Органічна архітектура – новий унікальний культурний стиль, в основі якого лежить гармонія.

Ірина Білецька, органічний архітектор, котра любить землю і людей, в інтерв’ю для “Часу та Події” розповідає про повагу до природи, енергоефективність та нове рішення житлової проблеми для українців. Цим напрямком Ірина займається вже шість років, починаючи з навчання в університеті та семінарів у Німеччині. Зараз вона розробляє проекти приватних будиночків, займається соціальними та просвітницькими ініціативами в Україні, шукає істину та гармонію.
Ірино, в чому суть концепції органічної архітектури? Що особливого в ній і чим вона відрізняється від типових архітектурних форм?
Органічна архітектура – це єдина органічна система, де людина знаходиться в центрі уваги. Перш ніж почати щось будувати і застосовувати певну форму, ми думаємо, звідки вона береться і як буде впливати на людину. Другим кроком є аналіз оточення, місця, в якому ми будуємо. Ми думаємо, як би зробила природа за таких же обставин і уникаємо архітектурного егоїзму, запитуючи на місцині, що саме хоче тут з’явитися, а не що ми хочемо будувати. В природі все мудро і будь-яка природна форма найкраща. Помешкання сильно впливає на людину і в ідеалі повинно бути зручним та стимулювати до саморозвитку. Наприклад, у когось є дар художника, але в будинку немає великого вікна і місця, щоб поставити мольберт. Завдання органічного архітектора – виявити потреби людини і допомогти скроїти цей одяг для родини, побудувати гармонійне помешкання. Архітектор в даному випадку виступає в ролі кравця.
З чого ви починаєте ваші органічні архітектурні проекти?
Будь-який архітектурний проект ми починаємо з меблів, бо це процес, що відбувається всередині. Ми проводимо тривалий час для спілкування з родиною і намагаємося зрозуміти, як будинок може виражати соціальну структуру родини. Ми запитуємо про різні деталі життя родини, зокрема, коли всі прокидаються, хто зазвичай готує, чи готують члени родини разом... Можливо, в сім’ї є син, який захоплюється грою на барабані і для нього потрібно створити окрему звукоізольовану кімнату, щоб не заважати іншим членам родини. Ми дізнаємося, які відчуття люди хочуть відчувати в своєму домі, а не в який колір вони хочуть пофарбувати стіни. Наприклад, бувають відкриті родини, які прагнуть до соціального спілкування і часто запрошують гостей. Бувають родини, котрі полюбляють більше спілкування з природою. У кожному випадку архітектурне рішення буде унікальним. Після спілкування з родиною ми приходимо на ділянку і уявляємо життя людей в цьому будинку. Ми пов’язуємо життя людей з місцем, де постане будинок, в якому завжди буде якийсь елемент головним, а інші другорядними. Для когось найважливішим місцем в домі є кухня, де вся родина збирається за обіднім столом та спілкується. Для багатьох дуже важливою є гостьова кімната, мабуть, через наш український менталітет гостинності. А для когось ключовим елементом є кімната для медитацій на другому поверсі з видом на схід.

Ірино, а які особливі потреби до будинків були у ваших замовників?
Один з моїх замовників музикант, і для нього головним місцем в будинку є студія, де він може записувати та грати музику, а також гостити друзів. Для іншої родини важливим було спілкування. Наприклад, мама хотіла чути та говорити до бабусі, котра мешкала на другому поверсі. Ми вирішили не робити перекриття між першим та другим поверхом, щоб члени родини могли один одного бачити.
Що ще, окрім людини та її життя важливо знати органічному архітектору перед початком проекту?
Потрібно уважно ставитися до оточення, поважати місце, де знаходитиметься будинок. Рельєф ділянки; рослини, що ростуть навколо; тварини, які населяють територію; де встає та сідає сонце – все важливо для створення органічного проекту. Третій кит, на який опирається органічна архітектура (після людини та оточення) – це функція та взаємозв’язок всіх елементів, єдина органічна система будинку.
З яких матеріалів ви будуєте?
Я особисто надаю перевагу екологічним матеріалам, хоча органічні архітектори можуть використовувати і цемент, цеглу. Кожному регіону притаманні свої специфічні органічні матеріали. Наприклад, в Карпатах споконвіку будували з дерева, в Криму з саману (глина, пісок, солома, гній). Найбільш органічним є матеріал, який здавна використовувався на місцині. Колись всі необхідні речі для будівництва завозилися не далі, ніж за десять кілометрів від ділянки. І споруджувався, так званий, “local” будинок.
А які матеріали використовувалися в Наддніпрянській, центральній Україні?
Традиційно будувалася дерев’яна конструкція, на яку набивалася глина. Але за сучасних умов чудовим ресурсом для органічного будівництва є солом’яні тюки, тобто пресована солома. В Україні це надзвичайно актуально, бо в нас багато соломи, яка просто спалюється, а могла б використовуватися, як прекрасний дешевий теплостійкий будівельний матеріал.

Ірино, але хіба не існує небезпеки, що солом’яний будинок, як в казочці про трьох поросят, легко здує поривом вітру?
Поросята Ніф-ніф, Нуф-нуф та Наф-наф погано вчили сопромат – теорію спротиву матеріалів (сміється – прим. Автора). Взагалі перші солом’яні будинки з’явилися 200 років тому в США, коли виникла технологія пресування соломи. В Німеччині солом’яні тюки вже сертифіковані, як будівельний матеріал. В Україні з цим існує складність: державні будівельні норми дуже нечітко регулюють використання екологічних матеріалів. Наприклад, якщо я хочу 100% екологічний органічний будинок без цегли та цементу, то офіційного дозволу я не отримаю. Солом’яних тюків немає в державному переліку будівельних матеріалів, тому люди зазвичай будують з соломи, а в документах пишуть інше. Але це процес – в Німеччині солом’яні тюки сертифікували не так давно. До-речі, про США, органічна архітектура народилася саме в Америці, а її батьком вважається Френк Ллойд Райд (архітектор мешкав в Oak Park поблизу Чикаго – прим. Автора). В післяколоніальній Америці спочатку панував псевдоєвропейський стиль: наприклад, колони могли розміщувати на будинку просто для краси, вони ніякої функції не несли.
Френк Ллойд Райд розпочав дискусію, що люди приїхали на новий континент і не зобов’язані слідувати старому – потрібні нові матеріали і нові форми. З’явився основний принцип органічної архітектури: форма слідує функції. Якщо колона не потрібна, то вона там не чиста.

На скільки енергоефективним є екологічний органічний будинок?
Я хотіла б наголосити, що в Україні дуже важливо більше думати про енергоефективність, а не про дешевий російський газ чи нафту. Українці використовують надзвичайно багато ресурсів, а особливо невідновлювальних. Варто розуміти, що потрібно ставати “oil free”. В органічній архітектурі ми застосовуємо відновлювальні джерела енергії – землю, сонце, вітер. Будинок є сонячним колектором і забезпечує пасивний сонячний обігрів, а додатково можна встановити теплові насоси для користування енергією землі. Також відновлювальним матеріалом для обігріву помешкання є дрова: дерево можна спалити і посадити три нових, а нафта після спалення зникає і лишає тільки шкідливі домішки в атмосфері. В Швейцарії, наприклад, будують житло повністю на енергії природи, фаршируючи будинок десятками різноманітних приладів (конвектори, теплові насоси та інше). Будинок поступово перетворюється на космічний корабель і всю енергію зберігає всередині. В Україні це не працює, бо ціна на техніку є надзвичайно високою. Однак можна обійтися мінімальними фінансовими затратами. Своїм замовникам я часто раджу, що їм не потрібно 450 квадратних метрів будинку, бо це додаткова площа, яку потрібно опалювати та підтримувати чистоту. Важливо правильно використати енергію сонця, піч поставити саме там, де вона потрібна. Я не кажу, що всі повинні повертатися до стародавніх методів будівництва і відцуратися від цивілізації. Сучасні знання та здобутки можна нанизувати на тисячолітній досвід попередніх поколінь. Наприклад, раніше не було склопакетів і вікна в хатинках були маленькими, щоб зберігати тепло. Сучасній людині малі вікна незручні, бо хочеться сонця та світла. Дуже важливо будинок поєднувати з ділянкою, бо це має бути одна екосистема, а не просто хата. Тут існує колообіг речовин, що діє від руху сонця: енергія входить в помешкання і виходить. Сміття в будинку можна сортувати і органічні відходи використовувати для вирощування городу.
Чи може органічна архітектура стати новим рішення житлової проблеми в Україні? Чи є органічний будинок соціальним житлом?
Люди звикли жити в інфраструктурі, створеній державою, однак вона дуже дорога. Але вони можуть взяти під своїми ж ногами матеріали і самі побудувати будинок. Наприклад, в Криму я знаю дві родини, котрі переселилися з міста в село. Вони придбали собі земельну ділянку в горах (не біля моря), купили УАЗік за 2000 гривень. Неподалеку від села знаходяться великі поклади глини, яку вони поїхали та нарили і УАЗіком привезли собі на ділянку. Назбирали каміння, у фермерів купили соломи, попросили кінського гною у сусіда. Завели кіз – роблять сир, вирощують город. Виводили кіз в ліс пастися і заодно назбирали гілки від дуба на жердини. Стіни виліпили з саману на основі безкаркасної будови. Планують покрити хату зеленим дахом, тобто живорослими квітками та травами. Цікаве рішення вони знайшли щодо утеплення даху. У фермера, який тримає овець, купили немитої дешевої шерсті, яку згодом розклали у великі целофанові сміттєві пакети, заклеїли скотчем і виклали на дах. В хатині є пічка, яка обігріває дровами весь будинок. І немає проблем у цієї родини: вони роблять музичні інструменти, в них є інтернет, вони читають книги. Це люди, які закінчили університети та любили подорожувати на природі. Вони і зараз подорожують та взимку їдуть в Індію. Просто якось вони зрозуміли, що можна і не в місті жити. Ще я знаю одного американця, який приїхав у Львів, одружився на львів’янці і зараз будує органічну хатинку на Львівщині – не хоче жити в місті.
Родини, про які ви говорите, самі спроектували свій будинок?
Одна родина зробила все самостійно, а інша лише створила огорожу. Якось ми провели з ними так звану архітектурну швидку допомогу – дизайн-день. Втрьох пішли на ділянку, взяли глини і почали виліплювати будинок та всю його екосистему в масштабі 1:50. Тепер в них є макет і будуватимуть будинок вони самі, офіційно оформлювати не збираються, бо в Криму не дозволено використовувати екологічні матеріали, наприклад, саман через потенційну сейсмічну активність території. За літо вони збудували фундамент, стіни, підлогу. Працювали вдвох, інколи приїздили та допомагали друзі. До-речі, я помітила важливу річ: якщо винаймати робітників, які працюють за гроші, то будівництво може тривати довше, ніж будувати самому. Робітники матюкаються, їх потрібно підганяти палкою і слідкувати за ними, щоб працювали. Якщо ж люди будують самі для себе, то роблять це з великою любов’ю. Або ж потрібна бригада люблячих будівельників, які не матюкаються. Я, до-речі, шукаю таких – виявляється, не проста це вже й справа. Якось до музиканта, для котрого я розробляла органічний будинок в Криму, приїхали друзі, і ми всі разом почали ліпити вбудовані меблі всередині будинку. Ввімкнули класну музику і ліпили. Це були неймовірні відчуття та задоволення.
Яке майбутнє органічної архітектури в Україні?
Зараз ми перебуваємо на стартовому етапі, коли потрібно почати розколихувати неймовірний потенціал України. Триває налагодження мереж, коли організовуються різноманітні заходи типу баркемпів, екокемпів, семінарів, майстер-класів та інших соціальних подій, які допомагають однодумцям зустрітися, перезнайомитися між собою. Наступним кроком буде узгодження дій всіх людей із “зеленими думками”. Наприклад, ми плануємо створити Асоціацію натуральних будівельників, щоб досягти синергії в наших діях. Згодом створяться єдині більші проекти, які почнуть інтегрувати ідеї органічного будівництва в суспільство: серед медіа, в політиці, на законодавчому рівні. Мене особисто дуже надихає те, що відбувається в Україні.
Як можна більше дізнатися про вас і про органічну архітектуру?
В Україні часто відбуваються семінари та інші просвітницькі події з органічної архітектури. Я особисто проводила майстер-класи, бесіди та виступи на різноманітних соціальних проектах. Мої контакти є на сайті майстерні, де я працюю вільним архітектором: www.l-arch.org