Три матері у нашім серці: Матінка Божа, матінка рідненька і Україна ненька…

Лежав Ісус на Плащаниці
В Катедрі, посеред квіток.
Лежав, неначе усміхався,
А на хресті – з терну вінок.
Він – наша квіточка найкраща,
Він – Божий Син, і цар, і пан.
І ніжний запах так торкався
Усіх Його Христових ран.
Позаду – муки і печалі,
Солона скапує сльоза…
ВІН помаленьку оживає
Ці квіти – це жива краса.
Світанок. Серденько забилось!
Забили дзвони, смуток щез!
ЙОГО ці квіти оживили,
Бо серед них ІСУС ВОСКРЕС!!!
Воскрес! І вже благословляє,
Бо сталось чудо! Диво з див!
І ласка із небес спадає.
ХРИСТОС ВОСКРЕС! В КРАСІ – ОЖИВ!
Стефанія Яворська, Чикаго

Всі ми щасливо дочекалися і з радістю відсвяткували Великдень. Цей найбільший всім празникам Празник ще раз нагадав нам, хто ми є, якого роду і яке наше призначення на цій землі. Наша земна мандрівка продовжується. Після роздумів над нашим життям, нашими помилками ми будемо старатися виправитись, стати добрішими, більш врівноваженими, щоб керуватися в наших вчинках Божими Законами.
Прославляючи Господа нашого Ісуса Христа, Його Святу жертву на хресті заради всіх нас, Його Світле Воскресіння, ми не можемо не величати Його Матінку – Пречисту Діву Марію, якій Він поручив опіку над нами.
Місяць травень – це місяць нашої Небесної Матінки – місяць Марії. В цьому ж місяці ми вшановуємо всіх матерів світу. Це для нас, матерів, в день «Дня Матері» звучать найкращі, найтепліші слова поваги і найщирішої любові від наших дорогих дітей.
Це нам, усім без винятку, присвячують поети свої поетичні творіння, прославляючи святе слово – МАМА.
Від всього колективу редакції тижневика «Часі Події» вітаємо всіх матерів світу з ДНЕМ МАТЕРІ. Зичимо великого материнського щастя і любові. Всіх Божих ласк вам і Божого благословення!

У ТРАВНІ, МІСЯЦІ МАРІЇ
У травні, місяці Марії,
Природа честь Їй віддає.
Співають гімни пташок хори,
В поклоні хиляться квітки.
Чи тямите, як на маївку
Спішили вдома ми гуртом?
Як пахли бози, цвіли вишні…
Хрущі літали над садком…
Конвалії невинні, білі
Збирали ми в своїх лісах
І клали на престол Марії
Ще свіжі, в росах на листках…
В світлі свічок ікона Діви…
Пахнуть квітки…Кадила дим…
Злітала в небеса молитва:
Чеснішая від Херувим…
Клякнім і нині на чужині,
Побожно голови схилім,
Для України волі й миру
У Богородиці просім.

Св. Пам’яті Лідія Олексюк

О, МАРІЄ!

Найсвятіша, найчистіша,
Матінко, Маріє!
Найясніша, зоре наша,
У тобі – надія.
Вислухай моє серденько,
Мати найдорожча,
Заступись за мене, Ненько,
В час сумний, тривожний.
Заспокій, порадь, Маріє, –
Мати милостива.
Чарівна красо-леліє-
Поміч всім єдина.
Піднеси спільну молитву
До Престолу Сина,
Щоб свята рука Господня
Нас благословила
Наймиліша Божа мати,
Небесна царице!.
Будем Тебе прославляти
І щиро молитись.

Оксана Вербовська, Україна

МАТЕРІ

Найдорожче ім’я на Землі
Скільки ласки, тепла і любові
В слові цім, що потрібно усім,
І дорослому, і малюкові.
Досі згадую я знов і знов:
Як мене виряджала до школи,
Твою вірну і ніжну любов,
Твої коси сріблясто-шовкові.
І куди б не водило життя,
Яка б доля мене не спіткала
Мене кликала у майбуття
Твоя усмішка – добра й ласкава.
Скільки горя, – минали роки, –
Голод, холод. Про себе не дбала,
Щоби діти здорові зросли,
Кожну мить ти про це пам’ятала.
Скільки літ ще зозуля мені
Силу матиме, щоб накувати,
Я і вдячні онуки твої
Будем завжди тебе пам’ятати.

Любов Бережанська,Чикаго

ПРЕЧИСТОЇ ПОКРОВ

В Тернополі над ставом минає триста літ
Нападники татари землі стирали слід.
Молились в церкві люди: «Спаси і сохрани,
Що з нашим містом буде, що буде із людьми
Плачучі ікони на українській землі,
Неначе срібні дзвони, мов світло у пітьмі.
Хоч чорний ворон кряче,
Торкаючись смертей,
Та Мати Божа плаче над долею дітей.

Пречиста з сином вчула, як молиться народ,
Тоді вчинила чудо – розкрила омофор.
В повітрі понад храмом, сіяючи стоїть.
Покровом покриває, а ворог вже біжить.
Діва в руках із полотнищем
В короні з ясних зір,
Прибіг єврей-побожник
І вірним розповів:
«Це саме ця мадонна
На образі з дитям.
Стоїть тепер над храмом
Рятує всім життя.»
Марія – Мати Божа під час німецьких орд
Стояла на сторожі, благала за народ.
Марія захистила, почув молитву Син
Церковця залишилась серед вогню й руїн.
В церкві Різдва Христового
Розмолений народ
Молив у бога помочі, вклякнувши під Кивот
Пречиста на іконі благає: «Не грішіть!»
Для єдності й любові вас Бог Благословить.
Тернопільська ікона – це міста оберіг
Марія неповторна об’єднує усіх.
Прославилась чудами, що свідчать сотні вот
Пречиста завжди з нами.
Бо любить свій народ.
О, Пресвята Богородице-Мати, одна для усіх.
Ще Україна відродиться,
Знов складе воти до ніг
Душі стражденні, помучені
Ти воскреси до життя!
В жертві з Ісусом ми злучені!
В світле ідем майбуття!

Наталя Богуслава, Нью-Йорк

МАТУСЮ ЛЮБА, РІДНА НЕНЕ

Матусю люба, рідна нене,
Тебе я бачила вві сні,
Що гірко плачеш ти без мене,
А я – в далекій чужині.
Та тільки, матінко, за мною
Ти не сумуй і не ридай,
Чекай, надійся й доню свою
З доріг далеких виглядай.
А я вернусь, бо пам’ятаю
Смереки, гори і плаї,
Де проминули в ріднім краю
Дитячії роки мої.
Там, де завжди батьківська хата
Мене чекає знов і знов,
Там, де сумна могила тата,
Що передчасно відійшов.
І хоч тепер, матусю мила
Нас розділя далекий світ,
Піди на батькову могилу
Й від дочки передай привіт.

Анна Лукач,Чикаго

МАТИ-УКРАЇНА

Ти сьогодні до нитки обдерта,
І обкрадена й бідна стоїш,
І дітей молиш в будні і в свята:
Не продайте Вкраїну за гріш!
Хоч голодні лягаєте спати
А в кишенях лиш вітер свистить
Та запроданцям рідної хати
Ви не дайте кубло своє звить.
Встаньте всі і візьміться за руки
І згуртуйте тісніше ряди
Бо скажені орли й чорні круки
Сновигають сюди і туди.
Не схиліть голови у покорі,
Бо вже нічого з мене узять,
Хіба очі мої волошкові
Й колосистого полечка прядь?!
Діти, діти!.. Вже голос мій хрипне,
Бо немало я винесла мук.
Закликаю: Хай нечисть не липне
Ні до душ, ні до ніг, ні до рук!
Все вам, діти, простити готова,
Лиш не зраду розритих могил,
Світової колиски вже мова
Знемагає і падає з сил.
Це багатство від мене не взяти,
Досить ім’я Руси ворог вкрав,
Бо з трипільської, діти, я хати,
Про Москву тоді й Бог ще не знав.
Не дивіться на схід-він кривавий,
Бо орда та готова на все,
Ви згуртуйте усі свої лави,
Єдність ваша – то щастя моє.

Ольга Винничук, Чикаго

Підготувала Іванна Яковенко, Чикаго