Кожного року, напередодні свята Святого Миколая, учні восьмого класу Української Католицької Школи Непорочного Зачаття, в подяку батькам, родичам, спонсорам та всій громаді, готують виставу.

Музична п’єса під назвою “Молитва до Св. Миколая, або як козаки полонянок визволяли” відбулася у приміщенні УШНЗ 17 грудня. Автором та режисером цього унікального шедевру є п. Оля Новачинська і п. Рома Тобіянська. Основне джерело для написання п’єси – це життя українського суспільства в XVI-XVII ст. в постійній непевності та загрозі від татарських яничар, український побут, ліричні та популярні пісні, сучасна хореографія та піратські елементи кіномистецтва Walt Disney. Радником з питань постановки є др. Сергій Пасічник. Костюми для героїв п’єси пані Марічки Никифоряк Нони. Над музичним оформленням працювали п. Ольга Новачинська, п. Рома Тобянска і др. Марко Фаріон, акомпанувала вчителька п. Ірина Свитко.
Музична п’єса складалася з п’ятьох дій. За сюжетом, пізньої осені три дівчини мріяли про гуляння на весіллі у Марусі. Василина і Ярина збиралися стати дружками і вони надіялися, що їх улюблені козаки повернуться з походу вчасно до весілля. Упродовж цієї розмови злі сили підступно захоплюють дівчат у невільницький полон. Тим часом вчитель у Січовій Школі розпочав свій день, як звичайно, з молодими козаками, навчаючи їх тактики бою. Раптово з’являється кухарка і повідомляє вчителя та дітей про викрадення дівчат. Діти разом із вчителем знаходять рятунок лише в молитві до Покрови Пресвятої Богородиці та Св. Миколая. Інша дія зображає, як три козаки приходять на ярмарок, щоб купити продовольства для наступного військового походу. І тут з’являється ангел, даючи їм важливі відомості з неба про викрадених дівчат і вказує їм дорогу. Тим часом події переносяться на турецьку бригантину “Шикидим”, на якій дівчата-полонянки, вдаючись до хитрощів, під час танців з турецькими піратами ховають стерно корабля, карту та бінокль. Коли пірати це зауважили, вже було запізно, адже в цей самий час Святий посланець Миколай і ангел приводить козаків, щоб визволити полонянок. Під кінець п’єси Небесний очікуваний гість сповіщає дітям про те, що їхні щирі молитви долинули до Небесного Творця, й за їхню доброту нагороджує їх подарунками.

Особливістю цієї п’єси було поєднання українських козаків та турецьких поневолювачів у образі піратів Карибського моря, де автори увібрати ідеали визвольного козацтва з їх колоритом життя і любов’ю до свого народу як силу добра на противагу турецьким піратам, розбійницьке життя, тобто сили зла. Жанрова природа музичної п’єси є синтезом поєднання різних елементів театральних форм, де інтрига і одночасно популярна музика та комічні епізоди зацікавлюють глядача і тримають його в постійній увазі: а що далі? Авторська винахідливість втілена в образи персонажів через живий жанр історії з сучасними аспектами головних героїв фільмів, популярної української музики та місцевого американсько-українського діалекту, надає п’єсі живого колориту сцен. В п’єсі відсутні настрої безнадії та відчаю, а панує дух бадьорості та віри в краще майбутнє, показані для глядача, у молитві до Богородиці та св. Миколая.
Публіка дуже схвально оцінила музичну п’єсу, бо вона була яскравою, включала в себе багато народних пісень та танців. Герої цього сценарію були дотепні, винахідливі, багаті на внутрішню красоту люди. Секрет успіху музичної п’єси, на мою думку, – це ідеальне поєднання національної історії з добром та розбійників-піратів зі злом, де в кінцевому результаті перемагає добро в образі козаків, ангела та св. Миколая, несучи стійкі моральні засади, де наріжним каменем є молитва.
В кінці слово подяки висловив о. Даниїл Чайковський, ЧСВВ адміністратор шкіл Непорочного Зачаття, найперше п. Олі Новачинській, п. Ромі Тобіянській, учням, спонсорам, батькам та всій громаді що спричинилися для добра школи, української культури та традицій на більшу славу Бога, бажаючи всім радісних, Богом благословенних Різдвяних свят!