії в ООН припинено 1992 року. Союзну державу Сербія і Чорногорія офіційно прийняли в ООН тільки 2001 року, відтоді ці дві республіки розділилися й тепер є незалежними державами. Проте суд уже оголосив, що Югославія була зобов'язана дотримуватися конвенції про геноцид 1948 року та що Сербія є правонаступницею колишньої Югославії.

Справу про геноцид боснійців слухали з травня 2006 року. Всі рішення Міжнародного суду обов'язкові до виконання, є остаточними й оскарженню не підлягають. Якби Міжнародний суд таки ухвалив рішення на користь Боснії, то країн могла б вимагати від Сербії багатомільярдних компенсацій.