Ви втомилися від літаків, автомобілів., готельних номерів? Відчуваєте, що змучені від роботи, міста, метро, маршруток і таксі? Вам набридли біфштекси, мікси, хот-доги і гамбургери? Я запрошую вас до спілкування з природою у казку-подорож Дністровським каньйоном.

Уявіть картину – майже абсолютна тиша, чути тільки, як весло ледь торкається води, десь далеко кидається риба і долинають голоси нічних рибалок. Над вами – купол зоряного неба. Великі, яскраві, справжні (не як у місті) зорі, складені у сузір’я, дивляться згори. Чумацький Шлях, Велика і Мала Ведмедиці, сузір’я Оріона, Стрільця – все, як на долоні! Говорити не хочеться. Здається, вимовиш слово, втрутишся в це чарівне дійство природи – і все зникне. От так і пливеш. Часом здалеку видніються вогнища, спів, звуки гітари. Це – туристи, такі ж, як і ми.

А потім починає світати…Ніби відбувається зміна декорацій. Першими віщують ранок дикі чаплі. Їх тут дуже багато. Влітку вони живуть на берегах Дністра, а зимувати відлітають в теплі краї. Чаплі зненацька злітають з дерев і в цілковитій тиші чути тільки шурхіт їхніх крил. Слідом за ними прокидається й інше птаство, голосним співом вітаючи новий день. Птахів тут багато – дністровські чайки, бузьки, сірі журавлі, можна зустріти рідкісного на Україні чорного лелеку (внесений до Червоної книги), ластівки (гнізда в’ють просто в березі), зрідка зависає сокіл або яструб.
Над водою туман, як молоко. І крізь нього, десь далеко-далеко на дотик відчуваєш промені сонця, немов лоскочуть сонячні зайчики. Згодом все наповнюється звуками. В свої законні права вступає день.
Пливемо на надувних десятимісних човнах. Вони міцні, надійні, мають добре прогумоване подвійне дно, захищають від дощу і сонця, служать, водночас, і наметом. Так що безпека повна.
Сплав по Дністру– унікальна подорож. Неповторність, мальовничість скелястих берегів, печери і гроти, маленькі водоспади з рідкісною рослинністю, невеличкі острови, дика і недоторкана природа– все це дає можливість з головою зануритися у світ тиші і спокою. Тут можна добряче засмагнути на сонці, поплавати в річці, половити рибку, зварити справжню рибну юшку на вогні.
Неможливо забути стан, в якому перебуваєш там, на воді. Щось подібне до невагомості, ніби в зовсім іншій реальності. Абстрагований від усього того, що називається “цивілізованим світом”, не хочеш туди повертатися!!! Все, що бачиш навколо, намагаєшся запам’ятати надовго: напитися повітря, настояного на травах, намилуватися краєвидами, що змінюються просто на очах, ніби стоп-кадри чи слайд-шоу, але правдиве й досконале.
За час сплаву, що тривав десять днів, ми здолали понад 120 кілометрів водяного шляху. Зупинялися на ночівлю в мальовничих місцях, на островах, в заплавах, на пологих берегах з чистими, як сльоза, струмочками. Смажили на вогні свіжоспійманих лящів, смакували рибою, запеченою у фользі. Відчуваєте смак усього цього?
Повз нас пропливали, доганяючи, переганяючи інші “водоплаваючі” на байдарках, катамаранах, моторних човнах, на плотах, змайстрованих власноруч. Віднедавна курсують на Дністрі плавучі ресторанчики-паби. До послуг відпочиваючих – мангал, риболовля на спінінг, музика і “танці на воді”.

Серед інших запам’яталася компанія давніх друзів, які сплавлялися на великому плоті. Там було місце для вогню, складені дрова, намет, крісло капітана. Це були колишні однокурсники, які закінчили університет 20 років тому і організували тут, на Дністрі, зустріч випускників. Звичайно, зібралися ті, хто любить екстрім і віддає перевагу такому способові відпочинку. “Люди приїхали звідусіль: з Києва, Росії, навіть з Німеччини є. Пліт “хлопці” (а хлопцям майже по 45-років) зробили за 4 дні, а вже потім з’їхалися і “дівчата”,–розповів Андрій, організатор цієї зустрічі-сплаву Дністровським каньйоном.
…Тиждень без комп’ютера, телевізора і холодильника; телефон вмикаєш на 4-ий день подорожі, і то тільки для того, щоб мати зв’язок з рідними. Не бачиш авто і багатоповерхівок, не маєш на собі незручного взуття, одягу, що зобов’язує, не чекаєш ділових зустрічей. Не знадобляться навіть гроші. Не треба бігти на базар за продуктами (все є у багажному відсіку). Час спливає повільніше, зате життя стає довшим і значно змістовнішим. Додому повертаєшся багатшим, духовнішим, іншим…