20 років – це вік душевного та духовного неспокою, пошуків, починань та помилок. Для людини 20 років – начебто й небагато, а для держави?

Незалежна Україна відзначає свій ювілей різноманітними заходами, політичними скандалами та економічними потрясіннями. Тільки лінивий не “кидає каміння” у бік молодої держави, яку засмоктало баговиння проблем, критикуючи все – керівництво, народ. Якщо не вдаватися до глибокої аналітики політичного та економічного стану країни, то, все ж таки, вона існує незалежною, таки визнаною у світі. А якщо спробувати проаналізувати, то котра країна тепер не переживає як не кризу, то дефолт, як не політичний скандал, то ще якусь напасть?! Ну, може набереться таких з десяток, на кшталт Ліхтенштейна та Монако, але багатьом іншим теж не солодко. Тим більше, що наша країна завжди перебувала в епіцентрі політичних та історичних пертурбацій, зумовлених її географічним положенням.
Однак у час святкувань хочеться говорити лише про приємне і покинути звичку критикувати своє хоч на якийсь час. А відзначення 20-річчя незалежності України в українському Чикаго відбулося традиційними “Українськими Днями” – фестивалем, що уже у 28-ме гідно презентував українську громаду іншим етнічним спільнотам та американському народові. Варто зробити невеличкий відступ і додати кілька слів про значення цього фестивалю. Щороку з’являються ті, хто вишукує якісь недоліки у програмі свята, хто роздумує, чи таких запросили гостей. Організатори прислухаються і до такої критики. Проте орієнтуються на людей, котрі хочуть мати пісню рідною мовою, страву, таку, як удома, друзів, що розділять все це з тобою в одному місці, назва якого – “Українські Дні” у Smith Park!
Ми скучили за рідним краєм. Зі щемом та радістю в душі їхали та йшли на наш фестиваль. І не злякала нас суботня негода: не думали про розімлілу землю від дощу під ногами, весело зустріли і вечірній дрібний дощик, коли стояли у черзі за смачнючими стравами, дивилися концерт з великої сцени, танцювали під гуцульську музику! Так, субота була першим днем, «прикидкою» інтересів, проте вже з першого погляду помітно: фестиваль омолоджується з року в рік. Стільки молоді ми не бачили ще ніколи! Серйозна та обнадійлива справа для організаторів! Якщо років 7-8 тому на полі здебільшого відпочивали самотні люди середнього та старшого віку, то зараз око тішиться і великою кількістю молоді, діток, народжених тут, в Америці, і цілими родинами, які або нарешті з’єдналися, або утворилися на новій землі.
І якщо якісний та віковий склад гостей фестивалю, учасників змінюється з року в рік, то організатори залишаються тими ж самими людьми, завдяки винятковому ентузіазму та невтомній волонтерській праці яких відбувається це масове святкування. Навіть для стороннього свідка зрозуміло, яких великих зусиль вимагає організація такого масштабного заходу!

Команда радіо «Ukiedrive»	Вручення другого призу переможцю лотереї

	Розіграш лотереї від газети «Час і Події»

Згадаймо та подякуємо поіменно тим, хто знову долучився до організації Українських Днів, – членам управи відділу УККА в Іллінойсі. Передусім, голова відділу – Олесь Стрільчук, голова оргкомітету – Павло Бандрівський, відповідальна за концертну програму – Надія Ільків. Щороку ця енергійна жінка самотужки організовує концерт, який є родзинкою фестивалю, контролює його проведення, що коштує їй великих хвилювань, напруження – свідком цього вже вкотре була авторка статті. Інші члени управи, які невтомно працювали над організацією фестивалю – відповідальні за підготовку та друк фестивальної книжки – п. Богдан Мельник та Єва Зеленко, голова ЗУАДКу – Орися Коляса та її помічниці, а також Марія Щерб’юк, Ірина Поліщук, Лідія Ткачук, Марія Грошко, Леся Багрій, Володимир Монастирецький, Юрій Стрільчук, Зеонід Модрицький, Мирослав Калинюк, фінансовий референт – Степан Стрільчук, члени ОЖОЧСУ ім. Алли Горської, члени 8-го відділу ООЧСУ. Окремої згадки і подяки заслуговують Ярослав Возний, який разом з командою помічників опікувався наметами та забезпеченням порядку в парку. Уже вкотре героїчно відпрацював два дні фестивалю звукооператор Ігор Хитрий. На нього одного було покладено величезну відповідальність із забезпечення музичного супроводу усієї концертної програми впродовж двох днів. Незважаючи на важкі погодні умови і технічні несправності, які спровокувала погода, Ігор впорався зі своїм завданням.
Окремо подяку хочеться висловити тим організаціям, які фінансово забезпечили проведення фестивалю. Найперше, кому варто подякувати не тільки за проведення фестивалю, але й за безліч інших заходів, що відбуваються в українській громаді, це Кредитівці “Самопоміч”. Ми звикли до їхньої постійної підтримки наших свят та урочистостей, що вже не замислюємося над тією роллю, яку ця фінансова установа відіграє у нашому житті. Практично, жодний захід чи подія не відбувається без їхньої участі. І якби Кредитівка припинила враз своє існування, то наше громадське життя одразу би збідніло і змаліло, оскільки жодна інша організація так би не опікувалася тим, щоб зберегти та підтримати культурні, освітні та інші заходи нашої спільноти. Участь інших фінансових партнерів завжди зумовлюється рекламними цілями. Участь Кредитівки – головним призначенням її діяльності. Додам, що цього року Кредитівка відсвяткувала своє 60-річчя – чималий термін успішної роботи етнічної фінансової установи. Відсвяткувала дуже скромно, без зайвої помпи, заощаджуючи, для того, щоб кошти її вкладників були спрямовані якнайповніше на потреби громади. Наприклад, на цей фестиваль Кредитівка забезпечила лотерею найсоліднішими призами – 3 малих телевізори і один – великий телевізор з пласким екраном. Гостям, які отримали ці виграші, дуже пощастило мати такі щедрі подарунки!
Були цього року й інші спонсори фестивалю, яким, безумовно, вдячні організатори та гості. Це банк “MB Financial”, компанії “Western Union” та “Money Gram”, які не тільки зробили свій грошовий внесок, але й провели лотереї з цінними призами для учасників.
Нарешті, настав час згадати учасників концерту. Слід відзначити, що цього року програма відзначилася своєю різноманітністю, насиченістю. Як завжди, велику підтримку публіки отримали танцювальні колективи. Найперше, улюбленці українців в Чикаго – танцювальний колектив при парафії св. Володимира та Ольги “Громовиця”, який напередодні повернувся з гастролей по Україні і був тепло зустрінутий вдома. Своїх прихильників також набули ансамбль “Україна” від СУМ, художній керівник Євген Литвинов, “Водограй” та “Метелики” під керівництвом Івана Шалеви, що при парафії св. Андрея, школа танцю при парафії св. Йосифа Обручника “Вишиванка”, керівники якої – Павло і Оксана Федьківи, школа бального танцю при парафії св. Тройці у Бензенвіль, керівник – Тарас Петрик, школа бойового гопака ім. Івана Нечая при парафії св. Йосифа Обручника та гості у Чикаго – танцювальний ансамбль “Дніпро”. Кожен вихід згаданих колективів супроводжувався оплесками глядачів. Номери, костюми – все було різноманітним, різнобарвним і по-справжньому святковим.
Не меншою любов’ю глядачів користувалися співаки, які цього року були, як то кажуть, “в ударі”, виступали напрочуд гарно. З ентузіазмом публіка зустріла свого улюбленця – Романа Сидорука, не менш тепло вітали його колег “по цеху” – ансамбль “Моя Земля”, дитячий рок-бенд, ансамбль бандуристок ОДУМ під керівництвом Лесі Кулинич, Ореста Новицького, Софію Тодд, Христину Шафранську, Володимира Дуду, сестер Мальгівських, Віктора Ільницького, юну Олександру Горшко, Тетяну Кулинич та Юлію Бузько. Останніх двох дівчат публіка просто не хотіла відпускати зі сцени, настільки її зачарували співачки з України.
До створення гарного настрою та веселих танців доклали свого таланту музичні гурти “Карпатські зорі” зі солісткою Боженою та “Чарівний глечик” зі солісткою Катериною Кравчук.
Знайшлося в концертній програмі місце і для поетичних виступів. Урочисту частину, яка складалася з виступів поважних осіб, доповнили декламацією віршів Шевченка “Розрита могила” та “Моя Україна” юні читці – Богдан Мендюк та Максим і Остап Бусько. У концертній програмі взяв участь театр поетичного слова “Істина” у складі трьох учасників – Леоніди Митничук, Йосипа Міколаша та Ярослава Купчака, які вкотре продемонстрували високе мистецтво декламації. Доречно додати, що урочисту частину прикрасив своїм супроводом духовий оркестр “Беркут” під керівництвом Богдана Скавінського.
Окремої згадки заслуговують ведучі концерту, яких цього року було четверо. За якимось збігом, усі мали і мають безпосередні стосунки до медіа світу. Цього року для ведення концерту було запрошено редактора часопису “Бористен” та заступника директора підрозділу Дніпропетровського державного телебачення Фіделя Сухоноса. Разом з ним у парі пропрацювала ведуча радіопрограми “Вечірня Хвиля”, яка виходить під орудою УККА на1240 ам. щочетверга з 8 до 9 години вечора, Надія Ільків, а також Мар’ян Шкред, відомий українській громаді своєю програмою “Перехрестя”, яка свого часу користувалася успіхом серед слухачів “Незалежного радіо” і авторка цього репортажу (Світлана Іванишин-Угрина), одна з ведучих наймолодшого, інформаційно-розважального радіо “Ukiedrive”, яке можна почути щонеділі з 12 до 2 години пополудні на хвилі 1330 ам. Звичайно, що команда однодумців працювала злагоджено і дружньо, що також не могло не посприяти успіху цьогорічного фестивального концерту.
Вже котрий рік наше видання не тільки висвітлює у репортажах та світлинах “Українські дні”, але й гідно представляє себе на цьому фестивалі. Уся редколегія висловлює подяку оргкомітету фестивалю і всій управі відділу УККА в Іллінойсі за надану нагоду вкотре взяти участь у цьому святі. Для нашого видання це завжди чудова можливість познайомитися з читацькою аудиторією, поспілкуватися з колегами по перу, представниками громадських організацій, церкви, вислухати відгуки про роботу. А крім того, провести лотерею і вручити подарунки нашим прихильникам. Цей рік не став винятком. Впродовж двох днів до намету газети підходили гості фестивалю і заповнювали анкетки на лотерею. Головним призом став телевізор з пласким екраном, який забезпечила головний спонсор – Ореста Михашула від компанії “Farmers Insurance”. Його виграла Олександра Шпак. Другий приз, наданий магазином “Gold Mart” став медіа плеєр, який отримав Ярослав Кізима зі своєю донькою Юлією. Від газети також була розіграна сумка-холодильник, яку виграла Оксана Чумаченко та шампанське, вручене Володимирові Кідику. Ще один спонсор нашої лотереї – компанія телефонного зв’язку WDT, яка надала для розіграшу 10 телефонних карточок, вартістю по 10 доларів кожна. Відповідно, ще 10 щасливчиків отримали подарунки.
Наша газета – також щасливчик, оскільки має чудових працівників та друзів, які впродовж фестивалю працювали над створенням святкової та гостинної атмосфери біля намету газети. Хочу висловити подяку Софії Разумовій, Ігореві Костюку, Настасії Марусик, Іванні Яковенко, Луці Костелині, Світлані Хорт, Дмитрові Мацулі, Олені Стєклянніковій, Галині Угриній, Петрові Ковтуну, Оксані Кралько, Ользі Костюк – за двохденну працю, принесену їжу, чудові світлини, а також усмішки, цікаві бесіди та підтримку, любов та відданість нашій спільній справі!