rss
01/19/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Проблема \ Кримінал \ Закарпатські рецепти: як заробити 62 млн на кількох бетонних палях і спустити кінці в воду

Вміння українських чиновників зробити з нічого істерику, костюм від Бріоні і купу грошей всі відомо. Однак деякі випадки вражають навіть досвідчених високопосадовців.

Наприклад, на Закарпатті панове зуміли «заробити» на уявному мості 62 млн грн. Журналістське дослідження з цього приводу було опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр», однак послідовники Остапа Бендера так красиво зуміли заховати кінці в воду (точніше – в землю на 28 м), що навіть публікація в урядовій газеті не дала результату…
З листа до редакції «Урядового кур’єру»:
«Звертаються до вас жителі Новоселицького району. У червні 2008 року в нас сталося велике лихо: повінь знищила чимало будинків, споруд, змила городи, дороги, мости.
Зокрема, був зруйнований єдиний міст поблизу села Маршинці, який з'єднує Новоселицький та Герцаївський райони.
Після того, як вода відступила, на місці старого мосту закипіло будівництво, з'явилася техніка, розпочали вбивати сваї і нашвидкуруч спорудили тимчасовий міст, виділивши на це величезні кошти.
Щоправда, будівництво дуже швидко закінчилося і майже 1,5 року ніякі роботи тут не проводилися. І коли в червні 2010-го повінь повторилася, розбурхана стихія знову принесла багато біди.
Було зруйновано і тимчасовий міст, який не зміг пропустити велику воду і фактично став штучною перепоною для води, внаслідок чого затопило величезну територію довкола. Постраждало багато людей, завдано шкоди державі.
Відразу після повені до нас приїхав прем'єр-міністр М. Азаров, який обурився темпами відновлювальних робіт і дав доручення чиновникам прискорити спорудження цього об'єкту, щоб у травні 2011 року відкрити новий міст для руху.
Та після його від'їзду будівельники припинили роботи і донині не з'являються в селі. Травень уже стукає в двері, ми знову потерпаємо від страху, адже після літніх злив сумна історія може повторитися, а тимчасовий міст «допоможе» річці вкотре затопити наше й інші села.
Жителі с. Маршинці
Новоселицького району
Чернівецької області».

Чотириста порівняно чесних способів заробляння грошей, котрі знав «турецький підданий» Остап Бендер, – ніщо перед винахідливістю окремих вітчизняних мостобудівників, пише Ірина Нагребецька.
Їм легко вдалося перетворити на золото звичайнісінькі бетонні палі діаметром 1,20 метра. Втім, розповімо все по порядку.
«Відповідь на запитання «Куди зникли кошти?», виділені державою на ліквідацію наслідків стихії в західних областях країни, мають дати відповідні органи», – зауважив глава держави на засіданні Регіонального комітету з економічних реформ, яке відбулося у Львові. І додав: «І тут не йдеться про партійну приналежність причетних до розкрадання державних грошей – корупція не має партійних кольорів».
Сказане, на нашу думку, напряму стосується проблеми, про яку написали до редакції наші читачі з Буковини.

Краще один раз побачити

У травні 2010-го, відповідно до плану ГоловКРУ, Чернівецьке обласне контрольно-ревізійне управління розпочало ревізію фінансово-господарської діяльності чернівецької Служби автомобільних доріг, під час якої проведено зустрічну звірку в ЗАТ «Трансміст» – виконавця робіт з будівництва Маршинського мосту.
Контролери виїхали на місце, аби на власні очі переконатися, куди витрачено понад 61 мільйон гривень з державної скарбниці. Не повіривши власним очам, вони зафіксували побачене на фотоплівку: будівництво все ще перебувало на початковій стадії – тут були зведені лише бетонні опори та тимчасовий міст, і той закритий для проїзду, ніякі інші роботи не велися.
Водночас, надані контролерам документи вперто свідчили: за період 2008-2009 рр. загальна вартість «виконаних» і профінансованих робіт становить 61529,0 тис. грн.

Довіряй, але перевіряй

 Title
  

Контролери, судячи з наданих редакції матеріалів, чесно відпрацьовували свій хліб і відкрили чимало «дірок» у фінансово-господарській діяльності дорожників, у яких зникло чимало державних грошей.
Так, аналіз актів приймання-виконання робіт показав, зокрема, що передбачені в кількох актах (листопад-грудень 2009 р.) роботи з укріплення ґрунту (цементація) на загальну суму 5834,513 тис. грн документами не підтверджені.
Крім того, до актів ф. NКБ-2в на спорудження тимчасових будівель і споруд включені зайві 3113, 563 тис. грн.
В іншому акті зазначалося, що демонтовано 30 тонн ферм L=24 м, тоді як ПКД передбачено 1 тонну конструкцій, а отже, вартість робіт штучно зросла на 106, 649 тис. грн.
Ці та деякі інші, м'яко кажучи, помилки в розцінках та бухгалтерських документах дали підстави контролерам здійснити перерахунок вартості робіт і встановити розбіжність ще на 700,505 тис. грн.
Підсумувавши ревізію, перевіряючі зафіксували, що в актах виконаних робіт з будівництва мосту на користь замовника включено зайвих витрат на загальну суму 9755,230 тис. грн.

«Що сказати?»

Так збіглося, що наприкінці червня 2010 року, коли обласне контрольно-ревізійне управління саме завершувало свої контрольні заходи, на Буковині побував глава уряду, який не лише вислухав звіти місцевих чиновників про ліквідацію наслідків повені, а й безпосередньо відвідав найпроблемніші місцевості, зокрема, і мостовий перехід через річку Прут поблизу села Маршинці Новоселицького району.
Побачене в області вразило Миколу Азарова. «Такий рівень безгосподарності й найголовніше – безвідповідальності, які тут є, – це вже не помилки керівництва, це злочин перед своїм народом. 1,6 мільярда було виділено, і, по суті, розкрадено. Жоден з 55 мостів не здано в експлуатацію», – сказав він.
30 червня минулого року, розпочинаючи засідання уряду, прем'єр-міністр заявив, що «правоохоронні органи повинні дати принципову оцінку фактам масштабного розкрадання коштів, виділених на ліквідацію наслідків стихії в західних регіонах країни 2008 року».
«За два роки жоден із мостів у Чернівецькій області не було введено в експлуатацію. На власні очі, – продовжив далі керівник уряду, – я бачив міст через річку Прут у селі Маршинці. Невелика споруда, яку можна звести за п'ять-шість місяців, але досі, окрім паль, нічого не збудовано. І на це «використали» 68 млн грн. Я підрахував: кожна паля обійшлася в понад 3 млн грн. Що сказати? Немає ні совісті, ні розуму». («Урядовий кур'єр» N 118 від 1 липня 2010 року).
Місцева влада Буковини відреагувала на критику глави уряду своєрідно: матеріали перевірки контрольно-ревізійного управління в області сховали «під сукно», а його начальник Марія Марич написала заяву про звільнення «за власним бажанням».

Спершу експертиза, потім договір

Щоправда, відповідно до доручення Кабміну від 12.07.2010 р., керівництво Укравтодору також доручило своєму контрольно-ревізійному відділу провести власну позапланову перевірку служби автомобільних доріг у Чернівецькій області з питань дотримання законодавства під час спорудження згаданого вище мосту.
Вочевидь, його співробітники, як і глава уряду та працівники КРУ, теж подивувалися, що виконані на спорудженні мосту роботи «тягнуть» на 60 мільйонів з «хвостиком».
Не міг пройти повз їхню увагу той факт, що до проектно-кошторисної документації, всупереч завданню, було включено виконання робіт з відновлення існуючого мосту для тимчасового проходу пішоходів з одночасним (!) його розбиранням. Що, певна річ, ставить під сумнів доцільність виконання таких робіт.
Як і те, що у складі робочого проекту відсутні креслення (схеми) мосту для тимчасового проходу пішоходів, які необхідні для складання локальних кошторисів, тобто, визначення вартості зазначених робіт.
З'ясувалося, що зарахування повної вартості тимчасового мосту до вартості виконаних робіт (без урахування кратності) призвело до її завищення на 3 415 004, 6 грн.
Ще однією недешевою неточністю виявилася ціна 1 тонни металоконструкцій «САРМ». Виробники пояснили, що коштує вона 16500 – 16800 грн, тобто, на 23 відсотки менше, ніж включено в обсяги виконаних робіт.
Знайшли вони чималу різницю між актами виконаних робіт підрядника та субпідрядника – на суму 520 600 грн. Й те, що більш ніж утричі дорожчою виявилася вартість одиниці виміру ресурсних елементів Е 30-44-1.
Не зрозуміло, чому до кошторисної заробітної плати (3-1-5) використано коефіцієнт 1,62, який застосовується лише для зарплати на будівництві великих мостів та мостових переходів, тобто там, де є естакади, шляхопроводи, різнорівневі автотранспортні розв'язки, через що вартість робіт на складні допоміжні споруди та приладдя (?) для влаштування мосту через р. Прут завищено на 1 455 086 грн.
Дивовижно, що позитивний висновок Укрдордержбудекспертизи щодо робочого проекту мосту датовано 15.12.2008 року, хоча договір про виконання цієї експертизи укладений лише через три дні після того. А робочий проект (кошторисна документація) не відповідає вихідним даним замовника, викладеним у завданні на розробку робочого проекту будівництва мосту.

Ой не біжи, ріка, так швидко...

Як запевнив редакцію «Урядового кур’єру» заступник начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Петро Харлашко, перша черга будівництва практично (?) завершена, а на робочий проект є висновок офіційних експертів. Палі обійшлися дорого тому, що вони на 28 метрів закопані в ґрунт. (Від редакції «Часу і Подій»: панове обрали чудову глибину – адже цей факт практично неможливо перевірити. Хто полізе копати?)
Наприкінці цьогорічного березня автомобілісти отримали з бюджету ще 890 тисяч гривень... на проектування мосту.
«Повірте моєму досвідові, – наголосив співрозмовник, – мости – це дорогі споруди. Буде подальше фінансування, ми швидко впораємося з усіма роботами».
Що тоді робити з цифрами, про які йшлося вище, і які контролери назвали суттєвим завищенням вартості робіт? Незалежні експерти кажуть: щонайменше втричі. Невже їх, як це було після чи не кожної повені, змиє каламутна гірська вода?!
До того ж, сьогоднішній стан об'єкта, який зафіксували на фотоплівку автори листа до редакції, продовжує красномовно свідчити, що його будівництво все ще залишається в початковій стадії – окрім «золотих» паль, тут так нічого й не зроблено.
А отже, виконання минулорічного доручення прем'єр-міністра здати цей міст в експлуатацію у травні 2011 року явно не відбулося. Водночас актуальним залишається як нагадування глави уряду про брак совісті та розуму в мостобудівників, так і побоювання буковинців щодо норовливого характеру Прута, який може, не приведи Господи, не дочекатися хепі-енду цієї майже фантастичної мостобудівної історії.

Історія в документах і цифрах

* Урядовою постановою від 06.08.2008 року об'єкт, про який ідеться в листі, зарахували до аварійно-відновлювальних, і на місці знесеного повінню мосту розпочали будівництво нового.
* На технічній раді Укравтодору було розглянуто три варіанти відновлення. Перевагу віддали першому. Як зазначено в поясненні головного інженера проекту, через можливість «найбільш швидкого виготовлення конструкцій і будівництва мостового переходу».
* Відповідно до «Завдання на розробку проекту будівництва мосту» орієнтовна вартість об'єкта становила 98 млн грн.
* Загальна проектна вартість будівництва мосту через р. Прут на скромній сільській автомобільній дорозі місцевого значення (ІV категорія) становила 149500,0 тис. грн.
* Відповідно до наданих актів приймання виконання підрядних робіт за 2008-2009 роки сума виконання ЗАТ «Трансміст» становила 61529, 9 тис. грн., зворотні суми 261,5 тис. грн.
* Замовник – Служба автомобільних доріг – сплатив підряднику 61268, 4 тис. грн.

Джерело: «Урядовий кур’єр»

Таємне життя Януковича, або Віртуальна екскурсія до “Межигір’я”

Багач на три місяці. На Прикарпатті за півмільйона доларів продали ділянку з покладами золота... 999-ї проби

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com