Період від четверга, 11 листопада до понеділка, 15 листопада, в Чикаго та його передмістях були особливими днями.

Вони були під Покровом Божої благодаті, неначе під Покровом Пресвятої Богородиці, а ту благодать доніс до нас, і не тільки до української православної спільноти, але й до всієї української християнської родини тут в діаспорі, Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. В ті дні всі ми відчували своєрідне братолюбіє, духовну єдність, зв’язок з нашим історичним минулим, в яке на протязі нашої гіркої історії неприязні сили влили роздори, посіявши між нами найгірше, що могли, – незгоду. В ті дні, в кого не було скверни в серці, кожен відчував у нашому вітряному місті теплі вітри, вітри з України, з Києва, які неслися від пам’ятника князю Володимиру, що на Володимирській гірці. В тих вітрах не було холодного вітру з півночі, ні неприязного, літеплого з потойбіччя Чорного моря.
Основною метою приїзду Патріарха Київського і всієї Руси-України була участь у відзначенні ювілею 40-річчя Української Православної Церкви св. Андрія Первозванного в Блюмін´дейл. І як гарно склалося, що ювілей цієї православної церкви співпав із ювілеєм 15-ліття інтронізації на престол Київського Патріархату, Їх Святості Патріарха Філарета та з ювілеєм 20-ліття інтронізації першого Патріарха Київського Патріархату, Їх Святості блаженної пам’яті Мстислава, під покровом якого знаходилася вся українська православна церква в США.
Треба радіти, що Патріарх Філарет, приїхавши, в першу чергу, до парафіян Української Православної Церкви св. Андрія Первозванного в Блюмін´дейл, знайшов час зустрітися із українською спільнотою мегаполісу Чикаго, відвідати район, що носить назву “Українське село”. Патріарх відвідав Українську Кредитову Спілку “Самопоміч”, де зустрівся з її працівниками та щедрою на підтримку українських заходів її дирекцією. Він відвідав гордість українців Чикаго – Український Національний Музей, працю якого оцінив високо, при цьому оглянув мистецьку виставку відомого художника Володимира Монастирецького, що там проходила. В той час до музею прибув ректор Українського Католицького університету о. д-р. Борис ¥удзяк і просив у Патріарха благословення. Це жест великої ваги і було б добре, щоб після нього слідували наступні. Проходячи попри собор св. Володимира й Ольги, Патріарх Філарет зупинився перед пам’ятником Патріархові Йосифові і вклонився йому. Це другий жест великої ваги. І один, і другий жести – це символи братолюбія, яке нам треба плекати і поширювати.
Патріарх відвідав собор св. Володимира й Ольги, де його тепло зустрічав настоятель собору о. Олег Кривокульський. Він також відвідав українську Греко-Католицьку катедру св. Отця Миколая і зустрівся з її настоятелем о. ректором Богданом Налисником. До особливості треба віднести відвідини Святішим Патріархом Київським і всієї Руси-України школи українозавства “Рідна Школа” та зустріч з учнями та учителями цієї школи.
Вплетеними поміж цими зустрічами, Їх Святість Патріарх уділяв духовне піклування для своєї пастви. В суботу 13 листопада він побував в церкві св. Юрія Переможця у Вілін´у, в якій освятив іконостас і зустрівся з її настоятелем о. Миколою Федюком. По-обіді того ж дня він служив в церкві св. Андрія в Блюмін´дейл литію за жертв сталінського терору, які померли від голодної смерті, і в цих моліннях брав участь о. д-р Борис ¥удзяк. Ввечері того ж дня Патріарх заслужено насолоджувався концертом, виконавцями якого були парафіяльні мистецькі колективи та славетна Українська капела бандуристів ім. Тараса Шевченка з Детройту під диригентурою Богдана Герявенка, а ведучою на концерті була Наталія Ярова.

Завершенням патріарших днів був святковий бенкет в неділю, 14 листопада, на його честь Патріарха Філарета. В цьому дійстві брало участь численне православне духовенство з різних міст Америки, навіть був присутній отець з Японії; були присутні священики місцевих українських греко-католицьких церков. Україну репрезентував на бенкеті Генеральний консул України в Чикаго Костянтин Кудрик. Не було між присутніми священиками представників так званих “канонічних” церков МП та Істамбульського.

Між гостями на бенкеті були протоієрей Олег Маланяк, професор Київської Православної Богословської Академії, доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик та доктор технічних наук Костянтин Липківський, онук митрополита Василя Липківського, які супроводжали Патріарха в його подорожі.
Святкову трапезу благословив Їх Святість Патріарх, а молитву проспівав хор церкви св. Андрія під диригентурою доктора Василя Трухлого. Ведучим на святковому бенкеті був голова Парафіяльної ради Іван Яресько. Були глибоко натхненні виступи отців-гостей та привіти. Представники сестринства св. Софії до свого привіту долучили дар на розбудову церковних посілостей у сумі 80 тисяч доларів. Президент Каси “Самопоміч” Богдан Ватраль ще раз підтвердив, що Каса “Самопоміч” – це українська фінансова установа, зложивши дар на цілі церкви в сумі 25 тисяч і додатково 120 тисяч, заплативши ренту на наступних 10 років. З письмовим привітом, за підписом д-ра Юліяна Куляса, надійшов дар від Фундації “Спадщина” на суму 5 тисяч.
Вітальне слово до присутніх на бенкеті мав настоятель церкви св. Андрія Віктор Полярний, який розказав про працю в парафії її парафіян та прицерковних організацій.
Із завершальним словом виступив на святковому бенкеті Київський Патріарх і всієї Руси-України Філарет. На початку свого виступу він нагородив Генерального консула України в Чикаго Костянтина Кудрика нагородою ім. князя Володимира третього ступеня. На велику радість і приємність парафіян Патріарх підніс Церкву св. Андрія Первозванного до гідності катедрального собору. Цю небуденну вістку всі зустріли гучними оплесками, вставши з місць. Відтак Патріарх Філарет виголосив своє слово. Воно було бадьоре, натхненне оптимізмом в майбутність Української Православної Церкви Київського Пратріархату, вміщало заклики бути гідними будівничими нашої Української Незалежної Держави.
І щоб не оминути нікого, перед своїм виїздом з Чикаго, в понеділок, 15 листопада, Патріарх відвідав церкву св. Покрови в Чикаго і зустрівся з її вірними. Я мав велике щастя зустрітися з Їх Святістю Патріархом Філаретом і провести з ним розмову, яка поміщена в цьому номері газети “Час і Події”.