...Літак над Аляскою, майже вщерть заповнений веселою бразильською делегацією, що летить сумнозвісним маршрутом КА 007, проте на чверть століття пізніше та за Камчаткою на 300 км далі від берегової лінії...

...Деналі – Мак-Кінлі (найвища вершина Північної Америки, 6194 м) за хмарами і туманами внизу, звідки після сходження наодинці взимку не повернувся Наомі Уемура (сумна гірська максима – гинуть більш на спусках), що вже вперше сам підкорив влітку цю гору, як і всі найвищі піки усіх континентів після першої студентської “відмови“ Фудзі (Еверест, Аконкагуа, Кіліманджаро, Ельбрус, Монблан, у перерві сам-саміський спустившись Амазонкою) за винятком низької, нецікавої Гори Косцюшко (Австралія) та масиву Вінсон (Антарктида), куди збирався по Мак-Кінлі, як і на Південний полюс (Північний він вже здолав наодинці на нартах з собаками, як і шлях із Гренландії до Аляски, здивувавши місцевих ескімосів назвою країни Зелена Земля у вічних снігах) – непереборне тяжіння “чистих і холодних снігів“ Догена з Нобелівської лекції Ясунарі Кавабата та психологічна гіперкомпенсація дитячої сором’язливості (“ну який з мене супермен за зросту 159 см і ваги 50-55 кг? “)...
...Молода жінка, тендітна і витончена, як юний чорний бамбук, з чорною лавою волосся Танцівниці із Ідзу у неділю зрана під дощем біля воріт невеличкого синтоїстського храму неподалік від улюбленого руокану Кавабата “Хірагія“ у старій столиці Кіото, де “час завжди незворушний“, схилилась у молитві про краплинку щастя...
...Ернест Гемінгвей і Ясунарі Кавабата, народжені одного року, з трагічним рахунком родинних втрат, увінчані Нобелівською Премією за власний неперевершений стиль у літературі, що стали знаменитими дивно синхроністично по опублікуванню у 27 років своїх перших великих творів – “Фієсти“ і “Танцівниці із Ідзу“ і самі зійшли у свої світи серед гір у Кетчумі і Камакурі (старій самурайській столиці)...
...Самурайський архетип Смерті, “Шлях Воїна“ (Бусідо) – етика та нарцисична садомазохістська естетика самовбивства сепуку- харакірі із залишенням дзісей– віршів напередодні смерті – хайку чи танку (для дружин та доньок включно – дзигай кинджалом кенкен, простромивши сонну артерію і граційно, зів’ялою квіткою (або як хризантема під снігом навіки) схилитись набік...
...Випадково- символічний відтин мечем голови Юкіо Місіми з третьої спроби (він тричі претендував на Нобелівку) за відмови першого кайсяку (той, хто припиняє тортури здійсненого харакірі), який спричинив відповідний психологічний стан Ясунарі Кавабата, що був його вчителем і порадником...
... Бусідо-суіцид, тейсінтай (добровільні герої-смертники – пілоти-камікадзе (“божий вітер“), нуклеарні самураї Фукусіми), хібакуся Хіросіми і Нагасакі та Фукусіми – Смерть в японській ментальності після 1945 року має чотири символічні іпостасі – кинджал, прадавні землетрус і цунамі та зловісний знак радіації, що вперше утворили єдиний чотиривимірний апокаліптичний простір 11 березня 2011 року, який за відповідних національних архетипів може бути небезпечно розірваний через психологічну складову...

... Загін із десятка малих зосереджених “самураїв“ років 10-11 в чорних одностроях з ніг до голови з чорними ранцями і парасолями на відмарші з елітної школи без супроводу дорослих (служник непомітно з’являється лише за останнім). Дівчатка-школярки з неодмінним знаком перемоги...
...Немолода мати у благенькій одіжі і стоптаному взутті, певно із якогось гірського присілка, що не може втриматися від сліз, дивлячись на свого гордого десятирічного сина із омріяним щирим довгим самурайським мечем у руках у збройовій лавці на вуличці Кіємідзу Хігосіяма біля храму Кіємідзудера (Храм ЧистоїВоди), на який вона збирала йени від дня його народження...
...Три потічки Чистої Води – Розум, Здоров’я і Кохання течуть не перетинаючись, і пити можна лише з одного із них, і цвинтар випадково внизу – як у Бусідо, “Прокидаючись, думай про Смерть“ – важкий екзистенційний вибір... У Гінкакудзі та Кінкакудзі – Срібному та Золотому павільйонах, місцях самоекзилю сьогунів, філософське життя було, певно, веселішим і різнокровнішим, а вибір триєдиним...

...Найелегантніша концепція хімічних взаємодій – теорія фронтальних молекулярних орбіталей, Дзен і юнгівська алхімія хімії могла бути запропонована (і була створена) саме тут, у старій столиці – Нобелівською Премією з хімії 1981 року були нагороджені професор Університету Кіото (пізніше директор Інституту Фундаментальної Хімії) Кеніші Фукуї та Роальд Гоффман (професор Корнельського університету, США, народився у Золочеві, наразі Львівської області, студіював в МДУ) “за їх незалежно розроблені теорії хімічних реакцій“ – фронтальних орбіталей та правил орбітальної симетрії Вудварда- Гоффмана. Творець концептуальної теорії функціоналу електронної густини з відповідною інтерпретацією теорії фронтальних орбіталей професор Роберт Парр з Університету Північної Кароліни/Чапел Хілл (номінант на Нобелівку) був особистим другом К. Фукуї, з яким мав взаємні наукові та сімейні візити.
...Великий Карл Г. Юнг, що першим навів “живий“ висячий міст між психоаналізом та дзен-буддизмом, зустрівшись за 3 роки до смерті з видатним японським дзен-філософом Ш. Хіcаматсу з Університету Кіото, що подорожував до Америки та Європи (який жив у буддистському храмі Шанкун і був також професором Гарварду), попри те, що той переплутав його з Фройдом, маючи за засновника психоаналізу...
...Передопівнічний Гійон, Ханамі – Кодзі, дві тілисті німкені, як в лихоманці плазують бруківкою на колінах, шукаючи кращий ракурс і благаючи Її зупинитися (трохи дивно, що від гейко та майко після 10-ої здебільшого божеволіють європейки, особливо британки та німкені, а китаянки домовляються за візити своїх чоловіків). Вона проходить крізь них і інших століттями щоночі вузькими вуличками вздовж потемнілих криптомерієвих стін, щезаючи у провулку Замилування Квітами, і стакато Її гета затихає у ранкових туманах над Камогавою і Сірогавою...
...Дотик волосся від вітру на перевалі Амагі, спалахи зіниць від далеких вогнів у горах у країні снігу, 198 днів без того голосу, погляду і поруху руки – чи повернеться хтось на південь півострова Ідзу, чи будуть чекати на його пароплавчик на острові Осіма і чи можна зустріти втрачене майбутнє у забутих, покинутих місцях, де ще летять журавлі не тільки на фуросікі?

Класична Кіотська гейко	Руокан “Хірагія”

Тут, над Камогавою був підписаний Кіотський Протокол	Memento mori

Гераклітова річка,
Рубіконовий міст –
Сиві коні убрід чвалом.

Тисячі йдуть до Фудзі
Століттями щодня-
Сліди голосів у тумані.

	Кінкакудзі –Золотий павільйон, що теж мав свого “Герострата”

Гета опівнічна луна
Бруківкою над Камогавою-
Стакато незбулого.

Кленовий листoк над горою
Кружляє із першим снігом,
Згадавши тернів заметілі.

Клепсидра днів пуста
І ночі на півсвічки –від пізнього сича
До вранішніх вовків.

Нічні смереки
Чорні, як ножі.
Пекельна пам’ять знову йде на лови.

Чорним полум’ям
Свічка мерехтить у вікні.
Йде лавина зі Стою.

Сергій Воловик
Світлини автора

Маленький Храм Краплини Щастя