rss
01/24/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#368

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Наша духовність \ О.Тарас Барщевський – у церкві проповідував Божу науку, на широкому форумі – інформував про стан нашої Церкви

Від понеділка 4 квітня по 11-те квітня 2011 року перебував у Чикаґо о. Тарас Барщевський.

Прибув до вітряного міста о.Тарас з України на запрошення пароха о. крилошанина Олега Кривокульського, щоб в часі Великого Посту провести з вірними парафії св. Володимира й Ольги духовні вправи – поділитися з ними роздумами про місце Церкви в нашому житті та розглянути засади й принципи Христової науки, які повинні бути нормою в нашому щоденному християнському житті.
Не випадково в нашій Церкві започаткували звичай в часі Великого Посту відбувати духовні вправи, які прийнято називати реколекціями, адже наближаємося до великого свята, яким є Христове Воскресіння, “празник-празників”. Церква заохочує нас духовно підготувати себе до зустрічі з ним. Саме такою підготовкою є реколекції, в яких, під проводом проповідника, вірні мають нагоду проаналізувати своє повсякденне життя на базі виголошених ним наук, зануритися в духовні роздуми, щоб відчути в своїх серцях потребу Господа Бога, нашого Творця.

 Title 
  

Реколекції почалися в середу, 6 квітня, о 6:30 вечора. Розпочали їх особливі моління – Утреня з поклонами, яка супроводжувалася чудовим наспівом у мінорній тональності у виконанні хору “Крилос”. Ці моління, Канон св. Андрія Крицького, складалися з читань отцем парохом стихів із покаяльного канону, на що хор відповідав приспівами “Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі”, “Преподобна Мати Маріє, моли Бога за нас” та “Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас”. В час співу, богомольці били поклони, яких було більше сотні. Моління тривали дві години. Після молінь о. Тарас Барщевський виголосив свою першу науку.
У цій проповіді-науці о. Тарас розглянув питання, що таке Церква та яке наше місце в Церкві. Проповідник, за прийнятими напрямами Синоду наших Епископів розглядав Церкву як “Святість об’єднаного Божого люду”. На базі цього афоризму Отець представив Христову Церкву, як дівицю, Наречену Ісуса Христа, яка є завжди молодою, радісною. І тому ми, незалежно від нашого віку, завжди повинні почуватися в Церкві молодими, сприймати життя з радістю, бо життя – це дар, даний нам Богом. А, перебуваючи в Церкві, ми прямуємо до святості. “Перебуваючи в Христовій Церкві ми повинні бути об’єднані Божим духом, – говорив проповідник, – бо перебуваємо в світі, який Бог сотворив і нам його подарував”.
В наступній своїй проповіді отець розглядав питання, що означає бути “царством священників, народом святим згідно з вченням Старого та Нового Завітів і як можна стати членом цього народу. У третій проповіді Отець розглянув важливість і значення покаяння, навернення та силу Божого прощення. В суботу Отець зупинився на огляді світлого Христового Воскресіння, розглядаючи його як надію. Проповідник говорив, що ми сьогодні стоїмо перед різними викликами. Живемо в світі, в якому нам потрібна сила прямувати вперед, мати надію, а тією надією є Христове Воскресіння, яке є запорукою нашого вічного життя у Царстві Божім. Усі дні, коли відбувалися реколекції, вранці служилися Св. Літургії св. Івана Золотоустого (у п’ятницю – Св. Літургія Ранішосвячених Дарів), а вечорами, крім згаданих молінь в середу та в наступні дні служились Парастас, Сорокоусти та Акафіст до Пресвятої Богородиці. Названі відправи майже кожного дня служаться в соборі св. Володимира і Ольги під час Великого Посту.
Всі проповіді о.Барщевського відзначалися глибокими роздумами поодиноких засад християнського життя, місії Церкви і в Ній наше місце. Останню проповідь проповідник виголосив в неділю 10 квітня на всіх трьох Святих Літургіях. Вона дещо тематично відрізнялася від попередніх проповідей, бо торкалася людських слабостей, про які згадував Євангелист Марко в недільному Євангелії. Вже і учні питали Христа, чи вони будуть сидіти ліворуч і праворуч в Царстві нього, ніби ділили крісла між собою. Христос їх повчав, що вони не знають, чого вони хочуть. Проповідник відмітив, що люди хочуть бути керівниками, змагаються за владу і тим хочуть собі здобути авторитет. “А авторитет осягається не верховодством, а служінням іншим, служіння чомусь спільному,” – сказав проповідник, назвавши Патріярха Йосифа як приклад. (Слухаючи ці слова, я мимохіть згадав 150+ партій в Україні й 150+ отаманів).

 Title Title
  


Користуючись нагодою перебування в Чикаґо о. Тараса Барщевського, заходом прицерковного Братства св. Андрея при парафії св. Володимира і Ольги в неділю була організована в зустріч отця Барщевського з парафіянами. Він зробив цінну і глибоку доповідь під назвою “Релігійна ситуація в Україні і наша Церква”.
Ведучим зустрічі був Лука Костелина, голова Братства св. Андрея при парафії св. Володимира й Ольги. Зустріч почалася молитвою, яку провів настоятель о. крилошанин Кривокульський. Відтак ведучий дійства представив присутнім доповідача.
О. Тарас Барщевський – українець, народився в Боснії, у священичій родині. Його батько є українським греко-католицьким священиком у Хорватії.Уже декілька років о. Тарас проживає у Львові і є професором в Українському Католицькому Університеті, де викладає Святе Письмо. Працюючи як викладач Святого Письма, о.Тарас кілька років є секретарем робочої групи по написанню катехизму, який має вийти в травні цього року під назвою “Христос – наша пасха”. Це буде новий Український греко-католицький катехизм, написаний в дусі Східного Богослов’я з узглядненням наших літургічних традицій та з прицілом, щоб був зрозумілий для сучасної української людини, зокрема молоді. Після цього ведучий попросив професора Українського Католицького Університету о. Барщевського до мікрофону на виголошення доповіді. Тут треба підкреслити, що о. Тарас визначається красномовністю, чіткістю у висловленні думок, глибоким аналізом складних питань, причому має широкий діапазон біблійного знання Старого та Нового Завітів.
В своїй доповіді він розглянув наступні теми: як виглядає релігійне життя в Україні, участь молоді в релігійному житті, наші стосунки з православними різних юрисдикцій на вищому рівні, наші стосунки з представниками римо-католицької церкви. Він торкнувся того факту, що римо-католицька церква у Львові має свого владику, вищого ранґом від нашого в УГКЦ, (це нас повинно турбувати). О. Барщевський згадав також ставлення влади до Церкви і навпаки. Під кінець, доповідач процитував декілька висловів новообраного Патріарха Святослава, з яких можна було зрозуміти, що він має чітке розуміння будучности нашої Української Греко-Католицької Церкви. Доповідач закінчив свій виступ словами Патріарха Святослава, який сказав: “Нам не треба випрошувати Патріархат. Нам треба себе вести так, що ми гідні Патріаршого устрою, а тоді лише заявити, що маємо Патріархат”.

Title Title 
  

Так склалося, що в неділю 10 квітня Іллінойський Відділ УККА мав заплановану зустріч у Культурному осередку з письменником і журналістом з Дніпропетровська п. Фіделем Сухоносом. Щоб не проводити два заходи в один і той сам час, була дана можливість для п. Сухоноса виступити після о. Тараса в церковній залі. Доповідача представив присутнім ведучий, відмітивши, що він є членом Національної Спілки письменників України, автор близько 30 книг та колективних збірників, серед яких “Америка у вишиванці”, “Українська Америка зблизька”, книжка-реквієм про голодомор-ґеноцид українського народу “Не підлягає забуттю”, а минулого року упорядкував збірник “До 350 річчя Конотопської битви”. П. Фідель Сухоніс є шеф-редактором журналу “Бористен”.
У своєму виступі гість з України розказав про свою громадську діяльність в Дніпропетровську, про тематику видаваного ним журналу “Бористен”, який приділяє багато уваги справі голодомору-ґеноциду. Доповідач підкреслив, що в Дніпропетровську живуть гарні люди, українці, але їх треба українізувати, бо пройшли русифікацію. Вони і сьогодні знаходяться під певним “пресом”, яким є наступ православної церкви Московського патріархату. Після свого слова п. Сухоніс подарував голові місцевого відділу УККА д-рові Олесю Стрільчукові свою книжку про голодомор.
Після доповідей відбулася дискусія, яка тривала біля двох години. Присутні задавали питання доповідачам та висловлювали свої коментарі. Майже всі питання були адресовані о. Тарасу. У людей було велике зацікавлення релігійними справами в Україні. Отець давав на всі питання вичерпні відповіді, які часто сприймалися теплими оплесками. І коли ведучий запропонував ще раз запросити о. Тараса Барщевського до Чикаґо, то численна публіка, яка висиділа майже в цілості до кінця, відреагувала бурхливими оплесками.
Здавалося, що людям не дуже хотілося закінчувати зустріч, хоч тривала вона майже 3 години. Після її офіційного завершення люди ще якийсь час підходили до отця з питаннями та просто порозмовляти. В своєму заключному слові ведучий Лука Костелина, голова Братства св. Андрея, котре було організатором цього дійства, подякував всім за участь, зложив від Братства о. Тарасу дар любови та прочитав вітання, яке люди привітали оплесками. На пам’ять про зустріч Братство вручело Отцю по-мистецьки виконану українську писанку на гусячому яйці.
Зустріч завершив парох о. крилошанин Кривокульський висловом подяки для всіх та побажав всього найкращого, привітав з наближаючимся святом Христового Воскресіння. Заключну молитву провів Отець Тарас.

РАДУйСЯ, БЛАГОДАТНА, ГОСПОДЬ З ТОБОЮ!

Благословен, хто йде в ім’я Господнє… Квітна неділя у Чикаго

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com