Про Андрія Слюсарчука ми вже писали як про людину з унікальною пам’яттю – зокрема, він пам’ятає дослівно всі прочитані ним книги. Цього разу є інша нагода – видатний львів’янин в чесному шаховому двобої переміг комп’ютерну програму Rybka 4. На цю «рибку» не наважувалися полювати навіть видатні гросмейстери.

Доктор медичних наук, професор, нейрохірург, невролог, львів’янин Андрій Слюсарчук відомий тим, що зміг запам’ятати рекордні 30 млн знаків числа “Пі”. За це він одержав прізвисько “Доктор Пі”. Методика, яку розробив Слюсарчук, дозволяє запам’ятовувати й здійснювати усно найскладніші бінарні математичні операції за дуже короткий проміжок часу. Днями Андрій Слюсарчук довів, що людський розум сильніший за штучний інтелект.
Слюсарчук кинув виклик шаховій програмі Rybka 4. З нею не сідають за одну дошку навіть провідні гросмейстери. Адже це “залізо” у світі шахів вважається непереможним. А тут із комп’ютером наважилася зіграти людина, яку можна назвати “дитиною” за шаховими критеріями – у нього було лише сім місяців на оволодіння цією нелегкою наукою. Але за цей період, зазначив, Слюсарчук, він вивчив напам’ять 2600 шахових книг!
Формат зустрічі – гра “наосліп” (не дивлячись на дошку), кожному суперникові по годині на партію плюс 20 секунд за хід. І скромна назва “Гра століття”.
Щоб уникнути підказок, Слюсарчука і його одяг спеціальна комісія перевірила на відсутність передавальних пристроїв, у залі заглушили мобільні телефони й інші засоби зв’язку. Сам Слюсарчук сидів за спеціальним столиком – дві пляшки мінералки, сік, шахові годинники, навпроти – чиста дошка.
Першу партію Слюсарчук грає білими. Занадто довго думає, як для дебютних ходів, але потім змушує задуматися комп’ютер. Розслабляється, жартує: “Чого це “Рибка” так довго думає? Я вже прорахував 30 ходів наперед, і своїх, і комп’ютера. Пора йому здаватися”. А незабаром дивується весь зал. На комп’ютері з’являється напис: “Все скінчено! Я здаюсь. Може, сьогодні просто не мій день?”. Rybka капітулює. Усі в шоці. Андрій просить 5 хвилин перерви й знову сідає за дошку. У другій партії – рівна боротьба, і в якийсь момент обидва суперники, не ризикуючи загострювати, роблять трикратне повторення ходів – нічия.
“Це не спорт, а демонстрація надздібностей людини. Я абсолютно не претендую на лаври шахіста й не збираюся грати далі”, – заспокоїв всіх шахістів Слюсарчук.
Присутній на грі представник Книги рекордів України засвідчив чергове надбання Слюсарчука і пообіцяв скерувати офіційні папери до Книги рекордів Гіннеса.
“Вперше на планеті обіграно найсильнішу комп’ютерну програму Rybka-4, яка до сьогодні була непереможною. Цей рекорд буде зафіксовано як світовий у Книзі рекордів України, а документ, згідно з усіма правилами та формальностями, буде направлено, зокрема, в Книгу рекордів Гіннеса”, – запевнив він.
“Підготовку до гри я почав минулої осені й тренувався не більше шести годин на день, оскільки паралельно займався своєю звичною діяльністю. Плюс, звичайно, постійно грав, загалом здолавши програму Rybka понад 200 разів. Під час підготовки до “Гри століття” я також опрацював більше, ніж 2500 книг із теорії та історії шахів”, – розповів учений про свою підготовку.
Дещо засмутив суддя матчу, почесний віце-президент ФШУ Леонід Боданкін, який пояснив, що Rybka є, перш за все, аналітичною програмою, яка допомагає професійним гравцям у розумінні складних позицій, а функція гри є для Rybka похідною.
“Наскільки я знаю, бліци (п’ятихвилинні партії) Rybka у всіх виграє, а серйозні тривалі партії з цією програмою великі гросмейстери не грали, оскільки вона служить іншим цілям. Безперечним досягненням Андрія Слюсарчука є те, що, не будучи професійним шахістом, а лише нещодавно навчившись грати, він використав феноменальні здібності пам’яті, щоб обіграти Rybka”, – підсумував він.
Вивчаючи властивості мозку, Андрій ставив досліди на самому собі. Він довів, що пам’ять людини не аналізує, а впізнає.
– Коли людина дивиться на кішку, вона розуміє, що це кішка, – пояснює Андрій. – Так само у шахах – просто потрібно цей процес довести до автоматизму. Дивлячись на дошку з певною комбінацією фігур, мозок відразу повинен видавати результат.
На кроликах, на собі, а потім на своєму другові Андрій довів, що при електромагнітній стимуляції з низкою препаратів та калієм можна прискорити обмін інформацією між мозком та очима. Андрій переконує, що цього можна навчитися, працюючи за певною методикою, і його учні зможуть обіграти в шахи будь-якого відомого майстра.
Проте за прекрасним і благородним фасадом демонстрації безмежності людських можливостей ховається, як часто буває, зовсім інша мета.
“Якщо протягом місяця держава до мене не повернеться обличчям, то я її покину. Тут я не маю змоги реалізуватися”, – із сумом зазначив науковець. Він сказав, що дуже хотів би отримати увагу від суспільства і держави зокрема.
“Моєю головною метою є Інститут мозку з клінікою, де я зможу залучати фахівців, бути активним – матиму змогу бути вченим. Тому що, не маючи такого полігону і умов, я не бажаю творити. Ця гра є голосом волаючого в пустелі, спрямована на привернення уваги суспільства і чиновників. Адже коли я 30 млн знаків запам’ятовую, це не вражає; коли книги напам’ять розповідаю – теж нічого особливого; коли проводжу надскладні хірургічні операції – нікому не цікаво. Люди хочуть хліба та видовищ. Перше я їм дати не можу, а друге – намагаюсь”.
“Якщо будуть створені відповідні умови, то, думаю, за дуже короткий час я вийду на Нобелівську премію. Мені є що запропонувати світові й, повірте, це такі розробки, аналогів яким немає. Врешті-решт, моя остаточна мета – зробити цю державу заможною не лише економічно, а й інтелектуально”, – запевнив професор.
Проте, чи створять хоч які-небудь умови, чи професор Слюсарчук отримає Нобелівську премію і вчитиме методикам запам’ятовування надвеликих обсягів інформації вже не українських, а іноземних дітей, і чи зможе втілити остаточну мету цей, безперечно, талановитий учений, залежить від здатності нинішньої української влади провести нескладний аналіз навіть невеликої кількості інформації про Андрія Слюсарчука та прийняти політичне рішення.

Джерело: segodnya.ua, УНІАН

 Шацьких: Заради таких ігор варто жити…

Форвард збірної Узбекистану Максим Шацьких поділився із сайтом “Футбол 24” власними враженнями про спаринг у Києві із національною командою України та розповів про завершення кар’єри у збірній Узбекистану.

Учорашня атмосфера на стадіоні у Києві мене дуже вразила, – почав розмову Максим. – Те, що я почув після моєї заміни, просто неймовірно. Ради цього варто жити і грати в футбол. Заради таких уболівальників і потрібно працювати на полі та їх тішити своєю грою. Я є громадянином чужої країни, гравцем чужої збірної і, граючи на виїзді, почув такі овації та аплодисменти.

Чому ви вирішили припинити виступи за збірну? 32 роки не критичний вік для футболіста?
Справа не у віці. Я разом із дружиною прийняв таке рішення. Після азійських ігор ми вирішили, що буде краще зосередитися на виступах за свій клуб. Азія – не малий континент. Тому перельоти, ігри забирають дуже багато сил. Тому і вирішили перейти лише на виступ за клуб.
Пригадую, колись ви казали, що якби не виступи за збірну Узбекистану, ви б отримали українське громадянство. Зараз це збираєтеся зробити?
Це не питання, українське громадянство отримаю рано чи пізно. Ми із сім’єю збираємося тут жити, а тому питання із громадянством рано чи пізно вирішиться.
Гра зі збірною України була для Максима Шацьких прощальною за збірну Узбекистану чи збираєтеся ще влаштувати виставковий матч?
Вийшло символічно, що попрощався зі збірною своєї країни у матчі на своїй другій батьківщині, в Києві. Хочу попрощатися зі своїми уболівальниками у себе на батьківщині. Хочу зіграти гру на центральному стадіоні в Ташкенті і, цим самим, гарно попрощатися зі своїми глядачами.
Це може бути гра збірної Узбекистану проти київського “Динамо” різних років?
Наразі не готовий сказати ані час проведення гри, ані імені суперника. Це може бути завтра, а може і за рік. Впевнений, що на цей матч збереться повен стадіон, прийдуть люди, які за мене постійно переживають.
А сил і здоров’я для виступів за клуб на довго вистачить?
Думаю, так. Про інше навіть не замислювався. Виступатиму, поки приноситиму користь клубу і радість уболівальникам.
Кілька питань по грі. Чесно кажучи, більшого очікував від вашої збірної, особливо підсіли хлопці в другому таймі. Чому так сталося?
Ви самі сказали про другий тайм, а про перший тайм ви не згадали. А до перерви ми пристойно відіграли, багато проблем українцям створили. В другому ж таймі пішли заміни і ситуація змінилася. В збірній України були рівноцінні заміни, а в нас не усі хлопці уже освоїлися в збірній. В цьому і вся проблема. Тим паче, що фізична втома накопичилася.
Наставники обох команд після гри висловили чимало компліментів суперникам. Цікава ваша об’єктивна думка про нашу збірну?
Теж можу сказати лише позитивні характеристики. Українці багато атакували, створили чимало моментів. Одним словом, грали гостро, інколи агресивно. Знову ж таки, ми їм це дозволили зробити, особливо в другому таймі. Збірна України у грі дуже добре виглядала, шанси у Європі у команди Олега Блохіна дуже пристойні.
Шанси на перемогу на Євро-2012?
Про це говорити зобов’язані, ну не можна ж ставити завдання обіграти 1-2 команди. Спочатку потрібно націлитися на вихід із групи, потім в наступний раунд і так далі. Кінцеве завдання – перемога на турнірі. Так повинні робити усі клуби, ставити максимальні завдання. Те ж саме стосується і збірної. Звісно, українцям буде важко, є в Європі гранди, з ними важко боротися, але нічого нереального немає.

Джерело: Футбол 24

Українка Ольга Саладуха завоювала “золото”
в змаганнях з потрійного стрибка “Діамантової Ліги”

Українська спортсменка Ольга Саладуха завоювала золоту нагороду в турнірі з потрійного стрибка на змаганнях престижної легкоатлетичної серії – “Діамантова ліга”, що проходив в американському Юджині.
“Не дивлячись на те, що цього разу Україну представляла лише одна спортсменка – чинна чемпіонка Європи з потрійного стрибка Саладуха, без нагороди ми не залишилися”, – відзначили в прес-службі Національного олімпійського комітету.
Свій літній сезон 2011 року наша легкоатлетка відкрила спробою, в якій приземлилася на відмітці її переможного минулорічного результату європершості, – 14 м 81см.
Вже в другій спробі Ольга побила свій особистий рекорд – 14 м 89 см. А в третій – українка показала найкращий результат сезону в світі і другий раз за один старт перевершила особисте досягнення – 14 м 98 см.
Найближчу суперницю Блессінг Уфодіаму із США наша легкоатлетка випередила на 92 см. “Бронза” турніру дісталася росіянці Ганні Пятих (13,98).
Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка привітав Саладуху з перемогою і з днем народження, побажавши щасливого спортивної кар’єри і успіхів у всіх життєвих починаннях.

Олена Бондаренко вилетіла з топ-100 рейтингу WTA. Вперше за 7 років

Жіноча тенісна асоціація (WTA) оновила 6 червня рейтинг найкращих тенісисток планети. Згідно з ним, перша ракетка України Олена Бондаренко втратила аж 24 позиції і вилетіла за межі топ-100. Отже, у першій сотні українок більше не залишилося.
Бондаренко опустилася на 114-ту позицію, яка є найгіршим результатом для неї від 2004 року, коли Олена посідала 126-те місце.
Українки в рейтингу WTA:
114. (90) Олена Бондаренко (Україна) – 610
124. (110) Катерина Бондаренко (Україна) – 528
131. (127) Леся Цуренко (Україна) – 498
145. (149) Ольга Савчук (Україна) – 438
169. (177) Юлія Бейгельзімер (Україна) – 358

186. (198) Марія Коритцева (Україна) – 317
190. (190) Тетяна Лужанська (Україна) – 302.

Марина Заневська – переможниця “Ролан Гаррос” у парному розряді турніру юніорок

Українка Марина Заневська разом з росіянкою Іриною Хромачовою перемогли у фіналі юніорського парного розряду відкритого чемпіонату Франції з тенісу, який закінчився минулими вихідними у Парижі. У фіналі українсько-російський дует переміг пару Вікторія Кан (Росія)/Демі Шуурс (Нідерланди) – 6:4, 7:5.
Варто відзначити, що це не перше подібне досягнення українок на “Ролан Гарросі”. Торік Еліна Світоліна, якій на той момент було 15 років, стала переможницею турніру юніорів в одиночному розряді.
Світоліна і Заневська – перші представниці пострадянського простору, що виграли юніорський “Ролан Гаррос”, після естонки Кайї Канепі, яка завоювала трофей у 2001 році.
rolandgarros.com

Китаянка На Лі змогла встояти перед торішньою переможницею Відкритого чемпіонату Франції з тенісу італійкою Франческою Скьявоне 6:4, 7:6 (6-0). Вперше в історії представниця Китаю стала переможницею Відкритого чемпіонату Франції-2011 і взагалі турніру серії Великого Шолома.
Сьома ракетка світу На Лі у фіналі з рахунком 6:4, 7:6 обіграла торішню переможницю Roland Garros.
Це вже другий цього року фінал турніру серії Великого Шолома для 29-річної На Лі. На Australian Open – 2011 в трьохсетовому матчі вона програла бельгійці Кім Клейстерс 3:6 6:3 6:3, яка зробила неймовірний камбек у великий спорт.
На Лі в рейтингу WTA тепер займатиме найвищу в кар’єрі четверту сходинку, поступаючись тільки Возняцкі, Клейстерс і Звонарьовій, і обігнавши Скьявоне.
rolandgarros.com

Рафаель Надаль ушосте виграв “Ролан Гаррос”

Відкритий чемпіонат Франції з тенісу серед чоловіків завершився переконливою перемогою першої ракетки світу Рафаеля Надаля. У фіналі іспанець обіграв свого головного суперника Роджера Федерера, який програв Надалю вже четвертий фінал Roland Garros.
Рафаель Надаль (1) – Роджер Федерер (3) 7:5, 7:6, 5:7, 6:1
Надаль виявився кращим в усіх ключових компонентах. Іспанець зробив більше ейсів (11 проти 4) і виграв більше м’ячів ударами навиліт (64 проти 43), але при цьому і помилок він припустився більше (56 проти 27). Всього ж поєдинок тривав 3 години 40 хвилин.
Рафаель ушосте виграв відкритий чемпіонат Франції і зрівнявся з рекордсменом за кількістю перемог на цьому турнірі Бйорном Боргом.
Роджер Федерер: “Надаль – найкращий. І сьогодні він довів це знову. Мої вітання Рафаелю”.
Рафаель Надаль: “Виграти цей фінал у боротьбі з одним з найкращих тенісистів в історії значить для мене багато. Сьогодні збулася ще одна моя мрія. Вважаю, що матч вдався. Дуже шкода Роджера, він показав відмінну гру. Мої вітання йому і його команді”.

rolandgarros.com

Футбол

Шева не збирається закінчувати кар’єри після Євро-2012:
я ніколи такого не казав
Форвард київського “Динамо” і капітан збірної України Андрій Шевченко спростував інформацію, що з’явилася кількома днями раніше в ЗМІ, про те, що він завершить кар’єру після домашнього чемпіонату Європи 2012 року. За словами футболіста, він ніколи такого не казав.
“Я ніколи нічого подібного не говорив. Я не збираюся закінчувати кар’єру! Не хочу заглядати далеко, але зараз, у свої 34 роки, почуваю себе добре і отримую задоволення від гри.
Коли ж настане час і я відчую, що вже не відповідаю рівню, тоді й оголошу про закінчення кар’єри. І тільки я сам це буду вирішувати. Зараз же ці думки мені чужі – поки я отримую задоволення від гри, буду грати”, – заявив Шевченко.
Нагадаємо, Андрій Шевченко є рекордсменом збірної України за кількістю голів. У 100 матчах за головну команду країни Шева забив 45 голів.
championat.ru

ЗМІ: Абрамович хоче запросити в “Челсі” Хіддінка і Хьюза

Екс-губернатор Чукотки, російський олігарх, власник лондонського “Челсі” Роман Абрамович має намір запросити в клуб екс-наставника збірної Росії з футболу Гуса Хіддінка і колишнього форварда “синіх” Марка Хьюза, повідомляє Daily Mail.
За даними видання, Абрамович розраховує, що 64-річний Хіддінк обійматиме посаду спортивного директора клубу, а 47-річний Хьюз стане головним тренером команди.
Незважаюч на те, що два фахівці не мають досвіду спільної роботи, російський бізнесмен впевнений, що дует голландця і валлійця принесе успіх “Челсі”. Сторони вже серйозно просунулися в переговорах, відзначає газета.
Хьюз в четвер покинув посаду тренера “Фулхема”, а Хіддінк, що очолює збірну Туреччини, нещодавно заявив, що готовий повернутися в клубний футбол.
За задумом Абрамовича, досвід і зв’язки Хіддінка у футбольному світі дозволять йому розкрити свій потенціал на відповідальнішій посаді, ніж посада клубного радника, а також добре поєднуватимуться з навиками роботи з гравцями Хьюза.
Хіддінк тренував “Челсі” 4 місяці в 2009 році і встиг за цей час завоювати з “синіми” Кубок Англії.
Італієць Карло Анчелотті, який за другий рік роботи в Англії не виграв з “Челсі” жодного трофея, позбувся роботи 22 травня.
Після звільнення з “Челсі” Анчелотті не має наміру розглядати пропозиції, які надійдуть влітку 2011 року.
Про це сам фахівець заявив італійському виданню La Stampa.
“Я не поспішаю відновити тренерську кар’єру. У цьому немає необхідності”, – вважає екс-тренер лондонської команди.
“Не рахуючи шестимісячної перерви, я займаюся тренерською роботою з 1995 року”, – продовжив тренер, котрий встиг попрацювати у “Пармі”, “Ювентусі” та “Мілані”.
“Я візьму паузу на рік, щоб ознайомитися з досвідом колег”, – каже Анчелотті.
Daily Mail, football24.ua.