rss
11/23/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Українське Чикаго \ Володимир Ільчишин: перші кроки у велике мистецтво

Українське Чикаго продовжує дивувати шанувальників мистецтва, і дивувати приємно. У п’ятницю в Українському Національному Музеї відбулося відкриття виставки. Ця подія була доволі незвичайною. Адже свої роботи на суд глядачів виставив юний художник – 17-літній Володимир Ільчишин.

Традиційно відкрила виставку член ради директорів музею пані Ліда Ткачук, яка коротко представила гостям молодого автора. Продовжила розповідь куратор музею Марія Климчак. Вона познайомила присутніх із шляхом становлення і розвитку Володимира Ільчишина як художника, згадала його наставників та батьків.

  Title

Гадаю, читачам теж буде цікаво дізнатися, що народився юний художник у мальовничому містечку Ходорів на Львівщині 9 травня 1992 року. До Америки сім’я переїхала у жовтні 2000 року і поселилися в Чикаго. Володимир та його молодший брат закінчили українську католицьку школу св. Миколая і вступили до католицької школи св. Ігнатія (Saint Ignatius College Prep), студентами якої є на сьогоднішній день. Поза шкільними заняттями хлопці не мали часу дармувати, оскільки батьки, побачивши в дітей схильність до прекрасного, обох записали до школи мистецтв “Барвінок”: Володимира – на малювання, а Василя – на уроки музики. Крім того, обоє займаються у танцювальному колективі “Громовиця”, а на вихідні служать вівтарними хлопцями. При такому насиченому графіку можна тільки позаздрити старанності хлопців. Як зізнався Володимир, йому не раз хотілося кинути пензля і піти грати в футбол, проте бажання малювати все-таки перемогло.

 

Молодий художник
Володимир Ільчишин

А ще, мабуть, – наполегливість батьків, і, особливо, матусі. Чесно кажучи, навіть важко собі уявити, скільки зусиль і терпіння прийшлося докласти батькам, щоб виховати таких дітей. І коли у виставковій залі з трибуни лунали слова безлічі похвал на адресу Володимира під музичний супровід фортепіано, за яким сидів Василь, – батьки скромно стояли збоку і з хвилюванням спостерігали. Мабуть, у цей момент вони просто насолоджувались результатами своєї важкої праці… Адже виховати хороших дітей – це праця клопітка, безперервна, нелегка. А присутні у залі гості раділи разом зі щасливими батьками: адже вони й справді мають ким пишатися.
Їх серця зігрівали теплі слова отця о. Джима Ворволда, вчителя малювання зі школи св. Ігнатія, який зворушливо розповів про свого учня, назвавши його “справжнім дивом” та унікальним талантом. Володимир Монастирецький, наставник юного художника, розповів про перші спроби в живописі та швидкий ріст обдарованого юнака. Він відзначив авторську оригінальність рисунку, володіння технікою та відчуття простору в його малюнках. Директор «Рідної Школи» пані Люба Маркевич з душевною теплотою побажала досягти усіх омріяних вершин і ніколи не забувати про свої корені, про друзів та школу. Завершив урочисту частину Володимир Ільчишин – молодий художник, відкриття таланту якого святкували цього вечора в музеї. Він висловив подяку всім наставникам, які йому відкривали дорогу в світ мистецтва: Юлії Ткачук, Анатолію Хмарі, Володимиру Монастирецькому, о. Джиму Ворволду, подякував батькам та друзям, які прийшли його підтримати.

 Title
 Title
 Володимир Ільчишин та отець о. Джим Ворволд Батько, мати та брат художника

 

Title
 
 Title

 Директор “Рідної Школи” пані Люба Маркевич

 

 Title Title
 Володимир Монастирецький та Володимир Ільчишин

 

 
На гостей хотілося б звернути особливу увагу. Зал був заповнений по вінця, причому половина гостей – молодь. Це – друзі Володимира зі школи св. Миколая та св. Ігнатія, колеги з танцювального гурту “Громовиця”. Скрізь лунали дзвінкі голоси – молоді відвідувачі жваво обговорювали картини, впізнавали себе та друзів на них, ділилися враженнями з автором. Ця незвична для музейної тиші атмосфера пожвавлення нагадувала прихід весни. Можливо, ця виставка й справді стане добрим почином і приведе до музею творчу українську молодь, оживить традиційне мистецтво і на хвилях весняного вітру молодості внесе в музейне життя нові ідеї та мотиви.
Приємно, що для своєї першої в житті виставки Володимир Ільчишин обрав саме Український Національний Музей. Це навіть символічно, що скарбниця древньої історії, народних звичаїв і традицій стала першою сходинкою для молодого таланту, котрий тільки розпочинає подорож у світ мистецтва. Маємо надію, що ця подорож буде багатою на події та щедрою на досягнення. І навіть, якщо на його зрілих полотнах уже будуть зображені не українські церкви, а видатні шедеври світової архітектури, а портретну галерею прикрасять зображення видатних людей світової спільноти – цей теплий спомин про перші кроки завжди зігріватиме серце художника і надихатиме на нові звершення, в яких він прославлятиме не тільки свою сім’ю, а й свою українську громаду.

УГО “Помаранчева Хвиля” провела мітинг-протест у Чикаго

День св. Валентина в церкві св.Трійці

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com