Мільйони років – втеча і гонитва, люті сутички з дикими звірами і з собі подібними, спочатку примітивна, а потім все більш диференційована і складна праця – ось що сформувало нас і наш хребет.

І весь цей час (за винятком, можливо, двох-трьох останніх тисячоліть) процвітав природний відбір. Слабкі вмирали, а сильні, спритні та швидкі виживали, передаючи у спадок і свої фізичні переваги. Тому, розглядаючи пильно свій хребет, дивуючись доцільності його будови, красі, ефективності та складності його функцій, ми повинні пам’ятати, що він народжений рухом і без руху не зможе працювати. Гіпокінезія (знерухомлення) і гіподинамія (недолік зусиль) виводять його з ладу. Тому тільки від нас самих залежить, розтратимо ми багатство, дароване нам природою, або вдосконалимо його, дбаючи не тільки про себе, але й про здоров’я, фізичну повноцінність та красу наших дітей, онуків, правнуків.
Розтратити його легко – варто лише пустити справу на самоплив, а вже гіподинамія та гіпокінезія незворотньо довершать інше. Зберегти і примножити – значить регулярно і всебічно тренувати, навантажувати, експлуатувати. За надійність і безвідмовність суглобів хребта потрібно боротися!
Найперший і найлютіший ворог хребта – бездіяльність, спокій. При народженні, так би мовити, у спадок, ми отримаємо уже якісь наслідки для хребта. Всі його частини знаходяться у стадії формування. Регулярні фізичні дії на хребет швидко призводять до його структурних і функціональних перебудов. Зв’язки подовжуються або коротшають, змінюють положення щодо осі обертання. Відповідним чином орієнтуються пучки волокон сполучної тканини, утворюють ніби силовий каркас, ємність і положення його на кістках. Хрящі ще м’яких молодих кісток у процесі рухів при стискуванні пресуються, при ковзаннях шліфуються і доводяться до певних параметрів. Хребет пластичний, як глина в руках скульптора. Цей скульптор – рух. Регулярність вправ, та чи інша величина навантаження, різноманітність впливів – ось за допомогою чого ми задаємо потрібну форму і функцію хребта.
Знерухомлений хребет поступово обплутується потужними пучками сполучної тканини, суглобова щілина зменшується, втрачають необхідну кривизну суглобові поверхні хребців, перероджується і поступово втрачає здатність до забезпечення взаємного їх ковзання хрящ. Між суглобовими поверхнями утворюються спайки, “висихає” суглобова рідина – мастило і живильне середовище. Суглоб хребта перестає бути суглобом! У крайніх випадках можливий навіть повний анкілоз – зрощення кісток.
Другий ворог хребта – перевантаження. Від надмірного ентузіазму, прагнення форсувати тренування, від забуття чи пізнання того, що можна... Хребці пошкоджуються або одномоментно, або не встигаючи відновлювати свої властивості після попередніх навантажень, накопичивши “втому”.
І нарешті, третій ворог – вузька спеціалізація і одноманітність рухів. Це теж певного роду перевантаження. Чи велике навантаження на хребет при одноманітному положенні? Велика. У багатьох людей, що знаходяться щодня в типовому положенні, це призводить до професійного недугу.
Якщо ви сидите на роботі майже весь час, тай ще вдома зо 2-3 години проводите в кріслі, то можна говорити про сидячий спосіб життя. Здається, відпочинок для хребта, та й годі. Але насправді тут ми маємо справу з хронічним перевантаженням. Перевантаження хребта – від постійного, малопомітного, але гранично одноманітного статичного впливу сили тяжіння. Ця одноманітність, стабільність характеристик і незворотність навантаження роблять її особливо небезпечною. Фахівці вважають, що саме на хребет потрібно звертати особливу увагу при складанні програми оздоровчого тренування.
Навантаження такого роду сприймаються головним чином пульпозним ядром – пружним утворенням, що знаходиться в центрі міжхребцевого диску. При безперервному статичному навантаженні амортизаційні можливості пульпозного ядра досить швидко виснажуються, при цьому дедалі більший тиск переноситься на фіброзне кільце диску, яке пристосоване до подібної ролі. Справа ускладнюється ще й тим, що сидячи (зазвичай за столом) ви не дбаєте про збереження правильної постави. Адже лише за цієї умови сила тяжіння більш-менш рівномірно розподіляється по всій площі міжхребцевого диска. Цілком природний при роботі за столом нахил вперед призводить до концентрації навантаження на передній частині міжхребцевого диску. Є дуже серйозні наукові дослідження, які говорять про те, що поза людини, яка сидить за столом надає на хребет не менш негативний вплив, ніж підйом надмірних тягарів.
Підступне перевантаження породжує цілий комплекс змін дегенеративного характеру, передчасне зношування міжхребцевих дисків, суглобів хребта, суглобових сумок і зв’язок. У фіброзному кільці утворюються тріщини і щілини, знижується висота дисків, а це приводить до хронічного зміщення відростків хребця і натягування задньої частини суглобової капсули. Поступово зникають поперековий і грудний лордози – природні вигини хребта вперед. На цьому місці утворюється вигини назад – кіфоз, який фіксує сутулість. Амортизаційні властивості хребта в цілому різко погіршуються. Гостро відчуваються цілком пересічні поштовхи і струси. У результаті людина при ходьбі несе себе, як кришталеву вазу. Зменшується калібр міжхребцевих отворів, що болісно сприймається нервовими корінцями, та кровоносними судинами, які у них знаходяться.
Поступово явище набуває незворотнього характеру, і слова “остеохондроз” і “деформуючий артроз”, “спондильоз” наповнюються для вас зловісним і цілком конкретним змістом: що ж робити? Адже ж не можна спокійно підкорятися небезпеці, що насувається. І не змінювати ж врешті-решт улюблену професію?! Ще би. Нічого фатального не відбудеться, якщо вчасно оцінити ситуацію і прийняти, як кажуть, відповідні заходи.
По можливості удоскональте позу сидіння. Розпряміть спину, розправте плечі, щоб положення тулуба було близько до вертикального. Спочатку будуть сильно втомлюватися м’язи спини, але через деякий час це пройде. Намагайтеся сидіти на стільці зі спинкою, притискаючись до неї всією поверхнею спини. Тримайте руки на столі так, щоб вони брали на себе деяку частину тяжкості верхньої половини тулуба і запобігали надмірний нахил сильно вперед.
Після 45-50 хвилин сидіння обов’язково робіть 5-хвилинну перерву, до якого мають бути включені активний рух і ходьба. Необхідно виконати 3-4 серії вправ для тулуба – прогинання, повороти і кругові рухи.
Особливу увагу приділяйте вправам для хребта.
Інтенсивно розвивайте силу і витривалість м’язів тулуба. У результаті активізується обмін речовин, вдосконалюється так званий м’язовий корсет, навколишні суглоби. Навколо хребта створюється пружне еластичне, оточення, яке чутливо реагує на всі зміни, розвантажує хребет від шкідливих навантажень і робить вашу фігуру більш стрункою.
У програму оздоровчого тренування обов’язково включіть плавання. Невагомість у воді чудово розвантажує хребет, розправляє міжхребцеві диски та інші елементи суглобів хребта. У цьому легко переконатися: виміряйте свій зріст перед 40-хвилинним сеансом плавання, і після нього. За цей час ви можете підрости на цілий сантиметр.
Під час відпустки намагайтеся виконувати якомога більше різноманітних активних рухів.
У зв’язку з тим, що сидячий спосіб життя надає негативну дію на хребет, потрібно зменшити кількість вправ з нахилами вперед, при надмірному їх застосуванні можна посилити неприємну дію сидячій пози.
Виконуючи вправи для суглобів хребта, як уже згадувалося, слід віддавати безумовну перевагу прогинанням назад, круговим рухам, різноманітним поворотам і правильним дозуванням.
Які вправи і як правильно їх виконувати, звертайтеся до нашої клініки.
Лікар-напрапат Володимир Мельничук
Тел.1(773)282-5409
5856 W. Irving Park Rd.,
Chicago, IL 60634