У квітні цього року, газеті “Час і Події” виповнилось 15 років. Ювілейна дата!

Та й не тільки тому, що кругла, а ще й тому, що для газети виходити в світ 15 років – це неабияке досягнення. Скільки лише за останні 15-ть років не було різних світових подій: війни, землетруси, урагани, а газета собі виходила, регулярно, як годинник, та й ще рапортували про ці всі події. Правда, доводиться газеті переживати одну подію, яка торкнулась її кишені – це Велика Рецесія (її називають світовою), з підгрунтям фінансової кризи, про яку я тут і там часом згадував в своїх економічних репортажах. Та завдяки численним нашим рекламодавцям (Велике Вам спасибі!), які оголошують в нашій газеті про свої якісні продукти й послуги, газета якось виживає і переносить цю кризу, навіть краще ніж “Chicago Tribune”, яка знаходиться у @Chapter 11”.

29 квітня 2011 року в Українському культурному осередку газета відсвяткувала свій ювілей. На святкове дійство прийшло багато людей, не звертаючи на фінансову кризу. Всіх гарно привітала видавець газети “Час і Події” Софія Розумова. Редакційний колектив газети разом з гостями з Києва редактором «Молодіжного Перехрестя» Мариною Олійник та політологом Віктором Рибаченком представила присутнім головний редактор газети пані Лариса Кухар. Все проходило у бенкетній формі з розважальною програмою, зіркою якої був наш славний скрипаль Василь Попадюк. Цілості цьому радісному заходові надали ведучі Ліна Митничук і Тарас Демберецький. Буде в газеті докладний репортаж про ювілейне святкування. Я тільки тут ще додам, що прийшов привітати газету “Час і Події” і всіх зібраних Юрій Щербак, який цього дня перебував у нашому вітряному місті, в його куточку – “Українському селі”..
Закінчуючи свою коротеньку згадку про ювілей газети, залишилось тільки ще уточнити, чий саме це був ювілей. Буз сумніву, – ювілей газети “Час і Події”. Але, якщо подумати, то це був ювілей видавця газети пані Софії Разумової, котра вклала так багато енергії, людських і матеріальних зусиль, щоб ця газета виходила. Був це ювілей її сьогоднішніх редакторів та її попередників, ювілей редакторського колективу, який прикладав немало труду, щоб вчасно підготувати матеріал до газети. Був це також ювілей рекламодавців, адже вони становлять фундамент газети – фінансують її, і за їхній кошт газета дістається читачам. Врешті, це був ювілей читача. На протязі 15-ти років газета діставалась йому безкоштовно. З неї він вичитував інформацію про життя в нашій громаді, про події в Україні, у світі – все подане на рідній українській мові. Зрештою, газета існує тільки тому, що рекламодавці її фінансують, а ти, Читачу, її читаєш – часом її хвалиш, часом критикуєш, але завжди береш її в руки, бо це Українська газета!