Понад шість із половиною мільйонів українців навчаються та працюють за межами Батьківщини. Про це повідомив Світовий Банк. Як ідеться в його цьогорічній доповіді, Україна – п’ята держава у світі за кількістю тих, хто шукає кращого життя за кордоном. Більше виїхали тільки з Мексики, Індії, Росії та Китаю.

Активно зростає і відтік робочих рук з України, і відтік мізків. Кожен тридцятий українець, який має вищу освіту, мешкає зараз за кордоном.
А точне загальне число тих, хто навчається та працює за межами Батьківщини, невідоме. За більшістю підрахунків (зокрема, Світового банку), йдеться про близько шість із половиною мільйонів українців.

Хто хоче стати мільйонером?
Припинити виїзд українців за кордон практично неможливо, стверджують експерти. Це – не минуле століття, і не СРСР – “Залізну завісу” або Мур на кшталт Берлінського не побудуєш. А соціально-економічними чинниками привабити людину не залишати Батьківщину складно. Майже 40% українців готові за мільйон гривень назавжди залишити Україну. Такими є результати цьогорічного опитування компанії i VOX Ukraine.
А тягне українців на чужину, передусім, пошук заробітку. Здобуття освіти – теж досить вагомий чинник, щоб зібрати валізи. Інші причини виїзду (об’єднання родини, творча реалізація) – не такі поширені серед емігрантів.
В останні 20 років виїзд уповільнювався лише в розпал кризи (2008- 2009 роки), зазначає, завідувач сектору етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України Ігор Марков. За його даними, найбільша кількість українських мігрантів – до трьох із половиною мільйонів – шукає кращого життя в Росії. “За результатами наших досліджень, друге місце по виїзду українців на заробітки займають країни Європейського союзу, всього близько 1 мільйона 700 тисяч людей. Серед країн-лідерів – Італія, це близько 500-600 тисяч, далі Польща – це 300-500 тисяч, далі Іспанія – понад 200 000. А далі йдуть країни, де українська міграція вимірюється десятками тисяч, це такі країни, як Греція, Португалія та Ірландія”.

Безнадія та невпевненість в майбутньому
Телеведучий Юрій Макаров народився в родині емігрантів, і як людина з таким досвідом, і як письменник порівнює, чим відрізняється виїзд за кордон сучасних українців і тих, хто опинявся на чужині у першій половині минулого століття.
Ті, хто залишав Батьківщину після захоплення влади більшовиками, просто змушені були таким чином виживати. А зараз українці в основному виїжджають від безнадії. І справа не лише в грошах, говорить Макаров. “Доки країна не сформулює для себе своє майбутнє в якості більш-менш зрозумілої і прийнятної для всіх моделі, це буде територія евакуацій. Незалежно від того, який середній рівень статків в Україні (до кризи, після кризи, підчас кризи), це речі, як на мене, вторинні. Я думаю, що Україна як територія, де цінності, як такі не є актуальними, не може не лякати людей, тим більше молодих”, – впевнений він.
Киянка Міла з чоловіком виїхали до Німеччини на постійне проживання три роки тому. Як переконує 53-річна жінка, в Україні на подружжя чекали б злидні. А в Німеччині держава дбає не лише про тих, хто тут мешкає давно.
“Живемо зараз у Німеччині, чоловік працює за фахом, я все ще навчаюся в університеті, починаю шукати роботу. Нам доплачують гроші до прожиткового мінімуму, нам сплачують за квартиру, за страховку. Це державна соціальна допомога. А ми в свою чергу допомагаємо нашому племіннику в Києві – кожного місяця платимо йому додаткову стипендію. Ми сумуємо за Україною, але я не бачу, що б могло змінитися в моєму житті на краще, якби я залишилася жити там”.

Міграція змінює світове обличчя
У рейтингу розвитку людського потенціалу Україні посідає 85 місце у світі. Йдеться про рейтинг Програми розвитку ООН і він включає три показники: ВВП на душу населення, середня тривалість життя та рівень освіченості. За такими показниками Україну заможною не назвеш. І поки це так, кількість охочих шукати кращої долі за кордоном не зменшиться, говорить економіст Олександр Пасхавер. “У нас недієздатна держава, корупційне суспільство, і треба змінитися і нам самим, і нашим очільникам. Починати ці зміни треба, мабуть, все-таки зверху, тобто, щоб якась людина згори почала цей процес. Так було в Сінгапурі, так було в Грузії і так було, наприклад, у франкіській Іспанії. Інша справа, щоб суспільство саме вже чинило певний тиск, але це займе набагато більше часу”, – зауважує експерт.
У таких умовах залишається знаходити плюси у тому, що українці виїжджають вчитися і працювати за кордон. І ці переваги є, переконує завідувач сектору етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України Ігор Марков. Заробити грошей, дати освіту дітям, відкрити свій бізнес, зрештою, долучитися до культури інших людей – хіба це погано? І взагалі, глобальний світ – це не лише рух із країни в країну капіталів і технологій, це – рух робочої сили. “Міграцію слід розглядати не просто в контексті плюсів чи мінусів. Міграція це риса глобалізованого суспільства. Зараз у нас велика демографічна криза, зокрема в розвинутих країнах, країнах північної півкулі, і вона буде компенсуватися за рахунок переміщень. Паралельно переміщенню капіталів, відбувається переміщення робочої сили, і, в тому числі, мігрантів у пошуках своєї долі”. За словами науковця, міграція є зараз глобальною світовою тенденцією, яка змінює обличчя світу, і “годі тут чекати повернення назад”.
До речі, цього року українці, які працюють за кордоном, переказали своїм родинам на Батьківщину п’ять мільярдів триста мільйонів доларів. Це – на два мільйони більше, ніж торік, констатують експерти

Олександр Лащенко, Марічка Набока,
Радіо Свобода

 Чим пишається Табачник?

Міністр освіти і науки, молоді і спорту Дмитро Табачник зустрівся з журналістами. Чиновник вирішив розповісти про досягнення його відомства в 2010 році і на початку 2011-го. А також “поділитися планами”. За його словами, українці в цілому підтримують міністерські ініціативи. Зокрема, 90% раді поверненню в середню школу одинадцятирічки.

Незалежне оцінювання
За словами міністра, цього року зовнішнє тестування хочуть пройти 250 тисяч осіб. Правда, ця цифра уточнюватиметься, оскільки процес реєстрації охочих взяти участь у незалежному тестуванні ще не закінчено (нагадаємо, МОНМС продовжило його на один місяць).
“Можна сказати, що ми виходимо на проектні прогнозовані показники. Вже висловили бажання і зареєструвалися 251,5 тисяч охочих, – сказав Табачник. Серед них близько 194 тисяч – це випускники 11-х класів цього навчального року, і майже 60 тисяч – випускники минулих років, які хочуть поліпшити свої показники зовнішнього незалежного оцінювання. Нагадаємо, цього року при вступі до вузів дійсні сертифікати минулих років.
Найбільше охочих писати тести з української мови та літератури (ці предмети вибрали 246 тисяч чоловік). На другому місці – “історія України” (183 тисячі).
“Цього року є і приємна новина, яка свідчить про зростання поваги до інженерних і технічних напрямів підготовки. Абсолютно рекордна кількість охочих писати тести з математики – майже 162 тисячі”, – зазначив міністр.

Іноземців – в українські виші
Завдяки правильній політиці українського міністерства освіти, якщо вірити міністрові, у вишах країни збільшилася кількість студентів-контрактників з-за кордону. Така реакція на рішення міністра дозволити іноземцям обирати мову навчання.
Нагадаємо, в травні минулого року Міністерство освіти і науки дозволило іноземним студентам самостійно визначати мову навчання в українських вишах. Тоді міністр Дмитро Табачник заявив, що вимога навчати студентів-іноземців виключно державною мовою призвела до різкого відтоку іноземних студентів. У результаті торішнього рішення МОН виші дістали право набирати студентів-іноземців і навчати їх тією мовою, якою хочуть іноземці, і якою університет може здійснювати навчання.
За даними Табачника, загалом в Україні сьогодні навчаються понад 48 тисяч іноземних студентів із 134 країн світу. Найбільше китайців – понад шість тисяч. На другому місці – країни Середньої Азії, зокрема, в Україні навчається близько 5,5 тисяч студентів з Узбекистану. На третьому місці – Росія (понад 4 тисяч студентів), на четвертому – Індія (більше 3,5 тисяч студентів). В українських вишах також здобувають освіту по 3 тисячі студентів з Йорданії, Нігерії та низки інших країн. При цьому Табачник сподівається, що цього року кількість іноземців в українських вишах лише зросте.
За словами міністра, іноземні студенти-контрактники вже дали університетам, а значить – і бюджету, більше 800 мільйонів гривень, а за допомогою харчування і проживання вклали в економіку України понад 500 мільйонів доларів.

Ціна навчання
Ціни на навчання у вишах України можуть бути знижені. Щоправда, поки йдеться лише про приватні.
За словами міністра, економічні розрахунки свідчать про те, що для збереження конкурентоспроможності вишам буде доцільно зменшити плату за навчання.
“Думаю, що у недержавних вищих навчальних закладів немає іншого шляху, аніж зменшити плату за навчання”, – сказав Табачник.
Хоча міністр акцентував увагу, що адміністративним шляхом він не може вплинути на виші, щоб ті понизили ціни, але міністерство буде моніторити, аналізувати ситуацію і робити відповідні висновки.
“Тільки на останньому засіданні Державної акредитаційної комісії без протестів кількість місць ліцензованого обсягу економістів було зменшено на чотири тисячі”, – уточнив Табачник.

Іспити повертаються
Якщо раніше школярі складали іспити лише в 4-му і 9 класах, а в 11-му – випускні, то тепер тестування в кінці року стане обов’язковим.
Вже цієї весни учні з п’ятого по восьмий клас середньої школи закінчать навчання складанням підсумкових тестів відразу по чотирьох предметах. Перевіряти будуть знання з української та іноземної мов, математики (для 7-8 класів) та історії України. Для російськомовних шкіл обов’язковим буде тестування з російської. Всі іспити пройдуть з 10 по 20 травня, а вже 25-го будуть відомі їх результати.
Тестування триватиме 45 хвилин (з іноземної мови – 90 хвилин). Вже відомо, що тести з української мови складатимуться з трьох типів завдань, з математиці – з чотирьох.

Розвиток дошкільної освіти
“Хрестовим походом” називає міністр наступ міністерства на державні органи і приватні структури з метою повернення дитячих садків дітям.
Цього року Міністерство освіти і науки, молоді і спорту продовжить роботу з повернення з непрофільного використання приміщень дитячих дошкільних установ. Зокрема, міністр повідомив, що в 2010 році було відновлено роботу 240 дошкільних навчальних закладів України. “Насамперед це дитячі садки, які були рішеннями сільських, міських рад, рішеннями судів повернені в навчальну мережу”, – пояснив глава відомства. Деякі були повернені за рішенням судів.
“Ми також плануємо до кінця 2011 року охопити дошкільним навчанням 97% дітей п’ятирічного віку”, – додав він.
За його словами, сьогодні вісім областей України – Хмельницька, Тернопільська, Сумська, Миколаївська, Житомирська, Полтавська, Чернігівська і Донецька – вже довели до 100% охоплення п’ятирічних дітей дошкільною освітою.

Смертність у школах
В українських школах найближчим часом буде проведено диспансеризацію для своєчасної діагностики, лікування і профілактики захворювань у школярів. Для цього зусилля об’єднають два міністерства – освіти і охорона здоров’я.
Найкращі фахівці поїдуть по школах, оглядатимуть дітей і даватимуть свої рекомендації. За словами Табачника, такий досвід вже є в Харківській області.
Планується, що диспансеризація учнів молодших класів буде проведена ще до літніх канікул, учнів старших класів – починаючи з вересня цього року.

Тетяна Катриченко, Владислав Мусієнко (ФОТО), “Главред”