Україна готується до виборів, її громадяни продовжують дивувати світ і самих себе своєю пасивністю. Захід вдає, що не помічає фальсифікацій та махінацій, і починає шукати “правильний підхід” до Віктора Януковича. А тим часом українська влада працює в поті чола, аби на місцевих виборах убезпечити себе від будь-яких сюрпризів. Це можна зрозуміти: за дивним збігом обставин, день виборів поєднується із двома датами – святкуванням Хеллоуіна і переведенням стрілок українських годинників на годину назад… А в Україні, як відомо, всілякі дивовижні збіги завжди можуть дати несподіваний ефект.

Отже, спочатку – про підготовку до виборів.
Чинна влада справді зробила все, аби влаштувати Юлії Тимошенко “третій Сталінград”. Другий “Сталінград”, якщо хто пам’ятає, був на повторних виборах мера Києва, які БЮТ влаштовував з метою відсторонити від керма столиці “космічного мера” Леоніда Черновецького. Саме тоді в Секретаріаті президента Віктора Ющенка раптом з’явилася геніальна ідея влаштувати Юлії Тимошенко “Сталінград”. Керував тоді Секретаріатом Віктор Іванович Балога, він і озвучував ці ідеї. І доклав всіх зусиль – разом з Віктором Андрійовичем – до того, аби провести вибори київського голови в один тур. Розвиток подій можна було передбачити ще до виборів: демократи не об’єдналися, Черновецький отримав перше місце, Турчинов – друге. Якби був другий тур – мером би вже був Турчинов, однак…
Результат: після приходу до влади Віктора Федоровича країна дізналася, скільки мільйонів гривень намахінувала частина “молодої команди” Черновецького. Нова влада заразом і показала, як швидко і ефективно можна відсунути від справ “космічного мера”, якщо є бажання: йому призначили нового заступника від президента, а сам мера раптово дременув за кордон поправляти здоров’я. Періодично то ту, то іншу частину команди мера ловлять на крадіжках, тож у мера навряд чи з’явиться бажання ставати здоровим. На додаток ВР прийняла закон, за яким більшість повноважень голови столиці переходить до голови КМДА, останнього призначає персонально сам президент країни. Раніше обраний мер автоматично ставав головою КМДА.
Який з того висновок? “Сталінград для Тимошенко” насправді став “Сталінградом для киян”: і в плані грошей, і в плані самоповаги. Бурхлива діяльність Черновецького аж ніяк не давала приводів пишатися зробленим вибором. Київська казна втратила величеньку суму грошей через діяльність “молодої команди”. Та й “нова команда” на патріотів столиці не скидається. Ну і окрім того, кияни втратили можливість обрати людину, котра мала б реальну владу в столиці.
Тепер вже нова влада – як то не дивно, у співпраці з тим же Віктором Балогою – докладає всіх зусиль, аби повторити “місцевий Сталінград” на біс і остаточно звести опозицію, тобто БЮТ, наніц.
Хітом сезону стало введення троянський коней в партійні організації БЮТ в Києві та Львові. Особливо цікаво, якщо пригадуєте, все виглядало у Львові: голова львівської обласної організації, народний депутат Іван Денькович вийшов з “Батьківщини”, видав “на гора” кілька “викривальних” інтерв’ю, у парламенті увійшов до коаліції ПР, потім повернувся назад до львівської “Батьківщини” і зі спокійним серцем склав списки кандидатів до міської та обласної рад...
На Київщині процес був менш голосним, але не менш скандальним. На Черкащині, внаслідок хиткої поведінки нардепа Губського і його постійних скандалів з Турчиновим, “Батьківщині” довелося прямо перед виборами створювати новий партійний осередок. На межу розколу партійний осередок на Кіровоградщині.
Партійці навіть ходили голодувати під стіни ЦВК, мовляв, партії просто нахабно і хитро не дають взяти участь у виборах, однак жодної реакції на це діло з боку влади не було. Хіба шпильки, мовляв, якщо ви не можете в своїй партії лад навести, то що казати про країну? Якась частка істини в тому, звичайно є: для “Батьківщини” і в найкращі часи внутрішньопартійні стосунки були не найсильнішим місцем, а протистояти організованій суміші з бюрократії і купи грошей – не така вже й легка справа навіть для дуже дисциплінованої партії.
Тим не менш, владі здалося, що самих лишень “лівих списків” в областях, де БЮТ є найпопулярнішою партією – недостатньо. Тим більше, що не у всіх областях в “Батьківщині” такий безлад твориться, як в краях найпатріотичніших патріотів.
Наприклад, у Харкові на посаду мера від “Батьківщини” претендує Арсен Аваков, колишній губернатор області, фігура доволі популярна. Особливо якщо врахувати, що його основний конкурент від ПР – Геннадій Кернес. Так-так, той самий Кернес із незабутнього скандального “нелегального” передвиборного ролика, в якому він вельми живою і не зовсім цензурною мовою вчив Добкіна читати передвиборчі тексти: “В тебе нудне обличчя, тобі ніхто грошей не дасть!”. Відтак вимальовується картина, зовсім не приваблива з точки зору ПР. І тут раптом за порухом чарівної палички в Харкові з’являється купа зайвих бюлетенів. Якихось там 13 тисяч. Цілком у стилі Хеллоуіну. Зрозуміло, представники БЮТ – відразу в крик, мовляв, готуються фальсифікації. Місцеві кандидати від різних сил відразу жвавенько так зорганізувалися у стихійний мітинг, почали кликати міліцію… А їм прокуратура чемно так і відповідає, мовляв, то не фальсифікація, а передбачений законом резерв. Щоправда, вочевидь, керівництво прокуратури не встигло перед цим поговорити з місцевою міліцією – та видала зовсім іншу версію. В МВС заявили, що бюлетені були “розгінним тиражем” для друку, і після того, як друк “розженуть”, бюлетені буде знищено. Де ж тоді будуть брати “передбачений законом резерв” – незрозуміло.

Непогана для БЮТ ситуація склалася в Хмельницькому – там на крісло мера претендує чинний мер Сергій Мельник, який висувається саме від “Батьківщини”. І от дивний збіг – в Хмельницькому теж знайшли фальшиві бюлетені…
Не оминула влада увагою і саму Юлію Володимирівну. ПР не пошкодували, запросили закордонних адвокатів провести аудит діяльності уряду Тимошенко. Нарахували купу грошей, котрі пішли або по невідомих кишенях, або ж – от жах який – до Пенсійного фонду. “Українська правда” відразу по мотивах звіту закордонних аудиторів (які, нагадаємо, не бухгалтери, а юристи) написала розгромну статтю, мовляв, чиновники-урядовці крали несамовито, бо явно сподівалися, що Тимошенко буде президентом і все їм минеться. І тут знову помітно явне втручання нечистої сили: ні закордонні аудитори, ні УП не зауважили, що махінації йшли саме через міністерства, якими керували сват Ющенка, особистий лікар Ющенка, а також через Держрезерв, яким керувала людина від Блоку Литвина. Адже уряд Тимошенко був так званим “коаліційним”, і деякі міністри з прем’єром були у ду-у-уже натягнутих стосунках. Знаючи про стосунки Ющенка і Тимошенко, писати, що люди Ющенка крали, бо сподівалися на президентство і закриті очі Тимошенко з боку “Української правди” – якось воно не зовсім гарно виглядає. Один з авторів сайту Дурдом.in.ua не полінувався і розібрав статтю УП по абзацах – доволі повчальне вийшло чтиво для тих, хто сумнівався в інтересах закордонних аудиторів і в аналітичних здібностях окремих авторів “УП”. Однак матеріали з аналізом прочитали за тиждень рівно 2102 людини. А от матеріал УП розійшовся по всьому українському сегменту інтернету і вклав неабияку частку в розбудову міфу про “воровку Тимошенко”. Підтримують це діло і російські аналітики з Російського інституту стратегічних розслідувань при адміністрації президента РФ, котрі пишуть книги про Тимошенко і тихенько натякають, що в Україні не садять Тимошенко тільки через те, що бояться, що з тюрми вона, як це вже було колись, вийде народною героїнею. При цьому ці ж таки аналітики б’ють себе кулаком у груди і клянуться, що жодної політичної мети їхнє дослідження не має. Ще раз: люди з адміністрації президента РФ пишуть на дозвіллі книги про Тимошенко без жодної політичної мети.
Не думаючи про те, що Тимошенко завжди вдавалося налагодити стосунки з Путіним, а от Медведєва ще зі старих давніх часів підгодовував цукерками Віктор Федорович.
І не згадують про те, що зараз російська політична пара тихо і дуже злагоджено міряється силами перед наступними президентськими виборами…
Вам у це віриться? Мені теж щось не дуже. Хоча, мудра думка у російських аналітиків теж є: мовляв, Тимошенко створила “клуб ображених на неї і розлютованих чоловіків”, яких вона зачепила за “чоловічу гідність”. І які тепер намагаються помститися Юлії Володимирівні будь-яким способом. Думка правильна, лишень шкода країну, котра для цих “ображених чоловіків з пораненою гідністю” стала всього лишень засобом помсти жінці, яка раптом виявилася сильнішою. І незрозуміло, де взяти чоловіків зі здоровою гідністю і здоровими амбіціями.
І не кажіть про “молодих політиків”… В тій чортівні, яка діється в країні перед виборами, вони теж посідають своє зовсім не останнє місце.
От, наприклад, одна молода партія не так вже й давно писала мудрі програмні тексти про патріотизм, духовність, Бога, Природу… Назву партії писати не буду навмисно: явище типове. Партія пішла на місцеві вибори. В одному з містечок обличчя партії виглядають наступним чином: колишній мер, священик і генерал. І ще кілька осіб, котрих в місті знають і поважають. Все би було не зле, аби не один момент: пан генерал полюбляє влаштовувати в лісі поблизу одного з сусідніх сіл полювання за участю доволі поважних чиновників. А селянам, відповідно, на час тої забави куди хочеш, туди й ховайся – кулі у панів мисливців дуже навіть бойові. Не дивно, що бабці з того села частенько звертаються до Бога з молитвами, в яких згадують всіх учасників забави гуртом і вроздріб. А коли вже дуже допече – беруть відра, набирають, вибачте, природних відходів людської життєдіяльності – і йдуть війною на генералову дачу… Але допікає не так вже й часто. А от що в молитвах компанію згадують – то безперечно. Відтак можна зробити висновок, що священик в партії – або ж безстрашний сміливець, або ж атеїст. Віруюча людина оторопіла б від самої думки про те, що буде з партією, якщо молитви тих бабусь таки дійдуть до вух господніх…
Зате іншою рукою генерал частенько роздає гроші то на лікарню, то на церкву. Відтак загітувати доволі поважних людей вступити в партію для нього – не проблема. Зрозуміло, особливого вибору в партій немає: нових людей брати нема де. Молоді активні виглядають не краще за старих. От, наприклад, один молодий перспективний політик, помічений у тісних контактах з Блоком Кличка та адміністрацією Ющенка, вирішив піти у більшу політику і теж стати мером одного з містечок. Ходять його довірені люди по містечку – і агітують. І як вони це роблять – сплакатися можна. Мовляв, у нашого кандидата стільки грошей, що він може купити все ваше місто гуртом і вроздріб, йому ваш місцевий бюджет і з доплатою не потрібен, він саме думає, на що виділити півтора мільйони доларів – чи то на відбудову стародавньої церкви, чи то на новий ресторан. Зачаровані громадяни при таких цифрах відкривають рота, деякі вголос дивуються, де ж це є таке місце, де простий український хлопець може заробити такі гроші. У відповідь чують, що кандидат – мільйонер в четвертому коліні. Одного аристократа в четвертому коліні країна вже знає, а тут на тобі – ще й спадковий мільйонер знайшовся. Зате – відвертий. Відверто каже, що хоче в мери для того, аби потім піти в депутати ВР. Виборча програма – вкрай лаконічна: створити “нові робочі міста (орфографія – авторська)”, “створити міжнародний комітет розвитку міста”, мовляв, кандидат вже домовився і з великими інвесторами, і з міжнародними організаціями, “надавати матеріальну допомогу мешканцям” (гречку? – ред.), “спрямувати власні кошти на потреби міста” і “суттєво знизити ціни на ринку та у магазинах та встановити офіційний контроль за цінами”. Останнє взагалі цікаво виглядає. Це ж виходить, кандидат обіцяє змусити бабусь продавати на базарі картоплю дешевше, зате потім буде їм надавати матеріальну допомогу гречкою, купленою за власні гроші?
Ні, вбога фантазія виборця не спроможна передбачити всі варіанти виконання такої цікавої програми. Крім того, кандидат запевняє, що просто мріє переїхати до містечка – але чесно зауважує, що для цього місту варто суттєво покращити свій статус. На іншому боці папірця з програмою гороскоп, а також – Церковний календар на жовтень. Подивишся на такого висуванця – і відразу чомусь згадується крилата фраза із “Службового роману”: “Колись її висунули на громадську роботу, а тепер ніяк не можуть засунути назад”.
Тяжко уявити, що буде, якщо пана висуванця висунуть – а таки ж висунуть, як не на цих виборах, то на інших…
Інша надія країни (на цей раз я без іронії) – Анатолій Гриценко – теж потішив країну. У Львові підібрав собі доволі потужну команду – серед них лікар-стоматолог та активний громадський діяч Олег Мацех та відомий львівський психіатр Олександ Фільц, котрий, за легендами, два роки жив у квартирі самого Зигмунда Фройда. І от ця потужна компанія зібралася на обговорення проектів, які втілюватимуть у випадку, якщо пройдуть в обласну раду. Відео обговорення команда спокійно виставила в інтернет. Ні, допитливий виборець міг би вчепитися до того, що люди, котрі вже йдуть на вибори, планують подивитися на досвід успішних країн… Тобто, йдуть вони вже, а от дивитися на досвід будуть тільки тоді, коли потраплять до облради… А от пильний виборець з гострим зором помітить зовсім інше. В офісі партії висить плакат. В якийсь момент камера знімає одного зі співрозмовників великим планом, а на задньому фоні чітко видно низ плакату. На ньому чітким друком написано слово “Президент”. І знизу лікарським поганим почерком дописано: “Бл… буду”. Сподіваюся, один з членів команди, який, зокрема, має досвід проживання в квартирі пана Фройда, пояснить решті, що з підсвідомим, та ще й колективним – не жартують. І якщо говорити одне, а мати на увазі зовсім інше – правда хоч якимсь боком, але таки вилізе на білий світ. Дух Фройда – то вам не абищо. До речі, про чортівню. І про гречку – як же ж без неї. Чарівну зброю Черновецького взяв на озброєння інший герой українського політикуму – колишній почесний “сантехнік” Віктора Ющенка, Віктор Балога.
Під час позачергових виборів до місцевих рад ми вже відзначали, що ЄЦ Віктора Івановича явно проявляє на місцях небувалу активність, на яку майже не реагує команда ПР. На планових виборах партія не підвела наших сподівань – і розгорнула таку бурхливу діяльність, що просто нема куди сховатися. Кандидати від ЄЦ за всіма правилами “стратегії Черновецького” носять бабусям гречку – благо, знову ж таки, за помахом чарівної палички за тиждень-два перед виборами ціна на цю крупу дивовижним чином впала. Тим бабусям, які не хочуть гречки, носять ліки. Здирають агітацію конкурентів, навіть ПР. Представники останньої до пори до часу дивилися на то все крізь пальці (кажуть, таким чином Балозі віддячили за його “тушки” у ВР), а потім взяли та й посадили одного з кандидатів від ЄЦ в мери Донецька. Бо таки ж – на святе замахнувся!
Втім, посадили багатьох – ця виборча компанія відзначається небувалим розмахом посаджених мерів і кандидатів в мери. Але від ЄЦ посадили тільки одного – партія збирається йти мітингувати, а це вже річ небезпечна. Як не як, Віктор Іванович – людина з серйозним досвідом в СДПУ (о), тож продовження може бути цікавим. А тут ще в Ужгороді кажуть, що Віктор Іванович має ще й серйозний досвід в чортівні. Мер Ужгорода Сергій Ратушняк заявив, що він особисто знає, що “Балога з Петьовкою вже десяток років займаються чорною магією”. “Магія, ворожки, гадалки. Цілий пул створили. Ці ворожки, гадалки раніше навколо Ющенка крутилися. Як бачимо, це дає результат. Ющенко фактично не керував державою, а був бджолярем на своїй пасіці”, – поскаржився країні пан Ратушняк.
Здається, Хеллоуін в Україні цього року буде веселим, як ніколи.