На мистецькій мапі міста Чикаго впродовж останніх десяти років яскравою виставковою лінією позначено Український Національний Музей.

Традиційно, саме музейний простір, обирають українські митці для спілкування із глядачем. Така практика зближує через музей українську культуру із світовою. Цьогорічна виставка робіт Володимира Монастирецького “Портрет, краєвид, натюрморт” експонуватиметься у музеї з 5-го по 30 листопада. Понад тридцять років Володимир Монастирецький впевненим пензлем творить неповторний світ живопису, цікавий як для професіоналів і мистецтвознавців, так і для естетів і просто цінителів прекрасного. На полотнах українця, мандрівна натура якого закинула із поліського краю через Європу до Америки, стилістично збережено традиції українського малярства. Джерела творів митця– поруч. Природа, одухотворені реалії життя, люди, а ще Україна на полотнах. Високий професіоналізм в новій країні проживання зумів спрямувати на розкриття суспільних явищ, при цьому ставить високі вимоги до його естетичної якості, відчувши себе громадянином цього цивілізованого світу.
Вищу мистецьку освіту здобув в Київському державному художньому інституті (сьогодні Національна академія мистецтв та архітектури), навчаючись в 1972-1978 роках. За плечима участь у різних мистецьких проектах, персональні виставки в Україні, Польщі, Німеччині, Франції, багатьох містах Америки. Щоденна, наполеглива праця проклала шлях до Спілки художників України. Переїзд до Польщі і приналежність до Спілки художників Польщі відкривають перед нами митця європейського рівня. Картини художника знаходять свого поціновувача в Україні, Росії, Польщі, Словаччині, Норвегії, Швеції, Німеччині, Голландії, Франції, Канаді, Бразилії, Австралії та інших країнах. Він не губиться і не блукає в багатотисячній юрбі американської богеми, принади якої вперше війнули в обличчя у 1996 році. Вже через кілька років по приїзді стає членом Асоціації художників-живописців Америки, а вигравши конкурс, за рекомендаціями американських колег, стає дійсним членом Академії живопису і скульптури США. Його могутній темперамент талановитого живописця дозволяє досягти комерційного успіху. Портрет, краєвид, натюрморт– жанри, якими митець володіє досконало. Про це розкажуть полотна, презентовані на виставці.

...Скільки б разів не проходив одною і тою ж вулицею, стільки ж незвичного, небуденного побачиш в усміхненому обличчі юнака, що наздоганяє 66-ий автобус по “Чикаго авеню”, в обличчі літнього віку жінки, що повільно виходить із церкви після ранішньої молитви, в обличчі пам’ятника Патріарха Йосифа Сліпого, і в мозаїці осіннього ранку, де зливається рутинність особистого з незавжди зрозумілим потоком чужого життя. Золоті хмари дерев щедро струшують золоте листя на плечі перехожим, і в напівзнайому мову сміливо вписується дзвінке -”Доброго ранку!”. Етюдник перед ним, фарби і пензель– і багряні відтінки жовтня неквапливим ритмом навівають мелодії палітрі Володимира Монастирецького. Він один із небагатьох, хто портретує місто, а сюжети диктує доля. Його можна зустріти на вулицях “українського села” з доробком мальованого ним літопису еміграції. На перший погляд, здається звичайний краєвид: вулиця Валтон, ошатні будинки, дерева з поріділим листям і невеличка фігурка молодої жінки. І впізнаємо розгубленість незнайомки, якій нелегко збагнути, з котрого квадрату вікна доносяться звуки рідної мови. Щоби заговорити з нею, варто лишень вийти з-за рами своєї, вже обжитої картини. Струменять сплетіннями мазків, кольору, світла, води, неба, очей…його настроєві сюжети. Заколисані полуднем сад і жінка у полоні мрій, заквітчана горінням і бажанням бути красивою, коханою, ніжною, бути самою собою, бути Жінкою! І поруч незбагненний макрокосмос домашнього затишку, до болю рідний, очікуваний, і Вона, з вишиттям у руках. Магія його полотен збуджує уяву, підсвідомо перекликається з бажанням зупинити мить, і вмокнувши найбільший пензель у фарбу, перемалювати світ, додати імпресіоністичної настроєвості довкіллю. Його живопис чистий і світлий, як музика душі, що навчає любити і прощати цей світ, де досить-таки багато ницого.

І все-таки, здається мені, що особлива перевага митця там, де він творить портрет. Зізнався у цьому сам автор, адже портрет для Володимира – це спілкування з людиною, пізнання і розкриття внутрішнього духовного світу особистості. Ви маєте можливiсть переконатися в цьому, оглянувши представлені на виставці жіночі і дитячі портрети. Особлива увага в експозиції приділена портретам духовних осіб. Їх поява – це результат спілкування однодумців, творчий тандем Володимира Монастирецького з приятелями православної парафії св. Андрія Первозванного в місті Блумінгдейл, Іллінойс. Саме, завдяки церкві в діаспорі зберігалися національні традиції Православної церкви. Микола Кочерга, Іван Яресько та Тарас Кухно переконали Володимира взятися за нелегку, але важливу справу. Написання таких портретів ще раз засвідчує, що українці– високодуховний народ. Процес творення увібрав вивчення архівного матеріалу, фотоматеріалів та описи характеру релігійних діячів, ознайомлення з їх діяльністю. Найголовнішим для Володимира – передати дух особистості, щоби глядач в образі духовного пастиря зміг візуально оцінити внесок ієрарха в історію Церкви. Знаменним є і те, що під час свого патріаршого візиту до своєї пастви в Америці, Святійший Патріарх Філарет особисто огляне виставку в Українському Національному Музеї. Патріарх Філарет своїм життям утверджує право Української православної церкви на незалежність. Він є символом боротьби України за незалежність сьогодні і це визнають і православні й греко-католики по всьому світі. Володимирові Монастирецькому випала честь написати портрет Патріарха Філарета. Поруч портрети Блаженнішого Патріарха греко-католицької церкви Йосифа Сліпого (1892-1984), Святійшого Патріарха Київського і всієї України Мстислава Скрипника (1898–1993), Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира Романюка (1925–1995), митрополита УАПЦ Василя Липківського (1864 – 1937), митрополита Іоанна Теодоровича (1887–1971), ієрарха відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви, митрополита Української православної церкви США та Канади.

Персональна виставка– це завжди подія і несподіванка, навіть тоді, коли художника знаєш багато років. Одержимий своїм ремеслом, він глибоко відчуває те народне коріння, ту довірливу любов до свого, рідного, до своїх людей. Активна громадська позиція, прагнення дбайливо оберегти і розвинути наше образотворче мистецтво на еміграції, стали поштовхом до відкриття власної мистецької студії, де його учні – українські діти. А ще п. Володимир– закоханий у музику, в українську народну пісню, співає в церковному хорі та мішаному хорі “Сурма”. Він є нашим сучасником, одним із творців мистецтва нової емігрантської доби.
Спонсором проведення виставки є банк MB financial. Завітайте на виставку, отримайте насолоду від зустрічі з прекрасним! Відкриття відбудеться у п’ятницю, 5 листопада о 7-ій годині вечора.