Українська громада Сербії минулого місяця пережила багато приємних подій. А саме, ювілей з нагоди “120 – річчя від переселення українців на простори колишньої Юґославії” і “20 років діяльності Товариства “Просвіта” в Сербії. Крім того успішно відсвяткувала День української писемності.

Про всі ці святкування в інтерв’ю з головою Товариства української мови, літератури і культури “Просвіта” в Сербії Мирославом Гочаком.
Пане Мирославе, що Ви можете сказати про перших українців -переселенців на простори колишньої Юґославії?
Українці, котрі переселялися з Галичини до Боснії наприкінці XIX і на поч. XX ст. вже після кількох років життя в новому осередку, незважаючи на важкі умови, засновують церковні парафії, а згодом і громадські організації. У 1907 р. засновано першу читальню Просвіти в с.Лішня (Боснія), а офіційно “Просвіту” зареєстровано 1909 р. у м.Прняворі.
Програмні завдання та діяльність “Просвіти” у Боснії охопили ціле українське населення. Практично всіх українців було залучено до однієї з форм громадського життя.

Виступає Мирослав Гочак

Після Другої світової війни, в період масового переселення з Боснії до Воєводини (Сербія), основним завданням українців, які розпочинали своє життя фактично від нуля, стало забезпечення даху над головою і шматок хліба на столі, але ніколи українці не забували про духовні й культурні потреби. Дух “Просвіти” – вогник, запалений ще після переселення до Боснії, жив серед українців і терпеливо чекав на умови свого розгоряння.
Набутий у “Просвіті” на культурному рівні досвід, бо на інших рівнях було строго заборонено, допоміг українським ентузіастам пристосовуватись і діяти в рамках існуючих умов.
Тобто, після переселення з Боснії до Сербії українці створили нові організації?
Після переселення до Воєводини своїх інституцій та офіційно зареєстрованих товариств українці не мали аж до 1981 р., відколи засновано культурно – мистецьке товариство ім.Івана Сенюка у м.Кула.

	Президія Світовогоі Європейського конгресу українців

Беручи до уваги, що у 80 – х роках у Воєводині українська громада не мала організації на рівні Автономного краю, неформальна група ентузіастів, яку очолили Євген Кулеба з Кули та Іван Терлюк з Нового Саду, створила Ініціативну групу і звернулась до уряду з вимогою щодо дозволу на формування української громадської організації, яка б стала представником української меншини та захищала її інтереси перед урядом Автономного краю Воєводина. Ця ідея була заснована на зразках програми діяльності “Просвіти” у Боснії ще з часів Королівства Югославії. Треба сказати, що в той час набагато складніше було заснувати громадську організацію, ніж сьогодні. На той час подібні громадські організації під назвою Товариство мови і літератури у Воєводині мали угорці, словаки, румуни і русини. Проект про одержання дозволу на заснування українського товариства було передано до Уряду в 1988 р.
Спротив щодо цього проекту надійшов з боку поодиноких осіб з обґрунтуванням того, що українська мова і письмо не здобули права на офіційне вживання і що українці в урядових документах не заведені як рівноправна національна меншина. Крім того, відповідальні урядові представники у Виконавчій раді Воєводини стверджували, що українці здійснюють свої колективні права посередництвом русинських інституцій та організацій, тому належної організації їм не потрібно. Процес схвалення проекту щодо заснування громадської організації у Воєводині тривав протягом всього 1989 року, але завдяки наполегливості українців його було вирішено позитивно.
16 – го грудня 1989 р. у Новому Саді засновано “Товариство української мови, літератури і культури Воєводини”, На загальних Зборах було схвалено Статут, програму діяльності, обрано керівництво і три постійні комітети. Передбачено заснування філій у кожному осередку, де проживає значна кількість українців у Воєводині, а саме у містах Кула, Вербас, Новий Сад, Сремська Митровиця та Інджія.
Яка була діяльність Товариства? Що вдалося зробити?
Від самого заснування Товариство розпочало організацію культурного життя в усіх згаданих осередках, а одним з перших успіхів було запровадження першої україномовної радіопередачі у Сербії по місцевому Радіо “Вербас – Кула”, яка вперше прозвучала на радіохвилях 3 червня 1990 р. та організування відзначення великого ювілею – “100 років від переселення українців з Галичини на югославські простори”, яке відбулося 30 червня і 1 липня 1990 р. в м.Кула. Крім того відзначено річниці Івана Франка та Лесі Українки.
Усі ці заходи громади у Воєводині вплинули на відродження національної свідомості, підняли рівень активностей, розбудили українців в осередках, де ніколи не проводилося жодних заходів в національному та духовному плані.
Наполегливістю керівництва протягом цих 20 – ти років відновлено діяльність ансамблю “Коломийка” у Сремській Митровиці, яке 2003 р. переєстровано в “ Товариство плекання української культури”, 1990 р. засновано культурне товариство “Карпати” у Вербасі, в 2001 р. засновано українське товариство “Кобзар” у Новому Саді, розпочато заснування товариства в Інджії.
А на цей час Товариство “Просвіта” працює в багатьох галузях?
Так. У галузі культури “Просвіта” започаткувала щорічне відзначення в березні Днів Тараса Шевченка, започатковано вшанування Пам’яті полеглим борцям 3 – го українського фронту Червоної армії у Батинській битві 1944 р. у м.Сомбор. Зусиллями активістів організовуються різні концерти і тематичні вечори.
У галузі освіти організовано поїздки українських дітей та молоді в Україну на Літні українознавчі табори, а від 1998 р. щорічно організовуються Літні школи україністики Просвіта, які проходили на Фруській Горі, Бачкому Петровцi, Сремській Митровиці, Сомборі в Сербії, у місті Долина Івано – Франківської області та Бучачі і Борщеві на Тернопільщині в Україні. Дільність цих шкіл триває дотепер. З 1995 р. у Кулі відновлено вивчення української мови з елементами національної культури у початкових школах, з 1997 р. у Вербасі, а згодом у Новому Саді, Будисаві, Сремській Митровиці.

Святкова частина ювілею

У галузі інформування з 1990 р. у Вербасі розпочали транслюватися українські радіопередачі по Радіо “Вербас – Кула” (зараз радіо “Вербас”), з вересня 1992 р. по Радіо “Новий Сад”, з березня 2004 р. по Радіо “Кула”, а з 2001 р. і телепередачі по Телебаченні “Новий Сад”.
З 1996 р. товариство розпочало видавати свій часопис “Українське слово”, який став першим самостійним виданням друкованого слова українців у Воєводині.
На міжнародному плані комунікація Товариства з Україною і українською діаспорою набула високого рівня, а саме оформленням в січні 2002 р. Інформаційної служби Товариства “Просвіта”. Це дало позитивний результат.
У листопаді 2001 р. на десятому З’їзді ЄКУ товариство “Просвіта” було прийнято в членство цієї струкутри, а 5 червня 2002 р. “Просвіту” прийнято в членство Світового Конґресу Українців.
У травні 2002 р. Товариство “Просвіта” прийняло учасників та було співорганізатором Каравану “Разом у Європі”, котрий складався з журналістів та громадських діячів з Північно – центрально – південної Європи. У березні 2003 р. в Сербії побував президент Світового Конґресу Українців Аскольд Лозинський.
У листопаді 2001 року Товариство підписало Договір про співпрацю з Тернопільською обласною державною адміністрацією, а в квітні 2004 року Угоду із Всеукраїнським Товариством “Просвiта” у Києвi.
Керівники “Просвіти” брали участь в усіх чотирьох Всесвітніх форумах Українців, які проходили у Києві, на 8 – му і 9 – му Міжнародному Конґресі Українців, а від 2001 р. в річних нарадах та З’їздах Європейського Конґресу Українців.
Найбільшим успіхом “Просвіти” можна вважати те, що своєю активністю переконала суспільство і державні іституції в тому, що ми – українці, маємо право на своє існування та рівноправний розвиток з іншими меншинами на цих просторах. В результаті, коли у 2002 р. схвалено Закон про захист прав і свобод національних меншин, українську громаду визнано і вона отримала статус національної меншини Сербії.
Минулий місяць був для української громади Сербії досить насиченим святковими подіями. Розкажіть будь ласка, як вам святкувалося.
13 листопада в Новому Саді урочисто відзначено “120 – річчя від переселення українців на простори колишньої Югославії” і,,20 років діяльності Товариства Просвіта в Сербії”. У відзначенні цих важливих ювілеїв взяли участь представники Світового і Європейського Конґресу Українців, делегації українських спільнот з Угорщини, Румунії, Хорватії, Боснії і Герцеґовини, представники крайової влади, посольства України в Сербії, духовенство, представники української громади Сербії. Урочиста подія відзначена в Угорському культурному центрі ім. Петефі Шандора, в якому відбулася Святкова Академія з нагоди ювілею і культурно – мистецька програма.

	Миросла Гочак і голова СКУ Євген Чолій

Наше свято відвідали такі почесні гості як заступник голови Влади Автономного Краю Воєводина і крайовий секретар секретаріату міжреґіонального співробітництва Борис Баряктарович; заступник голови Скупщини АК Воєводина Бранімір Мітрович; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сербії Віктор Недопас; президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Євген Чолій; голова Європейського Конґресу Українців (ЄКУ) Ярослава Хортяні; заступник голови ЄКУ Славко Бурда, голова Української національної ради в Сербії Йосиф Сапун; радник Міністерства культури і національної спадщини Румунії Ярослава Колотило, заступник голови Союзу Українців Румунії Юрій Глеба; заступник голови державного самоврядування українців в Угорщині Юрко Кравченко; голова Союзу національних меншин Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) Степан Гаврилюк; голова Української громади в Республиці Хорватія Іван Семенюк; голова Координації української національної меншини Хорватії Віктор Филима; представники македонської, болгарської і грецької національних спільнот; духовенство, представників українських товариств і всіх присутніх на цій урочистій події.
У своєму виступі Президент Євген Чолій зазначив, що йому особливо приємно відзначити позитивні зміни та досягнення в житті української громади, що відбулися за останні двадцять років і закликав надалі наполегливо працювати на збереженні української самобутності на цих просторах, що особливо важливо сьогодні у цей тривожний для України час.
Після урочистої частини пройшов вечір поезії, на якому вірші українських поетів Павла Головчука і Євгена Кулеби декламували Василь Дацишин і Филип Проник. А закінчилося свято гарним концертом за участю музичних і танцювальних колективів Сербії, Хорватії і Боснії – Герцеговини.
Знаю, що українська громада Сербії відзначала в Новому Саді “День української мови і писменості”. Будь ласка кілька слів про це святкування.
У рамках відзначення “Дня української мови і писемності” відбулася презентація збірки дитячих п’єс “Усі на сцену” автора Анни Вукайлович (м.Інджія) у перекладі на українську мову Ярослава Комбіля та книги,,Наші долі” Павла Головчука (Липовляни, Хорватія). У презентації взяли участь автори Анна Вукайлович і Павло Головчук. Презентацію організувало товариство “Просвіта”. На презентацію приїхали шановані люди, зокрема Др.Стеван Константинович, доцент Філософського факультету Університету Нового Саду та проф. Микола Мушинка зі Словаччини.