“Робіть малі справи, а велика сама зробиться.”
Т. Г. Шевченко

Де знаходиться найстаріший кінотеатр Європи? Ні, не у Франції, не в Німеччині і навіть не в Італії.

Він був заснований братами Боммер в 1908 році в місті Харкові і відтоді безперервно працює, не змінюючи адреси та призначення, претендуючи виправити помилку в книзі рекордів Гіннеса, яка говорить світу, що найстарішим діючим кінотеатром Європи є “Геліос”, що відкрився в Польщі в 1909 році. В 2010 Боммер відсвяткував своє 102-річчя, однак цей день народження можна назвати дивом, яке титанічними зусиллями подарувала Україні молодь студентського міста.
“Народе, прокинься! В харківському культурному світі залишилося мало осередків немасової, непопсової культури. Через небажання влади шукати альтернативні джерела фінансування Євро-2012, вона вирішила продати деякі заклади справжнього мистецтва. Рішення облради встановило: Продати “Цілісний майновий комплекс кінотеатру “Зустріч”, що перебуває в оренді ТОВ “Боммер””. Таким чином, Харків і область залишаться без останнього оплоту некомерційного кіно, без найпершого кінотеатру на території України, без іще однієї важливої сторінки в культурі нашого міста.”

Це повідомлення розпочало громадянську кампанію “Врятувати Боммер”, яка тривала з кінця серпня 2009 року і фактично продовжується досі. Очолив масові дії молоді з порятунку кінотеатру від продажу владою студент 5-го курсу Харківського авіаційного інституту Євген Демченко.
Тривала напружена боротьба між молоддю Харкова та владою міста. Утворилася команда: група молодих людей, що постійно відвідують Боммер і вважають його єдиним кінотеатром міста, в котрий собі можуть дозволити ходити. Тут ніколи не побачиш комерційних трилерів чи комедій, а навпаки, – в Боммер приходять за мистецтвом. Артхаусне фестивальне кіно, над яким потрібно подумати і яке виховує. Жодного попкорну, а лише запашна кава... Для мене особисто в Боммері відбулося знайомство з унікальним фільмом “Загадка Норильського повстання”, який проходив в рамках фестивалю “Права Людини” в Харкові...

Ми не могли собі дозволити втратити інтелектуальний культурний осередок в студентській столиці України!
Діяли напівінтуітивно–напівпрофесійно, намагаючися використати на практиці знання та досвід, здобуті на різноманітних тренінгах та семінарах для активної молоді. Найперше ми розпочали збирати підписи громадян під зверненням до обласної ради з вимогою скасувати рішення про продаж кінотеатру. В багатьох вузах Харкова виявилися небайдужі студенти, котрі взяли на себе координацію збору підписів у своїй Alma Mater. 17 вересня 2009 року на центральній площі міста пройшла масова акція майже тисячі харків’ян на підтримку кінотеатру. Останні підписи були зібрані і координатори кампанії відправили звернення до обласної ради з 267 листками підписів 4681 громадян. У відповідь отримали відписку, що громадянська кампанія “Врятувати Боммер” не є зареєстрованою громадською організацією і тому влада не зобов’язана відповідати на подібні звернення. Про конфлікт громади та влади почали голосно говорити місцеві ЗМІ.
Кілька ночей ми провели, обговорюючи тактику подальших дій. Наша сила була в командних діях: юристи аналізували юридичну сторону питання, митці створювали якраві посили, щоб розбудити громаду, студенти журфаку готували прес-релізи та прес-конференції для ЗМІ, студенти комп’ютерних наук розробляли PR заходи в інтернеті. І знайшли вихід! Проти апатії влади вирішили провести “соціомоб” – в соціальних мережах поширили наступний заклик до дій громади Харкова:
“...Раз пан Чернов [голова обласної ради Харкова] не хоче спілкуватися з одним представником від усіх захисників БОММЕРу, то хай поспілкується з багатьма!
Запрошуємо тебе на унікальний навчально-дієвий соц-моб “Офіційно за БОММЕР!”. Взявши в ньому участь, ти зробиш вагомий внесок у захист нашого кінотеатру, а також навчишся тому, чому ніде не вчать – подавати звернення до влади.
Час:15:30, 22 вересня, вівторок
Місце: біля пам’ятника Леніну (ст. м. Університет та Держпром)

Що робити?
Взяти у координатора два бланки звернення до влади, вписати в них своє ім’я, адресу та підпис і віднести в приймальню Харківської обласної ради (хата з гербом навпроти Леніна, вхід з правого крила; там також буде координатор). Напевне, доведеться трохи постояти в черзі, зате встигнеш передати привіт мамі через камери журналістів;)
Один примірник звернення слід залишити тьоті у віконці, інший, на якому та тьотя поставить вхідний номер, – собі. Через пару тижнів тобі надійде офіційна відповідь від продавців нашого добра.
Влада вже демонструє байдужість не тільки до долі БОММЕРу, а й до нас взагалі!”
І дійсно довелося стояти в черзі: за один день секретаріат обласної ради Харкова зареєстрував більше сотні звернень громадян проти продажу кінотеатру. До координаторів кампанії вийшли представники влади – розпочався тривалий діалог. Далі – серія прес-конференцій та круглих столів. В кулуарах поза камерами журналістів представники обласної ради зі щирим здивуванням на очах запитували у активістів: “Ну хто Вам платить? Кто за Вами стоїть? Хто це все розпочав?”
У головах можновладців просто не вкладалося в голові, що заварили кашу громадського спротиву студенти і що платять за всі акції самі ж студенти зі своєї стипендії. Але ми усвідомили, що наша сила в тому й полягає, що ми змушуємо владу боятися невидимої сили, котра змогла підняти на знак протесту сотні людей. Ця сила – вміння бути громадянином. Керівництво обласної ради тянуло час і не йшло на рішучі дії... Був кінець жовтня – час чергової сесії, на якій депутати на вимогу активістів повинні були проголосувати за відміну свого ж рішення продати Боммер. І наша команда вирішила простимулювати рішучість у депутатів. Наступне звернення до громади пролетіло інтернетом:
“Остання межа. Сесія 29 жовтня. Депутати не хочуть нас чути. Збір підписів, вуличні акції, наші зверенення, круглі столи – невже все марно?
28 жовтня Україною прокотиться хвиля акцій на захист кінотеатру БОММЕР.
Нас підтримують Київ, Львів, Севастополь, Хмельницький, Суми, Ужгород, Рівне, Вінниця! В Києві буде передано звернення до міністра культури.

В Харкові акція відбудеться об 11:00 біля облради (як ми її іноді називаємо – “хата з гербом навпроти Леніна”) та являтиме собою театралізоване дійство, яке закінчиться встановленням наметів біля обласної ради. Ввечері біля облради буде перегляд фільмів під відкритим небом. В акції візьмуть участь відомі культурні діячі, хто саме – ще уточнюється....
Хто хоче ночувати в наметах біля облради з 28 на 29 жовтня – ласкаво просимо! Приходьте ввечері зі спальниками, каріматами та наметами. Тільки одягайтесь тепліше! Буде показ фільмів.
Якщо хоч один депутат наважиться винести це питання на розгляд облради, то депутати не зможуть проголосувати за знищення БОММЕРу! Тільки так ми можемо розбудити мужність та відповідальність у наших “обранців”!”
Був дощ та холодний вітер, однак в 7-ми містах України наші друзі вийшли на вулиці підтримати Харків в порятунку кінотеатру. Національні телеканали підготували сюжет про незвичну акцію. Незважаючи на непогоду, на центральній площі Харкова перед офісами облради з’явилися намети, студенти зі спальниками та “люди в чорних курточках” (представники СБУ)...
Заступник голови облради вийшла до протестуючих, благаючи звернути намети та обіцяючи поставити на голосування облради рішення про відміну продажу Боммеру. Довелося повірити... Намети склали і, замерзлі та змучені, поїхали відігріватися і відпочивати.
Кропітка тяганина, переписка та перемовини з владою тривають ще й досі, так як офіційно рішення про відміну продажу кінотеатру не прийнято. Однак, рішучі масові акції та чіткий протест молоді, створили платформу для переговорів з обласною радою – нас почали чути та слухати. Боммер і досі працює та, навіть, набуває свого нового дихання, перетворюючись на молодіжний центр Харкова. В квітні 2010 за ініціативою двох молодих любителів відеозйомки та за підтримки Анни Шибирин, студентки-архітектора, котра в нашій команді відповідала за структурний розвиток Боммеру і підвищення його соціальної ролі в місті, пройшов перший міжнародний фестиваль документальних фільмів. З’явився волонтер, котрий розробив дизайн лого та створив новий сучасний бренд кінотеатру.

У вересні 2010 року відкрився новий сезон роботи кінотеатру. “Небайдужість молоді до інтелектуального кіно показує конкурс гасел на відкриття сезону. Зокрема, серед гасел були такі: “Подивися на думку очима”, “Дивитися, щоб думати”, “Пам’ятай, хто ти. Перший неформальний”, “Майбутнє, родом з минулого”,– розповідає Анна Шибирин про будні кінотеатру, який для неї став невід’ємною частиною життя. ЇЇ волонтерська діяльність під час порятунку кінотеатру плавно перетворилася на роботу – офіційно Аню включили до трудового колективу Боммеру, щоб підсилити менеджмент закладу. “Хоча Боммер має проблеми з опаленням та хронічне недофінансування, все ж ми рухаємося далі: з жовтня розпочинають працювати два кіноклуби, де молодь не лише дивитиметься фільми, а й обов’язково їх обговорюватиме після показі. В листопаді до нас приїде київський міжнародний фестиваль Богдана Ступки”, – продовжує пані Шибирин. На запитання про майбутнє Боммеру, Аня відповіла: “Через рік я бачу Боммер, як єдиний комплекс з функціонуючим на повну силу кінотеатром, затишною кав’ярнею при вході, творчими майстернями для молоді на другому поверсі. Щоб розвивати міжнародну співпрацю Боммеру, ми запросимо волонтерів з Європи за програмою Європейського Союзу “Молодь в дії”. Потенційно Боммер може стати не лише сучасним інтелектуальним кінотеатром, а центром громадського молодіжного телебачення за прикладом міста Мюнстер в Німеччині.”
На носі чергова сесія обласної ради Харкова, де, нарешті, має бути проголосовано за відміну рішення про продаж Боммеру. Цей момент стане офіційним завершенням громадянськї кампанії “Врятувати Боммер”. Щоб уникнути зазіхань влади продати Боммер (гарний шматок нерухомості в центрі міста) в майбутньому, Аня та інші активісти Харкова продовжуватимуть розвивати соціальну роль кінотеатру і перетворювати його на унікальний молодіжний центр міста, де активна молодь міста зможе реалізовувати свої творчі ініціативи. Діяти замість того, щоб на кухні скаржитися на владу та злиденне життя. І хто сказав, що людина не може змінювати течії?
Молодість не знає грані між можливим та неможливим.
Деталі кампанії “Врятувати Боммер” можна дізнатися за посиланням

http://bommer-ne-vmer.livejournal.com/