Ми є свідками послідовних кроків, спрямованих на подальше розширення побутування російської мови в ключовій сфері... Табачник потрібен Москві для утвердження “російського світу”...

Учора заступниця глави АП Ганна Герман знову сказала кілька недобрих слів на адресу міністра освіти Дмитра Табачника. Вона зажадала винести на всенародне обговорення концепцію освітніх реформ, підготовлену під чуйним керівництвом цього пана.
Зазначивши, що в них з міністром “дискусія” і “різні підходи” до реформування освіти, Ганна Миколаївна навела ті самі претензії, які озвучує опозиція і бунтівні студенти вишів, до “концепції імені Табачника”. Підвищення плати за навчання щороку. Обмеження студентського самоврядування. Заниження статусу та рейтингів провідних українських вишів...
Герман назвала й альтернативу цим драконівським пропозиціям – законопроект представника президента в парламенті Юрія Мірошниченка, який нібито концептуально відрізняється від того, що пропонує Табачник.
Щодо “дискусії” з міністром, Ганна Миколаївна явно надто м’яко висловилась. Те, що відбувається між двома високопосадовцями, більше нагадує запеклу дуель. Не на життя, а на кадрову смерть. Згадаймо, 28 січня в телеефірі в Савика Шустера Герман заявила, що готова відмовитися від своєї високої посади, повернутися на “вільні журналістські хліби” чи навіть стати безробітною, аби лишень міністром освіти був хтось інший. Не Табачник.

Ганна Герман

Більше того, Ганна Миколаївна дозволила собі згадати священне ім’я й запевнити всіх, що президент Віктор Янукович ніколи не підтримає концепції реформ у галузі освіти від Табачника. “На кожного Табачника є в Україні президент”, – сказала вона.
Наступного ж дня досвідчений інтриган Табачник дав не менш різкий “відлуп” пані Герман, також пославшись на “лідера”, навіть на двох: “Є дуже простий світовий досвід: якщо чиновник не згоден з кадровою політикою президента чи прем`єр-міністра, у нього для того, щоб тримати обличчя, є дуже простий вихід – подати у відставку”.
До речі, коли в березні минулого року Герман сказала, що добровільна відставка Дмитра Табачника з посади міністра освіти після його антиукраїнських висловлювань пішла б на користь команді Віктора Януковича, а ще раніше, – що вона багато зробила для того, аби Табачник не обійняв посаду віце-прем`єра з гуманітарних питань, той промовчав.
Тепер не мовчить. І це погана ознака для Ганни Герман. Кадрова “чуйка” в цього чиновника завжди була загострена.
Почнімо з того, що відкритих конфліктів у своїй команді Янукович не терпить. Навіть коли нині під килимом зчепилися за астрономічні суми, пов’язані з митом на імпортні нафтопродукти, міністр ПЕК та перший віце-прем’єр, – зовні цього видно не було, на людях вони посміхалися і обнімалися. І таких прикладів можна навести чимало. Не прийнято в ПР виносити сміття з хати.

	Дмитро Табачник

Тому існує висока ймовірність кадрових висновків з цього конфлікту, який набув публічного характеру.
Чи загрожує щось Табачникові? Навряд. Він перебуває під очевидним кремлівським і московсько-православним “дахом”, щосили встановлюючи в Україні “російський світ”, про який так любить балакати патріарх Кирило. Ми є свідками послідовних кроків, спрямованих на подальше розширення побутування російської мови в ключовій сфері спілкування – освітній.
Це і запровадження російської мови у вступному тестуванні з призначенням на посаду керівника центру цього самого тестування лихо-не-професорки, яка взагалі не розмовляє українською і роками бореться проти державної мови. (Почитав би хтось її докторську, захищену в Москві й присвячену “лексиці та структурі мовлення драматургії” – роздута дипломна робота студента-трієчника). І виділення російської літератури в окремий предмет. І термінове переписування підручників з історії України (без усяких там УНР, Злук і Крутів, зате з “непорушною дружбою двох братніх народів”). І багато іншого, що здійснюється “на місцях”, без зайвої реклами, так би мовити, “у робочому порядку”.
Навіщо ж Януковичу псувати відносини з російськими патронами Табачника? Табачник потрібен для “російського світу”. Незалежно від того, чи подобається самому президентові та сервільна проросійська політика, яку той пан проводить із властивими йому енергією та цинізмом.
Не дивно, що пані Ганна Стеців-Герман, як і більшість нормальних українців, на дух не сприймає Табачника, який виживає з України все українське і який визнає лише “єдино канонічну” церкву – Московський патріархат.
Але її біда в тому, що вона є одиначкою, “білою вороною” у Партії регіонів. Вона практично не має там підтримки. Раніше таких “ворон”, які спілкувалися українською, голосували за визнання Голодомору геноцидом українського народу, було дві. Але Тарас Чорновіл уже давно поза цією командою.
У Ганни Герман, отже, є всі шанси повернутися “на вільні журналістські хліби”. Незважаючи на відданість “великому, як Африка”, “лідеру”. І на готовність грудьми захищати його на некомфортних і тяжких ефірах у Шустера. Прикро, що Табачник при цьому, принамні поки що, залишиться на посаді. Незважаючи на широкий громадський протест, студентські маніфестації і вкрай негативну пресу.

Микола Писарчук, УНІАН