Республіканці та демократи домовляються про скорочення урядових витрат

Американський Конгрес прийняв законопроект про тимчасове фінансування уряду упродовж двох наступних тижнів. Резолюція – лише один спільний крок республіканців та демократів на довгому шляху скорочення бюджетного дефіциту, який сягнув півтори трильйона доларів.
Лідер демократичної більшості в Сенаті Гаррі Рід зі штату Невада заявив раніше, що тимчасове фінансування роботи уряду дозволить законодавцям швидко повернутися до обміркування бюджету на решту фінансового року. Законопроект вимагає ще підпису президента Обами.
Сенатор-республіканець Том Коберн назвав урядовий борг “захворюванням”, яке позначиться на всій нації: “Ми маємо серйозну хворобу в нашій країні. Це рак, який позбавить нас свободи”. Прийнятий законопроект про тимчасове фінансування уряду зменшив витрати на 4 мільярди доларів. Сенатор Мітч Макконнелл каже, що це лише початок масштабного скорочення урядових витрат, якого вимагають республіканці: “Ми збільшили національний борг на 3 трильйони доларів, відколи Адміністрація Обами прийшла до влади і втратили 3 мільйони робочих місць. Це – найгірший шлях урядування і хочемо це зупинити”.

 Фото: AP

Контрольована республіканцями Палата представників затвердила бюджет до кінця фіскального року, який передбачає скорочення витрат більш, ніж на 60 мільярдів доларів.
Сенатор-демократ Берні Сандерс каже, що ці скорочення зайшли занадто далеко:
“У час, коли прірва між дуже-дуже багатими людьми і всіма іншими збільшується, ми намагаємося збалансувати бюджет за рахунок середнього класу, бідних, хворих, пенсіонерів і дітей”.
Президент Обама запропонував заморозити фінансування більшості урядових програм на п’ять років. Демократи не погоджуються з масштабним скороченням і кажуть, що дефіцит бюджету був би меншим, якби республіканці не наполягали на продовженні податкових пільг для багатих.
Втім, аналітик Інституту Брукінґса Біл Ґолстон каже, що питання бюджету ще довго залишатиметься головним каменем спотикання між представниками обох партій: “Це буде довга і складна дискусія щодо бюджету на наступний фіскальний рік та, власне, на п’ятирічний період. Ґолстон каже, що демократи та республіканці мають знайти компроміс, якщо хочуть уникнути припинення роботи уряду і покращити фінансове становище США:
“Якщо обидві партії наполягатимуть на тому, про що зараз говорять, – на Сполучені Штати чекають складні часи”.
Опитування громадської думки показує, що американці занепокоєні федеральним боргом, але не впевнені, що закриття уряду може зміцнити фінансове становище. А поки що законодавці у Вашингтоні мають два тижні, щоб узгодити розбіжності, прийняти бюджет і продовжити роботу.

Голос Америки

Голова Пентагону полетів до Афганістану просити вибачення

Міністр оборони США Роберт Гейтс прибув з неоголошеним візитом до Афганістану. Це відбулося на тлі погіршення відносин між двома країнами через загибель мирного населення з вини військових НАТО. Минулого тижня в результаті авіаудару НАТО, спочатку спрямованого проти бойовиків, загинули 9 афганських дітей.
Гейтс провів переговори з афганським президентом Хамідом Карзаєм, який напередодні вкрай жорстко висловився щодо американських військових через вбивство ними мирних жителів. Заплановано зустрічі Гейтса з представниками афганських силових відомств.
З 18 лютого по 1 березня цього року американські військові знищили в східній афганській провінції Кунар 74 мирних жителі, більше 40 з яких були діти.
Головнокомандувач контингентами НАТО і ISAF в Афганістані генерал Девід Петреус попросив вибачення у членів афганського уряду, народу Афганістану, членів сімей загиблих через авіа обстріл дітей і особисто у президента Хаміда Карзая, однак, той заявив, що вибачень не приймає. За словами афганського президента, жалю через вбивство дев’ятьох хлопчиків недостатньо. “Ми не можемо більше вважати допустимими втрати серед мирного населення Афганістані”, – сказав він.

У четвер увечері президент США Барак Обама у Білому домі пив пиво із поліцейським та професором. Що ж зробило президента США третім у цій компанії?
Обама ще під час виборчої кампанії заслужив репутацію блискучого промовця. Але за певний час стало помітно: Обама не надто рветься проводити прес-конференції і спілкуватися з журналістами експромтом. Він любить довго обмірковувати відповіді, і невдало вибране слово чи фраза, – як він сам писав у книзі “Мрії від мого батька”, – приносить йому дискомфорт. Від початку президентства Обами вже встановився певний стереотип: президент бере на себе історичні промови, а “ляпи” і передчасна реакція – це, сказати б, парафія віце-президента Джо Байдена. Але, як показали нещодавні події, немає правил без винятків.
Гарвардський професор Генрі Льюїс Гейтс повертався минулого тижня з відрядження до Китаю, до свого дому в місті Кембридж, штат Массачусетс. Замок професора закусило; за іншою версією – він загубив ключ і з таксистом вирішив вибити двері. Це побачила місцева мешканка і викликала поліцію, яка заарештувала професора. Він, в свою чергу, звинуватив поліцейського в расовій дискримінації. Професор Гейтс і його таксист – чорношкірі, поліцейські – білі, місцева мешканка, швидше за все, також.
Професор твердить, що поліція поводилася з ним по-хамськи і заарештувала, витягнувши із власного будинку і проігнорувавши документи. Сержант Кроулі запевняє, що професор поводився агресивно і відмовлявся назватися. Версії подій професора і поліції різняться між собою, і поліція визнає, що ситуація показує всіх її учасників не з найкращого боку. Історія перейшла до блогосфери, на інтернет-сайти, де ведуться дискусії, і, можливо, там би й залишилася. Але несподівано, під час годинної прес-конференції в прямому ефірі про охорону здоров’я, президент Барак Обама вирішив відповісти на питання про арешт професора Гейтса. “Кембриджська поліція вчинила тупо, коли заарештувала людину за наявністю доказів, що та була у власному будинку”, – сказав він.
Наступного дня і цілий тиждень про основну тему тієї прес-конференції, суперечливий план державного страхування здоров’я, було чути дуже мало. Випуски новин почалися із коментарів Обами про расу і расові стереотипи. Мовляв, перший темношкірий президент виступив на захист свого темношкірого друга (за його, президента, словами) – професора Гейтса – і проти дій поліції (знову ж таки, за його словами), не володіючи всіма подробицями того, що сталося. Консервативні ЗМІ звинуватили його у втручанні і непідтримці поліції. Ліберальні сказали, що в ширшому сенсі він має рацію, коли каже, що “в цій країні існує тривала традиція непропорційного затримання поліцією афроамериканців та латиносів”.
Проте, сам сержант Кроулі, який наполягає, що все зробив правильно, явно не був у захопленні від цієї заяви. Та й багато консервативних американців також були прикро вражені коментарями президента щодо поліцейських, які в очах багатьох є основою правопорядку.
Адміністрація Обами славиться швидкою реакцією. Хтось повинен був оцінити ситуацію, яку тепер обговорювали чи не цілодобово. Хтось мав подивитися й на рейтинг президента, який з травня впав майже на 10 відсотків: у липні 56% американців схвалювали його діяльність. Незабаром президент зателефонував поліцейському особисто; він прямо не перепросив, але сказав, що міг би висловитися краще, що підтримує поліцію і усвідомлює, які складні рішення їм доводиться приймати щодня. Поліцейський сказав, що дуже радий був дзвінкові президента, і зауважив, що-от сіли б за пивом усі разом і про все б домовилися. І президент запросив його на пиво в Білий дім. Запросили й заарештованого у власному домі професора Гейтса. Він, правда, сказав, що пива не п’є, але, мабуть, зробить виняток.
Чи допоможе Обамі ця пивна дипломатія відновити попередній рейтинг? Сумнівно. Але якщо раніше американці часто говорили, що можуть себе уявити за пивом із попереднім президентом, “своїм хлопцем” Бушем, а президента Обаму часто змальовували як відстороненого інтелектуала, то тепер принаймні двоє американців, професор і поліцейський, змогли побачити його з іншого боку.

Американський сенатор Джон МакКейн і президент Європейської народної партії Вільфред Мартенс у понеділок виступили із спільною заявою, в якій закликали українську владу і Генеральну прокуратуру України зняти обмеження на пересування лідера партії Батьківщина Юлії Тимошенко. “Ми спільно закликаємо українську владу дозволити Юлії Тимошенко відвідати самміт Європейської народної партії у Брюсселі 24 березня. Партія Юлії Тимошенко Батьківщина є асоційованим членом ЄНП, саме тому її запросили для участі у самміті”, – сказано в спільній заяві, оприлюдненій на офіційному сайті американського сенатора і Європейської народної партії.
Джон МакКейн і Вільфред Мартенс також закликали представників влади переглянути свої дії, які можуть розглядатися як вибіркове застосування права щодо лідерів опозиції в Україні.
У заяві також нагадується, що у грудні 2010 року, і в січні 2011 року Тимошенко не дозволили відвідати Брюссель (Бельгія) для проведення зустрічей з представниками Європейської народної партії.
Як повідомлялося, Генпрокуратура стверджує, що заяви Тимошенко про готовність слідчих відпустити її до Брюсселю і неможливість прийняти такого рішення через заборону Президента Віктора Януковича не відповідають дійсності.

Уряд США дозволив відкрити фінансування для оплати захисту російського підприємця Віктора Бута, який перебуває в американській в’язниці за підозрою в торгівлі зброєю. Про це у понеділок повідомив ЗМІ консультант захисту Бута.
Також стало відомо, що адвокат Бута Альберт Даян отримав ліцензію Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США, що підтверджує, що кошти, які перераховуються на його ім’я, не будуть заморожені.
У віданні OFAC перебуває контроль за фінансовими потоками на користь терористичних організацій, а також платежі за операціями, забороненими ООН, і платежі на користь тих осіб та організацій, на яких накладено санкції ООН або США.
Даяна було затверджено адвокатом Бута 28 лютого, після того, як росіянин відмовився від безкоштовного адвоката. Незабаром Даяну вдалося домогтися зміни умов утримання свого підзахисного. Крім того, початок процесу над Бутом в США було перенесено на 11 жовтня 2011 року.
Раніш, 18 лютого, дружина Віктора Бута – Алла – заявила, що російський бізнесмен, який перебуває в американській в’язниці, не поділяє стратегію його захисту, запропоновану державним адвокатом, і має намір відмовитися від її послуг, найнявши команду приватних юристів.
* * *
Бута затримали в березні 2008 року під час переговорів з бойовиками Революційних збройних сил Колумбії, які виявилися агентами американських спецслужб. Два роки він перебував у в’язниці Бангкока. Восени 2010 року суд у Таїланді ухвалив екстрадувати росіянина до США. У разі визнання Бута винним, йому загрожує від 25 років в’язниці до довічного ув’язнення. Росіянин заперечує всі звинувачення на свою адресу.

РИА Новости

Підготувала Лариса Кухар
За матеріалами інформагентств