До Чікаго періодично приїжджають представники державних установ та ділових кіл, але їхні візити носять суто офіційний характер і наша громада не завжди має можливість поспілкуватися з ними та розпитати про життя в Україні. Користуючись нагодою, що в одному приміщенні зібралося так багато підприємців, науковців та комерсантів з усіх регіонів України я попросив декого з них поділитися своїми думками з приводу діяльності їхніх установ та умов, в яких їм доводиться працювати. Ось їхні розповіді.

Повинна сказати, що ми завжди міцно стояли на власних ногах, а в час розпаду Радянського Союзу та становлення державної незалежності України нам вдалося зберегти всю інфраструктуру та економічні зв'язки як з постачальниками сировини, так і партнерами, яким ми збували свою швейну продукцію.

Справа в тому, що коли підходила до завершення історія СРСР, ми зрозуміли, що без кооперації нам не обійтися. І у 1991 році ми створили разом з нашими партнерами спільне українсько-латвійське підприємство "Wеіse". Ми, звичайно ж, могли назвати фірму якимсь українським словом, на зразок, Роксолана, Дніпро чи ще якось, але враховуючи, що у наших планах був вихід на зовнішній ринок, тому було вирішено придумати й відповідну назву. Цей пошук тривав доволі довго, але лише у 1993 році вирішено назвати фірму "Weіse Style Ltd".

Я дотримувалася й дотримуюся такої засади, що порятунок потопаючого - справа рук самого потопаючого. Ми ніколи не розраховували на державу, тому що розуміли, що часи, коли держава могла допомогти - відійшли у минуле.

Ще в епоху Радянського Союзу, коли легка промисловість фінансувалася за залишковим принципом, ми давали собі раду самостійно, і тому в нових умовах увесь наш колектив, розуміючи ситуацію, намагався своїми силами виборсуватися зі скрутних ситуацій, що час від часу виникали у нашій діяльності.

Ми маємо вихід на зарубіжжя, бо вже віддавна, понад чотирнадцять років, працюємо за схемою давальницької сировини з німецькими, французькими та американськими фірмами. Зрештою, ми почали працювати в цьому напрямку ще тоді, коли й митниці української не було, й відтоді ми йдемо в ногу з часом. А те, що наші чиновники є вигадливими мастаками щодо ускладнення життя виробникам - не дивина. І все ж нам вдається долати усі ці бар'єри.

Безперечно, що ми хочемо, щоб національна економіка твердо та якомога швидше стала на ноги, а український покупець став платоспроможним, міг не обмежувати себе у купівлі гарного й модного одягу та щоб не доводилося поборювати штучні перепони. Однак, сьогодні треба виходити з реалій життя й активно працювати, змінюючи обличчя нашої держави. І починати треба, перш за все, із себе. Отоді ми й заживемо краще. Саме на цьому й зосереджені всі наші зусилля.

Ми приїхали до Сполучених Штатів Америки, щоб достойно репрезентувати наш регіон. Наш край багатий своєю історією й відомий як перша демократична козацька республіка.

Сьогодні Запорізька область - це один з найіндустріальніших регіонів держави. У нашій області виробляють понад 18 відсотків металургійної продукції, понад 25 відсотків енергоносіїв, майже 50 відсотків автомобілебудівної продукції, майже 20 відсотків продукції машинобудування. Загалом кажучи, економічно наша область стоїть на провідних позиціях в державі, і за дев'ять місяців у нас зафіксовано 8 відсотків промислового росту.

У майбутньому ми сподіваємося підняти наші економічні показники на ще вищий рівень, адже потенціал Запорізького краю є дуже високим. Окрім того, ми покладаємо великі надії на Закон про землю, який дасть можливість залучити до розвитку регіону ще більше іноземних інвестицій, що дозволить обновити застаріле обладнання та модернізувати усі галузі промисловості. Важливим є й те, що у нас чудові можливості транспортування виробленої продукції. У нас є річний порт, а в Бердянську ми маємо ще й морський порт, тож коли з'явиться закон про приватизацію землі ми зможемо активніше розвивати й землеробство.

Територія, яку займає наша область та кількість населення, що проживає на ній становлять 4,5 відсотки, а якщо порівнювати показник випущеної продукції на душу населення, то він належить до одного з найкращих у нашій державі.

Ми припинили випуск "Таврій", але розпочинаємо виробництво кількох моделей "Шевроле". Деякий час ми працювали з корейською автомобільною компанією "Деу". Був період, коли ЗАЗ збирав німецькі "Опелі", а сьогодні ми все більше працюємо над тим, щоб у майбутньому максимально завантажити виробничі площі автомобільного підприємства.

Автомобіль середнього класу можна буде придбати у межах 12-15 тисяч доларів. До речі, у Запоріжжі зараз складається майже половина усіх автомобілів, які випускає Україна. Я переконаний, що скоро настане той час, коли наша держава зможе задовільняти українських споживачів автомобілями вітчизняного виробництва.

Перш за все, ми дуже горді, що виробляємо натуральні харчові продукти, які мають велике запотребування не лише в нашій державі, але й у сусідських країнах, зокрема, у Росії та Молдові. Наша фірма є національним брендом в Україні, тож ми зобов'язані підтримувати високий рівень якості продукції.

Наш завод належить до найсучасніших технологічно обладнаних підприємств у державі, але основний наш козир полягає в тому, що серед інших підприємств харчової промисловості ми виробляємо сири без консервантів та стабілізаторів.

Ми знаходимося у Миколаївській області та представляємо торгову марку "Славія". Ми виробляємо п'ятнадцять сортів твердих сирів, понад десять сортів плавлених сирів, а також такі сири як "Сheddar", "Mozarella", Saluzoni" та інші. Ми продукуємо кілька сортів натурального масла, зокрема, "Вологодське" та "Cелянське", а також багато цільномолочної продукції - молоко, кефір, сметана, ряжанка.

Наш завод входить до десятку найбільших підприємств України, а їх в державі є понад двісті п'ятдесят, що випускають подібну продукцію.

Зі збутом у межах держави проблем немає, але ми постійно крокуємо в ногу з часом: оновлюємо застаріле обладнання, впроваджуємо новітні технології, монтуємо сучасні, автоматизовані лінії з виробництва сирів. Це дає нам можливість нарощувати виробничі потужності, а тому ми шукаємо нові ринки збуту, тепер уже за кордоном.

Поки що ми змушені обходитися силами вітчизняних інвесторів та банківськими кредитами, але правління нашого акціонерного товариства готове розглядати цікаві пропозиції іноземних інвесторів. Повинна сказати, що після розпаду СРСР нам вдалося зберегти наш завод. У нас працює понад чотириста осіб, і на таку кількість працюючих обсяги нашого виробництва - дуже високі.

Якихось відчутних коливань ми не зауважили, бо однаково напружено працювали і за попереднього керівництва, і при нинішньому. Ми намагаємося бути поза політикою, адже український народ потребує якісної харчової продукції. Ми працюємо для покупців. І саме їм оцінювати якість цієї продукції, бо нашим завданням є нагодувати людей смачними та екологічно чистими продуктами. Спостерігаючи за зростаючими обсягами продукції нашого підприємства та її якістю можу сказати, що нам це вдається!

Наша компанія - це американська корпорація, яка працює у сфері міжнародного бізнесу. Ми допомагаємо американським компаніям увійти на український ринок, а українським підприємствам знайти ринки збуту їхньої продукції та підшукуємо для них американських та міжнародних бізнес-партнерів. Ми у кожному конкретному випадку можемо знайти необхідне обладнання, технології чи інвестиції.

З нами співпрацюють багато американських компаній, особливо, у сфері новітніх технологій та виробництва. Вони готові надавати Україні кредити обладнанням. Ми розуміємо певні труднощі, які переживає українська економіка, тому пропонуємо обом сторонам різні варіанти та схеми співпраці.

Останнім часом нам вдалося налагодити тісніші стосунки з українськими підприємствами, які прагнуть потрапити на американський ринок. Ми професійно консультуємо та допомагаємо їм знайти зацікавлених у їхній продукції американські компанії.

З кожним роком Україна впевненіше заявляє про себе на міжнародній арені й відповідно до неї зростає зацікавленість з боку американського бізнесу. Вірю, що незабаром наші контакти переростуть у великомасштабні ділові стосунки й користь від цього для наших країн буде обопільна.