Воно (тіло) заганяє тебе в глухий кут своїми сигналами. Посилає смс незрозумілого змісту: чи то «пора до лікаря», чи то «облиш, це все дурниці». Вовняні шкарпетки до літа, веснянки, тики і нечіткі контури – як зрозуміти ці та багато інших повідомлень?

Звідки береться гусяча шкіра?
По-науковому «мурашки» називаються пілоаррекцією (згідно з деякими інтерпретаціями, пілоерекція). З’являється вона в моменти, коли ви змерзли або злякалися. Крихітний м’яз біля основи кожного волоска скорочується, шкіра покривається горбиками. Для «хутряних» ссавців таке пристосування має чітке призначення: захист від холоду і попередження: «Не наривайся – в гніві я небезпечний». Розпушуючись, волосяний покрив перетворюється на шубу, яка затримує шар повітря між щетинками, тим самим зігріваючи тіло. У тваринному світі шерсть дибки мала би налякати ворога. Для людей же це, по суті, рудимент.

Чому ми плачемо, нарізаючи цибулю?
Нам зовсім не сумно в цей момент, просто ми розсікаємо клітини того, що було колись у сто шуб одягнене. З них вивільняються ферменти – ті, які виробляють газ, один з сульфоксидів. Досягаючи очей, він вступає в контакт зі сльозами. У результаті виходить сірчана кислота дуже слабкої концентрації. Але навіть її достатньо, щоб дратувати слизову. Мозок миттю посилає слізним залозам сигнал: дати більше рідини, щоб очистити очі від побічних речовин.
І чим більше ріжемо, тим більше запалювального газу потрапляє до очей, і тим сильніше плачеться. В принципі, спочатку захисний механізм спрямований на шкідників, дрібніших, ніж людина. Але можна полегшити господарську сторону буття: перш ніж взятися за шатківницю, потрібно охолодити цибулю в морозильній камері. Низькі температури уповільнюють вивільнення ферментів – таким чином, бажання поплакати помітно зменшиться. Починати різати потрібно з верхньої частини: внизу цибулини сконцентрована найбільша кількість “сльозоточивих” речовин.

Звідки цей тріск в суглобах?
Типовий вид з’єднання суглобів у людському організмі – фаланги пальців і плечі. У них дві кістки сходяться в капсулу, яка носить назву сполучної, або суглобової. Всередині неї – зволожуюча речовина, іменована синовіальною рідиною, в ній – розріджений газ. Розтягуючи зв’язку, ми фактично стискаємо капсулу разом з її вмістом. В результаті, багаті на азот гази залишають синовіальну рідину. Вихід їх супроводжується звуком, схожим до клацання. Після того як летючі речовини (гази) залишили зволожувач, суглоб стає більш рухливим, зв’язки – гнучкішими. І ось ми вже робимо нові успіхи у вправах йоги.
Напевно всі звернули увагу, що не можна двічі поспіль клацнути одним суглобом. Щоб почути характерний “чпок” повторно, доведеться почекати, поки рідина в капсулі знову наповниться газами. А на це потрібно 15-30 хвилин. Якщо звикли розминати пальці, знімаючи напругу, спробуйте замість цього дихати глибше або пройтися у швидкому темпі. Оскільки “хрускіт” пальців хоч і не призводить до артриту, але може послабити силу в пальцях. У буквальному сенсі.

Чому смикається повіка?
Ось короткий огляд того, що відомо про тик (в наукових колах називається міокімією): нижня повіка смикається частіше, ніж верхня. Хоча і те, і інше – через збої в нервовій системі. Слабкість, стрес і кофеїн підвищують ймовірність надокучливих рухів. Подібно діють і надмірне напруження очей, погане харчування, надлишок спиртного, алергія. Реакція майже завжди ненав’язлива, нетривала і минає сама собою. Якщо тик “дістав”, обмежте кількість вживання кави та алкоголю і дайте очам – і всьому організмові – повноцінний нічний відпочинок.
Чому коли відсидиш ногу, її поколює?
Лікарі це явище називають парестезією. Незручне положення призводить до перетискання нерва і погіршення його кровопостачання. Іноді на шляху червоної рідини і взагалі вибудовується “блок”. Сидимо ми нога на ногу, тим самим тиснемо на нерв, той перестає подавати сигнал до мозку. Відсутність “зв’язку” призводить до того, що нога (або рука, якщо відлежати) впадає в сплячку.

Найчастіше німіють ступні, кісточки, кисті рук. Поколювання – це повернення мозком больових сигналів, які надходять до нього від агента в кінцівці. Щоб припинити цей “пінг-понг” – змініть положення: зв’язок нерва з “центром управління польотами” відновиться.
У рідкісних випадках парестезія може говорити про наявність захворювань. Тому якщо вона не минає незабаром після звільнення з-під тиску, зверніться до лікаря.

Чому деякі люди завжди мерзнуть?
Температуру організму регулює мозок, а точніше – гіпоталамус. Влітку він надсилає до нашого тіла сигнал – віддавати надлишок тепла, взимку – затримувати. Або пропонує альтернативу запасливості – тремтіння, за рахунок чого в м’язах виробляється енергія, і ми зігріваємося.
Значну роль тут відіграє залізо, тому люди з анемією значаться в мерзляках. Холод рук можна списати на погане кровопостачання кінцівок. Серед його причин – високий кров’яний тиск і вживання деяких ліків. Щитовидна залоза, працюючи на низьких обертах, викликає уповільнення обміну речовин, тому тіло не виробляє достатньо тепла. Вчені думають, що може існувати і генетично зумовлена схильність до переносимості холоду. Якщо ви кутається в спеку, тоді їжте продукти, багаті на залізо – червоне м’ясо, боби, темні зелені листові овочі. І уникай нікотину – від нього звужуються судини і погіршується кровообіг.