Слово «самооцінка», напевне, чули навіть ті люди, які психологією взагалі не цікавляться. Кругом тільки й чути «висока самооцінка», «низка самооцінка»… Однак навіть не кожен психолог зможе відразу чітко розповісти, що ж воно таке – та самооцінка, і за якими критеріями варто себе оцінювати, аби не сісти в калюжу.

Одна з найпоширеніших психологічних проблем – неадекватна самооцінка, пише лікар-психіатр Наталя Стілсон у своєму ЖЖ.
Усі  розуміють якось на рівні підсвідомості, що це таке. До речі, багато хто дуже легко погоджується з тим, що вона низька, і в багатьох виникає потреба її підняти. Щоправда, жодна людина жодного разу не запитала, а що ж це таке — та самооцінка, де вона розташована, й у чому вона виміряється.
Насправді дотепер немає єдиного визначення, що ж таке «самооцінка». Є деяке середнє, збірне поняття, що це знання про деякі свої риси і особливості з їхньою емоційною  оцінкою. Для прикладу, ви знаєте, що ви людина весела, і  оцінюєте, що це добре – бути веселим ( або не добре, тому, що веселощі – це вже легковажність, або щось подібне).
Є ще я-концепція - це сукупність всіх знань про себе. У я-концепцію входить і самооцінка. Тобто, сюди входить все, що ви про себе знаєте, свідомо і неусвідомлено, і зовсім необов’язково, що ви ці знання якось оцінюєте.
Для повноцінного обговорення обох проблем варто врахувати, що і самооцінка, і я-концепція:
- дуже важливі для того, аби людина почувала себе щасливою;
- досить складні  психічні системи, до складу яких входить безліч частин, зі складною взаємодією між собою.
 - динамічні утворення. Тобто, вони постійно змінюються, як у напрямку позитиву, так і негативу, залежно від ситуації, в яку потрапляє людина.
Як всім відомо, самооцінка буває високою або низкою.  Існують деякі тести, які можуть оцінити вашу самооцінку в цифрах, але це все відносно. Самооцінка скоріше виражається не в певних числових значеннях, а в поведінці людини.
Ось деякі ознаки різних самооцінок.

Людина з високою самооцінкою:

Добре дає раду із труднощами й легко адаптується до змін;
Активно ставить перед собою цілі й досягає їх;
Обізнана про свої почуття, бажання, можливості, дії і потреби, і про їхні причини;
Добре й адекватно виражає свої потреби, як матеріальні, так і емоційні, духовні і так далі;
З повагою ставиться до заслуг інших;
Відкрита до нового досвіду й нових можливостей;
Спокійно сприймає  факт своєї помилки й готова її виправити, терпима до помилок інших і активно готова допомагати;
У конфлікті прагне знайти консенсус;
Відкрита до співпраці;
Схильна до самовираження без спроби конкурувати, справити враження або приниження іншого;

Людина з низькою самооцінкою:

Постійно доводить всім довкола й собі важливість окремих своїх рис і вмінь;
Схильна до повторних, часто невдалих стратегій і схем поведінки (наступає на ті ж самі граблі);
Не знає точно, чого вона хоче й про що думає. Часто вона хоче того, що хочуть від неї інші, ігноруючи свої власні потреби;
Схильна до «неточних комунікацій»  (сама не може висловити свої почуття й бажання, хибно тлумачить думки  інших людей, стурбована реакцією співрозмовника  й тому часто показує себе йому такою, якою співрозмовник хоче її бачити, у підсумку комунікація втрачає первісний сенс і ціль);
Інші люди є для неї єдиним джерелом схвалення\несхвалення;
Нетерпима до думки інших людей, демонструє агресію й недоброзичливість;
Нетерпима до помилок інших, часто  займається моралізуванням, висміює  й принижує того, хто помилився;
Нетерпима  і часто агресивна до людей, які відмінні в чомусь від неї, бачить у них, як правило, загрозу, а не можливості розвитку й знань;
Має чорно-біле мислення;
Схильна до само-деструктивної поведінки (свідомо знаючи що така поведінка може призвести до неприємностей  і розриву відносин, банкрутства, хвороб і навіть смерті, повторює таку поведінку знову й знову);
Переживає тривогу й інші неприємні відчуття і почуття, якими не може керувати;
Ігнорує реальний стан речей;
Не ставить перед собою явних, або взагалі ніяких цілей, а якщо ставить, то в неї немає певних очікувань або планів для їх  досягнення;
Часто відкладає справи на пізніше, або й на взагалі ніколи;
Уникає зустрічатися з неприємними переживаннями й почуттями з допомогою різних стратегій, які не дозволяють людині розвиватися й  вирішувати поточні проблеми (сюди належать різні залежності й істеричні захисти);
Погано обізнана про свою особистість, її можливості,  обмеження і потреби;
Часто страждає від автоматичного мислення й токсичних думок;
Втягується в деструктивні або токсичні відносини з іншими людьми;
Часто виступає жертвою-мучеником ( або звичною жертвою, що часто потрапляє в кепську ситуацію);
Відмовляє іншим в допомозі, якщо вони цього потребують, а в неї є можливість їм допомогти, часто погіршує цим становище тих, хто потребує її допомоги;
Маніпулює, обманює;
Чекає від інших, щоб її зробили щасливою, і думає, що інші відповідальні за її поведінку, почуття й невдачі;
Вдається до насильства й надає йому перевагу перед співпрацею або виробленням консенсусу;
Прагне «вишикувати» або принизити інших, применшити їхні досягнення;
Знецінює свої досягнення;
Вважає себе відповідальною за почуття й невдачі інших;
Успіхи інших сприймає болісно, як виклик власній особистості.
Є й інші ознаки, які варті окремої розмови.
Для того, щоб зрозуміти чи в тебе й справді низька самооцінка, не обов'язково набирати весь список. Тому що у самооцінці можуть бути окремі  «ділянки» занижені, а інші бути на рівні. Крім того, людина може оцінювати ті ж самі  риси і якості у своїй особистості в різних ситуаціях по різному. Наприклад, чоловік може бути терпимим до помилок у своїй родині, але зовсім не терпіти помилок у професійному плані. Наявність тої або іншої риси лише показує загальний напрямок роботи із самооцінкою.
Існує так само поняття «завищена самооцінка». Це не зовсім правильно. Є «неадекватна самооцінка».  При цьому людина може оцінювати себе зовсім інакше, ніж є насправді, у будь-яку сторону. Як у плюс, так і в мінус.  І, все ж таки, за «неадекватною самооцінкою» навіть у плюсі, часто прихована самооцінка занижена. А  всі «видатні риси» людини можуть бути, за суттю своєю, компенсаціями або заміщенням відсутніх або занадто низко оцінених рис.
Є так само «псевдо самооцінка». Це ситуація, коли людина оцінює себе як особистість за зовнішніми досягненнями, залишаючи без уваги  реальні риси своєї особистості. Останнє вона майже ігнорує, і вважає, що всі особистісні проблеми можуть вважатися не важливими, тому що людина має зовнішні досягнення. Це, для прикладу –  якісь дорогі предмети, нерухомість,  гарна фігура, чоловік\дружина, престижна робота, підтяжка обличчя, гроші, коштовності, знайомства зі знаменитостями.
З одного боку, так, все прекрасно, людина досягає успіху, набираючи у свою самооцінку різні бонуси із зовнішнього світу. Вона щаслива.
Якщо в неї є можливість продовжувати тримати себе на рівні дорогих речей, гарної фігури, зв'язків і знаменитостей, це чудово. Хоча, все-таки, тут уже з’являється деяка тривога в погоні за певним рівнем. Проблеми починаються тоді, коли з якихось причин вона втрачає можливість "бути на рівні", або не дай боже, втрачає все. Немає дорогої машини – самооцінка – на друзки.
І потім, у речах самооцінка може бути не тільки в багатих і знаменитих. У нас дуже багато людей відчувають себе абсолютним нулем, якщо в них нема, наприклад, якоїсь марки машини або хоч поганеньких, але діамантів у вухах. От, немає в мене цього, тому я – цілковитий нуль.
Людина з високою самооцінкою може мати точнісінько те ж саме, що й людина із псевдо-самооцінкою. Це не означає, що якщо чоловік самодостатній, то, значить, із голою дупою сидить у позі лотоса й безмірно цим задоволений. У нього просто акценти зміщені. Він, наприклад працює, не для грошей, а для самореалізації. Реалізуючи себе повно й творчо, він отримує за це гроші, які витрачає на те ж саме, що й попередня людина. Однак, його відчуття цінності себе самого не залежить від того, чи придбав він діаманти або машину, чи не придбав. Він не вбитий наповал, якщо втрачає блага, а легко все відновлює, якщо в нього є в цьому потреба. Тут так само є «соціальний рух», але двигун у цього руху інший. Скажімо так, більш безпечний для користувача.
Ну і найцікавіший момент: самооцінка, як вже було сказано, постійно змінюється. Тож, якщо вам не дуже комфортно з наявним рівнем оцінювання себе, подумайте – може, варто змінити шкалу?

Джерело: gutta-honey.livejournal.com