rss
10/29/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Подорожі \ Південь Франції : подорожні нотатки

“Проникливе одне лиш серце.
Найголовнішого очима не побачиш”
                                       Сент-Екзюпері

Продовжую подорожні замітки, розпочаті в нашому часописі під назвою “Тиждень швейцарської казки” з туристичного маршруту “Швейцарія – південь Франції”.

 Title 

Ліон – місто знань, умінь, чарівності
Знайомство з Францією почали з Ліону. Ліон входить до трикутника найбільших міст Франції “Париж – Марсель – Ліон”. Це найбільше після Парижу за кількістю населення (1,5 млн. з околицями) типове французьке місто, яким пишається Франція. Адже з 1998р. Ліон знаходиться під охороною ЮНЕСКО, як культурна спадщина людства, 24 гектари Старого міста – недоторкані. Ліон і культурний центр, і промислове місто, і торгівельний порт на судноплавній річці Рона. Одним словом, одвічний суперник столиці.

Не згадати історії міста неможливо бодай через те, що Ліон, заснований ще в 43 р. до н.е., має переконливі свідчення свого античного походження. Його навіть можна порівнювати з Афінами чи Римом. Збережені два античних театри під відкритим небом з їх знаменитою акустикою на пагорбі Фурв’єр. Античний театр з ареною діаметром 108 м, уміщає до 30 тис. глядачів. Тут щорічно проводиться театрально-музичний фестиваль “Ночі Фурв’єр”. Нині, як і дві тисячі років тому, його сцену заповнюють актори, співаки, музиканти з багатьох країн світу. А поряд – менший театр “Одеон”, він служить концертним залом. Проте Ліон – це перш за все імена тих, хто його прославив, кого пам’ятає людство...

 

 

 TitleTitle 
 Панорама Ліону з висоти пагорба Фурв’єр Античний театр на 30 тис. місць, збудований римлянами. Ліон



Ліонський батько “Маленького принца”
Не знаю, наскільки докладно відомий всім авіапасажирам, які сьогодні прибувають в міжнародний аеропорт “Ліон-Сент-Екзюпері” той, чиїм іменем він названий. Ім’я Сент-Екзюпері порт отримав у 2000 році на честь 100-річчя від дня народження цього всесвітньовідомого французького письменника, цивільного та військового пілота, льотчика-випробовувача, винахідника.

 Title 
  Антуан Сент-Екзюпері – письменник, професійний летун

І ось стоїмо біля пам’ятника Антуану Сент-Екзюпері (1900-1944) на площі Беллакур, зведеного теж у 2000 р. вдячними земляками. В “піднебессі” височенного світло-сірого гранітного постаменту – фігура письменника, а за його спиною – фігурка маленького хлопчика. Принца. Якби Сент-Екзюпері написав лише одну казку “Маленький принц”, до речі, ним же самим ілюстровану, то він вже б увійшов в історію всесвітньої літератури. Казка мудра, людяна, улюблена дітьми та дорослими.

Сьогодні у Франції, принаймні у Ліоні напевне, всі діти 1-го вересня йдуть до школи, а в портфелях обов’язково ця книжечка. Як Біблія. Як Кобзар. Культовими є й інші книги письменника – романи “Південний поштовий”, “Нічний політ”, “Земля людей”, “Військовий льотчик”, “Цитадель”. Афоризми, цитати цього поета в душі та філософа широко відомі світові. Сент-Екзюпері залишився в пам’яті людей дивовижно мудрою, світлою і мужньою людиною. Гуманізм його життєвої філософії настільки вражаючий, що йому прощали вади суперечливого характеру, який проявлявся здебільшого у приватному житті. Адже цим страждали зазвичай всі геніальні люди. На його долю професійного пілота випало стільки випробувань, аварій, катастроф, повернень з “того світу”, що він став символом людської мужності. Виживав всупереч усьому і повертався до улюбленого неба. Він свідомо шукав екстремальних ситуацій. В багатьох аваріях під час польотів його тіло не раз і не два було повністю понівечено до невпізнання, кістки потрощені (лише в одній із багатьох аварій отримав 33 переломи). Не в змозі самостійно одягти комбінезон перед вильотом (одягали друзі) та скористатись парашутом, він все одно домагався дозволу і рвався в небо. Коли в 1944 році через сина Рузвельта він випросив можливість зробити останніх 5 вильотів на військовому літаку, не заспокоївся. Вимолив ще три додаткових і робив розвідувальні аерофотознімки. Він не міг писати, не літаючи. Він не міг жити без неба, так само, як без своїх записних книжок.

Title
 
  Пам’ятник Сент-Екзюпері та його Маленькому принцу 

Народився Сент-Екзюпері на вул. Пейра, 8 в аристократичній родині, що мала п’ятеро дітей. В Ліоні жив та навчався до 14 років. Тут все життя прожила його мати та одна із сестер, в родині якої жив у 1940 р. Продовжував навчання у Швейцарії, потім у Парижі. Працював та служив військовим пілотом, крім Європи, в Африці, Південній Америці, жив більше року в США, де й був написаний “Маленький принц” і де вперше його надруковано. Дітей в одруженні не мав. Дружина – аргентинка Консуело Сандоваль залишила спомини про Антуана. Свідки писали, що мало на світі прикладів такої сильної, пристрасної любові та водночас безталанного шлюбу. Прибутками від видання його книг по всьому світі нині користуються його племінники...

31 липня 1944 р. пілотований Сент-Екзюпері військовий літак піднявся з аеродрому Корсики і розтанув назавжди в блакитному небі Рів’єри неподалік від Марселя... Це був 8-й, останній політ, дозвіл на який він виблагав у керівництва. Лише не так давно знайшли речові докази цієї загибелі: спочатку браслет з його іменем (у 1998р.), потім уламки його літака (в 2000, ідентифіковано 2004р.). Навіть отримали зізнання німецького 88-річного льотчика, який його збив.
Антуан Сент-Екзюпері став класиком світової літератури, зробив безсмертним своє ім’я і прославив Ліон, місто свого народження, дитинства та отроцтва. Написав пізніше: “Звідкіля я? Я із мого дитинства. Я прийшов з дитинства, як із країни”. Прості слова, що стосуються кожного з нас без винятку.
У 1959 р. президент Франції Шарль де Голь написав матері Антуана: “Від усього серця дякую Вам. Ваш син живий, він серед людей. І Франція щаслива цим”.
Коли у 2000 р. перейменовували аеропорт, біля півсотні одномоторних літаків, близькі копії тих, на яких літав Антуан, вирушили в нічний рейс по маршруту останнього його польоту з Корсики, щоправда, в напрямі Ліону. А перший літак уже в перейменованому аеропорту посадив пілот Ерве Сент- Екзюпері, внучатий племінник Антуана.
Біля підніжжя пам’ятника ми слухали розповідь про легендарного француза лише кілька хвилин. Їх виявилося достатньо для особистого бажання перечитати всього Сент-Екзюпері разом зі тим, що написано про нього, занотувати всі його афоризми. Чи не в цьому одна з принад пізнавальних подорожей? Коли оживають події й люди, коли їх починаєш сприймати як своїх сучасників, коли переймаєшся їх суттю з позицій власного життєвого досвіду. І виникає жагуче бажання поділитися знаннями та враженнями з іншими...
Погоджуюся з Сент-Екзюпері: побачити країну можна тільки серцем.

Кіно почалося в Ліоні
Що світ без кінематографу, якому вже 115 років? Весь світ знає, кому ми завдячуємо цим видом мистецтва – братам Луї Жану (1862-1948) та Огюсту Люм’єр (1862- 1954), які росли, вчилися та працювали в Ліоні. Тут вони винайшли кіноапарат, який назвали “сінематографом”. Тут зняли перші свої документальні фільми – “рухливі картинки”, які показали в Парижі у 1895 р. З того часу і пішло по світу кіно.
Сьогодні у власному будинку братів знаходиться музей, що називається “Інститут Люм’єр”. Існує премія братів Люм’єр для документального кіно. В цьому 2011 році втретє відбудеться Ліонський кінофестиваль братів Люм’єр. Режисер Мілош Форман, отримуючи премію Гран-прі цього фестивалю, сказав: “У мене завжди була спокуса розділяти історію людства не на “до і після пришестя Ісуса Христа”, а на “до і після братів Люм’єр”. Віддамо належне професійному жарту великого кінематографа…

Title  Title
 Брати Люм’єр – винахідники кінематографу Музей “Інститут Люм’єр”



Бестселер середньовіччя
Середньовіччя, XVI століття. Згадаймо двох всесвітньовідомих літературних героїв – Гаргантюа і Пантагрюєля. Імена-символи! Їх знає майже кожен учень старших класів. Саме в Ліоні Франсуа Рабле, який згодом став класиком світової літератури, почав писати свою першу книгу “Гаргантюа і Пантагрюель”, саме тут здійснив її перше видання в 1532р. (Щоправда, продовжував працювати над нею ще років з 15-20). Ліон тих часів славився як центр купців, ремісників, європейських ярмарків, що збирали, як би мовили нині, і культурний цвіт суспільства. Ліон був центром не лише французького, а й європейського книгодруку, перша книга в Ліоні була надрукована у 1472 р. Для порівняння: першу книгу визначного першодрукаря Івана Федорова “Апостол” було надруковано у 1564 р. в Москві та в 1574 р. у Львові. Так от, Франсуа Рабле, який з 1530 р. працював лікарем у міській лікарні, полюбляв відвідувати книжкові ярмарки. Одна з книжечок “Великі хроніки” надихнула його на написання своєї книги про Гаргантюа і Пантагрюеля. Вже перша книга викликала шок королівської влади та була заборонена католицькою церквою, бо ні королів, ні вельмож, ні церковників не помилував автор, надаючи їм вбивчі характеристики. Навіть незнайомі з цим твором знають відомі афоризми його автора: “Апетит приходить під час їжі”, “Не важливо, з якою швидкістю рухатись, важливо, як швидко її розпочати”.

  Title
  Вулиця у Старому місті. Ліон


“Міряти електрику” почали в Ліоні
Сьогодні всі учні, які знайомляться з основами фізики, знають, що таке ампер (одиниця виміру сили струму).
Здогадуєтеся, звідкіля коріння? Назва – на честь знаменитого французького фізика Андре Ампера (1775-1836). Він народився, вчився, працював і займався винаходами в Ліоні перші 30 років свого життя. Увійшла в історію і його велика романтична любов до своєї майбутньої дружини, смерть якої примусила свого часу залишити Ліон. Тут є його музей. Ще один приклад із амбітної рубрики “Відомі люди міста”.

Передвісник комп’ютера?
Стоїмо біля пам’ятника Жозефу Жаккарду. До цього часу не уявляла, що назва тканини моєї святкової скатертини походить від імені француза з Ліону. Жозеф Жаккард (1752-1834) – знаменитий ткач та винахідник особливого ткацького станка, який дозволяв автоматично отримувати “вибиті” візерунки на тканині. Він втілив ідею перфокарти, яку вважають передвісником комп’ютера. Вдосконалені жаккардові станки використовують до цього часу. А жаккардові тканини з бавовни, льону, шовку та штучних тканин і нині найпопулярніші.

Символи Ліону
Ліон має багато й інших заслуг перед Францією. Наприклад, саме в Ліоні виник перший французький банк, відповідно тут виписаний і перший чек. Тут відбулася перша в країні ярмарка (1420).
Та все ж Ліон уособлюють перш за все з шовком, вином та кухнею.
Шовк. З давніх давен майстрові люди міста якимось чином запозичили зі Сходу мистецтво шовкопрядіння і стали масово займатися виробництвом шовку. Ліон дуже швидко стає столицею найкращого у світі шовку. В середні віки місто швидко розбагатіло: красиві палаци, замки, бруковані вулиці, пізніше – багаті собори. А винайдений Жаккардом особливий станок ще більш “озолотив” місто.
До нього тисячі ткачів працювали на примітивних станках вдома (це був здебільшого родинний бізнес). Згодом підприємці-фабриканти, що монополізували галузь, стали створювали нестерпні умови праці, понижували платню своїм робітникам.

 

 

 

 

Title Title 
 Фонтан Фредеріка Бартольді на площі Торра. Коні тут символізують найбільші ріки Площа Беллавер. Пам’ятник Людовику XIV


Це викликало повстання ліонських ткачів 1831 та 1834 рр, про які йдеться у всіх шкільних підручниках. (Власне, це все, що ми знали про Ліон зі школи). Але нелегко знайти інформацію про бунт ткачів 1801 р., коли близько тисячі ткачів, озброєних станками на колесах, серпами, молотами, стрілами, як озвірілі дияволи, пішли походом від Ліону до Гренобля і далі, винищуючи все живе на своєму шляху – і невинне населення, і королівських гвардійців. Їх революційну несамовитість, вочевидь породжену важкими умовами життя, використав Наполеон Бонапарт, запросивши в свою армію... Це не гладенька, “не шовкова” історія шовкової галузі. На сьогодні тут збереглися старовинні секрети технології, тут замовляють декоративний шовк для реставрації палаців, є єдиний у світі музей тканин.
Вино. Коли сюди прийшли римляни, їх грошовою одиницею було вино, яке вони привозили з Піренеїв і яким розраховувалися.
Згодом, завдячуючи розташованим поруч виноградникам, ліонці не тільки засвоїли, але й вдосконалили технологію виробництва вина. І те вино, яке ми п’ємо сьогодні, створено за технологією французів, основним елементом якої є винайдена галлами дубова бочка, а якість залежить від сортів винограду та терміну витримки. Наш гід прочитала величезне есе на тему французького виноробства, яке, на жаль не можна відтворити через обмаль місця.
Найліпший виноград вирощують в провінціях Шампань та Бургундія. Існують міжнародні стандарти: справжнє шампанське лише те, яке виробляють в однойменній провінції Франції. Все, що вироблене в інших провінціях або країнах – це лише ігристі вина.

Title Title 
 “Европейці працюють, щоб жити...” У Старому місті

 Ресторани “окупували” всю вулицю-бруківку. Старе місто


Французи винайшли напій “коньяк”. Згідно їх законодавству право називатись коньяком має лише той напій, який виробляють у виноробному районі в департменті Шаранта на Заході Франції з центром у місті Коньяк (Kognac) і обов’язково з певних сортів винограду. Все решта – це бренді.
А в Ліоні в листопаді щорічно проводять свято “нового божеле” – молодого вина, яке виготовляють неподалік.
Кухня. Не Париж, а Ліон є столицею гурманів. Центр кулінарного мистецтва французької нації знаходиться саме тут. Тому їжа в Ліоні – тема не менш значна, ніж його вишукані історичні пам’ятки. Ще з давніх давен, коли першими їдальнями були корчми, на їх вході вішали букети з сіна та квітів (бушони). Так і прозвали ці прості харчевні бушонами, якими й сьогодні заповнене Старе місто і де готують індивідуально для вас домашню смачну страву, а меню написано на кожен день “від руки”. Все тут просто, смачно, поживно, без манірностей і снобізму відвідувачів.
Щодо вишуканої їжі, тобто високої гастрономії, то саме в Ліоні знаходиться знаменита кулінарна школа, яку веде всесвітньознаменитий Поль Бок’юз із династії ліонських куховарів. Цей “головний кухар світу” готує ще для 4-х престижних дорогих ресторанів, які називають “Меккою світової гастрономії”. Нас же повели в Старе місто, яке заповнене доступними за ціною ресторанчиками, і де коштували хто що хотів: найсмачніший цибуляний суп, французькі млинці, ліонські ковбаски та кнелі, потрухи, фаршировані виноградом. Столики, як прийнято в Європі, виставлені на бруківці. Ресторани з обох боків вулиці розміщені довгими рядами один за одним. За статистикою в Ліоні концентрація ресторанів на 1 кв. км – найбільша у світі. Звідсіля коментар: “Європейці працюють, щоб жити, американці живуть, щоб працювати”. Є тут навіть своєрідна історико-гастрономічна академія (мені згадалася Академія танго в Буенос-Айресі: кожному своє...). Це найкращий в Європі ресторан, розташований у будинку XIII ст., де проходять практичні семінари з приготування страв римського періоду та епохи відродження. Наприклад, на тему: “Влада і кулінарія”.

Мистецький Ліон. Штрихи історії
Як жаль, що ми лише проїхали, чи то пробігли повз багато з того, що варто було уваги. Навіть на 4-х-поверховий Музей живопису, що має 70 залів та найбільшу колекцію імпресіоністів було всього пару годин....

 Title
 
  Вдалині на пагорбі Фурв’єр – знаменитий собор “Нотр-Дам-де- Фурв’єр”

В цілому після Швейцарії з її ущільненими низькоповерховими містами, Ліон справляє враження суто європейської широти і простору. Величезні площі, широка ріка Рона, яка в межах міста “зустрічається” із Соною, широчезні мости, грандіозний Нотр-Дам-де-Фурв’єр (кожне французьке місто обов’язково має свій Нотр-Дам, що в перекладі означає собор Святої Діви), монументальні пам’ятники, музеї. Все з королівським розмахом. Ліонський Нотр-Дам побудований на народні гроші на знак подяки Діві Марії за те, що до Ліона не дійшли ні революційні війська, ні пошесть чуми. А чого вартий монумент королю Сонця Людовику ХІV на безкрайній площі Беллакур! Або знаменитий фонтан Бартольді (того самого, який виготовив статую Свободи для Нью-Йорку) на центральній площі Терро, найбільш відвідуваній і туристами, і мешканцями. Там же неподалік Оперний театр, до старої будівлі якої знаменитий архітектор Жан Нувель (той самий, що навчався в Політехніці Цюриха) у 90-ті роки приробив кілька модерних поверхів, так звану “бочку”. Тепер Опері просторо в усіх відношеннях.
Люблять в Ліоні всі види мистецтва – класичного і сучасного. Популярні фортепіанні бари. Багато щорічних фестивалів: танцювальних, електронної і класичної музики (ім.Берліоза), музики, театру та кіно (“Ночі де Фурв’єр”). Найбільш відомий 4-денний фестиваль світлодизайнерів, що збирає у грудні 4 млн. відвідувачів з усього світу. Тому, крім “Мекка гастрономії”, Ліон величають ще “Меккою освітлювачів”. Скромне світлошоу у Гонконзі набагато поступається грандіозності, химерності та пишномовності подібного шоу в Ліоні.
А ще незліченна кількість музеїв, серед яких досить рідкісні: книгодруку, маріонеток, тканин та декоративного мистецтва, пожежників...
А скільки можна оглядати та вивчати історію Франції та Ліону, зокрема, у Соборі Нотр-Дам, що на високій кручі Фурв’єр (того самого пагорбу з античними театрами)! За місцем розташування він нагадує індійський Тадж-Махал, своїм візантійським стилем – фортецю, а розписами – підручник мистецтва та історії. Приваблює посвята Собору чотирьом чеснотам: Вірі, Надії, Любові та Помірності. Нам з годину розказували історію Жанни Д’Арк, героїні Сторічної війни з Англією, бо всередині собору на півстіни присвячене їй панно. Поряд інше панно – видатні королі Франції від Людовика IX (“Святого”) до Людовика XIV (“Короля-Сонця”).

 

 

Title
 
Title
Title 
  “Свято світла”. Внизу – ріка РонаЦерква Сен-Нізер у дні фестивалю світла
 Театр Опери з добудованими Жаном Нувелем поверхами-”бочкою”


Є місця, які нагадують і несхвальні, навіть ганебні сторінки історії часів Другої світової війни. На одному з будинків знаменитої площі Беллакур – меморіальна табличка: тут у 1943 р. знаходився штаб гестапо. А ганьба в тому, що очолювали його французи – Рене Куске та Клаус Барб’є, які масово відправляли французів-євреїв до німецьких концтаборів. Їх судили лише на початку 90-х. Перший згодом помер у тюрмі, другого застрелив один із свідків під час судового процесу. Згадую це лише тому, що історію тут не приховують і не переписують. Хоча вона іноді не додає слави знаменитому місту.
* * *
Це місто називають містом бездоганного європейського стилю, містом знань, умінь та чарівності. Це місто історії, місто мистецтв, місто-трудівник. Його варто обов’язково відвідати всім, хто має намір познайомитися з Францією. Тим більше, що від Парижу до Ліону швидкісною залізницею лише 2 години.
Можна довіритися слогану “Only Lyon”, що на виході з аеропорту “Ліон-Сент-Екзюпері”!

Фото автора та Інтернет-джерел
Ліон – Нью-Йорк.
27-28 серпня 2010 – грудень 2011
[email protected]
(Далі буде про Блакитну Рів’єру)

Анна Бройер: “Я закохалася в цю країну з першого погляду”

Біле шаленство Буковелю

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com