Зовсім скоро світ святкуватиме буйне та яскраве “свято” – Halloween.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада можна було побачити дітей, підлітків, студентів та навіть дорослих переодягнених у костюми різної нечисті. У школах організовують в честь цього “свята” вечірки. Тільки варто поглянути, як у приміщенні, на стінах якого висить павутиння, кажани та інша мерзота, бігають діти з відрубаними головами ляльок, танцюючи в колі переодягнених чаклунів, відьом та іншої нечистої сили. Попиваючи при цьому виноградний сік, який символізує кров. Все це здалеку нагадує звичайнісінький шабаш, тільки в дитячій формі. Найгірше те, що це святкування зараз масово проводиться в школах як інтернаціональне і жартівливе. Але нічого позитивного в цьому святі немає.
Більшість бравих шанувальників цього “не святого свята” навіть не знають історії його виникнення. Приблизно 2000 років тому назад на сучасній території Англії та Ірландії проживали племена кельтів. У кельтів існували дні початку пори року, а це: Імболг (2 лютого), Балтейн (30 квітня), Ламмас (31 липня), Самхейн (31 жовтня) – знаменує собою прихід зими.
На початку нашої ери на територію кельтів прийшли римляни, які протягом 400 років змішались як з населенням, так із культурними традиціями. Внаслідок чого з кельтським Самхейном з’єдналися два римських свята – Фералія (свято поминання мертвих), та свято в честь богині фруктів та дерев – Помони. Свято вогню – Балтейн змістилось в сторону Самхейна. В результаті це свято стало фестивалем літа, зими, вогню та влади темряви.
Кельти вірили, що там, де день межує з ніччю, де старий рік зустрічається з новим – знаходиться місце неймовірного, загадкового та містичного. В цей час вони вважали, що межа між світом мертвих та живих зникає і земний світ відкритий для духів померлих, які приходять до людей і вникають в особисте життя. Тому духам виставляли їжу на вулиці перед будинком, щоб вони задовольнившись цим, не входили в оселю. Але все ж таки духи намагались потрапити у домівку і тому мешканці, щоб не стати жертвами мертвих, гасили полум’я в оселях і одягались якомога страшніше, сподіваючись налякати привидів. В цю ніч проводили ворожіння, приносились в жертви тварини, а потім кожен брав язичок священного полум’я і розпалював свою піч (вогонь вселяв надію на повернення життя та весни.

Але чому це свято називають Halloween? З 835 року за указом папи Римського Боніфація IV Західна Церква почала святкувати День всіх Святих (1 листопада). А ніч на передодні свята – ніч Самхейна – на середньовічній англійській мові отримала назву “All Hallow’s Eve” (навечір’я (дня) Всіх Святих), або просто (Hallow E’en). Те що дати цих двох свят співпали День всіх Святих почали святкувати по звичаю Самхейна. Звичай буянити в цей день був привезений в США ірландськими та шотландськими емігрантами. А вже це свято у всій своїй “красі” із США розповсюдилось по цілому світі за допомогою фільмів та реклами.
Традиційним символом Геллоуіну є гарбуз з вирізаним страшним лицеем, в якому горить вогник, і який символізує злого духа і водночас вогонь, який його відлякує. Цей символ називають Джек–ліхтарик (Jack-o-lanterns). Про цей символ розповідає нам легенда про п’яничку Джека, душею котрого хотів заволодіти диявол. Але Джек зумів перехитрити його і зумів домовитись про те, що диявол не забере його душу після смерті. Коли Джек помер, Бог не поселив грішного п’яницю у раю, а диявол прогнав Джека з пекла, виконавши свою обіцянку. Довкола була темрява і диявол дав тліючий вуглик п’яничці, який його поставив у гарбуз, щоб не задуло вітром. Джек вирушив в свою вічну подорож і став символом проклятої душі.
Геллоуін являється суто язичницьким святом, про що свідчать його традиції та святкування. Від християнства в нього залишилась хіба що тільки назва. Святкування християнами цього свята є богохульним, так як в день поминання святих влаштовуються своєрідні шабаші, переповнені язичницькими обрядами. Православний християнин не повинен святкувати це свято навіть з тієї причини, що день поминання всіх святих припадає на першу неділю після П’ятидесятниці.
Святкування Геллоуіна жартома, все одно вважається грою зі злими силами. Дітям та молоді подобається щось таємниче та магічне, що і припідносить їм це свято, руйнуючи тим їх морально–духовні орієнтири.

Роман Тадра, www.apologet.kiev.ua