У Бельгії влаштував бійню місцевий рецидивіст: 4 людини загинули, понад 75 поранено

У центрі бельгійського міста Льєж у вівторок скоєно теракт. Кількість загиблих досягла 4 осіб. Однією з жертв став сам терорист, ним виявився 32-річний бельгієць на ім’я Нордін Амрані.
Терорист діяв сам, неподалік від місця трагедії правоохоронці виявили його автомобіль. Нагадаємо, раніше повідомлялося про трьох терористів.
Злочинець відкрив стрілянину вдень 13 грудня в центрі Льєжа, на автобусній зупинці на площі Сен-Ламбер. Амрані був озброєний ручними гранатами і автоматом Калашникова, з якого відкрив вогонь по натовпу людей.
Потім терорист, ймовірно, підірвався на гранаті.
Поранено понад 75 осіб, більшість з них госпіталізовано з осколковими пораненнями.
Постраждалих відвезли в шість лікарень, майже половина з них, 28 осіб, опинилися в одній лікарні. З цих 28 більшості – від 17 до 20 років. За даними ЗМІ, у Амрані було кримінальне минуле – три роки тому він був засуджений до 58 місяців в’язниці за незаконне зберігання зброї та вирощування марихуани.
Подробиці того, що сталося, наразі остаточно не з’ясовані. Проте представник Міністерства внутрішніх справ Бельгії заявив, що дії Амрані не можна вважати тероризмом.
Разом з тим королівський прокурор Льєжа Даніель Рейндерс повідомив у вівторок журналістам, що організатор нападу в центрі бельгійського міста Льєжа затриманий, проти нього висунуті звинувачення в незаконному володінні зброєю, приховуванні та вживанні наркотиків.
За його словами, в результаті стрілянини та вибухів на центральній площі Льєжа загинули четверо осіб, у тому числі і один нападник, поранено 75 осіб, з них семеро перебувають у важкому стані. Серед поранених і 18-місячна дитина.

Джерело: Lenta.ru

У Лівії відновилися протести, але тепер вже проти нової влади

У лівійському місті Бенгазі, яке стало «колискою» революції проти Муаммара Каддафі, відновилися багатотисячні акції протесту. Цього разу демонстранти вийшли на вулиці з вимогою відставки вже нового керівництва країни.
Близько 30 тисяч людей скандували «Революція почалася в Бенгазі» і вимагали усунути від влади людей, так чи інакше пов’язаних з колишнім режимом.
Щоб заспокоїти незадоволених, Перехідна національна Рада оголосила, що Бенгазі стане новою економічною столицею країни.
«Це рішення ухвалене для того, щоб задовольнити жителів Бенгазі, які відчувають себе обділеними і забутими, незважаючи на те, що вони відіграли найважливішу роль в лівійській революції», – пояснив член Ради Абдельразак аль-Араді.
Він пообіцяв, що до міста будуть перенесені фінансові міністерства, а «економічне майбутнє Бенгазі та інших міст Лівії перевершить всі сподівання».
Зі спеціальним зверненням був змушений виступити і глава ПНР Мустафа Абдель Джаліль, який закликав духовних лідерів численних етнічних груп і громад, що населяють Лівію, заспокоїти незадоволених правлінням нової влади.
«Ми хочемо, щоб ви підтримали перехідний уряд і зберігали спокій. Ми демонстрували наше терпіння протягом 40 років (час правління Каддафі) і, на мій погляд, можемо потерпіти ще трохи, поки при владі перебуває цей уряд», – сказав Джаліль.
Нагадаємо, раніше Рада оголосила амністію прихильникам Муаммара Каддафі, наголосивши, що «толерантність і примирення – це один із принципів мусульманської релігії».
Громадянська війна в Лівії тривала близько дев’яти місяців і закінчилася зі смертю Муаммара Каддафі, який керував країною понад 40 років.
Каддафі був убитий 20 жовтня в околицях своєї малої батьківщини – міста Сирт. До влади в країні прийшли опозиціонери з Перехідної національної ради.
Нещодавно єдина дочка колишнього лідера Лівійської Джамахірії, Аїша Каддафі, звернулася до свого народу із закликом повалити уряд Перехідної національної ради.
Зазначимо, що на зміну натовським бомбардуванням Лівію охопило революційне насильство. У в’язницях місця політичних ув’язнених, кинутих туди за часів Каддафі, заповнили «нові вороги народу», які не догодили новій владі.
Як свідчить доповідь, яку підготувала Місія ООН у Лівії, в катівнях революційного режиму, який прийшов до влади завдяки прямій військовій підтримці Заходу, опинилося близько семи тисяч нових дисидентів. Серед них – іноземці, жінки і навіть діти.

Ліхтенштейн стане 26-ю країною – членом Шенгенської зони з 19 грудня. Відповідне рішення ухвалено сьогодні на засіданні Ради міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ Євросоюзу.
З 19 грудня буде знято прикордонний контроль на наземних кордонах з цією країною.
Раніше Рада ЄС дійшла висновку, що Ліхтенштейн виконав усі необхідні умови для приєднання до Шенгенської зони.
Таким чином, з 19 грудня Шенгенська зона охоплюватиме всі країни-члени ЄС, крім Болгарії, Румунії, Кіпру, Ірландії та Великої Британії, а також Ісландію, Норвегію, Швейцарію та Ліхтенштейн.
Шенгенська зона була створена 14 червня 1985 року, коли 5 країн-членів Євросоюзу – Бельгія, Франція, Німеччина, Люксембург та Нідерланди – підписали Шенгенську угоду, що передбачає вільне пересування в межах країн, що увійшли до Шенгенської зони.
Зауважимо, що напередодні лідери Євросоюзу відклали до березня 2012 року ухвалення рішення про входження Болгарії та Румунії до Шенгенської зони, йдеться у висновку за підсумками зустрічі.
«Європейська рада закликає Раду ЄС ухвалити рішення якомога швидше. В разі необхідності Європейська рада повернеться до цього питання на засіданні в березні 2012 року», – йдеться в документі, ухваленому 9 грудня на саміті у Брюсселі.
У ньому наголошується, що обидві країни виконали всі вимоги, які висуваються до держав-кандидатів.
У вересні цього року Нідерланди наклали вето і чекають підтвердження експертами того, чи дійсно дві країни дотримуються домовленостей із прикордонного контролю та щодо вдосконалення юридичної системи.
Проти прийому Болгарії та Румунії до Шенгену заперечували також Німеччина, Франція і Фінляндія, але вони зняли свої претензії.
Європарламент раніше закликав Європейську раду (повноважний форум лідерів ЄС) схвалити долучення Болгарії та Румунії до Шенгенського простору, оскільки вони повною мірою виконують технічні вимоги до його учасників.

Щоб отримати канадське громадянство і скласти
присягу, мусульманкам доведеться знімати паранджу

Мусульманки відтепер більше не зможуть складати присягу для отримання канадського громадянства в паранджі і головних уборах, які повністю закривають обличчя.
Таке рішення ухвалено у зв’язку з тим, що до Міністерства у справах громадянства та імміграції країни почали надходити скарги чиновників, які заявляли, що їм потрібно бачити обличчя людини, яка складає присягу.
За їхніми словами, це необхідно, щоб переконатися, що присягу приносить саме та людина, яка подала прохання на отримання громадянства, повідомляє The Guardian.
«Це справа принципу для нас. Принципу відкритості та рівності, якого повинен дотримуватися будь-який громадянин країни», – заявив голова міністерства Кенні Джейсон.
Британське видання зазначає, що раніше в канадській провінції Квебек був ухвалений закон, який забороняє носити нікаб та інші головні убори, що повністю закривають обличчя, жінкам, які працюють в держустановах.
Крім того, в Квебеку готується законопроект, що забороняє навіть перебувати в державних установах в подібному одязі.
У квітні цього року першою європейською країною, що заборонила нікаб, стала Франція.
Носіння нікабу не є обов’язковим за канонами ісламу, витоки цього лежать у традиціях арабських і середньоазіатських країн. Релігія зобов’язує мусульманок закривати головним убором тільки волосся, наголошує The Guardian.

Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес в інтерв’ю швейцарській газеті Der Bund назвав російську «мовою окупаційної влади».
Під час інтерв’ю журналіст згадав про сучасні відносини Естонії та Росії та зауважив, що вони ускладнені тим, що приблизно одна чверть населення Естонії, яка вважає російську мову рідною, належить «до нижчого економічного класу», передає DzD.ee.
У відповідь Ільвес наголосив, що протягом 50 років росіяни в Естонії були привілейованою «нацією панів».
«Тепер, оскільки у них більше немає привілеїв, деякі люди розглядають це як втрату», – сказав Ільвес.
Президент також відповів на запитання про те, чому російська в Естонії не є офіційною мовою.
«А чому має бути? Наприклад, ми окупували вашу країну, а через 50 років ми говоримо, що ви повинні зробити естонську мову державною. Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч людей до Сибіру і надсилає сюди своїх людей. І тепер, коли ми, нарешті, здобули незалежність, чи повинна мова окупаційної влади бути другою мовою країни? Не ставте мені смішні запитання! Моя порада: росіяни за походженням мають потурбуватися про естонське громадянство», – заявив він.
Зазначимо, в Україні мовне питання стоїть досить гостро. Нинішня влада робить все можливе, щоб російську зрівняти в правах з українською. Так, перший заступник голови Партії регіонів, народний депутат України Володимир Рибак заявляє, що до кінця повноважень поточного скликання Верховна Рада України ухвалить закон щодо прав російської мови в країні.
Прем’єр Криму Анатолій Могильов взагалі заявив, що чистою українською мовою говорить досить невелика частина населення України.

Джерело: www.newsru.ua

Підготував Юрій Токарський
За матеріалами інформагенств