Заява про об'єднання двох опозиційних політичних блоків - "Наша Україна" та БЮТ - внесла сум'яття в партійні лави. Нещодавні вороги, які досі обливали одне одного брудом і звинувачували у зраді інтересів держави й ідеалів Майдану, за вказівкою своїх партійних лідерів змушені знову брататися. Якщо під час спільного голосування двох парламентських блоків їхні депутати голосуватимуть одностайно, то кількість опозиційних мандатів у Раді становитиме 204.

Про немонолітнітність новоствореної опозиції свідчать не тільки розбіжності на рівні бачення стратегії розвитку держави, а насамперед різнобій серед депутатів, які входять до "Нашої України" та Блоку Юлії Тимошенко. Зокрема, своє незадоволення входженням до опозиції з БЮТ висловили депутати Борис Беспалий, Павло Жебрівський, Анатолій Матвієнко, Анатолій Кінах і Сергій Головатий.

"Кириленко підписав заяву без рішення фракції. Сьогодні під час засідання фракції обговорювали підпис Кириленка, але не дійшли спільної думки", - сказав Жебрівський 6 лютого. На що пан Кириленко відповів: його фракція - найдемократичніша, тому депутати вільно можуть висловлювати власну думку. Якщо коротко окреслити взаємні звинувачення, які лунали від обох політичних сил, то вони зводяться до того, що: "Наша Україна" звинуватила БЮТ у зраді Майдану та демократичних цінностей через голосування з регіоналами за подолання вето Президента на закон про Кабмін. Останній суттєво звузив повноваження глави держави. В обмін на це голосування БЮТ отримав закон про опозицію та імперативний мандат для боротьби з депутатами-зрадниками на місцях. Натомість бютівці закидають пропрезидентській силі та гарантові вину за призначення прем'єр-міністром Віктора Януковича і створення антикризової коаліції.

Проте очевидним результатом домовленостей і взаємних поступок між пропрезидентською силою та БЮТ можна вважати підписаний закон про імперативний мандат, проти якого активно виступала значна частина нашоукраїнців.

- Ми - рівноправні партнери, дві великі демократичні опозиційні фракції, кожна з яких має відтінки у своїх поглядах, які поважають партнери. Але в концептуальних питаннях ми дуже близькі, - зауважив пан Кириленко в ефірі одного з українських телеканалів.

Тож які саме питання неконцептуального характеру роз'єднуть дві знову об'єднані "помаранчеві" партії? З огляду на протиріччя, в яких народжується спільна опозиція, можна зробити висновок, що "відтінки в поглядах" дуже вагомі.

На думку політолога Володимира Цибулька, об'єднання БЮТ і НУ дасть приріст рейтингу цих політичних сил. Серед інтегральних чинників двох опозиційних сил політолог називає присутність у лавах партій ліберально орієнтованих людей, що породжує спільну економічну платформу.

- Незважаючи на певні лівацькі ухили в структурі "Батьківщини" та всього блоку БЮТ, насправді ці сили мають спільну мету - побудову європейського громадянського суспільства й інтеграцію України в євроатлантичний простір. Обидві зацікавлені у верховенстві права, рівності перед законом, перемозі української культурно-духовної домінанти в українському суспільстві. До речі, одна з найпринциповіших речей - українізація як європеїзація, - наголосив Володимир. Стосовно стійкості знову створеної опозиції, то, на думку пана Цибулька, її перевірив і заклав Майдан.

- До Майдану були роки Кабміну Віктора Ющенка, де віце-прем'єром була Юлія Тимошенко. І та, й інша сила світоглядно вишколені в європейському векторі. Навіть один із сегментів блоку Ющенка - партія ПРП, яка тепер інтегрувалася в БЮТ, є сторожовим псом ліберально-національних цінностей. Успішне вливання ПРП у БЮТ без зміни ціннісної та світоглядної орієнтації є свідченням того, що така конфігурація об'єднання може бути довговічною, - вважає В. Цибулько. Він каже, що об'єднання двох блоків є більш ніж звичайним порятунком двох потопельників, і прогнозує, що цей "шлюб" може дати понад 100% ефекту. Оскільки в об'єднанні закладено суспільний, державний і національний інтереси.

Однак, говорячи про об'єднання, не варто забувати про його довговічність і сталість. Згадаймо, наскільки легко БЮТ і НУ розійшлися напередодні парламентських виборів і як вони провели передвиборну кампанію. Серед факторів роз'єднання, на думку пана Цибулька, є корінна тяга до адміністрування всього і вся у світогляді лідерів БЮТ.

У підписаній угоді про опозиційну діяльність є низка проблем, для розв'язання яких сторони нібито об'єдналися. Чому нібито? Тому що угоди ще не розглядали на засіданні жодної з партій, її схвалили парламентарії від БЮТ і НУ. До речі, сам текст угоди приготували на політичній кухні БЮТ, і від заяви про спільну опозиційну діяльність він нічим не відрізняється. От лише підписів нашоукраїнців під цією угодою ще немає, а заява скріплена лише "автографом" В'ячеслава Кириленка.

Отже, опозиціонери об'єдналися через "відповідальність за збереження державної незалежності України", щоб "спільно відстоювати ідеали та цінності, які український народ виборов 2004 року, - свободу, демократію, національну єдність, подолання корупції, справедливу соціальну політику".

Опозиція спільно домагатиметься проведення дострокових парламентських виборів і виборів депутатів місцевих рад, скасування незбалансованих конституційних змін, напише нову Конституцію та підтримає закон про опозицію (що особливо важливо в будь-якому разі для Юлії Тимошенко) та підтримуватиме в парламенті кадрові призначення з подачі Президента.

Таким чином опозиціонери хочуть повернути статус-кво 2004 року, коли конституційної реформи ще не запровадили. Оскільки очікувати рішення Конституційного Суду стосовно реформи та закону про уряд, за останніми прогнозами політекспертів, можна й до наступних парламентських виборів, то єдиним варіантом для опозиції є домогтися дострокових виборів. Як це зробити - невідомо. На думку юридичних експертів, зокрема члена Вищої ради юстиції Степана Гавриша, сьогодні передумов для дострокових парламентських виборів немає.

В історії про спільну опозиційну діяльність минулого тижня з'явилася цікава інформація про існування таємного пакета, в якому сторони нібито наперед поділили посади, які можуть обійняти після виборів. Однак лідер парламентських нашоукраїнців В'ячеслав Кириленко заперечує існування цієї угоди. Його думку поділяє Володимир Цибулько.

Чи то "Наша Україна" вже живе в очікуванні ймовірних дострокових виборів до парламенту, ба навіть до місцевих рад, які, за прогнозами експертів, можуть відбутися вже навесні, але її представники почали говорити про потребу підвищення прохідного бар'єра для партій. Зокрема, Юрій Ключковський заявив, що, можливо, найближчим часом Верховна Рада візьметься за розгляд цього питання.

Народний депутат від НУ поділився й думками про те, який варіант прохідного бар'єра є оптимальним. "Хочу нагадати, що із запровадженням пропорційної системи виборів прохідний бар'єр в Україні був 4%, нині - 3%. Взагалі, за міжнародною практикою, нормальним вважають рівень бар'єра від трьох до п'яти відсотків", - говорить він.

- Нижча межа бар'єра неефектна, а вищий процент оцінюють як дискримінаційний. Тому в цих межах - 3-5% - бар'єр можна обговорювати та змінювати, - так пояснив свою позицію Ю. Ключковський. І додав, що пропозиції встановити високий бар'єр у межах 7-9 % в українських реаліях недоцільні. На його думку, дев'ятивідсотковий бар'єр може штучно призвести до двопартійної системи, що порушуватиме засади пропорційного представництва.

Мабуть, таки мають рацію ті, хто стверджує, що День святого Валентина - чуже українцям свято. Майже половина наших співвітчизників - 48,6% - не має наміру святкувати День закоханих, який сьогодні відзначають у багатьох країнах світу. Такими є результати опитування, що його провів Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Згідно з даними досліджень, лише 38,1% опитаних очікують одержати подарунок від коханих людей, 53,6% не сподіваються на це, 8,3% не змогли дати точної відповіді. Однак, попри такі несприятливі для Валентина дані опитування, сьогодні в Україні очікують справжнього весільного буму. Зокрема, на укладення шлюбів саме 14 лютого в РАЦСи подано 699 заяв. У Мін'юсті зазначають, що ця цифра в декілька разів перевищує середню кількість шлюбів, які зазвичай укладають у будні. Найбільше весіль сьогодні святкуватимуть у Донецькій області - 78, Києві - 83 та на Полтавщині - 55.

Окрім того, в День святого Валентина українці воліють не розлучатися: на сьогодні заплановано лише 74 розлучення. У Міністерстві юстиції повідомили, що це майже всемеро менше, ніж зазвичай. Наприклад, жодного розлучення не заплановано в Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Рівенській, Харківській, Херсонській і Чернівецькій областях.

Черкащина - єдина область, де кількість розлучень перевищуватиме кількість шлюбів: тут планують лише одне весілля проти двох розлучень.

Чергове соціологічне дослідження, яке провів Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, показало, що Олександр Мороз таки "пролітає" на дострокових виборах до Верховної Ради. Натомість Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, Комуністична партія та блок "Наша Україна" залишаються на своїх позиціях. Соціологічне опитування проводили 2-9 лютого в усіх регіонах України. Участь у ньому взяли 2011 респондентів виборчого віку.

Респондентам було запропоновано відповісти на запитання, за яку партію або блок вони проголосували б, якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчим часом. Дані дослідження показали, що 24,3% опитаних підтримали б Партію регіонів, 18,9% віддали б свої голоси за БЮТ, 7,1% проголосували б за блок "Наша Україна", а 4,8% - за Комуністичну партію України. Соціалістична партія України та блок Наталії Вітренко "Народна опозиція", відповідно до результатів, набрали б по 2,8% голосів, тобто опинилися б поза прохідним бар'єром, як і решта політичних сил, не представлених сьогодні в парламенті.

Попереднє дослідження центру стосовно політичних преференцій громадян, результати якого оприлюднили 28 грудня 2006 року, давало непогані надії СПУ, оскільки тоді партія долала прохідний бар'єр. Натомість тепер простежують різке падіння підтримки партії внаслідок дій Олександра Мороза та протесту Йосипа Вінського, який покинув лави партії на знак незгоди з діями лідера.

Значна кількість людей узагалі голосувала б проти всіх або не брала участі в голосуванні. Це 8,8% і 9,2% відповідно. Іще 12,1% було важко відповісти. Можна зробити висновок, що саме за ці голоси боротимуться політичні партії під час наступної виборчої кампанії.

Доволі високим є відсоток політично свідомих громадян, які все-таки мають намір прийти на виборчі дільниці - 77,1% опитаних узяли б участь у виборах до Верховної Ради, якби вони відбувалися найближчим часом, а 12,7% - ні. Решта не змогли відповісти.

Одночасно із цим дослідженням Центр Разумкова провів інше. За його даними, 63,2% опитаних вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямі, протилежної думки дотримуються16,3% респондентів, вагалися з відповіддю 17,8%, а решта не змогли відповісти. На запитання, наслідком діяльності чиїх урядів є нинішній стан справ у країні, 28,7% відповіли, що це є однаково наслідком діяльності попередніх і теперішнього урядів. 18,5% вважають причиною всіх лих діяльність попередніх урядів, 18,7% - діяльність попередніх і частково Кабміну Януковича. Наслідком діяльності останнього та частково попередніх урядів вважають нинішній стан справ 15,3%, а 8,5% - лише наслідком діяльності сучасного уряду. Вагалися з відповіддю 10,3%.

Нагадаємо, схожі результати показало дослідження компанії Research & Branding Group, яка проводила опитування приблизно в той самий час, що й Центр Разумкова.

Колишній генеральний прокурор України Святослав Піскун, який нині є народним депутатом фракції Партії регіонів, більше не боротиметься за повернення в прокурорське крісло. Колегія суддів Верховного Суду скасувала всі ухвали у справі за скаргою екс-генпрокурора щодо визнання незаконним його звільнення та поновлення на цій посаді й закрила провадження в цій справі.

Святослав Піскун сам відмовився від крісла керівника Генеральної прокуратури. Він написав лист до ВСУ, в якому зазначив, що відмовляється від позовної заяви до Президента стосовно незаконного звільнення з посади генпрокурора, і просить суд закрити провадження у справі.

Представник інтересів С. Піскуна в суді стверджує, що вперше чує про цю заяву й узагалі не отримувала інформації від пана Піскуна щодо цього. Для неї є дивним, що в листі відсутній вхідний номер, за яким його мали зареєструвати в канцелярії ВСУ під час надходження. На думку представника інтересів Президента в суді Миколи Полудьоного, немає перешкод для того, щоб прохання Піскуна задовольнили.

У коментарі журналістам він сказав, що рішення ВСУ ухвалено не за суттю розгляду справи, а за процедурою. І тому зараз важко визначити навіть теоретично, хто в цій ситуації має рацію.

Віктор Ющенко звільнив Святослава Піскуна 14 жовтня 2005 року. В листопаді того ж року Шевченківський райсуд Києва визнав незаконним це звільнення і виніс постанову про поновлення пана Піскуна на посаді. 6 грудня Апеляційний суд Києва зупинив виконання постанови Шевченківського суду до розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У липні Вищий адміністративний cуд відмовив С. Піскуну в поновленні на посаді генерального прокурора України.

Україна прийме в необмеженій кількості нових громадян країни, які вкладуть в її економіку не менше 100 тисяч доларів США.

Кабінет міністрів України встановив квоту імміграції на 2007 рік, за якою держава готова прийняти 7323 бажаючих жити в Україні (в 2006 році квота іміграції становила 9514 осіб). Сюди входять діячі науки і культури, імміграція яких відповідає інтересам України: таких людей держава готова прийняти в кількості 675 осіб. Найбільша квота передбачена для родичів громадян України - 2465 осіб.

Для колишніх громадян України розмір квоти становить 349 осіб, людям, які прожили на території України протягом трьох років, пропонується 714 місць. Не забув уряд і про родичів іммігрантів - для них у документі визначена квота в розмірі 3120 осіб. Разом з тим, особи, які здійснили інвестицію в економіку України в іноземній конвертованій валюті на суму не менше $100 тисяч, квотуванню не підлягають. Хоча в 2006 році для них квота становила 22 особи.