Угорщина й Україна. Точки дотику

Донедавна багато хто міг вважати зразком наслідування для України Угорщину, члена Євросоюзу з 2004 року і чинного президента всієї європейської сім’ї. Багато хто і надалі так вважав би, якби не новий закон про медіа, остання частина якого набуває чинності 1 липня, і який проливає світло на те, що відбувається в країні.
Після відвідин Угорщини паралелі з Україною напрошуються самі.
Отримавши 53% на парламентських виборах у квітні 2010 року, правоцентристська партія Угорщини “Фідес” швидко сформувала коаліцію із двох третин депутатів парламенту і отримала можливість змінювати конституцію.
Слабка угорська опозиція б’є на сполох, що Віктор Орбан, голова провладної партії і прем’єр-міністр, швидко прибрав до рук виконавчу, законодавчу і судову владу в країні, схоже на те, як Віктор Янукович зробив це в Україні. Опоненти прем’єра вважають, що наступним кроком угорського лідера стане приборкання так званої четвертої гілки влади, тобто преси. І ознаки цього уже з’явилися.
У 2010 році парламентська більшість прийняла пакет законів про медіа, які можуть значно вплинути на згортання свободи слова в країні. Остання частина закону, що стосується штрафів для медіа, набуває чинності з 1 липня, попри критику з боку Європейського Союзу.
«Незважаючи на зміни, внесені до законодавства на вимогу Європейської Комісії, закон все одно можна використати для стримування альтернативних та інших точок зору в країні,» – заявила Дуня Міятовіч, представник ОБСЄ з питань свободи преси. Міятович вважає, що новий закон дозволяє урядові накладати високі штрафи на засоби масової інформації, однак, не прописує чітко, за які саме порушення і не може гарантувати політичну незалежність державних ЗМІ.
Згідно з новим законом, усі види медіа в країні – преса, телебачення та Інтернет – регулюються спеціальною Медіа Комісією, голову якої призначає прем’єр-міністр. До комісії увійшли представники лише однієї правлячої партії “Фідес”, які залишаться на своїх посадах щонайменше 9 років. Це означає, що навіть, якщо “Фідес” не переможе на наступних виборах, теперішня партія влади все одно залишить за собою контроль у сфері медіа.
Медіа Комісія має відповідати за реєстрацію усіх ЗМІ Угорщини, включно з Інтернетом, а також видає ліцензії на частоти. Вона має право накладати штрафи до 722 тисяч євро на телеканали та до 180 тисяч євро на друковані видання та Інтернет-ресурси за порушення рекламних квот, прав споживачів та неповнолітніх, за інші численні огріхи.
«Спочатку влада буде зацікавлена в тому, щоб отримати суспільну легітимізацію і не буде накладати високих штрафів, – вважає медіа юрист, викладач Коледжу короля Сігізмунда в Будапешті Джудіт Байер. – Однак потім, наприклад, перед наступними виборами, Медіа Комісія може скористатися цією зброєю, що вона має в своїх руках, у політичних цілях.»
Габор Горват, заступник головного редактора лівої опозиційної щоденної газети «Непсабадшаг», або «Народна воля», каже, що вже зробив для себе висновки з нового законодавства про медіа.
«Новий закон ще раз довів, що урядам не можна довіряти, їх потрібно контролювати при будь-якому політичному режимі, – каже редактор. – Політики завжди схильні підпорядкувати собі пресу, і цій боротьбі ніколи немає кінця.»
Опозиція в Угорщині залишається розпорошеною і слабкою, так само як і в Україні, а суспільство вкрай поляризованим. Щоправда, розділене воно не на «біло-блакитних» і «екс-помаранчевих», як в Україні, а на правих і лівих.
Угорщина, на відміну від України, не входила до Радянського Союзу, однак, разом з СРСР та країнами Центральної Європи належала до країн Варшавського договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу. Після Другої світової війни радянські війська залишались в Угорщині до 1989, доки країна не відмовилась від комуністичного режиму і не проголосила себе республікою.
Однак, шлях до демократії видався в Угорщині нелегким, як і в Україні.
«Кожен мав ілюзії у 1989 році, що, якщо сьогодні ми змінимо політичний режим, то завтра змінимо свої «жигулі» на їхні «фольксвагени». Однак, життя виявилось складнішим, – каже Габор. – Австрійці, німці набагато більше працюють, ніж ми, тому і живуть краще.»
Редактор угорської газети розповідає до болю знайомі речі: двадцять років влада годувала обіцянками людей, але мало що з того виконала.
Після того, як Угорщина приєдналася до Європейського Союзу у 2004 році, європейські країни виділили Угорщині значні кошти на будівництво доріг та інші інфраструктурні проекти. Люди отримали змогу подорожувати, навчатися і працювати в Європі без віз. Однак, ніякого дива знову не сталося.

Автор: Оксана Фарина
Джерело: КиївПост

Юнг би плакав. Якою є сучасність?

Карл Густав Юнг помер 6 червня 1961-го року – рівно півстоліття тому. Разом із Зигмундом Фрейдом їх доволі часто називають двома людьми минулого століття, які доклали найбільше зусиль до розуміння того, ким ми є.
Він був швейцарським психоаналітиком, психологом, який вперше запропонував низку філософських концепцій: архетип, колективна підсвідомість, комплекс, синхронність.

Карл Густав Юнг розробив низку типів особистості. Він називав “інтровертом” тих, хто надає перевагу мисленню на самоті, та “екстравертами” тих, хто почувається найкомфортніше у натовпі. Саме Юнг допоміг багатьом дізнатись, якими вони є насправді, і чому вони чинять так, а не інакше.
Багато психоаналітиків базують тести щодо типів особистості саме на вченні Юнга.
Він вважав, що наша особистість має тінь. Ця тінь є завжди прихованою, але іноді вона вистрибує, захопивши вас зненацька. Саме тому навіть від найспокійніших людей можна почути лайку у певних ситуаціях.
Саме Карл Густав Юнг був першим психотерапевтом, який сидів навпроти своїх пацієнтів та вислуховував їх. Він доклав багато зусиль для того, що зрозуміти, яка жахлива колективна енергія керувала двома масштабними подіями у його житті – двома світовими війнами.
А що би він сказав про наш сьогоднішній психологічний стан?
Він побачив би ознаки поступу, наприклад, у вихованні дітей. Протягом останніх 50-ти років змінилося наше бачення батьківства. Психологи тепер визнають, що діти стають більш успішними у дорослому житті, якщо мати чи інша доросла людина, яка за ними доглядає, присвячує їм максимальну увагу.
Саме Юнг першим припустив, що дитина прив’язується до матері, тому що вона є джерелом любові та турботи.
Юнг також писав, що літнім людям також потрібна значна увага і наголошував, що старість повинна мати своє власне значення і не може бути лише “жалюгідним додатком до початку життя”.
Він вважав, що ми не повинні впадати у розпач через кризу середини життя, а використовувати її як спробу знайти нове бачення та ціль життя.
У сучасному суспільстві Юнг помітив би високий рівень психічних захворювань, які викликані бумом антидепресантів та інших ліків. Він також би помітив, що навіть політики та економісти стурбовані тим, що матеріальні цінності не завжди приносять людям щастя.
Наприкінці свого життя Юнг писав, що більшість людей, котрі приходили до нього лікуватися, не були хворими – вони радше шукали сенс життя.

Польський уряд дотримується своїх обіцянок продовжувати боротьбу з хуліганством на стадіонах. Кабінет міністрів Дональда Туска схвалив проект спеціального закону, який має гарантувати безпеку під час проведення Євро-2012.
Згідно з цим законопроектом, хуліганів, які перешкоджатимуть проведенню футбольних матчів, каратимуть великими грошовими штрафами, а суди відбуватимуться безпосередньо на території стадіонів.
Після низки скандальних вибриків польських псевдовболівальників, що мали місце під час весняних футбольних матчів, польський прем’єр Дональд Туск оголосив хуліганам війну. За словами Туска, уряд шукав рішення, які дозволили б правоохоронцям знайти правопорушника швидко й покарати його негайно. Закон про безпеку під час проведення масових заходів на стадіонах дає такі можливості поліції та судам.
Тепер усі польські стадіони, де відбуваються престижні футбольні матчі, повинні бути обладнані системою відеоспостереження. «Клуби, які не матимуть мережі моніторингу, не будуть допущені до матчів, це остаточне рішення», – зазначив прем’єр-міністр Туск.

За ніж у кишені – 750 євро
Для того, щоб псевдовболівальники не почувалися безкарними, їм заборонять закривати обличчя масками та шарфами. Футбольного фаната, який закриватиме обличчя маскувальним шарфом, поліція може покарати штрафом у дві тисячі злотих, тобто 500 євро. Ще більше грошове покарання – за внесення на стадіон небезпечних предметів. Скажімо, ніж у кишені псевдовболівальника може йому обійтися у три тисячі злотих (750 євро).
Відповідно до нових приписів, рішення про покарання футбольних фанатів ухвалюватимуть в адміністративному порядку. Затриманого хулігана притягнуть до судової відповідальності відразу на стадіоні – за допомогою телемосту з приміщенням суду. Вже восени цього року почне діяти перший «стадіонний» зал судових засідань – на стадіоні у Познані.
Польський прем’єр зауважив, що великі грошові покарання – дієвий спосіб викорінення стадіонного хуліганства. «Кожен хуліган 10 разів подумає, перш ніж зробити щось таке, за що його оштрафують на дві тисячі злотих, або ж притягнуть до негайної судової відповідальності», – наголосив прем’єр.

Матчі з пивом, але слабоалкогольним
Несподіваною здається одна з пропозицій польського уряду, що потрапила до законопроекту: на польських стадіонах, після періоду заборон, знову продаватимуть пиво. Щоправда, лише з низьким вмістом алкоголю. Дональд Туск каже, що таким чином вдасться уникнути двозначності. Мовляв, усі знають, що в ложах для віп-персон п’ють алкогольні напої, натомість, звичайним вболівальникам дозволена тільки мінеральна вода.
Водночас, не є секретом, що вболівальники навчилися оминати заборону споживання алкоголю на стадіонах, деякі з них напиваються перед матчами. «Вони вливають у себе багато алкоголю, що фактично означає легальне внесення спиртних напоїв на стадіон. А потім вони чекають, щоб настрій покращився. Це абсурд», – іронічно зауважив Дональд Туск.
Польські урядовці наголошують, що за хуліганство на стадіонах відповідатимуть не лише фанати, а й організатори матчів. Поліція зможе припинити футбольний матч, під час якого виникнуть бійки між вболівальниками, без можливості його поновлення.

6 червня у північно-західній частині Чорного моря розпочалися українсько-американські багатонаціональні миротворчі навчання «Сі бриз-2011». Попри протести комуністів, дозвіл на їхнє проведення у квітні дала Верховна Рада України. У цьогорічному «Сі бризі» беруть участь військові моряки із 17-ти країн. Російські військовики традиційно відсутні, хоч і отримали запрошення.
Церемонія відкриття навчань «Сі бриз-2011» за участю українських та американських адміралів й офіцерів, військовиків з інших країн, представників одеської міської та обласної влади і посла США в Україні Джона Тефта пройшла в Одеському будинку офіцерів. Самі ж маневри триватимуть два тижні в торговому порту Одеси, північно-західній акваторії Чорного моря і на полігоні «Широкий лан» на Миколаївщині.
Як повідомив начальник прес-центру командування ВМС України капітан 1 рангу Олег Чубук, навчання проводяться згідно з Планом українсько-американського двостороннього співробітництва у військовій галузі на 2011 рік. Їхня активна фаза триватиме до 18 червня, після чого відбудеться етап згортання сил і підведення підсумків. Майже всі затрати з проведення цих навчань несе американська сторона.
Темою навчань традиційно буде планування і проведення миротворчої операції, а мета – відпрацювати за стандартами НАТО дії багатонаціональних штабів та сил під час планування і проведення міжнародної антипіратської операції. Власне, ця операція проходитиме з 13-го по 17 червня.
Як очікується, у цей період сили морського компонента проведуть тактичні навчання з виконанням бойових стрільб, висадкою морського десанту, ембаргові операції, опитування цивільних суден, затримання суден-порушників. Сили спеціальних операцій відпрацюють учбові заходи з визволення заручників, які «захоплені» піратами і перебувають на судні. А сили авіаційного компонента – повітряну розвідку, повітряні перевезення та бойове десантування особового складу, забезпечать проведення пошуково-рятувальних дій та медичну евакуацію.
Керівник флотського прес-центру Олег Чубук каже, що «Сі бриз» – найважливіший захід у процесі бойового навчання на українському флоті. За його словами, ці навчання «покривають» 50 відсотків планів бойової підготовки українських моряків і є подією, без якої ВМС України буде важко підтримувати боєготовність на належному рівні.
Як розповів Олег Чубук, від ВМС України на «Сі бриз» планується залучити до 20-ти кораблів, катерів та суден, посилений батальйон морської піхоти зі штатним озброєнням і технікою, інші підрозділи, а також літаки і вертольоти морської авіації. Загалом у навчаннях візьмуть участь близько 1200 військовослужбовців (без урахування екіпажів кораблів та літаків), до 90 одиниць автобронетанкової техніки.
У «Сі бризі» також будуть задіяні кілька плавзасобів, літаків і батальйон морської піхоти американського флоту, серед них – крейсер «Anzio». Разом з тим, росіян там не буде навіть як спостерігачів. І це попри те, що їм кілька місяців тому офіційно було надіслано запрошення, а 29 травня командувач ВМС України адмірал Віктор Максимов заявив на закритті українсько-російських навчань «Фарватер миру-2011», що йому «хотілося бачити учасниками «Сі бризу» і представників Чорноморського флоту Росії», проте жодної відповіді від російських військових так і не надійшло.

Автор: Володимир Притула
Джерело: www.radiosvoboda