Від автора: Кожні відвідини України супроводжуються новими матеріалами. Принцип його відбору – позитив. Кілька років тому ми уже писали про успіхи українського державного підприємства “Санаторій ім. Пирогова” та його директора, який заслужено був героєм нарису. Сьогодні ж у новому нарисі-ессе і героєм, і аналітиком нових досягнень цього колективу є його представники. Отже, події сьогодення очима учасників госпрозрахункового народного підприємства..

Унікальність “пироговців”

Український Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М. І. Пирогова, підпорядкований Міністерству оборони України – це оздоровчий комплекс, добре відомий не тільки в Криму, де знаходиться, а й по всій Україні, а також в країнах близького та далекого зарубіжжя. Підтвердженям останнього – одна цифра: в цьому році тут покращили своє здоров’я мешканці понад 30 країн світу.

 

 

Генеральний  директор   Сакського  військового санаторію
ім. І. М.  Пирогова  Віталій Петрович Устюжанін

Слава санаторію, як найбільш результативного лікувального закладу, його імідж підприємства найкращої організації обслуговування розповсюджується по світу зі швидкістю цунамі. Його рівень оцінюють як європейський. “Вони вже в Європі”, “Європейські стандарти Віталія Устюжаніна” – це заголовки публікацій в зарубіжній пресі.
Санаторій повноцінно працює цілий рік, що є рідкісним винятком для курортів України. “Дожилися” в гарному сенсі до того, що у вересні-жовтні цього року довелося відмовляти бажаючим. Керівництво переживає цей факт не менш болісно, ніж ті, кому відмовили. Тому що тут взагалі не звикли відмовляти. Головний принцип цього виняткового закладу – слугувати пацієнту так само, як кожен військовий після присяги на вірність служить своїй Батьківщині. Для медичного персоналу закладу аналогічною є клятва Гіпократу. Тобто безкорисливе служіння людям. На тлі суцільної сьогоднішньої комерціалізації послуг такий підхід винятковий.

Комплекс  спального  корпусу  №9 та клубу – їдальні

Поняття “винятковість”, “унікальність” стосовно цього закладу ми вжиємо ще не раз.
Унікальною є його історія, бо це найстаріший оздоровчий комплекс у Криму (рік заснування-1827). Самому санаторію вже 88 років і стільки ж років він підпорядкований державному військовому відомству і є його гордістю.

Унікальні його лікувальні природні багатства: лікувальна грязь та рапа із Сакського озера надходять по трубах безпосередньо у лікувальний корпус. Тобто, вони тут – найсвіжіші! Просто зі свердловини подається лікувальна термальна (+450С) “Кримська мінеральна вода”. Віддаленість на 5 км від моря компенсується насиченим озоном мікрокліматом заповідної паркової зони.

Серед усіх санаторіїв Криму саме цей найкраще оснащений сучасною апаратурою, що дозволяє діагнозувати і лікувати згідно новітніх світових методик.
Тут створена сильна, дієздатна, високоефективна команда. Висловлюючись класичним терміном – це колектив однодумців, якому можна позаздрити, бо він на чолі зі своїм лідером зумів досягнути неймовірних успіхів.
Тут вчасно засвоїли всі переваги ринкових відносин і, діючи за його законами, за останні 10 років зуміли створити зразкове європейське підприємство, і вже в 2006 р. внаслідок розумного господарювання першими в своїй галузі перейшли на госпрозрахунок.
Пироговцям пощастило: їх лідеру притаманні виняткові здібності талановитого риночника, господаря та високі моральні якості і в першу чергу – найбільш дифіцитна в наш час риса – сумління...
Надзвичайно важливою, унікальною, на мій погляд, особливістю господарчого генія керівництва санаторієм є те, що тут існує своя діюча ідеологія. В її основі – боротьба за створення зразкового закладу і невпинне його вдосконалення. Це їх економічний та моральний кодекс. І ніяких інших таємниць! Тут у кожного члена команди – від генерального директора до сантехніка і прибиральниці є Ідеал. Ідеал служіння людям, а не собі єдиному. Служити всією душею, служити з любов’ю, не жалкуючи своїх сил, свого часу та енергії. Розмова про ідеали – не анахронізм і про це нижче говоритимуть і ті, хто тут працює, й ті, хто плодами цієї праці користується, тобто відпочиваючі.
І, врешті-решт, останнє, як результат всього вже сказаного – унікальні, небачені темпи економічного зростання, про що теж далі. Неймовірно, але факт: у наш час безсоромної “прихватизації” об’єктів державної власності окремими особами тут все навпаки – державну власність намагаються зберегти як “мінідержаву”.

З останніх вістей: Трьохразовий переможець 2010 року

Вісті дуже втішні. За останній період пироговці, піднявшись на рівень європейського закладу, не раз отримували перші місця у конкурсах закладів своєї галузі в Автономній Республіці Крим та в Україні в цілому. Вони звикли до перемог. Але цей рік перевершив всі попередні визнання. Санаторій у 2010 році став трьохразовим переможцем рейтингових змагань серед підприємств свого профілю!
Перша перемога – міжнародна. За результатами економічних показників останніх 2-х років міжнародного економічного рейтингу “Ліги кращих” (до речі, в конкурсі оцінювалися показники 350 тисяч об’єктів господарювання України) Державне підприємство Міністерства оборони України “Сакський центральний військовий санаторій ім. Пирогова” зайняв перше місце, відповідно йому присвоєно звання “Підприємство року-2010”. А його генеральний директор, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Віталій Петрович Устюжанін, який очолює заклад в останнє десятиріччя, отримав сертифікат “Керівник року 2010” та заслужену відзнаку орден “Почесний Хрест”, які вручатимуться у листопаді цього року в ОАЕ на ІV Міжнародному бізнес-саміті лідерів економіки (України, Росії та Об’єднаних Арабських Еміратів).
Перемога друга: заклад отримує звання “Кращий санаторій Криму” 2010 року в рейтинговому конкурсі серед санаторно-курортних установ України. Це результат досліджень якості обслуговування та динаміки економічних показників виконаних Асоціацією курортів Криму разом із провідними кримськими вищими навчальними закладами. До речі, це звання отримано не вперше.

«Санаторій – наш   улюблений дім»	Топ- менеджмент   санаторію  на чолі з директором   щойно   отримали   диплом  Першого ступеня  та  статуетку  « Кримська перлина».  Симферополь, 24 вересня 2010р.

 

І, на кінець, ще одна цьогорічна перемога: вдруге санаторій отримав Перше місце в номінації “Кращий санаторій” в щорічному конкурсі “Кримська Перлина”, який проводить Міністерство курортів та туризму Автономної Республіки Крим. Вручення диплома І ступеню та статуетки відбулося 24 вересня 2010 р. в санаторії “Ялта” за участю керівництва Міністерства курортів та туризму Автономної Республіки Крим.
Дійсно, вражаюче, чи не так? І природно, що у кожного господаря, керівника, бізнесмена, науковця-соціолога та пересічного громадянина виникає питання: в чому таємниця такого успіху? Та ще в часи кризи, на яку нині посилаються, виправдовуючи недолугу працю, всі, кому не ліньки… Спробую віднайти відповідь, але попередньо – ще кілька офіційних даних.

Процедурний кабінет  лікувального  корпусу

Із досьє санаторію. Цифри і факти:
· Санаторій займає територію у 22 га. Тут висаджено понад 120 тис. дерев та кущів 120 видів.
· Кількість працівників на 1.09.2010 – 810 осіб.
· У 2009 р. обслуговано 14,5 тис. відпочиваючих.
· Діє унікальний “Лікувально-віднов­лювальний центр”, де покращили своє здоров’я 8 тис. військових-афганців та миротворців, з числа яких 92 відсотки повністю реабілітовано. Нині тут лікуються інваліди-спинальники. Для 30 тис. таких інвалідів в Україні лікуватися саме тут – їх найзаповітніша мрія.
· У 2009 р. загальний прибуток від лікувальних послуг склав 91, 4 млн. грн (для порівняння: у 2000 р. санаторій мав лише борги: більше півмільйона гривень за комунальні послуги та понад 100 тис. грн. виплати заробітної плати). Нині ж щорічний обіг грошових коштів удвічі перевершує бюджет міста Саки з 28-тисячним населенням.
· Санаторій першим у військовому відомстві переходить на госпрозрахунок (2006). Звільнена від пут ініціатива керівництва дає невдовзі колосальні результати: щорічне зростання прибутку складає 30 відсотків, збільшення внеску в бюджет – 20 відсотків. Щорічне зростання заробітної плати та преміальних виплат – 20 відсотків.
· За півтора року (2009 та 1-е півріччя 2010р.) в розвиток матеріальної бази вкладено майже 70 млн. грн.
· У 2009р. державі перераховано 10,3 млн. грн. податків.
· У 2010 році санаторій придбав свою автоматичну станцію, що забезпечyє відмінну якість всіх інформаційних служб (зв’язок-телебачення-радіо-Інтернет) та незалежність від міста в цій важливій для життєдіяльності сфері

Слово – пироговцям та їх гостям

Статистика - річ важлива. Проте збагнути причини, ціну та рівень успіху трьохразових переможців найбільш переконливо, як нам здається, допоможе оцінка безпосередньо членів колективу та відпочиваючих. Нижче - їм слово (інтерв’ю проведено у вересні ц. р. в самому санаторії). Отож, окрім соціологічних опитувань та результатів конкурсів, додаємо своєрідне журналістське «розслідування». Випадкові репрезентанти відповідали лише на єдине питання: «В чому таємниця успіху пироговців?»

Скребець Ксенія Сергіївна -- медсестра стоматологічного відділу, стаж праці у санаторії - 24 роки:
«Вважаю, що секрет успіху перш за все в керівництві. Віталій Петрович з самого початку зрозумів цю нову систему, знав чого хоче і як це зробити. Він пояснював нам суть змін. Було поставлене завдання: працювати понад звичні норми та навантаження. Але не всі це одразу розуміли, в тому числі і я. Деякі не витримували. Та всі, хто залишився, переконалися в правоті нашого директора, в його таланті. Він був певен, що санаторій стане найкращим. Тепер ніхто не сумнівається, ми віримо йому беззастережно, маємо цілий рік стабільну роботу та платню, яка виплачується без затримки чітко двічі на місяць. І пишаємося, що працюємо в такому колективі»
Від автора: «Самий початок», про який згадує Оксана Сергіївна, – це 2000 рік, коли керівником санаторію був призначений В. П. Устюжанін. Вона відзначила чи не найголовніше в його діяльності як керівника, лідера. Це правильно обрана стратегія та тактика господарювання, чітко поставлені завдання напередодні внутрішньогосподарської реформи. І головне: роз’яснювальна робота з колективом. Народ мусить знати, що конкретно треба зробити і чому, яка мета спільних надзусиль. Це те, чого не вистачає нашій державі в цілому вже протягом 19 років. А тут взаємодія, взаємоповага, взаємодовіра партнерів «керівник—персонал», постійна турбота про поліпшення матеріального становища працівників, стану лікувальної бази, якості обслуговування, і в результаті -- постійне динамічне зростання.

Лушпай Людмила Сергіївна – інструктор лікувальної фізкультури, стаж праці в санаторії - 25 років:
«Таємниця - в самому колективі та якостях лідера, який його очолює. Ентузіазм, кипуча енергія, вимога жорсткої дисципліни в поєднанні зі справедливістю нашого директора Віталія Петровича Устюжаніна, дає ось такі результати. Основа нашого колективу—люди, які працюють давно, по 20-25 років. Наприклад, головна медсестра Єлизавета Миколаївна Бєляєва, старша медсестра Марина Олександрівна Лагута, , лікарі Людмила Семенівна Хістова, Борис Федорович Суботенко, Юрій Іванович Турубара та багато, багато інших. Основний кістяк дає приклад, допомагає новим співробітникам опанувати напружений ритм нашої праці. Хто не в змозі це засвоїти - не затримується. А ритм дійсно шалений, бурхливий. Ми працюємо по іншому графіку , ніж всі працюючі в Україні. В нас – лише один вихідний день на тиждень. У свята - теж лише один день. Кожний підрозділ медичних працівників та господарників має свої ділянки у приміщеннях та на території санаторію, за якими ми доглядаємо. ( І дійсно, кожного ранку поверхово та кожної п’ятниці більш ретельно прибирають приміщення всі, без винятку, працівники. Так забезпечується стерильність, чистота, свіжість всіх закутків - Авт). Проте всім нам цікаво працювати. Ми любимо свою роботу, бо це наш дім, тут панує атмосфера рідної домівки. В малих колективах колеги відзначають родинні події. Скромно та обов’язково з творчими подарунками: вірші-посвяти, пісні. Любимо прикрашати наш дім. Приїздіть на Новий рік і переконаєтесь, що наш санаторій перетворюється в казковий світ. Кожен відділок намагається декорувати свої приміщення і навіть хвойні дерева у дворі якнайкраще. А директор заохочує це преміями. Творче змагання стимулює . Ми всі пишаємося тим, що тут працюємо. Як часто рано вранці на безлюдних вулицях нашого міста Саки вервечка працівників тягнеться лише до нашого санаторію, особливо в зимовий час, коли інші санаторії не працюють через відсутність відпочиваючих. Більшість працівників закінчує працю лише тоді, коли все вже зроблено, всі відпочиваючі обслужені, офіційних годин праці не дотримуємося. Відносини з відпочиваючими, особливо з тими , хто щорічно приїздить (а таких багато), теж дружні, майже родинні. Вони знають про наші читацькі уподобання, привозять книги, яких тут не дістати. Ми цікавимося, хто чим живе поза працею. Всі – велика, дружня родина».

Гречко Раїса Іванівна, пенсіонерка, Житомир, Україна, відвідує санаторій вже вшосте: «Питаєте чому щорічно приїжджаю? Тому що вже в перший рік відвідин відчула позитивні результати лікування. Моя проблема – поліартрит. Не могла самостійно вставати з ліжка, виходити з тролейбуса, піднятися зі стільця, почувалася калікою. Тут потрапила до дуже гарного лікаря. Лікувальна грязь, ванни, магніт одразу допомогли. Приїхала хвора та розбита, а повернулася, як кажуть, дівкою. І з кожним роком відчуваю себе все краще і краще. Я дуже вдячна лікарю Людмилі Семенівній, вона стільки людям добра робить! І всі дівчата тут такі милі, добрі, всі мене вже пізнають, вітаються, розпитують, допомагають в дрібних проблемах. Це особливе місце, яким я не нахвалюся. Кожен раз, повернувшись додому, мрію про наступну зустріч».

Андреєва Неоніла Михайлівна - завідуюча клубом, стаж роботи 25 років:
«Праця на повну силу – в цьому основна запорука успіху, досягнень та популярності нашого санаторію. Ми й не можем інакше працювати під керівництвом нашого директора Віталія Петровича, який надихає всіх своєю цілеспрямованістю, темпераментом, настирністю та вмінням домагатися залізної дисципліни. Ефективно працює чітка система «лікар-медсестра-відпочиваючий». А чистоту та впорядкованість приміщень та території забезпечує весь колектив шляхом творчого змагання. Для тих, хто у нас вперше, результати лікування та наші вишукані умови створюють надзвичайно приємне враження і бажання приїхати сюди знову і знову . Життя у нас вирує, відпочиваючі теж приймають в ньому участь. Працівники клубу допомагають їм проявляти свої таланти. Разом ми готуємо концерти, змагання, пісенні й інші творчі вечори.

Фаїна Славіна, Нью-Йорк, США, викладач англійської мови в американському коледжі. Приїхала вперше разом з сестрою Світланою, яка проживає в Ізраїлі:
«Нам запропонував цей санаторій приятель мого чоловіка Володимир Кореїн - мешканець Саків. Першою зустріла нас Єлизавета Миколаївна – головна медсестра. Зворушливо прекрасна, мила, приємна людина. Вона - обличчя санаторію. Ми особливо вдячні їй за знайомство з двома спеціалістами. Це Людмила Сергіївна - інструктор лікувальної фізкультури . Вона прекрасний спеціаліст і чудова, неординарна особистість. Я вперше серед медиків зустрічаю таку віддану своїй справі людину. А ще масажист Надія Сергіївна Ярмольська вразила тим, що вона і спеціаліст чудовий, і людина цікава, ерудована, з майстерним підходом до кожного відвідувача. Я отримую величезне задоволення не тільки від масажу, а й від спілкування з нею .
На всіх процедурах я відчуваю постійну щиру увагу тих, хто їх проводить, чого, на жаль, не буває в Нью-Йорку, оскільки в американців посмішка нещира, «приклеєна». Лікар чи медсестра щойно відвернулися і тебе забули.
Щодо території, то я ніде і ніколи не бачила такої стерильної чистоти і порядку. Кожен куточок, кожна квіточка доглянута з такою великою любов’ю! Одна насолода тут прогулюватися. Їдальнею задоволені. Дві офіціантки (обидві - Люби) дуже милі, уважні. Ми приємно здивовані, що у вартість путівки входять всі процедури, які потрібні пацієнту. Адже за кордоном вартість кожної оцінюються окремо і відповідно зростає платня. А тут ми ще й відвідуємо довготривалі сеанси психотерапії, галотерапії . Неймовірно! Ми з сестрою абсолютно всім задоволені і хочемо приїхати сюди знову».

Карташова Маргарита Іванівна , Санкт-Петербург, Росія , в санаторії - 4-й раз:
«Я тут лікуюся ще з трьома своїми подругами з мого міста: Ніною, Олександрою, Наталею, яким я рекомендувала цей санаторій, бо першою для себе «відкрила». Ми маємо з чим порівняти, бо до цього їздили щорічно в Карлові Вари. Але тепер будемо навідуватись лише сюди, бо процедури дійсно допомагають, а ставлення персоналу, як каже молодь «просто супер». Хочеться назвати десятки з числа тих, кому б висловила вдячність. На жаль, прізвищ не пам’ятаю, бо по-дружньому звертаємося до всіх за ім’ям. Зокрема, ми задоволені нашим лікарем Людмилою Ташкевич, інструктором лікувальної фізкультури Людмилою Лушпай, в якої золоті і душа, і руки. Наші чоловіки також їздять сюди і теж після Карлових Вар віддали перевагу цьому санаторію. Все тут на європейському рівні, а результати лікування кращі» .

Баранникова Марина Михайлівна, медсестра фізіотерапії, стаж праці в санаторії – 16 років ( Марина Михайлівна повторила перелічені своїми колегами думки щодо характеристики їхнього спільного Дому, але, між іншим, звернула увагу на цікаву деталь - Авт.): «Тут дуже цікаво працювати ще й тому, що самі творчо зростаємо, спілкуючись з непересічними, творчими, ініціативними людьми з числа нашого персоналу і відпочиваючих. Наш санаторій - це як клуб цікавих зустрічей, так багато сюди приїздять неординарних, цікавих людей»
Підтвердженням останнього висновку Марини Михайлівни може служити знайомство з однією із них Тамарою Пірматовою. Дійсно,санаторій як магнітом притягує багато цікавих, неординарних людей з усіх галузей людської діяльності з великим духовним багажем, творчими зацікавленнями. Підтвердження істини, що подібне притягує подібне»ж.-Авт.

Пірматова Тамара Михайлівна, 52 роки, лікар-акушер, кандидат медичних наук, Алма-Ата, Казахстан, в санаторії вперше з приводу лікування травм після серйозної автомобільної аварії: «На мою думку, головна причина успіху - вірно організована робота всього лікувального процесу та серйозні вимоги до роботи медперсоналу. Я зразу звернула увагу на високу кваліфікацію і лікарів, і медсестер та їх надзвичайно добросовісне ставлення до своєї професії. Я сама лікар і частенько серед медиків зустрічала черствих людей. А тут всі дивляться добрими очима, не лінуються відповідати на будь-які питання, ставляться до своєї справи з великою любов’ю. А любов, як відомо, сама лікує. Слово лікаря може «вбити», а може вилікувати. Та любов і доброта, що тут панують, допомагає людям швидше видужувати.
Якість лікування особлива. Можу стверджувати, що найкраща з того, що мені зустрічалась до цього часу. Лікувальна грязь, всі види водолікування, фізіотерапія, озонотерапія, галотерапія, рефлексотерапія у комплексі з лікувальною фізкультурою зі всілякими найновішими тренажерами допомагають швидко відновити своє здоров’я. Люди тут перероджуються. У них з’являється надія. Суджу по собі. Приїхала три тижні тому ледве пересуваючись з ходулями, а вже через два тижні змогла їх залишити і спокійно перейти зі спального корпусу в лікувальний. На обличчях працівників медперсоналу бачила радість за мене, приймала їх вітання. Чути це було незвично і дуже радісно. Вони казали, що буде ще краще і їх прогнози підтверджуються з кожним днем. Моє здоров’я пішло на поправку, незважаючи на те , що завтра, 28 вересня 2010 р., сповниться лише три місяці від дня моєї операції, мого повернення на цю Землю після клінічної смерті. Коли приїхала сюди, я не відчувала свого тіла нижче пояса, воно було чуже, приклеєне, дерев’яне. А тепер його відчуваю, воно моє, слухняне. І все це завдяки чудодійству медиків санаторію. Я задоволена всіма за одним-двома винятками. Але особливо хочу відмітити свого лікаря - милосердну, сердечну, з тонкою чутливою душею людину. Я схиляюся перед її вмінням вселити хворому надію, перед її знаннями, бо вона призначила вірне лікування, весь час контролювала його. Це людина, що випромінює світло. Її ім’я - Хістова Людмила Семенівна.
І ще один спеціаліст, якому дуже завдячую, яка пробудила мої нерви – це інструктор ЛФК Лушпай Людмила Сергіївна. Щоденно вона займається зі мною. Уже з першого заняття я відчула прилив крові і з кожним днем після занять почуваюся все краще і краще. Вона навчила мене по-новому ходити, робити самостійні кроки, тримати торс, примусила залишити ходулі .
Весь цей комплекс лікування ,запропонований санаторієм, поставив мене на ноги і я маю надію через 6 місяців знову сюди приїхати і продовжити своє лікування. Приїду вже без ходуль на рівних ногах, пишаючись власною ходою».

Ярмонов Сергій Митрофанович, 45 р., м. Камен-Шахтинський Ростовської обл., Росія, в санаторії вперше: «Санаторій по профілю моєї хвороби (проблеми з хребтом) порекомендував знайомий, який тут лікувався. Результати мого лікування мають виявитися пізніше, а ось перше враження від санаторію дуже гарне. Відчувається військова дисципліна, все вичищено, сяє. Дуже добре харчування, не прийдеться схуднути, як планував. Нудитися не доводиться, бо пропонуються всілякі розважальні і спортивні заходи. Стільки тренажерів та спортивних майданчиків не бачив в жодному санаторії. А чого варті модерні вишукані басейни-- літній та новий зимній закритий з чудовим дизайном! Вочевидь, фонд заробітної плати достатній, оскільки штат працівників великий і відчувається, що всі ставляться до праці добросовісно. Особливо кидається в очі те, що персонал на процедурах не йде на жодні компроміси. В інших санаторіях все вирішують гроші, пацієнт сам знає, що і скільки йому треба з процедур. Тут же суворо дотримуються лише призначень лікаря. Ніякої самодіяльності. Цю особливість відзначають всі відпочиваючі, це не тільки моє спостереження».

Від автора: Спостереження Сергія Митрофановича дуже слушне. З усією відповідальністю можу стверджувати: це заклад, у якому немає корупції. Ще у 2000 р., коли лише формувалася ідеологія нового життя санаторію, коли з ломами та лопатами, помінявши білі халати на робочі комбінезони, взялися за його відродження, Віталій Петрович твердо і принципово вирішив: ніяких розрахунків готівкою - лише через банк. І так до цього часу. Створена така система, при якій ні в кого не виникала думка «підзаробити» чи «нагріти руки». По-перше, дорожать працею. По-друге, добра праця, успіхи у змаганнях та конкурсах, творче відношення заохочуються із значного преміального директорського фонду. Тобто є чесний, легальний спосіб збільшити заробітки. По-третє, діє налагоджена система громадського контролю через листи, пропозиції, зауваги (є спеціальна скринька), які свято і постійно аналізуються директором. На вказані недоліки – негайна реакція. На подяки - бали для премії.
Символічна одна деталь, яка мене особисто дуже сильно вразила. В цьому році стара камінна суцільна огорожа території замінена на елегантну, мережану, відкриту (див. фото). Отож: тут все прозоро, відкрито, доступно для всіх!

Симонян Симон Флоримонович, Сан-Петербург, Росія, в санаторії в четвертий раз.
На запитання: « Вам подобається тут?», - коротка відповідь, як печатку поставив:
«Якби не подобалося , не приїздив би. І друзів би не тягнув кожного разу нових. Ось вперше зі мною на цей раз приїхав Рубін Аватесян. Я порадив. А подобається все: кухня, персонал, лікування! Тут хазяїн справжній. Суворо слідкує за всім , як гарний господар у своєму домі . Чому ж не їздити? Ось кажуть лише, що все важче бронювати місця. Вже за рік треба потурбуватися!»

Найкоротше і найвпевненіше підвела підсумок опитування одна із ветеранів санаторію: 

Невєдомська Марія Миколаївна, підсобний робітник паркового господарства, працює в санаторії 30 років. Квітники, їх дизайн, в тому числі і догляд -- її стихія .Це вона-- великий практик-- консультує представників відділків, які готують клумби на конкурс. Її всі знають і люблять. Вона – один із носіїв і провідників естетики території, яка вражає всіх гостей та відпочиваючих. Навіть школярів приводять на екскурсії, щоб показати цю оазу краси, естетики та впорядкованості. Марія Миколаївна теж своєрідний лікар, а лікує, вирощує, леліє квіти , кущі, нові дерева- садженці. Це справжній парк, який потребує професійного догляду. Половина з них – це нові насадження. Дбають про далеку перспективу. Слово Марії Невєдомській:  
« Я працювала при трьох керівниках. Останніх 10 років - Віталій Петрович. Він – господар від Бога. А щоб успіх був, то треба любити свою працю і працювати по – совісті, мати Бога в душі. А ще відноситися до всього як до власного дому. Побачив папірець- підійми, прибери… Мені приємно, коли люди любуються. Тому не піду додому, поки не полию всі свої клумби»

Шматько Віталій Валерійович, водій, 42 роки, працює в санаторії неповний місяць: « Я і моя родина абсолютно щасливі, що я зумів влаштуватися на працю тут. Моє дитинство пройшло в Саках. Я добре пам’ятаю, як ми, хлопчаки, бігали бавитися на територію цього санаторію, тоді він нічим не відрізнявся. А потім дуже довгий час тут ніколи не бував. І те, що я побачив зараз, страшенно мене вразило. Та це ж місто-сад, це суцільний квітник, ботанічний сад!!!. Директору треба при житті пам’ятник поставити»

Каліннікова Ольга Вікторівна, медсестра фізіотерапії, працює у санаторії 18 років: «Причина успіху проста: ми у постійному русі, не зупиняємося. Зробили одне, беремося за інше. Це рух як по сходинах: здолали одну сходинку, піднімаємося на наступну…. Так розбудовуємо наш санаторій, робимо його все ліпшим і ліпшим…»  

Не зупиняючись ні на мить: грандіозні плани Віталія Устюжаніна
( З інформації генерального директора)

Уже в цьому році до 1 листопада буде здано у дію критий перехід від спального до лікувального корпусу. Побажання відпочиваючих буде виконано: поєднання 2-х корпусів звільнить від необхідності одягатися при переходах взимку. До 200-ліття з дня народження М. І. Пирогова буде введено в дію окреме приміщення - хірургічний комплекс. Закінчується облаштування побережжя озера на території санаторію.
Попит на лікування настільки зріс, що санаторій потребує розширення. Планується будівництво окремого спального корпусу на 60-80 односпальних кімнат. Але попередньо буде розширено площі лікувального корпусу. Зараз закінчується проектування значної його добудови, де буде розширено спортивний зал (він займатиме цілий поверх), ванні кабіни та цілий ряд інших відділень . Буде закінчено реконструювання 3 поверхів 9-ти поверхового спального корпусу. На місці бак лабораторії, що буде перенесена у лікувальний корпус, виростуть люксові котеджі.
Це правда: Тут звикли, що будівництво, розширення, вдосконалення — процес безперервний. Жити- це рости, рухатись вперед , не зупиняючись ні на мить.

Від автора.. Для багатьох відпочиваючих, хто приїздить сюди багаторазово, а то й двічі на рік , санаторій став майже рідною домівкою . Так само як для переважної більшості працівників. Взаємовідносини членів колективу та відпочиваючих переходять у розряд дружніх. Це вже своєрідний клуб за інтересами. Обидві сторони зацікавлені в одному: покращення здоров’я, зцілення гостей санаторію, а при цьому-- радість від спілкування, духовного взаємозбагачення. А тому і успіхи, і радість , і проблеми цього дому розділяють не лише вісім сотень працюючих, а тисячі тих відпочиваючих, хто вважає себе теж «пироговцем».
І вірю: не дай Боже якоїсь природної чи іншої катастрофи , проблем ,труднощів, виручати із біди кинуться всі - ті ,що постійно трудяться у Саках, і хто за сотні, чи тисячі кілометрів від нього . Такий стан речей теж входить до унікальності «пироговців»
  *** 
Від імені відпочиваючих та редакції часопису « Народна армія» щиро привітаємо з перемогами всіх пироговців -- трьохразових чемпіонів змагань у 2010 р, а особисто Віталія Петровича Устюжаніна із представленням до міжнародного звання «Керівник 2010 року» та ордена «Почесний Хрест», вручення якого відбудеться у листопаді ц. р.
  ***
А тим часом щовечора звучать на популярному літньому вишуканому просторому танцювальному майданчику в оформлені вогнів та зелених насаджень різноманітні програми, дискотеки. Під ту саму музику поряд, але на власному майданчику, танцюють і «колясочники». Рівно о 10-й вечора лунає прощальна мелодія - Гімн санаторію.

25 вересня—6 жовтня 2010р
Саки, Крим - Київ