31 жовтня 2010 року за ініціативою Іллінойського відділу УККА українська громада м. Чикаго відзначила 82-гу річницю Листопадового чину.

Ввійшло в традицію в Чикаго щорічно відзначати державотворчі подвиги наших предків. Між ними й подвиг, що мав місце 1-го листопада 1918 року на Західних землях України. Сьогодні ніхто не пам’ятає, хто і коли започаткував цю традицію. Відомо, що чин Листопадового зриву відзначали люди ще з передвоєнної еміграції, адже в Чикаго проживали деякі його учасники, колишні військовики корпусу Січових Стрільців, які вписалися в аннали нашого минулого славними військовими подвигами. Згадаймо хоча б їх переможний бій на горі Маківці в Карпатах та їхню участь у воєнних діях визволення Києва в час Визвольних змагань.
З прибуттям до Чикаго повоєнних емігрантів (третя хвиля) їхні різні організації перебрали на себе традицію відзначень Листопадового чину, яку згодом очолив Іллінойський відділ УККА, будучи загально-громадською установою. Сьогодні в Чикаго проживає потужна група нових емігрантів (четверта хвиля). Тож треба сподіватися, що чикагська традиція відзначати державобудівничі акти нашого минулого не завмре. Відзначати державотворчі акти з нашого минулого треба, бо вони започаткували будову шляху, який довів нас до події від 24 серпня 1991 року, і яка була підтверджена всенародним референдумом 1 грудня 1991 року. Це був найважливіший акт, бо це був голос цілого українського народу, виявлений всіма 26-ма областями України.
Цьогорічне відзначення Листопадового чину почалося апелем комбатантських і молодіжних організацій, які зі своїми прапорами вийшли на сцену й стали попереду плакатів з символікою, яка пригадувала славний день 1-го листопада. Внесення прапорів довершили українсько-американські ветерани, відтак відбулося виконання національних гімнів – американського та українського.
Святкову програму відкрив голова Іллінойського відділу УККА д-р Олесь Стрільчук. Він привітав зібраних, коротко розказав про суть і значення Листопадового чину і закінчив свій виступ, запропонувавши вшанувати наших героїв. Всі присутні піднялися з місць під звуки мелодії “Ой, у лузі червона калина” в оркестральному виконанні. До подальшого ведення свята він попросив Надію Ільків. Виконуючи обов’язки ведучої, пані Ільків не тільки оголошувала номери програми, а й ще прикрашала їх патріотичними репліками, цитатами, що підносило бадьорий настрій у присутніх.

Мистецьку програму започаткував відомий та шанований в Чикаго хор СУМ-у осередку імені Миколи Павлушкова під дири´ентурою Володимира Поповича. Під музичний акомпанемент хор подарував присутнім: “Чуєш, брате мій” в обр. Н. Авдієвського, “Засяло сонце золоте” – муз. І. Недільського та “Ой, у лузі” в обробці В. Поповича..
Святкове слово виголосив д-р Володимир В’ятрович, історик, екс-директор Архіву СБУ. На початку він змалював історичне тло події Листопадового чину, згадуючи його творців, а відтак зупинився на огляді “гіркої” картини сьогодення в Україні, яке почалося з часу приходу до влади Віктора Януковича та його команди. Сьогоднішній стан, як говорив доповідач, є наслідком того, що наші національні вартості не тільки не входять до пріоритету сьогоднішньої влади, але є знехтувані. Саме тому ми повинні не забувати наших державницьких змагань і в них шукати позитивний стимул до нашого державобудівництва, за яке змагалися наші попередні покоління, а востаннє учасники “Помаранчевої революції”. Після свого виступу д-р В’ятрович був нагороджений – на його честь дует Христина Косач та Адріяна Попович виконали пісню “Лебеді Материнства”.

Під час святкового виступу приємне враження справляють на присутніх виступи наймолодших. Не інакше було й цього разу, коли на сцені учні школи українознавства “Рідна Школа” – Софійка Крицун, Іринка Петрик та Артур Конопка з юним ентузіазмом декламували “Листопадове свято”.
Завершенням концертної частини свята був виступ ансамблю народних інструментів “Прикарпаття” під проводом художнього керівника Богдана Бойчука. Гурт розважав присутніх відомими українськими мелодіями: “Ішов відважний гайовий”, “Гей, ви, стрільці січовії”, “Пиймо друзі, грай музико”, закінчуючи стрілецькою піснею “Гей, у лузі червона калина”. Пісні виконували солісти Катерина Кравчук та брати Ярослав і Степан Ворожбити.
Відспівуванням національного гімну закінчилось відзначення Листопадового чину. Однак не всі зразу розходились додому. Дехто залишився, щоб поспілкуватися із д-ром В. В’ятровичем. Йому задавали питання стосовно сьогодення в Україні, а він з охотою ділився своїми відповідями.
Окреме інтерв’ю для “Час і Події” з д-ром В. В’ятровичем буде поміщене в наступному номері нашої газети.