28 сiчня вшанували День пам’яті загиблих астронавтів

28 січня у США вшанували пам’ять жертв катастрофи космічного корабля Челленджер.
Космічний корабель багаторазового використання Челленджер 28 січня 1986 року повинен був зробити свій десятий космічний політ, однак через 73 секунди після старту на висоті 14,5 кілометрів над Атлантичним океаном через відрив твердопаливного прискорювача від одного з двох кріплень шатл відхилився від осі і зруйнувався в повітрі. Тоді загинув весь екіпаж Челленждера у складі семи осіб, серед яких була перший астронавт-непрофесіонал, шкільна вчителька, яка виграла національний конкурс на право здійснити космічний політ.
Загибель Челленджера, свідками якої були мільйони телеглядачів, які стежили за прямою трансляцією з космодрому на мисі Канаверал, вразила весь світ і стала на той момент найбільшою катастрофою в історії освоєння космосу.
Напередодні скорботної дати на мисі Канаверал відзначили День пам’яті. У цей день в НАСА згадують всіх астронавтів і співробітників, які загинули під час роботи, пов’язаної з космічними польотами. Серед них – сім астронавтів Челленджера, три члени екіпажу шатла Аполлон-1, загиблих в 1967 році, і сім астронавтів-членів екіпажу шатла Колумбія.

Загиблі члени екіпажу “Апполо-1”. Фото: NASA

“Пам’ять про загиблих живе щодня в нашій роботі, – заявив напередодні керівник НАСА Чарльз Болден. – Вони продовжують надихати наступні покоління дослідників космічного простору. І відповідаючи щодня на нові виклики, ми щоразу перемагаємо, а з кожною новою перемогою і відкриттям ми віддаємо данину поваги тим, хто загинув”.
Нагадаємо, що наприкінці травня минулого року американський шатл Atlantis, який виконував політ до Міжнародної космічної станції, повернувся на Землю. Цей політ став для Atlantis останнім – США згортають програму Space Shuttle у зв’язку із закінченням термінів експлуатації космічних човнів. У зв’язку із закриттям програми американське космічне агентство NASA звільнило понад 1, 2 тисячі осіб.

Вести.ru

Імміграційний суд дозволив депортацію вихідця з України

	Фото АР

Імміграційний суд Детройту санкціонував депортацію вихідця з України та колишнього громадянина США 88-річного Джона Калимона, обвинуваченого в пособництві нацистам у роки Другої світової війни. Рішення про депортацію у справі Калимона винесла в понеділок, 31 січня, суддя Елізабет Хекер. За версією звинувачення, Джон (спочатку – Іван) Калимон служив у поліції у Львові з травня 1942 року по березень 1944 року. Слідство вважає, що він особисто розстрілював мирних громадян, у тому числі євреїв, і брав участь у каральних операціях і “зачистках гетто”. Позов до Калимона в імміграційному суді Детройту у вересні 2009 року ініціював Мін’юст США. Куди обвинуваченого буде вислано, не повідомляється. Раніше, в 2007 році, влада добилася через суд відкликання “натуралізованого громадянства США” Калимона.
Обвинувачений емігрував до США з Німеччини, де він опинився після “визволення” України Червоною Армією в 1944 році. При оформленні американського громадянства, зазначає Мін’юст, він приховав від еміграційної влади місце проживання і факт служби у нацистській поліції. Калимон став натуралізованим громадянином США у жовтні 1955 року.
Процес у денатуралізації Калимона розпочато в 2004 році з ініціативи офісу генпрокурора США в Детройті та Відділу спецрозслідування Мін’юсту (Office of Special Investigations, OSI). Тоді ж у суді вперше прозвучали звинувачення в причетності Калимона до військових злочинів. Головним доказом цього став написаний ним 14 серпня 1942 року звіт командуванню про боєприпаси, які він витратив, стріляючи, як зазначає слідство, у євреїв.
Обвинувачений не визнає своєї провини і заперечує всі звинувачення. Адвокат Калимона заявив, що його підзахисний подасть апеляцію на рішення еміграційного суду.

Після оголошення промови про стан держави, Барак Обама вирушив у штат Вісконсин. У місті Манітовок президент за три години встиг побувати на трьох підприємствах – на алюмінієвому заводі, на фабриці з виробництва вітрових турбін і на заводі Оріон, що випускає енергозберігаючі лампи.
Завоювати майбутнє – це продовження тези, яка стала лейтмотивом промови президента про стан держави, виголошеної перед Конгресом. У своїй промові президент розповів про намір започаткувати нову федеральну програму фінансової допомоги американським компаніям з метою посилення їх конкурентоспроможності на світових ринках. Республіканців, які наполягають на скороченні урядових витрат, це непокоїть.
Для того, щоб проілюструвати свою позицію, президент згадав про запуск півстоліття тому радянського супутника, який спонукав США розвивати свою космічну програму і висадитися на місяці. Цікаво, що саме у місті Манітовоку у 1962-му впав уламок першого радянського супутника. Обама вважає це своєрідним знаком.
Крім того Обама наголосив, що конкуренція з країнами Східної Азії – не просте завдання:
“Китай робить великі інвестиції у нові технології. Вони контролюють велику частку ринку сонячних панелей, і частково тому, що ми зі свого боку проґавили момент. У час, коли Америка стикається з посиленням конкуренції з боку інших держав світу, ми повинні докласти більших зусиль”.
Для цього, зазначив президент, компанії повинні наймати більше працівників на місцях. Сім років тому, на заводі “Оріон” був лише один працівник, сьогодні їх 250. Відтак, потрібно розвивати нові технології. Через чотири роки президент хоче побачити на американських автошляхах мільйон електричних авто. Вже до 2035-го року він планує, щоб 80% електроенергії в країні надходило з екологічно чистих джерел.
Говорячи з працівниками заводів у Вісконсині, президент насправді звертався до політиків у Вашингтоні. У їхніх руках доля його ініціатив. Але Обама переконаний, що все задумане, вдасться здійснити.

Найстаріша жителька Землі – американка Юніс Сенборн – померла в штаті Техас у віці 114 років, повідомило агентство Agence France-Presse.
За даними близьких найстарішої жінки, вона пішла з життя в своєму будинку в місті Джексонвілл.
У списку Інституту геронтологічних досліджень США, наступною за старшинством довгожителькою є американка Бессі Купер, яка проживає в штаті Теннессі. Вона на 37 днів молодша за свою попередницю.
Сенборн разом зі своїм чоловіком в 1937 році заснувала в Техасі відомий туристичний парк Loves Lookout, де був побудований один з перших в країні басейнів з бетонним дном.
За офіційними даними Сенборн народилася в липні 1896 року, проте її родичі стверджують, що в даних Бюро перепису населення виявилася помилка, і насправді довгожителька з’явилася на світ роком раніше.
Сенборн стала найстарішою мешканкою Землі на початку листопада 2010 року, коли на 115-му році життя на острові Сен-Бартельмі в Антильському архіпелазі померла француженка Ежені Бланшар.

Корпорація Google надала жителям Єгипту, де через масові акцій протесту відключені послуги інтернету, необхідний доступ до популярної соціальної мережі Twitter, повідомляється в офіційному блозі компанії-власника найбільшого мережевого пошукача.
Доступ до сервісу мікроблогів Twitter, який влада називала “каталізатором антиурядових настроїв” був заблокований у Єгипті ще тиждень тому.
За даними фахівців Google, тепер єгиптянам для виходу на Twitter достатньо надіслати голосове повідомлення по одному з трьох міжнародних номерів (у США, Італії або Бахрейні). Це послання буде автоматично перенаправлено у вигляді запису на сторінку програми Speak2Tweet з ключовим словом # egypt. Наявність підключеного інтернету для нового сервісу не потрібна. Про вартість користування такими послугами не повідомляється.
“Ми сподіваємося, що це деякою мірою допоможе народу Єгипту залишатися на зв’язку в цей нелегкий час”, – сказано в блозі.
Нагадаємо, 28 січня в Єгипті повністю відключили інтернет і перестав працювати мобільний зв’язок.

Засновник Facebook Марк Цукерберг вперше зустрівся з актором Джессі Айзенбергом, який зіграв його у фільмі “Соціальна мережа” (“Social Network”).
Історична зустріч відбулася в рамках телешоу Saturday Night Live ввечері в суботу, 29 січня. Цукерберг спочатку спостерігав за подіями в студії з сусіднього приміщення – тим часом, Айзенберг і комік Енді Семберг ділилися з глядачами досвідом перевтілення в засновника Facebook.

Коли Цукерберг з’явився у студії, Семберг запитав чи зустрічався він раніше з Айзенбергом, і обидва відповіли: “Ні”. Семберг зазначив, що ситуація делікатна і поспішив піти за лаштунки. Залишившись наодинці з Цукербергом, Айзенберг запитав засновника Facebook, чи дивився він “Соціальну мережу” і що думає про фільм.
“Дивився, – відповів Цукерберг. – Дізнався багато цікавого”.
Айзенберг подякував Цукербергу за позитивний відгук, потім вони представили наступного гостя шоу і потиснули один одному руки.
Кінокартина Девіда Фінчера “Соціальна мережа”, що розповідає про створення Facebook, вийшла в 2010 році і отримала 8 номінацій на премію “Оскар”, зокрема у категорії “Кращий фільм”. Марк Цукерберг, який дивився фільм про себе в компанії інших співробітників Facebook, зазначив, що картина цікава, але в ній занадто багато уваги приділяється його особистому життю. За сюжетом фільму, Цукерберг загоряється ідеєю створення соціальної мережі після того, як його кидає дівчина.
“Деяким важко в це повірити, але іноді люди створюють щось нове, просто тому що їм подобається створювати щось нове”, – сказав Цукерберг.
Facebook є найпопулярнішою соціальною мережею в світі – за даними на кінець 2010 року, в ній налічувалося близько 600 мільйонів акаунтів. Нагадаємо, що останнім часом почастішали випадки несанкціонованого використання особистих облікових записів користувачів соціальної мережі Facebook. Так, минулого понеділка хакерській атаці піддався акаунт президента Франції Ніколя Саркозі, а нещодавно зловмисник отримав доступ до федеральної бази даних Пентагону Pentagon Federal Credit Union (PenFed), через що під загрозою була інформація сотень тисяч співробітників відомства.

Престижна премія Гільдії режисерів Америки – диск із позолотою – дістався Тому Хуперу. Саме його роботу “Король говорить” – відзначили найвищою нагородою.
Хупер обійшов таких режисерів як Дарен Аронофскі, який зняв “Чорного лебедя”, Девіда Фінчера, який нещодавно отримав чотири золоті глобуси за “Соціальну мережу”, Крістофера Нолана зі стрічкою “Початок” і Девіда Рассела, номінованого за фільм “Боєць”. Цією перемогою Хупер зробив серйозну заявку на найпочесніший у світі кінотрофей – Оскар. Позаяк, думка американських режисерів здебільшого збігається із оцінкою членів американської академії кіномистецтв, яка присуджує Оскара. Загалом стрічка Хупера “Король говорить “ претендує на дванадцять Оскарів. Церемонія вручення відбудеться 27-го лютого.
Том Хупер, режисер: “О, Боже. Ви знаєте, перед церемонією я навіть перепрошував свого батька за те, що не виборю цієї нагороди. Проте, я помилявся. Я стою тут у ролі переможця. Це така велика честь для мене – бути визнаним найкращими кіномитцями. Я б не здобув премії, якби не моя команда, яка працювала над фільмом “Король говорить”.

BBC

Підготувала Лариса Кухар
За матеріалами інформагентств