rss
07/22/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Українське Чикаго \ “Традиції святкування Різдва у світі” – виставка в Польському Музеї Америки

Над хмародерами емігрантського життя незгасиму любов до своєї далекої Батьківщини випромінює Різдвяна зірка.

Цікавою виставкою зустрічають Різдво музейники міста Чикаго.У ці дні Польський Музей Америки під своїм дахом презентує традиції святкування Різдва навколо світу. Ідею, запропоновану директором музею Яном Лорисом, підтримали Український Національний Музей, Музей литовської культури, Афро-американський історичний центр в Бронсвіл, японсько-американський культурний центр, філіпіно-американське історично-культурне товариство, німецький центр Dank Hous, шведсько-американський музей. Експозицію про традиції святкування Різдва у Польщі підготували господарі. Отож в якусь мить можна відчути себе справжнім громадянином Всесвіту, побувавши у різних куточках планети. Музейною мовою передано найосновніші акценти святкування. Атмосфера відкриття, яке відбулося в суботу 4 грудня, була надзвичайно теплою, родинною. “Українське Різдво” притягує до себе відвідувача яскравою експозицією, що включає виставку старих різдвяних поштівок з колекції музею, “святовечірнього столу”, дідуха, народного одягу. Змістовні описи супровджують міні фото-виставку, яка надійшла у електронному варіанті від фотожурналіста Олексія Антонова з Москви та журналіста і кореспондента газети “Час і Події” Юрія Атаманюка зі Львова.

Президент Музею литовської культури в Чикаго Стенлі
Бальзекас, куратор УНМ Марія Климчак, директор Польського Музею Америки Ян Лорис перед експозицією “Різдво в Україні”

Title Title 
 Олексій Антонов, село Соколівка, Йордан Юрій Атаманюк, свята вечеря в Космачі

 

На світлинах – магія приготування 12 страв газдинею, благословення господаря святої вечері, колядники, вертеп, Йордан – незбагненний дух Різдва у Карпатах, що живе по сьогодні, до певної міри дивує зматеріалізовану світову спільноту. Ділимося з відвідувачами розповідями про “солом’яного павука”, виготовленого руками пані Парані Дудич з Чикаго, якого колись робили наші бабуні із стеблин жита і пшениці. Його підвішували на кінське волосся у центрі кімнати або над колискою дитини, вважалося, що він вбирає у “павутину” усю негативну енергію.Дідух, як особливий оберіг виставки,– це дух предків, збереження традицій і пам’яті родини,символ доброго врожаю і достатку в домі. “ Наші різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам відчуття таємничості і свята”, каже засновник і президент Музею литовської культури в Чикаго Стенлі Бальзекас. Литовські музейники прикрасили свою ялинку іграшками, виготовленими із соломки. Дивовижні витвори загадкової форми вражають своєю гармонією. Подібні до українських павуки підвішували в хаті до сволоку і в польських родинах. У місцях з’єднання соломинок чіпляли паперові квіти. І над розписаною кольоровою скринею такого “павука” побачите у експозиції поляків. У Польщі на Різдво головною стравою вважається короп, символ сімейного благополуччя. Традиційне різдвяне меню японців – рис, боби, гриби і бамбук. І, звичайно, улюблений веселий напій саке. Ще на Різдво японці біля своїх будинків розвішують на високих жердинах пучки соломи і підпалюють їх, щоб відлякати злих духів. Святкування Різдва у Швеції починається 13 грудня – день св. Лучії, яку, за традицією, ще називають Королевою Світла.Саме вона надягала корону із засвіченими свічками, коли носила їжу вигнаним християнам, які були вимушені ховатися в темних підземних печерах. Подарунків всі чекають від різдвяного гнома, який живе в пивниці кожного шведського будинку. А в Німеччині родина на свято збирається за святковим столом і обмінюється подарунками. Це особлива подія, яка називається Бешерунг. Американці запозичували свої традиції в Європі, співають в Америці різдвяний гімн – “Щедрик” українського композитора Леонтовича, засвічують вогні на ялинках, а звичай їх ставити і прикрашати має німецьке коріння.
Завітайте до Польського Музею Америки. Різдвяна виставка – це подія, яка налаштовує людське серце в різдвяний час на любов, щирість і добро. Український Національний Музей також запрошує вас оглянути нову святкову експозицію “Різдво в Україні”.

 


 

 Презентація книги “Українські мистці Парижа. 1900-1939” в Чикаго.

 

Мистецтво українських митців ХХ століття, які жили і творили за межами України, маловідоме широкому загалу, невіддільне від західно-європейської культури. Не багатьом довічним емігрантам таланило на чужій землі, попри це вони створили та представили світу оригінальний і привабливий образ української культури.

 Title
  

Початок ХХ століття, Перша світова війна, крах Австро-Угорської і Російської імперій, українська революція, громадянська війна, наступ більшовизму, перекроювання Європою українських земель спричинили потужну хвилю емі´рації. Опинившись на Заході, талановиті і одержимі отримували фахову мистецьку освіту, вливаючись в культурне життя Європи. Українських парижан і берлінців, пражан і краків’ян, мюнхенців і віденців, по-праву, вважаємо будівничими мистецьких гостинців, феноменом у поступі української культури і науки.
Париж завжди кликав до себе художників, молодих письменників, акторів, музикантів. Одні шукали тут натхнення, плекали мрію про славу, світове визнання, інші досягали успіхів важкою працею. В обох випадках, час, проведений у Парижі, залишав слід на ціле життя. Парижанами свого часу були Олекса Третяків, Северин Борачок, Михайло Андрієнко, Климент Редько, Микола Глущенко, Василь Ємець, Василь Хмелюк, Олександр Лагутенко, Микола Кричевський, Володимир Савченко-Бельський, Роман Турин, Василь Перебийніс, Олександр Архипенко, Яків Гніздовський... З магії паризького середовища у 30-их роках минулого століття народилася організація, яка вступила в члени Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ) у Львові (1932 р.). Коли в 1935 АНУМ організував першу художню виставку у Львові, всі художники надали свої праці. Кілька років тому в Українському Національному Музеї в Чикаго з успіхом відбулася виставка творчої спадщини одного із представників постімпресіонізму Северина Борачка. Має музей у мистецькій збірці роботи інших майстрів, якими цікавляться сьогодні дослідники. Два роки тому, виступаючи із лекцією в Інституті Модерного Мистецтва, відвідала музей мистецтвознавець, стипендіант Фулбрайта Віта Сусак. Вона знайомилася з архівними матеріалами, завершуючи працю над проектом “Українські мистці Парижа. 1900–1939”. Складовою чикагського архіву є важливі історичні свідоцтва присутності мистців цієї доби і в американському культурному просторі, зокрема їхньої участі у виставці в Українському павільйоні у 1933 році, під час проведення міжнародної виставки “Століття прогресу”. Це була подія, яку можна порівняти хіба з вулканом, чия лава, розливаючись поміж культур і націй, з повною силою розігріла українське культурне життя на еміграції. Особливу увагу критиків заслужив скульптор Олександр Архипенко, слава про якого вийшла поза європейські межі. Мистецтвознавця цікавило усе, що збереглося в архіві про цю непересічну особистість. Понад тринадцять років праці в бібліотеках, архівах, галереях і музеях різних країн віддала Віта Сусак, працюючи над книгою. Стільки ж років видавець і журналіст Лідія Лихач працювала над організацією появи фізичного примірника. І ось переді мною нове видання видавництва К.: “РОДОВІД”, яке заслуговує на поважну номінацію у Всеукраїнському рейтингу “Книжка року-2010”. Книга “Українські мистці Парижа. 1900–1939” увібрала матеріал про паризьку школу. Нові матеріали, ілюстрації та додатки роблять її цікавою i корисною для мистецтвознавців, колекціонерів та широкого кола читачів. Презентацію книги-дослідження українського мистецтва Віти Сусак “Українські мистці Парижа.1900–1939” у Чикаго підтримали Український Інститут Модерного Мистецтва, Український Національний Музей та 101 відділ Союзу Українок Америки. Після Нью-Йорку і Вашингтону, книгу привозять до Чикаго автор Віта Сусак та директор видавництва “Родовід” Лідія Лихач. Творча співпраця і бажання донести міжнародній спільноті незаслужено забуті імена, чиї коріння сягають української землі, переконливо демонструють успіх через сприймання різноманітною американською авдиторією досліджень молодого українського мистецтвознавця. Енциклопедичне видання вийшло двома мовами – українською і англійською, тому комфортно “почуває” себе в англомовній Америці. Готується переклад французькою мовою. І ще один феномен криється у цій мандрівці, адже саме творчі пошуки та експерименти в руслі провідних європейських мистецьких процесів першої половини ХХ століття та прагнення українських мистців до національного самовизначення та творчої ідентифікації проявилися з повною силою в Парижі, місті свободи. Тому з гордістю і вдячністю вітаємо вихід в світ цієї книжки, молодого посла української культурної спадщини у світовому вимірі.
Презентація книги “Українські мистці Парижа. 1900-1939”, зустріч з автором, др. Вітою Сусак та видавцем книги Лідією Лихач відбудеться 12 грудня, в неділю о 1 год. пополудні в Українському Інституті Модерного Мистецтва, який знаходиться за адресою:
2320 W.Chicago Ave.

Марія Климчак, куратор УНМ

 

 

На порозі 40-ліття!

Презентація нової книги “УКРАЇНСЬКІ МИСТЦІ ПАРИЖА. 1900-1939”

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers