Парадоксальнішої ситуації не придумаєш. На вулиці в тіні градусник б’є всі рекорди, піднімаючись вище +30 ° С, а в тебе – озноб, температура, яка теж зашкалює.

Лікарі стверджують, що таке трапляється дуже часто. Адже намагаючись хоч трохи охолодитися у спекотну погоду, ми щоразу наражаємося на ризик застудитися. А якщо ще й імунітет з якихось причин ослаблений, хворобі ще легше прокласти шлях до нашого організму. Але якщо не забувати про прості рекомендації медиків, то застуди влітку не страшні.
1. Льодяна прохолода. Асфальт плавиться від спеки, в горлі пересохло. Межа мрій в такий момент – ковток холодної водички зі спітнілої від перепаду температур пляшки. Або морозиво з морозилки, таке, що аж «пара» йде, коли її відкривають. І найбільша наша помилка – що ми з жагою і дуже швидко починаємо пити чи їсти ці, здавалося б, найбільш відповідні для спеки «смаколики». У результаті втрачаємо голос, починаємо мучитися від болю в горлі і того ж вечора чи наступного дня встаємо з температурою.
Альтернатива. Якщо у спеку мучить спрага, холодне пиво або солодка вода не допоможуть, все одно незабаром знову захочеться пити. Мало того, є велика ймовірність захворювання через переохолодження. Найкраще втамовувати спрагу гарячим зеленим чаєм. Втім, можна добре поповнити водні запаси організму несолодкими напоями кімнатної температури. Вони набагато довше допоможуть утримувати водний баланс у спеку, ніж вода з льодом. А от від морозива відмовлятися не варто. Але їсти його треба маленькими шматочками, повністю розсмоктуючи їх у роті.
2. Водні процедури. Викупатися в літній день в морі або хоча б в річці – свята справа. Ось тільки наслідки таких водних процедур не завжди приємні. Переборщиш, насолоджуючись водою, – і на наступний день можеш прокинутися з нежиттю, з хворим горлом і навіть з підвищеною температурою. В результаті – сам у себе «вкрадеш» дорогоцінний час літнього відпочинку, лежачи хворим у ліжку. Що треба знати? Перш ніж заходити в річку або море, треба простим народним способом перевірити температуру водойми, опустивши у воду руку чи ногу. Якщо через дві хвилини шкіру перестане пощипувати від холоду, сміливо можна купатися. А якщо ні – занурення краще відкласти. Якщо ж дивитися на градусник, то, згідно з порадою медиків, температура води, дозволена і комфортна для купання, повинна бути не менше ніж +22 ° С. Не варто зловживати і часом перебування у воді. Після 15-20 хвилин купання треба вийти на берег, обсохнути, зігрітися, після чого знову можна йти у воду.
3. З вітерцем! Просте і природне бажання відкрити у спеку всі вікна під час поїздки в транспорті теж може обернутися серйозним простудним захворюванням. Причому з ускладненнями – наприклад, із застудою вух і навіть отитом. Адже протяг навіть за дуже короткий час може зробити свою «чорну» справу. Що робити? Щоб дістатися до пункту призначення здоровим, зовсім не обов’язково створювати «парниковий» ефект, закривши усі вікна. Кватирки влітку треба відкривати. Але тільки з однієї сторони. У власному автомобілі чи таксі нескладно виконувати це правило.
4. Технічний прогрес. Прийшовши з вулиці в офіс, душа співає – кондиціонер, увімкнений на повну потужність, створює цілком людські умови. Але якщо в приміщенні при цьому відкриті вікна чи двері, ви знову будете мати протяг, який може спричинити простудні захворювання вух, горла і носа. А якщо ще й температура на вулиці і в приміщенні сильно різниться, то ризикуєте переохолодитися. І знову з тими ж неприємними наслідками – простудними захворюваннями. Що треба пам’ятати? Медики рекомендують не забувати, що у невмілих руках технічний прогрес може показати і свою непривабливу сторону. Щоб робота кондиціонера влітку не заподіяла шкоди здоров’ю, різниця температур надворі і в приміщенні повинна бути не більше п’яти градусів. Тобто, якщо за вікном +30, то у вашому офісі в ідеалі повинно бути +25.
5. Жарти гідрометцентру. Часто влітку, довірившись прогнозові погоди, ми виходимо на вулицю в дуже легкому одязі і розуміємо, що зробили помилку. Адже дощовий день виявився дуже прохолодним і вітряним. Повертатися додому за одягом з рукавами і парасолькою не хочеться. У результаті до вечора, коли стає ще холодніше, можна змерзнути і промокнути до нитки. Підсумком такого дня може стати ГРЗ з температурою і кількаденний постільний режим. Як підстрахуватися? Завжди, навіть влітку, треба сумніватися у прогнозах погоди і самому визирати на вулицю перед виходом. А якщо ви вже на вулиці, то краще знехтувати прикметою і повернутися додому за «утепленням». Особливо, якщо йдете на цілий день. І ще непогано на такі випадки мати запасну парасольку і піджак на робочому місці. Тоді будь-які помилки метеорологів вам не страшні. Взагалі, що стосується літнього одягу, то непогано влітку одягатися за принципом «капусти» або багатошаровості. І віддавати перевагу не одному одягу, а кільком – топ без рукавів, зверху піджак. Тоді, якщо стане жарко, можна зняти піджак. А стане прохолодніше – він врятує від застуди».

Джерело: health.aif.ua

Мозок навинос. Від занадто легкої роботи теж можна “згоріти”

Якщо вас не змушують просиджувати в офісі по 14 годин або гарувати замість законних вихідних, це ще не означає, що на вашій роботі неможливо «згоріти».

Синдром емоційного згорання (або вигорання) на роботі відомий психологам близько 30-ти років. У загальному сенсі, це комплекс психічних і фізіологічних порушень, які, так чи інакше, пов’язані з особливостями роботи. Від того, наскільки «підходить» професія до того чи іншого індивідуума, залежать його шанси емоційно «згоріти». А виражається «згорання» депресивними настроями, дратівливістю, апатією, безсонням, станом пригніченості і постійною втомою. Буває, що «згорілий» відчуває і такі симптоми, як головний біль, нудота, блювота, відраза до їжі або, навпаки, неконтрольований апетит. Однак і вони є психосоматичними – тобто викликаними психологічною, а не фізіологічною проблемою, якщо її не усунути, «хворий» може докотитися до булімії, анорексії, ігроманії та алкоголізму.

Робота чи каторга? Всупереч поширеній думці, «згоріти» може не лише той, хто працює на знос. Занадто серйозний і відповідальний підхід до справи, трудоголізм, занурення в роботу і відсторонення від сім’ї і друзів – все це лише частина можливих причин, а іноді і прояв синдрому емоційного згорання. На думку деяких психологів, до нього, наприклад, може призвести необхідність постійно співпереживати або «заражатися» емоціями і думками інших людей. (Саме тому найчастіше «вигорають» ті, кому згідно з родом діяльності доводиться багато спілкуватися, тобто менеджери, продавці, журналісти, лікарі, педагоги тощо) В іншому випадку згорання відбувається через проблеми в особистому житті: людина замикається, поринає в рутину і при цьому не здатна отримувати задоволення від будь-якого спілкування з навколишнім світом. Іноді в основі вигорання лежить відсутність задоволення від справи, якою доводиться займатися кожен день. Жорсткішу класифікацію причин емоційного вигорання пропонують іспанські вчені з Університету Сарагоси. У статті в журналі «BMC Psychiatry» глава дослідницької групи Хесус Монтеро-Марін вирізняє три типи вигоряння на роботі – в залежності від джерела синдрому і його проявів.
Перший тип – це згорання «від нудьги»; схильні до нього працівники страждають від того, що займаються монотонною або занадто легкою для них працею. Їхня справа не вимагає особистісного внеску, ініціативи або винахідливості, а отже – немає можливості реалізувати себе.
“Цим людям доводиться жити з усвідомленням того, що вони потрапили в пастку нелюбимої і байдужої для них роботи. Їхня професія обіцяє їм тільки нудьгу і повну відсутність будь-якого задоволення «, – пише Х. Монтеро-Марін у звіті про дослідження понад 400 « згорілих «пацієнтів. – « Як правило, такі співробітники демонструють цинічне ставлення до своєї професії і до життя взагалі. Водночас, їх мучить внутрішній конфлікт між ненавистю до роботи і страхом перед змінами». За даними дослідження, найчастіше на цю недугу страждають адміністративні працівники і держслужбовці, при цьому, чоловіки більш схильні до емоційного вигорання від нудьги, ніж жінки, – констатує вчений.
Офісний марафон. Два інших типи вигорання – це «фанатизм» і «зношенняя». «Фанатики» постійно намагаються підвищити якість і ефективність своєї роботи, до тих пір, поки не доводять себе до повного морального і фізичного виснаження. А «зношеними» психіатри охрестили тих, хто завжди працює на межі своїх сил і «ламається» в ситуації стресу або розчарування. Як не дивно, ризик потрапити до категорії «фанатиків» зростає пропорційно тривалості робочого дня. Згідно з дослідженням іспанських вчених, зайві 5 годин роботи в тиждень в середньому збільшують шанси згоріти від фанатизму не менш ніж у 6 разів. Також фанатичному згоранню сприяють такі особливості характеру як перфекціонізм, самокритичність і творча амбіційність. Натомість, «зношеність» приходить з роками: найбільший ризик згоріти мають службовці, які пропрацювали в одній організації більше, ніж 16 років. Після досягнення своєї «критичної точки» вони посідають позицію «пасивного угодовства», тобто не змінюють роботу і при цьому все гірше дають раду зі службовими обов’язками. Як відзначають вчені, допомогти в цьому випадку може сім’я. Існування такої «віддушини», як чоловік(дружина) чи діти, рятують «згорілих» співробітників від хронічної депресії.

Джерело: health.aif.ua

Кому протипоказаний чай

Чай як лікувальна, натуральна речовина, не всім корисний. Медицина радить утриматися від міцного чаю тим, у кого гастрит і виразка шлунка.

Така рекомендація викликана тим, що при цих захворюваннях підвищується кислотність шлунку.
Людям похилого віку чай теж не корисний, зайва рідина і кофеїн можуть серйозно нашкодити серцево-судинній системі їхнього організму. Також людям, у яких були або є проблеми з серцем, краще відмовитися від забороненого зілля.
Вчорашню міцну чайну заварку краще не пити холодною, в ній утворюється зайвий кофеїн і гуанін, який завдає шкоди організмові. У свіжому чаї концентрація обох речовин в нормі.
Якщо напередодні ви бурхливо відзначили свято з алкогольними напоями, то на наступний день міцний чай з молоком – ваш рятівний засіб. Жування сухого чаю врятує вас від нудоти. Особливо даний засіб рекомендовано жінкам у період виношування дитини.

Джерело: receptkulinar.ru