Дмитро Тарабакін, керуючий директор інвестиційної компанії Dragon Capital, повернувся до Києва засмученим. Він був на конференції, присвяченій IPO (первинного розміщення акцій) на Варшавській фондовій біржі, а там – “весь польський кабмін”. І президент цієї країни особисто приїхав вручити сертифікат за краще IPO Андрієві Веревському, співвласникові української агро-компанії Kernel.
“Президент Польщі дав чіткий сигнал: приходьте сюди, я буду вас цілувати скрізь, де можна”, – згадує Тарабакін.
-«В Україні немає довгих грошей. За ними українські компанії йдуть на Варшавську і Лондонську фондові біржі «, – підтверджує Вадим Самар, начальник відділу торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії BG Capital.
А це погано. Від самопочуття і розвиненості фондового ринку країни залежить не тільки добробут біржових гравців та українських мільйонерів, а й майбутнє української економіки загалом.
Цікаві для інвестування компанії агросектору, наприклад, Миронівський хлібопродукт, Кернел, Астарта та Авангард, не представлені на головній площадці країни, Української біржі. «Крім Сreativ Group, яка отримала нещодавно лістинг на Українській біржі, на нашому ринку немає жодної потенційно цікавої агрокомпанії», – зазначає Тарабакін.

Українці не хочуть котируватися на рідному фондовому ринку, тому що солідні інвестори, часто іноземці,

не довіряють йому, а отже не прийдуть на нього зі своїми грошима, – пояснює Ростислав Седлачик, генеральний директор компанії з управління активами Конкорд Ессет Менеджмент.

Крім того, на ньому недостатньо грошей: середній оборот головного майданчика Української біржі всього 250 мільйонів гривень в день.
Чому українському фондового ринку поки не

довіряють, Седлачик ілюструє «показовим випадком». У червні Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) зупинила обіг облігацій Ясиновського коксохімічного заводу, одних з найбільш ліквідних на ринку. Приводом послужив корпоративний конфлікт всередині групи Донецьксталь, яка володіє підприємством. Причому з проханням зупинити угоди на біржі до держрегулятора звернувся депутат від Партії регіонів Геннадій Васильєв, – відзначили джерела в ДКЦПФР.

Ясиновський коксохімічний завод. Фото компанії.

	Ростислав Седлачик, генеральний директор компанії з управління активами Конкорд Ессет Менеджмент. Фото компанії

Ринок був у паніці. У результаті облігації повернули в обіг, але осад все одно залишився. «Хто може дати стовідсоткову гарантію, що завтра цього не станеться з іншими цінними паперами? Це дуже негативний сигнал інвесторам. На нормальних фондових ринках такого не може бути», – зазначає Седлачик.
Ще одна проблема українського фондового ринку – закритість самих компаній, які на ньому торгуються. Інвестори хочуть розуміти, у що вкладають гроші. А українські компанії наразі не готові бути прозорими. Крім того, звітність багатьох з них не переведена на міжнародні бухгалтерські стандарти, що також робить їх менш зрозумілими інвесторам. «У більшості українських компаній мажоритарні власники – це офшорні підприємства, і в частині довіри інвесторів вони від цього програють», – додає Седлачик.
Крім того, учасники ринку сумніваються в успішності пенсійної реформи в країні, де немає доступу до звичних у світі інструментів інвестування. Справа в тому, що частина пенсійних внесків – близько кількох мільярдів гривень – повинні працювати на фондовому ринку. Але, як пояснює Седлачик, зараз ці гроші просто нікуди було б вкладати: оборот на біржі невеликий, цінних паперів – обмежена кількість, додаткові емісії «блакитних фішок» трапляються нечасто.
Дмитро Тевелєв, керівник ДКЦПФР, природно, намагається всіх заспокоїти і переконати, що все не так погано і якийсь розвиток на українському фондовому ринку відбувається. Наприклад, є можливість електронної торгівлі, стало більше даних про емітентів. Незабаром з’явиться реформована інформаційна система та міні-IPO (це для компанії з капіталізацією до 30 мільйонів євро), – відзначає чиновник.

Дмитро Тевелєв, керівник ДКЦПФР

У нього є мрія: щоб “кожен українець свій ранок починав з перегляду біржових зведень”.
Це бажання поділяє і голова правління “Української біржі” Олег Ткаченко. “За оцінками експертів приблизно 50-90 млрд. євро перебувають під подушками у населення, не працюючи і не приносячи додатковий дохід”, – журиться він.
Однак трейдер сумнівається, що українці в найближчому майбутньому таки масово почнуть дивитися за сніданком індекси Української біржі. «90% людей в Україні не розуміють, що таке акції», – зазначає він. «Люди добре пам’ятають 90-ті, і кризу 2008 року, коли український фондовий ринок показав серйозне падіння», – продовжує його колега Седлачик.
Однак більше інтересу до біржі з боку недосвідчених громадян експерти таки очікують. Більшість експертів пророкують подальше падіння ставок по депозитах. Зараз вони вже складають близько 10-12% річних, таким чином ледь перекриваючи інфляцію, яка на початок червня склала 11% (рік до року).
Тому фондовий ринок стає все більш привабливим для українців, у яких є заощадження і частка авантюризму: інвестиції у фондовий ринок дають більший прибуток при великих ризиках. Деякі фонди, управляючі коштами приватних інвесторів, з початку року показали прибутковість в 20-30%. Є сенс вкладати, маючи суму від 10 000 гривень і рік часу, – зазначає Седлачик.
Хоча зараз є електронна торгівля, краще, все-таки, звертатися до професіоналів, а не намагатися діяти самостійно – лише 10% недосвідчених біржових гравців здатні не програти.
Проте рано говорити, що українці знову почали довіряти пайовим інвестиційним фондам і компаніям з управління активами. Так, Седлачик чесно зізнається, що поки потік нових коштів приватних інвесторів не перекриває відтік старих.
Україні міг би допомогти досвід Варшави, яка нині стала Меккою для українського бізнесу. Польський фондовий ринок запрацював завдяки підтримці держави і вдало проведеній пенсійній реформі 12 років тому.
 «У Варшаві 10 років тому половина бігбордів була завішана рекламою пенсійних фондів. Все телебачення розповідало про пенсійні фонди. Десятки мільйонів доларів були витрачені на рекламу пенсійних фондів «, – згадує, як це було, Тарабакін.
Зараз у Польщі з населенням 38 мільйонів відкрито понад 1 млн. рахунків звичайних громадян, і саме пенсійні фонди утримували польський фондовий ринок від падіння під час кризи, і не дали економіці цієї країни впасти так глибоко, як це відбулося в Україні.

Джерело: КП

 Песимізм споживачів призводить до погіршення настроїв у банківському секторі

Перший квартал року приніс погані новини банківському сектору – споживачі фінансових послуг не хочуть співпрацювати з банками та заощаджувати.

Причиною цьому стали песимістичні споживчі настрої та висока інфляція, згідно за даними GfK Ukraine, компанії, що досліджує ринки.
Одночасно, відбулося не лише зростання рівня користування пластиковими картками, а і збільшення операцій з використанням карток. Про це свідчать дані регулярного дослідження ринку банківських послуг для фізичних осіб.
У першому кварталі лише 4,8% респондентів вважали, що зараз хороший час для того, щоб покласти гроші в банк, тоді як у четвертому кварталі 2010 року цей показник дорівнював 7,3%. Одночасно, менше людей згодні з тим, що зараз хороший час для того, щоб взяти позику в банку (5,1% проти 7,3% у четвертому кварталі 2010 року).
«Головними причинами такої ситуації є не лише не найкращі умови надання банківських послуг (низькі відсотки по депозитах, високі ставки кредитування), а ще і оцінка загальної економічної ситуації та очікування щодо її змін», – говорить Дмитро Яблоновський, керівник відділу фінансових досліджень GfK Ukraine.
У першому кварталі цього року зменшилась частка тих, хто накопичує у гривні (до 34%) та користується депозитами (до 5%). Дещо збільшилась кількість респондентів, що накопичують на пластикових картках і поточних рахунках, а також тих, хто накопичує готівку в іноземній валюті, та респондентів, які не накопичують взагалі.
Одночасно відбулося не лише зростання рівня користування пластиковими картками (до 50,6% опитаних), а і збільшення операцій з використанням карток (збільшення транзакцій для оплати товарів та послуг, оплати комунальних платежів, поповнення рахунків мобільних телефонів, оплати через Портмоне). Також зросла кількість користувачів нецільовими кредитами (до 4,2% опитаних).
Щодо намірів використання банківських послуг, то в першому кварталі 2011 року зменшилась частка респондентів, які планують накопичувати кошти практично всіма зазначеними способами.