rss
02/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#345

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Львівська «Дзвінга» зачарувала Словенію

З 10 листопада по 17 листопада цього року у Республіці Словенія в рамках святкування тижня Святого Мартина під назвою «На європейському шляху Святого Мартина» відбувалися гастролі львівського вокально-інструментального ансамблю бандуристок «Дзвінга» .

Ініціатором стали Товариство українців Словенії та керівник міжнародної гуманітарної програми «Діалог на європейському культурному шляху» пані Цветка Яґодіч. Мені випала честь бути учасником гастролей.
Українсько-словенське співробітництво, передусім, у галузі культури, тільки набирає обертів. Досі ця держава для українців була маловідомою і загадковою. Ще й дотепер в Україні навіть люди з вищою освітою плутають Словенію зі Словаччиною, а дехто думає, що це та ж Словаччина, тільки по-різному її називають.
Безперечно, мало знають у Словенії про Україну. Щоби нейтралізувати цю проблему, у цьому напрямку плідно працює Товариство українців у Словенії, зокрема, активний секретар товариства Андрій Гевка. Пан Андрій має уже чималий доробок. Він є автором першого «Українсько-словенського розмовника і довідника». Зрештою, перераховувати його працю для пізнання України у Словенії потрібно в окремій статті. Але було б несправедливо не згадати останню працю пана Андрія – випуск пісенника «100 найкращих українських пісень» словенською мовою. Таке видання є першим в українській діаспорі.
Приємно, що зацікавлені у співпраці з Україною самі ж словенці. І тут слід згадати пані Цветку Яґодіч. Вже понад рік вона співпрацює з Товариством українців Словенії у галузі культури. Таким чином популяризує у цій невеличкій, але дуже мальовничій і гостинній країні українську культуру і знайомить словенців з нашою державою. І ось у травні цього року до Львова завітав словенський ансамбль Емона, котрий взяв участь у святкуванні Дня Львова. У вересні у Словенії побував ансамбль «Ґорґани», який виступив з великим успіхом.
Минулого року пані Цветка, перебуваючи у Болгарії, зустріла ансамбль «Дзвінга», який їй дуже сподобався і запропонувала виступити у Словенії. Разом з паном Андрієм Гевкою склали програму і посприяли у приїзді до Словенії. І ось 10 листопада цього року ансамбль «Дзвінга» щасливо ступив на словенську землю у місто Хайдіна, де його зустріла і привітала енергійна пані Цветка, а також голова міста – пан Мар’ян Фесель і директор школи – пані Весна Месарі.
Трохи відпочивши, ми поїхали на екскурсію до монастиря «Птуйська Гора», а вже увечері цього дня відбувся перший виступ ансамблю у церкві Св. Мартина. Приємно було бачити, що на виступ ансамблю прийшло багато людей. Слід зазначити, що пані Цветка супроводжувала ансамбль протягом усіх гастролей. Виступаючи перед глядачами, вона розповідала про Україну, її історію та культуру. Наводила паралелі між двома країнами, адже Словенія, як і Україна, будучи розтерзаною багатьма імперіями, століттями виборювала свою незалежність. До того ж, не треба забувати, що обидві наші країни були у складі Австрійської імперії. Важливо і те, що пані Цветка переповідала глядачам зміст кожної пісні, яку виконували бандуристки. Тому, навіть не розуміючи української мови, словенці розуміли пісню, а в пісню, знаємо, вкладена душа народу.

 

 Title Title

 Після першого успішного концерту у Словенії. Церква Св. Мартина (містечко Хайдіна)

 На концерт «Дзвінги» приходило багато глядачів

 

Title  Title

 «Дзвінга» виступає перед зарубіжними дипломатами. У центрі – посол України

 Мартінованє

 

Title  Title

 У замку в Штан’єлі. Перший справа – Євген Петришин. Перша зліва – секретар посольства України у Словенії Наталя Фіалка. У центрі – Андрій Гевка

 Спільна фотографія з люблянськими семінаристами
та активістами Товариства українців Словенії

 

Плідним для «Дзвінги» був наступний день, адже довелося дати три концерти у старовинному місті Ормож. Тут якраз святкували фестиваль вина «Мартинованє». Перший концерт відбувся у Музеї міста Ормож. Ансамбль виступив перед послами багатьох країн світу, котрі приїхали на фестиваль.
Був на концерті і посол України в Республіці Словенія Микола Кириченко. Дипломатам так сподобався мелодійний спів дівчат, що вони просили ще співати. Я бачив, як сяяв український посол і був гордий з того, що його країну так гідно представили. Потім відбувся ще один концерт для учасників фестивалю. Увечері цього ж дня поїхали на святкування фестивалю вина в місті Свята Трійця. Після розмови з мером міста паном Дарком Фрасом і головою жупанії Свята Трійця Андрієм Двораком відбулося тетралізоване дійство винної традиції, а потім відбулося посвячення вина у старому винному погребі церкви «Свята Трійця». Після цього дійства «Дзвінга» виступила перед учасниками фестивалю.
Організатори гастролей добре подбали і про відпочинок бандуристок. В суботу, 12 листопада, була організована поїздка до італійського міста Венеції в супроводі активістів Товариства українців – Міхайла Годін і o. Нікола Сегеді.
Увечері поїхали до міста Віпавський Кріж на ночівлю у місцевому монастирі. У неділю зранку відбулася короткотермінова поїздка на Адріатичне море. Бандуристки змогли оглянути мальовничі приморські словенські міста Ізола і Порторож та подихати морським повітрям. З родинною теплотою зустріли бандуристок українці Словенії у мальовничому замку у місті Штан’єль, що неподалік моря.
До речі, півтора року тому у цьому замку було відкрито погруддя Т. Шевченка і перекладача Кобзаря на словенську мову, словенського письменника – Йоже Абраму.
Перед ансамблем виступив голова Товариства українців Словенії Євген Петришин. Він розповів про стан українців у Словенії і у світі загалом. Після забави і дегустації кількох сортів вина місцевих виноробів, усім показали подвір’я замку і навколишні мальовничі околиці. Особлива заслуга в цьому власників призамкового будинку, у якому народився письменник Йоже Абрам – родини Войка і Власти Маркочічів і їхніх доньок.
Сім’я доклала чимало зусиль, щоб належно зустріти гостей з України. Вони запропонували найкраще у Словенії вино «Теран» і шинку, характерну лише для цього регіону. Така шинка коптиться один рік на повітрі і на вітрі, який дме з моря. Увечері ансамбль «Дзвінга» виступив перед глядачами у місті Штур’є біля Айдовщини разом з місцевим ансамблем «Тамбур».

 

Title 
Title
 
Title 

 Посвячення вина у місті Свята Трійця

 Висадження калини на подвір’ї українського посольства

 Отці Міхайло Гардій та Мілан Стіпіч


Наступного дня, у понеділок, ансамбль виступив у цьому ж місті на святкуванні 50-річчя гімназії. Після цього концерту відбулася цікава прогулянка по столиці Словенії – старовинному місті Любляні. Учасниці ансамблю змогли відчути дух давнини, побувавши у відомому люблянському замку і походивши вулицями старого міста. Цього ж дня пополудні представники Товариства українців в Словенії та члени Посольства України в Республіці Словені в честь пам’яті жертв Голодомору-33 висадили два кущі калини на подвір’ї посольства. Молоді деревця посадили Надзвичайний та Повноважний посол України в Р. Словенія – Микола Кириченко і найстарший член Товариства українців в Словенії – пан Іван Собко. Пан посол зазначив, що Голодомор-33 вважається одним з найбільших злочинів людства, і ми повинні пам’ятати про нього.
Варто зазначити, що кущі калини відшукав і віз 5 кілометрів на велосипеді секретар Товариства українців Словенії – Андрій Гевка.
Увечері цього ж дня в люблянській семінарії відбулася св. Літургія Іоана Золотоустого, приурочена пам’яті жертвам Голодомору в Україні. Відправили літургію старослов’янською мовою отці Михайло Гардій та Мілан Стіпіч у супроводі екуменічного хору семінаристів.

  Title
 

 Подих морського повітря перед наступними концертами

Після літургії у приміщенні семінарії відбувся концерт ансамблю «Дзвінга». Глядачі були у великому захопленні від пісень у виконанні бандуристок. А коли заспівали пісню «Пшеничне перевесло», то в Андрія Гевки покотилися сльози з очей. Дякуючи бандуристкам за гарний концерт, пан Андрій сказав: «Я не сподівався, що отримаю стільки задоволення від вашого виступу. Я пишаюся тим, що належу до українського народу».
Завдяки старанню концертмейстера ансамблю «Тамбур» пані Власти Локар-Лавренчіч, наступного дня для учасниць ансамблю «Дзвінга» була влаштована незабутня прогулянка до найбільшої у Словенії печери «Постойнська яма», котра утворилася 70 мільйонів років тому і приваблює численних туристів різнокольоровими сталактитами і підземною річкою. На прохання пані Власти, директор музею-печери – Мар’ян Багатель – надав значну знижку за вхідні квитки, які є не з дешевих. У цей же день були оглядини містечок Ліпіца та Врем. Ввечері відбувся концерт у церкві Святої Марії у Времі.
Наступного дня відбувся концерт для учнів у містах Лютомер і Бановці. Останній на цих гастролях концерт відбувся 17 листопада у місті Церквеняк для учнів та вчителів місцевої школи. Після обіду ансамбль, окрилений успішними виступами і багатьма враженнями, повернувся на батьківщину.
Висловлюючи подяку ініціаторам та організаторам гастрольного турне ансамблю «Дзвінга», пан Андрій Гевка зазначив: «Я хотів би особливо подякувати керівництву ансамблю «Дзвінга» за їхній високий професіоналізм і виконання своєї програми. За вісім днів перебування в нашій прекрасній Словенії відбулося 13 дуже гучних концертів. Окрема подяка пані Цветці Яґодіч та Посольству України в Республіці Словенії і Посольству Словенії в Україні. При цьому, ми повинні не забувати про велику матеріальну допомогу Громадського фонду Р. Словенія з питань культури. Дякую усім священикам, які підтримували нас. Не можемо забути великої допомоги таких людей як Іван Собко, Божидар і Катерина Салай, Євген Петришин, Міхайло Годін, Нікола Сегеді та Славко Фігурек».
Пані Цветка, навзаєм, зазначила: «Це був один з найкращих турів за останні 5 років, значно кращий, ніж я сподівалася. Я була приємно вражена прекрасним виступом бандуристок з України. Сподіваюся, що культурна співпраця між Словенією та Україною розвиватиметься надалі».

Довідка

Капела бандуристок «Дзвінга» заснована 1 грудня 2000 року громадською організацією «Дзвін Галичини». Учасниці капели не є новачками у бандурному мистецтві, адже більшість з них закінчили музичні школи та, як на аматорському, так і на професійному рівні, пов’язали своє життя з музикою. У репертуарі «Дзвінги» українська та світова класика, народні пісні, духовна та сучасна музика в оригінальній обробці художніх керівників: хормейстера та диригента Марії Соломко і концертмейстера Наталії Мишловської. За роки плідної та натхненної роботи капела долучилася до різноманітних мистецьких заходів як рідного Львова та України, так і заходів світового масштабу. Першим серйозним стартом для молодої ще тоді капели стала участь у святкуванні з нагоди приїзду в Україну Святійшого Отця Івана Павла ІІ (червень 2001). А далі... концерти, гастрольні поїздки, конкурси, фестивалі – вир мистецького життя. Особливо полюбляють капелянки серпень: адже це гастрольні поїздки до Бельгії. Створені у Бельгії бельгійсько-українські товариства, спільно з капелою опікуються сиротинцями та інтернатами м. Львова й області. Благородна місія покладена на «Дзвінгу» – популяризація української культури та збір коштів на підтримку дітей-сиріт.

Воплі Відоплясова. 25 років на орбіті, політ нормальний

Українська інтелігенція: лихо з розуму і з... грантів

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com