Починаю серію статей про соціальні мережі та про використання технологій інтернету WEB 2.0. Ділитимуся власним досвідом.

Спочатку короткий лікбез для тих, хто вперше зустрічається з терміном “соціальні мережі” або ж “нові медіа”.
Колись інтернет-сторінки в світовій павутині виглядали статично, мало чим відрізняючись від свої побратимів у газетах чи журналах. Просто доступ до інформації був на блакитному екрані комп’ютера, а не на глянці друкованих видань. Цей етап еволюції світової павутини можна порівняти з кам’яним віком людства. Наступною ерою інтернету стали технології WEB 2.0, суть яких полягає в тому, що контет створюється самими ж користувачами та читатачами сайтів. Тепер вам не потрібно писати в редакцію видання, щоб поділитися своїм відгуком на якусь статтю – все можна зробити прямо зараз прямо тут на веб-сторінці сайту, що підтримує технології WEB 2.0.

Напевно, що найуспiшнішим таким проектом є всесвітня соціальна мережа facebook.com, яка станом на липень 2010 року нараховувала більше 500 мільйонів користувачів. Марк Цукерберг, котрий створив цей сайт в 2003 році навчаючись в Гарварді, тепер є одним з наймолодших мільярдерів світу в свої 26 років. Facebook, як і більшість сайтів, створених за принципом технології WEB 2.0, – це соціальна мережа, яку кожен користувач створює сам для себе. На даний момент в facebook можна знайти відомих активістів та громадських діячів України, і потоваришувати з Мирославом Мариновичем, Борисом Гудзяком, Катериною Ющенко, або ж Лесею Гонгадзе чи Катею Осадчею. Кожен сам обирає собі коло людей за спільними цінностями та колом інтересів.
За допомогою соціальних мереж можна шукати роботу, кваліфікованих працівників; можна створити свій ресурс новин, свій відеоканал, фотогалерею, вести онлайн репортажі гарячих подій, дізнаватися новини з перших вуст або ж знайти собі гіда чи помешкання в будь-якій країні світу. Соціальні мережі можуть бути використані для створення потужних організацій та громадських центрів. Кажуть, що невміння користуватися соціальними мережами – це ознака неграмотності сучасної людини. Свого роду, як в кінці XIX сторіччя стояла проблема боротьби з неписьменністю людей, так на початку XXI-го викликом людства стало невміння ефективно користуватися можливостями інтернету.
Отож, починаємо огляд соціальних мереж з сайту couchsurfing.org
Цей ресурс створений для мандрівників і тих, хто відкритий до світу та прагне знайомитися з новими культурами та світоглядами.
Перше моє знайомство з мережею сталося в 2009 році, коли через сайт до мене за допомогою звернулася Ірина Білецька, органічний архітектор (стаття про Ірину та органічну архітектура опублікована в номері 45 газети “Час та Події”). Ірина написала, що шукає в Харкові місце дешево поїсти і, бажано, розетку поруч, щоб зарядити ноут-бук. За 10 хвилин ми зустрілися і, виявилося, що маємо схожі інтереси та зацікавлення в соціальних проектах. Відразу розробили спільну ініціативу – збудувати хату-мазанку з глини, землі, піску, води та соломи десь на Донбасі. За кілька місяців ідея була втілена в життя, і хоча будували ми не хату-мазанку, а альтанку “Розмовлянку” спільно з вихованцями Костянтинівського аграрного технікуму та молоддю країн ЄС, couchsurfing нам допоміг познайомитися та перетворити ідею на реальність.

Наступного разу силу коучсерфінгу я відчула в Луізіані, коли отримала запрошення на вечірку, присвячену святкуванню весілля пари з Нового Орлеану, що познайомилися через цю мережу.
Отож, незнайомі мені закохані люди запрошують абсолютно чужу людину на святкування їх весілля. Все відбувається онлайн. Головна мотивація молодят “ми хочемо бачити цікавих та гарних людей на нашій вечірці”. Отож, зранку отримую запрошення, а ввечері ми зі знайомою з Нової Зеландії купуємо в подарунок вино і вирушаємо в бар “Черепаха”. Відразу нас зустрічає “п’ятий елемент” – вечірка була костюмована і серед гостей можна було зустріти лицарів, блазнів, принцес, королев ну і так далі...Більшість запрошених один одного бачили вперше.
Познайомилися з двома мандрівниками з Норвегії: хлопці вчаться знімати фільми і останні кілька тижнів подорожують Штатами, ночуючи в родинах гостинних коучсерферів.
Отож, коучсерфінг – це мережа не для туристів, а для мандрівників. В той час, як туристи відвідують екскурсії і платять шалені кошти за готелі, мандрівники сучасності мешкають в гостинних родинах та святкують весілля незнайомих людей.
Раніше я думала, що мандрівним філософом в XXI столітті стати неможливо. Сковорода жив в епоху, коли люди не вішали замки на дверях осель і вважали обов’язком запросити на нічліг мандрівника. На мій погляд, це відлуння прадавньої духовної культури, котра існувала на планеті кілька тисячоліть тому, а в Україні – в дохристиянські часи. Мандрівники були свого родину вчителями: навчали свої прийомні родини, ділилися досвідом, новинами, світоглядом. За часів козаччини цей елемент духовної культури ми бачимо на прикладі кобзарів.
Виявляється, стати мандрівним філософом, кобзарем сучасності дуже просто. Змінилася лише форма, а суть лишилася. Глобальна соціальна мережа коучсефінг об’єднує напівбожевільних людей, котрі довіряють чужинцям. Тут ви можете знайти собі помешкання на короткий термін в родині місцевого жителя Чикаго, або ж прихистити в Харкові мандрівника з Австралії, котрий прагне вчити англійської мови мешканців сільських місцевостей.

Третє знайомство з можливостями коучсерфінгу в мене відбулося в Чикаго, коли в серпні я прибула до США на навчання: по-перше, хотілося вчити іспанську мову, а, по-друге, пізнати родзинки великого міста. Два питання вирішилися водночас: в групі мовних обмінів на сайті коучсерфінгу я розмістила оголошення, що шукаю партнера, який би мене вчив говорити іспанською, а я б в обмін викладала українську або російську. На жаль, українська в світі мало популярна, однак з’явився бажаючий вчити російську. При зустрічі виявилося, що Гонзало виріс в Чикаго та знає всі потаємні цікавинки міста. Отож, коучсерфінг допоміг знайти гіда та вчителя.
Згодом я почала запрошувати мандрівників на нічліг в нашу оселю. Серед унікальних гостей до нас завітав письменник з Канади Блер Бурасса, котрий вже шостий місяць подорожував Америкою. Блер мешкав у Японії, Китаї, Німеччині, Франції і вже написав кілька книг. Наступна його книга буде про відкриття в Америці, де під час своєї тривалої подорожі, він не раз використовував помешкання членів коучсерфінгу.
Що ще? В коучсерфінгу ви можете знайти унікальні групи за інтересами. Нещодавно члени мережі організовували у Чикаго велотур місцями зйомок найвідоміших фільмів у місті. До-речі, велосипедів для туру у нас своїх не було, однак відкриті коучсерфери позичили нам безкоштовно на один день свої власні байки. Щотижня і щодня в Чикаго відбуваються нові міжнародні зустрічі мандрівників та особистостей з оригінальним світоглядом різного характеру.
Всім, хто марять мандрувати та відкривати для себе цей світ в нових площинах та бачити прості речі з різних фокусів, рекомендую освоїти мережу.

 УВАГА!!!

Для тих, хто бажає більше і з перших вуст дізнатися про можливості соціальних мереж, ми можемо зорганізувати орієнтовно 10 грудня 2010 року тренінг в офісі газети “Час і Події”.
Ви дізнаєтесь про:
– детальніше про couchsurging.com
– приховані можливості facebook.com
– linkedin.com: як провідні роботодавці шукають кваліфікованих працівників
– як соціальні мережі можуть об’єднати свідомих українців в Україні
– як соціальні мережі можуть об’єднати українців Америки
Просто нам потрібно знати про Ваше бажання! Якщо ви були б зацікавлені в участі в тренінгу, зголосіться електронним листом на адресу [email protected] просто зараз. Зазначте зручний для вас час 10 грудня.
Захід буде безкоштовним і відбудеться, якщо ми отримаємо більше 5 зголошень до 30 листопада 2010 року.