rss
11/27/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Літературна сторінка \ Літературний додаток

Довкола вирує весна. І хоча надворі ще доволі холодно,  у правах цієї примхливої пори вже ніхто не сумнівається. Усі вже надто втомилися від похмурих зимових буднів. Хочеться свята, приємних вражень, нових зустрічей… Хочеться усміхатися і насолоджуватися життям, радіти кожному промінчику та весняним квітам. Декому навіть пощастило побачити  весну в усій її красі, вдихнути на повні груди її п’янкий запах, збожеволіти від неймовірної краси квітучих крокусів на гірських схилах чи вклонитися тисячам ніжних підсніжників, які  вистелили долини приміських гаїв чи парків.

На жаль, таких щасливчиків вкрай мало, а свята хочеться усім. Тож ми з такої нагоди вирішили влаштувати свято нашим читачам і потішити усіх нашим черговим літературним випуском. Незабутні враження вам подарує Ліна Костенко. Уривки з її нового роману «Записки українського самашедшого», який отримав величезний резонанс в Україні, подарують вам безліч вражень. Найперше – це спогади про перші роки життя  молодої незалежної держави та її розгублених громадян, багато з яких не могли второпати, чим відрізняється демократія від бюрократії та анархії, й створили особливий устрій - урядово-рекетирський безлад з вкрапленнями студентських протестів. Мабуть багато хто з наших читачів був учасником тих подій з одного, другого чи третього боку, тож, перечитуючи роман, матимете нагоду подумки перегорнути сторінки-спогади  власної молодості, яка напевно вирувала подіями. Бо яка ж вона молодість – без подій та спогадів. Ті, хто став громадянином незалежної держави уже з посрібленими скронями, теж знайдуть себе серед героїв роману, згадають буремні дні й щасливу ейфорію помаранчевого Майдану. Ця подія нікого не залишила байдужим, бо, як сказала  неповторна Ліна Костенко, «це не їхня перемога, це наша. Може, вони припишуть її собі. Може, захочуть забути. Може, чиїсь волохаті руки спробують видерти цю сторінку. Але це вже Історія. Не з бромом, а з помаранчем. Сторінку можна видерти. Історію – ні».  На жаль, ми не маємо змоги надрукувати твір повністю, проте уривки з соковитою мовою, влучними означеннями забезпечать вас враженнями надовго. І можливо, спонукають зробити неможливе – віднайти в Чикаго хоча б один екземпляр книги, щоб прочитати її у повному обсязі. Хай щастить вам у пошуках!

Тепер черга за новими зустрічами. Цього разу пропонуємо познайомитися з оповіданнями молодої авторки Галі Чорної та проникливою філософською поезією Галини Сень. А ще – з новими творами наших постійних авторів, які друкуються вперше. Це – лірична поезія «Зимово-весняний вінок» від Віктора Рибаченка та  ессе Марії Климчак «Василь Петрук. Забуте ім’я». І нарешті, напередодні Дня сміху ми не могли не подарувати вам  торбинку весняних усмішок, які неодмінно з’являться на вашому обличчі після перечитування гуморесок Ярослава Боднара та жартівливого оповідання «Сон Депутата» Зеновії Гринах-Чабан.

Здається,  ніби й усі обіцянки виконали – на сторінки літературного випуску помістили твори для нових вражень, цікавих зустрічей та веселого настрою. Вам залишається тільки усе це віднайти. Отож читайте й насолоджуйтесь «літературкою», а позатим – і весною.

Записки українського самашедшого (Уривок)

Василь Петрук. Забуте ім’я

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com